Сволок у хаті чинбаря Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історичний, мистецтвознавчий, історіографічний огляд

Мета статті – висвітлити історію музеєфікації сволока Сазонта Грабовського в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Розглянути професійну та меценатську діяльність Сазонта Грабовського на посадах Запорізького кошов...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Дата:2021
Автори: Жам, О., Грудевич, Т.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182681
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Сволок у хаті чинбаря Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історичний, мистецтвознавчий, історіографічний огляд / О. Жам, Т. Грудевич // Сіверянський літопис. — 2021. — № 6. — С. 25-35. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Мета статті – висвітлити історію музеєфікації сволока Сазонта Грабовського в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Розглянути професійну та меценатську діяльність Сазонта Грабовського на посадах Запорізького кошового писаря, писаря Київського полку, Козелецького сотника наприкінці ХVІІ – на поч. ХVІІІ ст. Охарактеризувати художньо-орнаментальні особливості сволоку, матеріал, техніку виготовлення. Наукова новизна полягає в тому, що вперше комплексно розглянуто історію музеєфікації унікального музейного артефакту. Методи дослідження добиралися відповідно до поставленої мети. Використання методів джерелознавчого аналізу сприяло систематизації первинної інформації, а використання системного методу дозволило всебічно дослідити заявлену проблематику. Приділена увага історичному, історіографічному, мистецтвознавчому аспектам проблеми. Зроблено висновок про унікальність сволоку Сазонта Грабовського, необхідність його збереження та подальшого дослідження певних аспектів його функціонування в різні історичні періоди.