Православ’я та суспільство в УРСР на початку радянсько-німецької війни: історіографія питання

• Дата: 2021
• Автор: Вароді, Н.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Дослідницькі нотатки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182667
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Православ’я та суспільство в УРСР на початку радянсько-німецької війни: історіографія питання / Н. Вароді // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 137-144. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Роль релігії, зокрема православ’я, у суспільстві УРСР на початку війни з Німеччиною та її союзниками протягом тривалого періоду часу є предметом жвавих дискусій. Саме цей чинник зумовив необхідність проведення історіографічного аналізу проблеми. Метою статті є аналіз досліджень становища православної Церкви в УРСР на початку радянсько-німецької війни, з’ясування їхньої джерельної та методологічної бази, пояснення змін інтерпретацій місця Церкви в житті держави та суспільства. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від початку нападу Німеччини та її союзників на СРСР до повної окупації території УРСР німецькими військами. Географічні рамки обмежені територією УРСР на момент початку німецької агресії за винятком земель, приєднаних до СРСР протягом 1939–1940 рр., адже там не було проведено тотальної колективізації та не відбулося (станом на червень 1941 р.) їх всебічної інтеграції до радянського соціального організму. Наша розвідка охоплює лише ту територію, що перебувала під контролем радянської влади. При написанні статті застосовувався принцип системності, методи порівняння й узагальнення, структуризації та аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні чинників формування наукових інтерпретацій проблем буття українського радянського суспільства зазначеного періоду на основі проаналізованої історіографії, виявленні основних досягнень та помилок у цьому інформаційному полі. Важливо і в подальшому продовжувати наукові дослідження проблеми взаємовідносин православ’я та суспільства в УРСР 1941–1942 рр., адже досить важко оцінити рівень релігійності в радянському суспільстві на початку війни, оскільки звіти НКВС, спогади та документи партійних органів не узгоджуються між собою, їхні укладачі доходять часом протилежних висновків. Сам характер радянської політичної системи, де вплив суспільства на владу штучно обмежувався, спричиняв недостатню обізнаність влади з існуючими суспільними настроями. Суспільна значущість цієї проблематики виявляє проблему диктату політичних інтересів над науковими, що веде до ігнорування цілих пластів джерел. Висновки. У статті узагальнено розвиток поглядів на роль православ’я в УРСР зазначеного періоду, прослідковано формування джерельної бази цієї проблематики. Висвітлено проблеми політичного впливу на інтерпретацію цього аспекту буття суспільства в історичній науці. Історіографія проблеми взаємовідносин та взаємодії Церкви, суспільства та влади в УРСР на початку війни з Німеччиною та її союзниками лише починає активно розвиватися.