Сучасний стан методології та історіографії медичних персоналій: харківський вимір

• Видавець: Інститут історії України НАН України
• Дата: 2021
• Автор: Демочко, Г.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2021
• Назва видання: Краєзнавство
• Теми: Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182739
• Цитувати: Сучасний стан методології та історіографії медичних персоналій: харківський вимір / Г. Демочко // Краєзнавство. — 2021. — № 1-2. — С. 66-80. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.

Мета дослідження полягає у вивченні медичної персоналії як предмету історико-медичного та медико-краєзнавчого студіювання. Результати досліджень показали, що необхідно спиратися на концептуально важливі загальнонаукові гносеологічні принципи: історизму, об’єктивності, поєднання логічного та історичного, системності. Тож у даній студії саме ці принципи і використовувалися. Наукова новизна дослідження у тому, що за методологічну основу студій такого типу взято специфічну групу підходів і методів, яка використовується для системного аналізу загальноісторичного процесу та медичної персоналії, як невід’ємної складової історико-медичного знання. Вивчення медичних персоналій завдяки застосуванню цих методологічних засад дозволить розширити знання про особистість, зв’язати її діяльність з певними історичними обставинами, виявити загальні тенденції. Науковий поступ та творчий доробок будь-якого діяча, просвітника, лікаря, науковця виступає не лише адептом його професійних, світоглядних переконань, а й свідченням життєвої концепції, наукових рефлексій, які є унікальним віддзеркаленням соціальних процесів історичної епохи. Для прикладу наведені персоналії, що розроблялися Центром медичного краєзнавства імені проф. В.Д. Отамановського та співробітниками катедри суспільних наук Харківського національного медичного університету. У ході досліджень персоналій зазначимо, що провідним є біографічний підхід, завдяки якому історична реальність розглядається в часі й просторі, широко охоплює проблему у великому історичному контексті. Це може стати поштовхом для розробки проблематики в інших регіонах не тільки для істориків, але й для медиків, краєзнавців-аматорів тощо. Висновок. Медичні персоналії – біографії лікарів, учених, педагогів минулого та систематизоване висвітлення сукупності їх поглядів – мають величезний потенціал для медичного краєзнавства, проте раніше це питання вивчалося суто медиками, без урахування історичних принципів та підходів до наукового пізнання. Результати подібних студій, беззаперечно, є цінними, проте сьогодні є потреба вдосконалити вивчення медичних персоналій та надати просопографії нові зразки досліджень.