Спогади як соціокультурне явище сучасної України: спроба узагальнення

• Видавець: Інститут історії України НАН України
• Дата: 2019
• Автор: Михайлів, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Історіографічні дослідження в Україні
• Теми: Проблемна історіографія
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182255
• Цитувати: Спогади як соціокультурне явище сучасної України: спроба узагальнення / І. Михайлів // Історіографічні дослідження в Україні. — 2019. — Вип. 30. — С. 287-307. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

У статті проаналізовано творення спогадів у незалежній Україні, встановлено їхню соціокультурну роль та функції в сучасному суспільстві. На прикладі мемуарів істориків, дисидентів і представників радянсько-партійної номенклатури вперше розкрито їхню роль як самостійного інтелектуального явища в руслі сучасних інформаційних впливів, їхній інформативний та ідеологічний потенціал, визначено специфіку спогадової літератури в сучасній Україні. Встановлено, що тип репрезентації минулого у спогадах визначають час написання та актуальні запити суспільства. На зміст спогадів впливають можливості людської пам’яті, світогляд автора, його професійна діяльність, мотиви, а також маніпуляції історичною пам’яттю в сучасному суспільному просторі. Спогадова література інколи виказує страх, розгубленість, невизначеність і недовіру, песимістичний погляд на майбутнє. Автори нерідко вдаються до виправдання, погляду на сучасне за критеріями минулого, представлення своєї позитивної ролі у подіях. У сучасному інформаційному просторі мемуаристика виконує важливі інформативну й пізнавально-виховну функції, а також відіграє помітну соціокультурну роль завдяки своїй гуманістичній спрямованості. Поєднуючи ознаки історичного джерела, історіографічного факту й літературного тексту, спогади містять цінну інформацію про діяльність громадсько активної людини і виклики епохи, що дає змогу розглядати їх як один із проявів антропологізації історіографії. Водночас як історичне джерело спогади є вкрай суб’єктивними і можуть генерувати нові суспільні стереотипи. У статті розкрито й теоретичні аспекти дослідження мемуаристики, значну увагу звернено на пам’ять як джерело написання спогадів, окреслено питання пам’яті посткомуністичного суспільства.