Русь у концепції «імперії» Раґнара Лодброка: скандинавські джерела крізь призму політики пам’яті

Метою статті є аналіз колективних уявлень про Русь та терени Східної Європи крізь призму популярного міфу про славетного очільника вікінгів Раґнара Лодброка. Наша мета полягає в тому, щоб зрозуміти, як розвивалися ці образи в різні періоди та в різних локальних середовищах. Окреслений міф був важл...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Дата:2021
Автор: Кіорсак, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182679
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Русь у концепції «імперії» Раґнара Лодброка: скандинавські джерела крізь призму політики пам’яті / В. Кіорсак // Сіверянський літопис. — 2021. — № 6. — С. 4-14. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Метою статті є аналіз колективних уявлень про Русь та терени Східної Європи крізь призму популярного міфу про славетного очільника вікінгів Раґнара Лодброка. Наша мета полягає в тому, щоб зрозуміти, як розвивалися ці образи в різні періоди та в різних локальних середовищах. Окреслений міф був важливою складовою формування політики пам’яті в ХІІ–ХІV ст. Саме тоді починають формуватися централізовані держави та зароджуються процеси творення ранньмодерних ідентичностей. Наслідком цього стає кристалізація Origo Gentis скандинавських королівств. Русь була частиною цього наративу. Однак висвітлення її ролі в різних творах залежало від політичних та культурних чинників. Наукова новизна. Запропонована робота є першим дослідженням, яке присвячене місцю Русі в контексті міфу про «імперію» Раґнара Лодброка. Результатом цього є не лише висновки про специфіку сприйняття Східної Європи в колективних уявленнях скандинавів про минуле. Крізь призму цих результатів ми можемо краще зрозуміти, як формувалися тогочасні історичні наративи в Скандинавії та повніше уявити середовище, у якому творилися ці тексти. Висновки. Дослідження творів, присвячених міфу про державу Раґнара, показують, що вони постали на ґрунті колективної пам’яті, яка існувала у формі усної традиції. Їх аналіз засвідчує, що Русь та Східна Європа найповніше відображені в праці данського історика Саксона Граматика. Характерною рисою цього тексту є те, що у ньому наголошено на спадковості прав датських правителів на території Русі. В інших творах, які мали схожу мету, Східна Європа згадується лише побіжно та не впливає на контекст. У «сазі про Раґнара Лодброка», яка згадує війну Раґнарового сина в Східних землях, не зосереджено увагу на підпорядкування Русі. Те саме стосується й ще одного ключового тексту під назвою «Татр про синів Раґнара». У ньому відсутні будь-які згадки про захоплення вказаних земель. Автор цього твору не вводить Русь до концепції «імперії» Раґнара. Причиною цього є політичні умови, у яких творилися згадані тексти. Якщо для датського королівства ХІІ ст. руські сюжети були близькими, то для ісландсько-норвезького середовища ХІІІ–ХIV ст. вони втрачали свою актуальність.