Україна в програмі ЄС «Креативна Європа»

• Дата: 2021
• Автор: Соломенна, Т.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Матеріали конференції
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182663
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Україна в програмі ЄС «Креативна Європа» / Т. Соломенна // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 242-247. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

У статті аналізується специфіка формування та реалізації культурної політики в ЄС та участь України в Програмі «Креативна Європа». Використовуючи системний, порівняльний методи, та застосовуючи принцип історизму й об’єктивності, в роботі представлено основні напрями співпраці українських культурних та креативних індустрій з виконання Програми. Формування культурної політики в ЄС залишається прерогативою урядів країн-учасниць, проте на початку 2000-х рр. започатковані комплексні Програми «Культура», розраховані на кілька років, спрямовані на збереження культурної спадщини, підтримку різних креативних секторів – мистецтва, літератури, архітектури тощо, – на розвиток міжкультурного діалогу, взаємоповаги всіх громадян ЄС. Спрощено механізм їх виконання виглядає так: європейські інституції схвалюють стратегічний документ «Порядок денний щодо культури», а його реалізація регламентується Робочими планами з визначеними конкретними пріоритетами, методами, кроками та строками виконання. Програма «Креативна Європа» стала першою повномасштабною практикою України в сфері культурної політики разом із країнами ЄС. Програма «Креативна Європа» складається з трьох підпрограм, які визначають окремі сектори культурних та креативних індустрій. Обов’язковими умовами участі в Програмі є міжнародне партнерство та часткове її фінансування. Участь українських митців в Програмі ЄС збагачує досвідом міжнародної співпраці, сприяє новим творчим ініціативам, змінам в культурному менеджменті, опануванню новими формами взаємодії, координації між державними установами та мистецькими осередками, кращому порозумінню, толерантності й відкритості українців на шляху євроінтеграції.