Виробництво та використання біоенергетичних ресурсів у сільському господарстві України на засадах сталості

• Видавець: ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
• Дата: 2021
• Автор: Страпчук, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2021
• Назва видання: Економіка природокористування і сталий розвиток
• Теми: Стале використання, охорона й відтворення природно-ресурсного потенціалу
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183403
• Цитувати: Виробництво та використання біоенергетичних ресурсів у сільському господарстві України на засадах сталості / С. Страпчук // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2021. — № 9 (28). — С. 80-87. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Статтю присвячено аналізу виробництва та споживання біоенергетичних ресурсів у сільському господарстві. З’ясовано, що оцінка потенціалу ресурсів здійснюється з урахуванням енергетичної трилеми – декарбонізації, гарантування енергетичної безпеки та доступності, що суттєво посилює інтерес до альтернативних видів палива, отриманих із відновлюваних джерел. Для досягнення сталого розвитку в контексті забезпечення суб’єктів господарювання доступною та чистою енергією розроблено національні індикатори, які співвідносяться із галуззю сільського господарства. Доведено, що виробництво біомаси пов’язане із землекористуванням та діяльністю людини більшою мірою, ніж будь-які інші технології отримання відновлюваної енергетики, та може створити сталі ланцюги постачання. Аргументовано, що використання біомаси не тільки покращує постачання та доступ до енергії на місцевому й національному рівнях, але й зменшує обсяги розміщення відходів, забезпечує альтернативне застосування біомаси або викопних ресурсів. Основними продуктами переробки біомаси визначено тверде та рідке біопаливо, біогаз. Енергетичною стратегією України до 2035 року передбачено збільшення використання біомаси в генерації енергії до 11,5 %, а основним стимулом нарощення – зелений тариф. Досліджено, що виробництво біомаси потребує найбільших обсягів земельних ресурсів порівняно з іншими альтернативними джерелами, обмежуючи застосування посівних площ під продовольчі культури на користь біоенергетичних. Зокрема, сировиною для виробництва біоетанолу в Україні є цукрові, крохмальні культури та целюлозні матеріали, що перетворюються на кінцевий продукт спиртовими й цукровими заводами. Виробництво ж біодизелю не достатньо поширене, оскільки понад 95 % валового збору ріпаку та сої, що використовуються для його виготовлення, 2019 року експортувалося. У структурі твердого біопалива найбільший потенціал використання мають відходи сільського господарства, зокрема солома, стебла та лушпиння. Отже, біомасу визначено альтернативним енергетичним ресурсом із значними перспективами нарощення на шляху до сталого сільського господарства, проте оптові тарифи енергоринку потребують перегляду з урахуванням екстернальних множників, що враховують страхові ризики та посилення екологічного оподаткування, рівень якого в Україні є низьким.