Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава)

На підставі культурно-антропологічних досліджень, здійснених у 2015–2016 рр., у статті аналізується православна спільнота м. Володави на польсько-білорусько-українському пограниччі. Основна увага звертається на співжиття цієї спільноти із сусідами, поляками – римо-католиками, та складні процеси фор...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Буйських, Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2021
Назва видання:Історико-географічні дослідження в Україні
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182606
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) / Ю. Буйських // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2021. — Число 15. — С. 23-44. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-182606
record_format dspace
spelling irk-123456789-1826062022-01-11T01:25:51Z Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) Буйських, Ю. Історична географія На підставі культурно-антропологічних досліджень, здійснених у 2015–2016 рр., у статті аналізується православна спільнота м. Володави на польсько-білорусько-українському пограниччі. Основна увага звертається на співжиття цієї спільноти із сусідами, поляками – римо-католиками, та складні процеси формування ідентичності членів спільноти, які пов’язані із травматичними сторінками їх історії. Передусім, це т. зв. ревіндикаційно-полонізаційна акція 1938 року, під час якої на Холмщині та Південному Підляшші знищувалися православні церкви. Іншою відправною точкою в історії володавської православної спільноти є операція «Вісла» 1947 р. Довготривалими наслідками цих подій, серед іншого, стало набуття православними спільнотами досліджуваного регіону дисперсного характеру та статусу меншин. У статті увага акцентується на взаємозв’язку релігії та травматичної пам’яті й пост-пам’яті про окреслені події та їх вплив на формування ідентичності спільноти й відчуття її власної окремішності у порівнянні із сусідською римо-католицькою польською більшістю. Taking extensive fieldwork in 2015–2016 as a background, this article examines the Orthodox community of Włodawa, the town situated on Polish-Belarusian- Ukrainian borderlands. This study reveals the relationships between traumatic memories of the demolishing of Orthodox churches in 1938 and the post-WWII resettlements of the local Orthodox population (mainly Ukrainian), religious practices, and belonging to places and shrines. The local community considered in this study consists of rather old local members who survived through the post-war resettlements and namely Operation “Vistula” in 1947 (first generation), and to a lesser extent, their children (second generation, born in 1950–1960-s) and grandchildren (third generation, born in 1980-s and early 1990-s). The main group chosen for this study constituted mostly from the representatives of the first generation, who share strong ties between their homeland (Włodawa and its neighborhoods), Orthodox faith, their dialect (“khakhlak language”) which functions as a native language and a sacral language of religious expression, and traumatic historical experience. The group of the oldest members of this Orthodox community share rather flexible identities connected mostly with their faith, place, and region of belonging, and dialect, e.g. they may describe themselves as “just Orthodox” and “locals” (“tutejshi”) who speak in “khakhlak language”. On the contrary, their descendants: children, but mostly grandchildren consider themselves Ukrainians, although sharing with the first generation their ties with Orthodoxy, the cultural discourse of trauma of being resettled, sense of belonging to the region, and feeling of being different from their neighbors, the Polish Roman-Catholic majority. The article argues that religion serves as means to claim continuity with a particular place and with the group that shares a history of belonging to that place. Relying on this, the Orthodox of Włodawa, can be perceived as a community of memory. 2021 Article Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) / Ю. Буйських // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2021. — Число 15. — С. 23-44. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 2616-5295 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182606 27-67(438:476:477)(091)(045) uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історична географія
Історична географія
spellingShingle Історична географія
Історична географія
Буйських, Ю.
Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава)
Історико-географічні дослідження в Україні
description На підставі культурно-антропологічних досліджень, здійснених у 2015–2016 рр., у статті аналізується православна спільнота м. Володави на польсько-білорусько-українському пограниччі. Основна увага звертається на співжиття цієї спільноти із сусідами, поляками – римо-католиками, та складні процеси формування ідентичності членів спільноти, які пов’язані із травматичними сторінками їх історії. Передусім, це т. зв. ревіндикаційно-полонізаційна акція 1938 року, під час якої на Холмщині та Південному Підляшші знищувалися православні церкви. Іншою відправною точкою в історії володавської православної спільноти є операція «Вісла» 1947 р. Довготривалими наслідками цих подій, серед іншого, стало набуття православними спільнотами досліджуваного регіону дисперсного характеру та статусу меншин. У статті увага акцентується на взаємозв’язку релігії та травматичної пам’яті й пост-пам’яті про окреслені події та їх вплив на формування ідентичності спільноти й відчуття її власної окремішності у порівнянні із сусідською римо-католицькою польською більшістю.
format Article
author Буйських, Ю.
author_facet Буйських, Ю.
author_sort Буйських, Ю.
title Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава)
title_short Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава)
title_full Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава)
title_fullStr Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава)
title_full_unstemmed Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава)
title_sort сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. володава)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2021
topic_facet Історична географія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182606
citation_txt Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) / Ю. Буйських // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2021. — Число 15. — С. 23-44. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.
series Історико-географічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv AT bujsʹkihû sučasnekonfesíjnesusídstvonapolʹsʹkobílorusʹkoukraínsʹkomupograniččínaprikladímvolodava
first_indexed 2023-10-18T22:55:02Z
last_indexed 2023-10-18T22:55:02Z
_version_ 1796156771677503488