Спогади як соціокультурне явище сучасної України: спроба узагальнення
У статті проаналізовано творення спогадів у незалежній Україні, встановлено їхню соціокультурну роль та функції в сучасному суспільстві. На прикладі мемуарів істориків, дисидентів і представників радянсько-партійної номенклатури вперше розкрито їхню роль як самостійного інтелектуального явища в р...
Збережено в:
Видавець: | Інститут історії України НАН України |
---|---|
Дата: | 2019 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
Назва видання: | Історіографічні дослідження в Україні |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182255 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Спогади як соціокультурне явище сучасної України: спроба узагальнення / І. Михайлів // Історіографічні дослідження в Україні. — 2019. — Вип. 30. — С. 287-307. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті проаналізовано творення спогадів у незалежній Україні,
встановлено їхню соціокультурну роль та функції в сучасному суспільстві. На прикладі мемуарів істориків, дисидентів і представників
радянсько-партійної номенклатури вперше розкрито їхню роль як
самостійного інтелектуального явища в руслі сучасних інформаційних
впливів, їхній інформативний та ідеологічний потенціал, визначено
специфіку спогадової літератури в сучасній Україні. Встановлено, що
тип репрезентації минулого у спогадах визначають час написання та
актуальні запити суспільства. На зміст спогадів впливають можливості людської пам’яті, світогляд автора, його професійна діяльність, мотиви, а також маніпуляції історичною пам’яттю в сучасному суспільному просторі. Спогадова література інколи виказує
страх, розгубленість, невизначеність і недовіру, песимістичний погляд
на майбутнє. Автори нерідко вдаються до виправдання, погляду на сучасне за критеріями минулого, представлення своєї позитивної ролі
у подіях. У сучасному інформаційному просторі мемуаристика виконує важливі інформативну й пізнавально-виховну функції, а також
відіграє помітну соціокультурну роль завдяки своїй гуманістичній
спрямованості. Поєднуючи ознаки історичного джерела, історіографічного факту й літературного тексту, спогади містять цінну
інформацію про діяльність громадсько активної людини і виклики
епохи, що дає змогу розглядати їх як один із проявів антропологізації
історіографії. Водночас як історичне джерело спогади є вкрай суб’єктивними і можуть генерувати нові суспільні стереотипи.
У статті розкрито й теоретичні аспекти дослідження мемуаристики, значну увагу звернено на пам’ять як джерело написання спогадів, окреслено питання пам’яті посткомуністичного суспільства. |
---|