Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр
Поняттю “труба дегазації” найбільш повно відповідають вулкано-тектонічні кільцеві структури. Ендогенний водень розглядається як головний фактор їх формування під час як “гарячої” (експлозивної), так і “холодної” (висхідна міграція легких газів) фаз. Саме з ними в першу чергу мають бути пов’язані во...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2021
|
| Назва видання: | Доповіді НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182513 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр / О.Ю. Лукін, В.М. Шестопалов // Доповіді Національної академії наук України. — 2021. — № 5. — С. 50-60. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-182513 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1825132022-01-06T01:26:04Z Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр Лукін, О.Ю. Шестопалов, В.М. Науки про Землю Поняттю “труба дегазації” найбільш повно відповідають вулкано-тектонічні кільцеві структури. Ендогенний водень розглядається як головний фактор їх формування під час як “гарячої” (експлозивної), так і “холодної” (висхідна міграція легких газів) фаз. Саме з ними в першу чергу мають бути пов’язані водневі та гелієві (а також різноманітні гібриди) родовища. З цього приводу на особливу увагу заслуговують кільцеві структури типу давніх мегакальдер з подальшою тривалою геологічною еволюцією з різноманітними проявами перколяційних процесів, обумовлених висхідною міграцією легких газів (насамперед водню та гелію). Типовим прикладом такої кільцевої структури (тривало функціонуючі природні труби дегазації) є Срібненська вулкано-тектонічна депресія в Дніпровсько-Донецькій западині. Вона характеризується давнім закладанням (протерозой), експлозивним вулканізмом у девоні, накопиченням чорносланцевих відкладів у ранньому карбоні, ознаками багатократної активізації висхідної міграції водню в палеозої, мезозої та кайнозої, включаючи нео- та актуотектонічні етапи. Інтенсивна воднева дегазація підтверджується наявністю мікро- та нановключень часток самородних металів (включаючи такі оксифільні елементи, як Al, Zn, W та ін.). В статті наведена порівняльна характеристика Срібненської вулкано-тектонічної кільцевої структури та кальдери Узон (Східна Камчатка). Показано, що є усі підстави розглядати Срібненську кільцеву структуру та її обрамлення як ексклюзивний пошуковий об’єкт на ендогенний водень. Tectonic-volcanic ring structures correspond to the notion of tube-de-gassing most completely. Endogenic hydrogen is considered as the leading factor of their formation and lithogeodynamic evolution at the both stages “hot” (burning of endogenic hydrogen) and “cold” (ascending migration of “light gases”) phases. Hydrogen, helium, and hybride fields must be connected most of all wit such structures. Among them, megacalderas type with long-term “cold” degassing stage are of the priority of prospecting interest. Sribnian depression (within Dnieper-Donets depression serves as the example of such structures. It is genetically related to the explosion of a volcanic caldera and is characterized by ancient origin (Proterozoic) and long-term geologic evolution on the background of the ascending light gases migration. Intensive hydrogen degassing through the Sribnean ring structure is confirmed by micro- and nano-inclusions in the black-shale domanicoid rocks in the form of particles of native metals (including oxyphile elements — Al, Zn, W, and others) natural alloys and in termetallides — the tracers of ascending flows of deep reduced fluids. The paper deals with comparative cha racteristics of Uzon volcanic caldera (East Kamchatka) and Sribnian ancient volcanic-tectonic ring structure that had special significance in the geological history of the Dnieper-Donets aulacogen. There are all reasons to consider this structure as the exclusive prospecting object for endogenic hydrogen. 2021 Article Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр / О.Ю. Лукін, В.М. Шестопалов // Доповіді Національної академії наук України. — 2021. — № 5. — С. 50-60. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.050 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182513 551.14:550.3(447) uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Науки про Землю Науки про Землю |
| spellingShingle |
Науки про Землю Науки про Землю Лукін, О.Ю. Шестопалов, В.М. Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр Доповіді НАН України |
| description |
Поняттю “труба дегазації” найбільш повно відповідають вулкано-тектонічні кільцеві структури. Ендогенний водень розглядається як головний фактор їх формування під час як “гарячої” (експлозивної), так і
“холодної” (висхідна міграція легких газів) фаз. Саме з ними в першу чергу мають бути пов’язані водневі та
гелієві (а також різноманітні гібриди) родовища. З цього приводу на особливу увагу заслуговують кільцеві
структури типу давніх мегакальдер з подальшою тривалою геологічною еволюцією з різноманітними проявами перколяційних процесів, обумовлених висхідною міграцією легких газів (насамперед водню та гелію).
Типовим прикладом такої кільцевої структури (тривало функціонуючі природні труби дегазації) є Срібненська вулкано-тектонічна депресія в Дніпровсько-Донецькій западині. Вона характеризується давнім закладанням (протерозой), експлозивним вулканізмом у девоні, накопиченням чорносланцевих відкладів у
ранньому карбоні, ознаками багатократної активізації висхідної міграції водню в палеозої, мезозої та
кайнозої, включаючи нео- та актуотектонічні етапи. Інтенсивна воднева дегазація підтверджується наявністю мікро- та нановключень часток самородних металів (включаючи такі оксифільні елементи, як Al,
Zn, W та ін.). В статті наведена порівняльна характеристика Срібненської вулкано-тектонічної кільцевої
структури та кальдери Узон (Східна Камчатка). Показано, що є усі підстави розглядати Срібненську
кільцеву структуру та її обрамлення як ексклюзивний пошуковий об’єкт на ендогенний водень. |
| format |
Article |
| author |
Лукін, О.Ю. Шестопалов, В.М. |
| author_facet |
Лукін, О.Ю. Шестопалов, В.М. |
| author_sort |
Лукін, О.Ю. |
| title |
Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр |
| title_short |
Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр |
| title_full |
Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр |
| title_fullStr |
Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр |
| title_full_unstemmed |
Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр |
| title_sort |
срібненська кільцева структура (дніпровсько-донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Науки про Землю |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182513 |
| citation_txt |
Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння водневого потенціалу земних надр / О.Ю. Лукін, В.М. Шестопалов // Доповіді Національної академії наук України. — 2021. — № 5. — С. 50-60. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT lukínoû sríbnensʹkakílʹcevastrukturadníprovsʹkodonecʹkazapadinamožlivijpolígonosvoênnâvodnevogopotencíaluzemnihnadr AT šestopalovvm sríbnensʹkakílʹcevastrukturadníprovsʹkodonecʹkazapadinamožlivijpolígonosvoênnâvodnevogopotencíaluzemnihnadr |
| first_indexed |
2023-10-18T22:54:49Z |
| last_indexed |
2023-10-18T22:54:49Z |
| _version_ |
1796156761824034816 |