Педагог, просвітитель, публіцист пушкінської доби Іван Матвєєвич Сбітнєв
Мета статті – дістати з небуття ім’я людини, яка зробила неабиякий внесок у розвиток просвіти Сіверщини, Чернігова, Кам’янець-Подільського та Війська Чорноморського початку ХІХ ст., а також залишила найцікавіші письмові документи щодо історії просвіти України, які мають краєзнавчу та історико-геог...
Збережено в:
Видавець: | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
---|---|
Дата: | 2021 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182664 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Педагог, просвітитель, публіцист пушкінської доби Іван Матвєєвич Сбітнєв / О. Гриньова // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 102-116. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мета статті – дістати з небуття ім’я людини, яка зробила неабиякий внесок у розвиток
просвіти Сіверщини, Чернігова, Кам’янець-Подільського та Війська Чорноморського початку
ХІХ ст., а також залишила найцікавіші письмові документи щодо історії просвіти України, які мають краєзнавчу та історико-географічну цінність. Дослідження спирається на мікроісторичний
метод – через долю однієї людини простежено панівні погляди, тенденції та події в українському
суспільстві ХІХ ст. Новизна дослідження полягає в тому, що детально вивчені за архівними документами життя та творчість І.М. Сбітнєва дозволили зробити деякі відкриття щодо, наприклад, віку Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки, яка, виявляється, є старішою,
ніж вважалося досі; привернути увагу до історії появи відомої «Истории Русов», що також не є
однозначною; відновити пам’ять про талановитого художника Івана Васькова, однокашника Тараса Шевченка з Петербурзької академії мистецтв, автора портретів відомих людей ХІХ ст., нині
незаслужено забутого, тощо. Висновки: знайдені архівні відомості щодо життя Івана Матвєєвича Сбітнєва, його твори: дорожні нотатки, нариси, особисті листи, що зберігаються у Російській
державній публічній історичній бібліотеці та в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського в Києві, – усе це допомагає відновити, змалювати досить вичерпну картину життя міста
Новгорода-Сіверського початку ХІХ ст.: розташування та оновлення вулиць міста, устрій гімназії,
нищівні пожежі, проїзд імператора Александра І через Новгород-Сіверський у 1825 р. тощо. «Записки Ивана Матвѣевича Сбитнева», зокрема, подають детальний аналіз «найтемнішої доби в
місцевій історії народної просвіти» на Волині, «Прогулка по Воспорскому проливу» є цінним документом з історії просвіти в Черноморії. Ці та інші твори автора мають не лише художню, але й
краєзнавчу, історичну цінність як для описаних місцевостей, так і для України в цілому. Вивчення
біографії та творчості цієї людини можна внести до навчальних планів історичних навчальних закладів відповідних регіонів. |
---|