2025-02-22T21:05:05-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-182674%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-22T21:05:05-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-182674%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-22T21:05:05-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK

2025-02-22T21:05:05-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу

У статті висвітлюються існуючі підходи до теоретико-методологічного осмислення проблем дослідження культурного спадку європейської цивілізації. Метою статті є аналіз основних епістемологічних тенденцій дослідження європейського цивілізаційного культурного спадку. Методологічну основу статті станови...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Authors:	Горобець, І., Мартинов, А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Series:	Сiверянський літопис
Subjects:	Матеріали конференції
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182674
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

id	irk-123456789-182674
record_format	dspace
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Матеріали конференції Матеріали конференції
spellingShingle	Матеріали конференції Матеріали конференції Горобець, І. Мартинов, А. Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу Сiверянський літопис
description	У статті висвітлюються існуючі підходи до теоретико-методологічного осмислення проблем дослідження культурного спадку європейської цивілізації. Метою статті є аналіз основних епістемологічних тенденцій дослідження європейського цивілізаційного культурного спадку. Методологічну основу статті становить цивілізаційний аналіз. Наукова новизна полягає в систематизації концептуальних здобутків різних науковців, які дотримуються цивілізаційного підходу до вивчення європейського культурного спадку. На початку ХІХ ст. загострилася конкуренція між німецькомовним та слов’яномовним європейськими культурними ареалами. М. Данилевський у класичній праці «Росія і Європа» концептуалізував соціокультурні відмінності двох європейських світів. Автор наголосив на їхньому рівноправ’ї з погляду історичного розвитку. Оригінальним є науковий підхід О. Шпенглера, який довів песимістичну тезу про занепад європейської культури, яка вироджується в цивілізацію. У ХХ ст. цивілізаційна парадигма успішно розвивається. А. Тойнбі, Ф. Бродель, І. Валлерстайн розширили теоретико-методологічні засади дослідження цивілізацій. Зазначені автори показали діалектику взаємовпливів глобальних і локальних процесів. Суттєвий внесок у методологію компаративного аналізу соціокультурних цивілізаційних цінностей зробив класик соціологічної думки М. Вебер. Він розробляв методологію та збирав цікавий фактичний матеріал для порівняння трудової етики різних світових релігій, що й досі є актуальною проблемою історичної соціальної глобалістики. У висновках зазначається, що на початку ХХІ ст. культурний спадок європейської цивілізації став глобальним. Це відбулося великою мірою й завдяки тривалому глобальному домінуванню Британської імперії. Вихід Великої Британії з Європейського Союзу є не стільки свідченням «сутінок Європи», скільки доказом дуальності англосаксонського та романо-германського культурного спадку Європейської цивілізації. На подальше детальне дослідження заслуговує проблема ретельної розробки методології компаративного аналізу соціокультурних особливостей різних цивілізацій. Також доцільно розробляти теоретичні засади історичної соціальної глобалістики та перевіряти їх на конкретному історичному та соціологічному матеріалах. Зокрема це стосується аналізу соціальних механізмів, які забезпечують відтворення в історичному часі певних локальних цивілізацій, темпу їх розвитку, специфіки функціонування та розвитку.
format	Article
author	Горобець, І. Мартинов, А.
author_facet	Горобець, І. Мартинов, А.
author_sort	Горобець, І.
title	Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу
title_short	Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу
title_full	Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу
title_fullStr	Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу
title_full_unstemmed	Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу
title_sort	культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Матеріали конференції
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182674
citation_txt	Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу / І. Горобець, А. Мартинов // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 183-190. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT gorobecʹí kulʹturnijspadokêvropejsʹkoícivílízacííâkpredmetnaukovogoanalízu AT martinova kulʹturnijspadokêvropejsʹkoícivílízacííâkpredmetnaukovogoanalízu
first_indexed	2023-10-18T22:55:11Z
last_indexed	2023-10-18T22:55:11Z
_version_	1796156777866199040
spelling	irk-123456789-1826742022-01-15T01:26:09Z Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу Горобець, І. Мартинов, А. Матеріали конференції У статті висвітлюються існуючі підходи до теоретико-методологічного осмислення проблем дослідження культурного спадку європейської цивілізації. Метою статті є аналіз основних епістемологічних тенденцій дослідження європейського цивілізаційного культурного спадку. Методологічну основу статті становить цивілізаційний аналіз. Наукова новизна полягає в систематизації концептуальних здобутків різних науковців, які дотримуються цивілізаційного підходу до вивчення європейського культурного спадку. На початку ХІХ ст. загострилася конкуренція між німецькомовним та слов’яномовним європейськими культурними ареалами. М. Данилевський у класичній праці «Росія і Європа» концептуалізував соціокультурні відмінності двох європейських світів. Автор наголосив на їхньому рівноправ’ї з погляду історичного розвитку. Оригінальним є науковий підхід О. Шпенглера, який довів песимістичну тезу про занепад європейської культури, яка вироджується в цивілізацію. У ХХ ст. цивілізаційна парадигма успішно розвивається. А. Тойнбі, Ф. Бродель, І. Валлерстайн розширили теоретико-методологічні засади дослідження цивілізацій. Зазначені автори показали діалектику взаємовпливів глобальних і локальних процесів. Суттєвий внесок у методологію компаративного аналізу соціокультурних цивілізаційних цінностей зробив класик соціологічної думки М. Вебер. Він розробляв методологію та збирав цікавий фактичний матеріал для порівняння трудової етики різних світових релігій, що й досі є актуальною проблемою історичної соціальної глобалістики. У висновках зазначається, що на початку ХХІ ст. культурний спадок європейської цивілізації став глобальним. Це відбулося великою мірою й завдяки тривалому глобальному домінуванню Британської імперії. Вихід Великої Британії з Європейського Союзу є не стільки свідченням «сутінок Європи», скільки доказом дуальності англосаксонського та романо-германського культурного спадку Європейської цивілізації. На подальше детальне дослідження заслуговує проблема ретельної розробки методології компаративного аналізу соціокультурних особливостей різних цивілізацій. Також доцільно розробляти теоретичні засади історичної соціальної глобалістики та перевіряти їх на конкретному історичному та соціологічному матеріалах. Зокрема це стосується аналізу соціальних механізмів, які забезпечують відтворення в історичному часі певних локальних цивілізацій, темпу їх розвитку, специфіки функціонування та розвитку. The article highlights existing approaches to the theoretical and methodological comprehension of the problems of researching the cultural heritage of European civilization. The purpose of the article is to analyze the main epistemological trends in the study of European civilization cultural heritage. The methodological basis of the article is a civilization analysis. The scientific novelty of the article is to systematize the conceptual achievements of various scientists who adhere to a civilization approach to the study of European cultural heritage. At the beginning of the nineteenth century, competition between the Germanspeaking and Slavic cultural areals intensified. M. Danilevsky in classical work «Russia and Europe» conceptualized the sociocultural differences between two European worlds. The author emphasized their equivalence in terms of historical development. The scientific approach of O. Shpengler is very original. He proved a pessimistic thesis on the decline of European culture, which is degenerate in civilization in the XX century, a civilization paradigm develops successfully. A. Toynbi, F. Brodel, I. Vallerstain expanded the theoretical and methodological principles of civilization research. These authors showed dialectics of mutual influences of global and local processes. Significant contribution to the methodology of comparative analysis of sociocultural values of civilization was made by the classic of sociological thought Max Weber. He developed a methodology and collected an interesting actual material for comparing the labor ethics of various world religions, which is still an urgent problem of historical social globalistics. The conclusions of the article state that in the early ХХІ century, the cultural legacy of European civilization became global. Not least this happened due to the long global domination of the British Empire. The Great Britain Exit from the European Union is not so much evidence of «Twilight Europe», as evidence of the Duality of the European Anglo-Saxon and Romano-Germanic cultural heritage of European civilization. For the further detailed study deserves the problem of careful development of a methodology for comparative analysis of socio-cultural features of various civilizations. It is also advisable to develop the theoretical principles of historical social globalistics and check them on specific historical and sociological materials. In particular, it concerns the analysis of social mechanisms that provide reproduction in the historical time of certain local civilizations, the pace of their development, the specifics of functioning and development. 2021 Article Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу / І. Горобець, А. Мартинов // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 183-190. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.5733157 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182674 94(4)«192/199» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України

Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу

Similar Items