Києвознавці Малакови: до історії благодійної, наукової та культурно-просвітницької діяльності родини

• Дата: 2021
• Автор: Таранець, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2021
• Назва видання: Краєзнавство
• Теми: Краєзнавство в особах
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182754
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Києвознавці Малакови: до історії благодійної, наукової та культурно-просвітницької діяльності родини / С. Таранець // Краєзнавство. — 2021. — № 3-4. — С. 18-23. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

У статті розглянуто благодійну, наукову та культурно-просвітницьку діяльність українських краєзнавців та києвознавців Малакових. Звернено увагу на засновника родини Дмитра Тарасовича, який прибув на Поділля з Муромського повіту Володимирської губернії та історію сім’ї в цілому, включаючи їхнє життя в с. Малакіщина, Одесі та Києві. Особлива увага приділяється діяльності Дмитра Васильовича Малакова та його дружини Ірини Магомедівни, які стали справжніми меценатами Відділу образотворчих мистецтв Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського та Музею історії та культури старообрядства України. Дмитро Васильович став автором багатьох ґрунтовних історичних, краєзнавчих, мистецтвознавчих досліджень, загалом написав, упорядкував та видав близько 50 монографій, путівників, альбомів та спогадів, пов’язаних з діяльністю таких видатних українських архітекторів як В.В. Городецький, С.В. Григор’єв, В.О. Осьмак, В.А. Безсмертний, М.О. Шехонін, окремо акцентував увагу на дослідженні прибуткових будинків та особняків м. Києва, його історичних районів. Одним з основних культурно-просвітницьких напрямків родини Малакових було Поділля – батьківщина дідів-прадідів. Не випадково Дмитро Васильович та його рідний брат Георгій Васильович не лише часто мандрували теренами Вінницької та Хмельницької областей, але й виконували свої численні малюнки, описували маршрути майбутніх подорожей тощо. Увагу науковців привертають підготовлені Д.В. Малаковим альбоми світлин, які розкривають повсякдення м. Києва наприкінці 30-х рр., у 40–60-ті рр. ХХ ст. Спираючись на родинні архівні документи, наукові публікації та спогади учасників бойових дій, окрему увагу Д. В. Малаков приділяв дослідженню історії м. Києва у роки Другої світової війни. Дмитро Васильович був носієм історичної пам’яті, з неабияким відчуттям гідності й шани ставився до видатних та пересічних киян, що своєю працею створили одне з найкращих міст Європи.