Європейські традиції міського самоврядування на Лівобережній Україні в період раннього модерну
Міське самоврядування на українських землях доби раннього модерну безумовно асоціюється з німецьким правом, найпоширенішим різновидом якого було маґдебурзьке. Набуваючи поширення в українських містах і селищах з ХІV ст., наприкінці ХVІ ст. воно почало запроваджуватися в містах Лівобережжя. Мета с...
Збережено в:
Дата: | 2021 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182673 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Європейські традиції міського самоврядування на Лівобережній Україні в період раннього модерну / Г. Доманова // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 174-182. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Міське самоврядування на українських землях доби раннього модерну безумовно асоціюється з
німецьким правом, найпоширенішим різновидом якого було маґдебурзьке. Набуваючи поширення в
українських містах і селищах з ХІV ст., наприкінці ХVІ ст. воно почало запроваджуватися в містах
Лівобережжя. Мета статті – узагальнити та проаналізувати локаційні привілеї польських королів містам Лівобережної України, що засвідчили розвиток інституції міського самоврядування. Привілеї на маґдебурзьке право наприкінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст. отримали Переяслав, Лубни, Стародуб, Чернігів, Ніжин, Гоголів, Мглин, Миргород, містечко Липове Городище (селище
Липове). Міщанство Новгорода-Сіверського послугувалося королівським привілеєм, який засвідчив
самоврядну традицію в місті засновану на маґдебурзькому праві. У ході військової зимової кампанії
1663 р. польський король Ян II Казимир Ваза надав привілеї на маґдебурзьке право Остру й Козельцю. Методологічну основу дослідження становить принцип історизму. Методи відповідають
означеній меті, ґрунтуються на принципах об’єктивізму та науковості. У статті використані,
насамперед, метод аналізу та синтезу, історико-типологічний, порівняльно-історичний методи.
Наукова новизна розвідки полягає в тому, що вперше систематизовано та проаналізовано локаційні привілеї польських королів містам Лівобережної України, які започаткували європейську самоврядну традицію.
Висновки. Поширення маґдебурзького права в містах Лівобережної України відбулося кількома хвилями і характерна риса для більшості міст, що отримали самоврядування – це особливий прикордонний статус. Локаційні привілеї стали правовою основою і були значним поштовхом для
економічного зростання міст, їхнього активного заселення. Королівські привілеї одержували міста,
які знаходилися у приватному володінні, новозасновані (задля активнішої колонізації земель), а також вже існуючі населені пункти, що мали стратегічну важливість. Поширеною була практика надання конфірмацій на маґдебургію. |
---|