Історична культура українського помісного дворянства ХІХ століття: приклад Григорія Ґалаґана
У статті йдеться про історичну культуру українського помісного дворянства козацького походження на Чернігівщині й Полтавщині, себто комплекс уявлень про минувшину як важливий чинник персональної і групової самоідентифікації і самопрезентації. Для дослідження цієї проблеми залучено листування, щоде...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
Назва видання: | Історіографічні дослідження в Україні |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182334 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Історична культура українського помісного дворянства ХІХ століття: приклад Григорія Ґалаґана / Є. Ковальов // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 40-70. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті йдеться про історичну культуру українського помісного
дворянства козацького походження на Чернігівщині й Полтавщині,
себто комплекс уявлень про минувшину як важливий чинник персональної і групової самоідентифікації і самопрезентації. Для дослідження цієї проблеми залучено листування, щоденники, публіцистичні й
белетристичні твори Г. П. Ґалаґана (1819–1888) – багатого землевласника та громадсько-політичного діяча. Методологічною основою
дослідження є поєднання культурологічної, історіографічної та історико-біографічної аналітики. У статті показано продуктивність використання поняття “історична культура” в дослідженнях індивідуальної та колективної свідомості.
Виявлено джерела формування і розвитку історичних уявлень Г. Ґалаґана – сімейні перекази, навчання історії в університеті,
знайомство з документами родинного архіву та історіографічними
пам’ятками. З’ясовано, що для осіб з його соціального кола історична
культура була генеалогічно заангажованою. Це означало, що історія
персоніфікувалася у предках. Проаналізовано прагнення до візуальної
репрезентації минулого (зокрема, через спорудження “малоросійського будинку”, що імітував садиби козацької старшини). Зрештою
показано, як уявлення про минувшину обумовлювали громадську позицію та політичну активність Г. Ґалаґана. |
---|