Європейські традиції міського самоврядування на Лівобережній Україні в період раннього модерну

Міське самоврядування на українських землях доби раннього модерну безумовно асоціюється з німецьким правом, найпоширенішим різновидом якого було маґдебурзьке. Набуваючи поширення в українських містах і селищах з ХІV ст., наприкінці ХVІ ст. воно почало запроваджуватися в містах Лівобережжя. Мета с...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Доманова, Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182673
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Європейські традиції міського самоврядування на Лівобережній Україні в період раннього модерну / Г. Доманова // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 174-182. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Міське самоврядування на українських землях доби раннього модерну безумовно асоціюється з німецьким правом, найпоширенішим різновидом якого було маґдебурзьке. Набуваючи поширення в українських містах і селищах з ХІV ст., наприкінці ХVІ ст. воно почало запроваджуватися в містах Лівобережжя. Мета статті – узагальнити та проаналізувати локаційні привілеї польських королів містам Лівобережної України, що засвідчили розвиток інституції міського самоврядування. Привілеї на маґдебурзьке право наприкінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст. отримали Переяслав, Лубни, Стародуб, Чернігів, Ніжин, Гоголів, Мглин, Миргород, містечко Липове Городище (селище Липове). Міщанство Новгорода-Сіверського послугувалося королівським привілеєм, який засвідчив самоврядну традицію в місті засновану на маґдебурзькому праві. У ході військової зимової кампанії 1663 р. польський король Ян II Казимир Ваза надав привілеї на маґдебурзьке право Остру й Козельцю. Методологічну основу дослідження становить принцип історизму. Методи відповідають означеній меті, ґрунтуються на принципах об’єктивізму та науковості. У статті використані, насамперед, метод аналізу та синтезу, історико-типологічний, порівняльно-історичний методи. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що вперше систематизовано та проаналізовано локаційні привілеї польських королів містам Лівобережної України, які започаткували європейську самоврядну традицію. Висновки. Поширення маґдебурзького права в містах Лівобережної України відбулося кількома хвилями і характерна риса для більшості міст, що отримали самоврядування – це особливий прикордонний статус. Локаційні привілеї стали правовою основою і були значним поштовхом для економічного зростання міст, їхнього активного заселення. Королівські привілеї одержували міста, які знаходилися у приватному володінні, новозасновані (задля активнішої колонізації земель), а також вже існуючі населені пункти, що мали стратегічну важливість. Поширеною була практика надання конфірмацій на маґдебургію.