Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж

У сучасному технологічному світі сенсори та сенсорні мережі широко використовуються у більшості сфер людської діяльності. Одним із ключових інженерних завдань під час проєктування сенсорних мереж є питання забезпечення живучості мережі. У статті представлено алгоритми забезпечення живучості сенсорни...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автори:	Петрівський, В.Я., Шевченко, В.Л., Бичков, О.С., Сініцин, І.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут програмних систем НАН України 2021
Назва видання:	Проблеми програмування
Теми:	Інформаційні системи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183495
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж / В.Я. Петрівський, В.Л. Шевченко, О.С. Бичков, І.П. Сініцин // Проблеми програмування. — 2021. — № 4. — С. 62-69 . — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-183495
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1834952022-03-28T01:33:25Z Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж Петрівський, В.Я., Шевченко, В.Л. Бичков, О.С. Сініцин, І.П. Інформаційні системи У сучасному технологічному світі сенсори та сенсорні мережі широко використовуються у більшості сфер людської діяльності. Одним із ключових інженерних завдань під час проєктування сенсорних мереж є питання забезпечення живучості мережі. У статті представлено алгоритми забезпечення живучості сенсорних мереж на основі попередньої оцінки даної властивості. Оцінка живучості залежить від топології мережі. Підвищення показника живучості сенсорної мережі досягається шляхом включення до мережі додаткових датчиків. Запропоновано алгоритм знаходження позиції додаткових датчиків, що враховує радіус покриття сенсорів та необхідність наявності перетину зон покриття датчиків для забезпечення обміну інформацією. Представлено ітераційний алгоритм забезпечення живучості мережі за наявності та врахування динамічних датчиків. Результати обчислювальних експериментів, що представлені у роботі, підтверджують ефективність запропонованих підходів. In the modern technological world, sensors and sensor networks are widely used in the all spheres of human activity. One of the key engineering tasks in the design of sensor networks is to ensure the survivability of the network. The article presents algorithms for ensuring the survivability of sensor networks based on a preliminary assessment of this property. Estimation of survivability depends on the network topology. Increasing the survivability of the sensor network is achieved by including additional sensors in the network. An algorithm for finding the position of additional sensors in the stationary sensor network is proposed. Proposed approach takes into account the radius of coverage of the sensors and the need for the intersection of the coverage areas of the sensors to ensure the exchange of information. An iterative algorithm for ensuring the survivability of the network in the presence and consideration of dynamic sensors is presented. The results of computer simulation experiments presented in the paper confirm the effectiveness of the proposed approaches. 2021 Article Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж / В.Я. Петрівський, В.Л. Шевченко, О.С. Бичков, І.П. Сініцин // Проблеми програмування. — 2021. — № 4. — С. 62-69 . — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1727-4907 DOI: http://doi.org/10.15407/pp2021.04.062 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183495 004.942:004.021:004.942 uk Проблеми програмування Інститут програмних систем НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інформаційні системи Інформаційні системи
spellingShingle	Інформаційні системи Інформаційні системи Петрівський, В.Я., Шевченко, В.Л. Бичков, О.С. Сініцин, І.П. Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж Проблеми програмування
description	У сучасному технологічному світі сенсори та сенсорні мережі широко використовуються у більшості сфер людської діяльності. Одним із ключових інженерних завдань під час проєктування сенсорних мереж є питання забезпечення живучості мережі. У статті представлено алгоритми забезпечення живучості сенсорних мереж на основі попередньої оцінки даної властивості. Оцінка живучості залежить від топології мережі. Підвищення показника живучості сенсорної мережі досягається шляхом включення до мережі додаткових датчиків. Запропоновано алгоритм знаходження позиції додаткових датчиків, що враховує радіус покриття сенсорів та необхідність наявності перетину зон покриття датчиків для забезпечення обміну інформацією. Представлено ітераційний алгоритм забезпечення живучості мережі за наявності та врахування динамічних датчиків. Результати обчислювальних експериментів, що представлені у роботі, підтверджують ефективність запропонованих підходів.
format	Article
author	Петрівський, В.Я., Шевченко, В.Л. Бичков, О.С. Сініцин, І.П.
author_facet	Петрівський, В.Я., Шевченко, В.Л. Бичков, О.С. Сініцин, І.П.
author_sort	Петрівський, В.Я.,
title	Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж
title_short	Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж
title_full	Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж
title_fullStr	Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж
title_full_unstemmed	Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж
title_sort	інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж
publisher	Інститут програмних систем НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Інформаційні системи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183495
citation_txt	Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж / В.Я. Петрівський, В.Л. Шевченко, О.С. Бичков, І.П. Сініцин // Проблеми програмування. — 2021. — № 4. — С. 62-69 . — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Проблеми програмування
work_keys_str_mv	AT petrívsʹkijvâ ínformacíjnatehnologíâzabezpečennâživučostísensornihmerež AT ševčenkovl ínformacíjnatehnologíâzabezpečennâživučostísensornihmerež AT bičkovos ínformacíjnatehnologíâzabezpečennâživučostísensornihmerež AT síníciníp ínformacíjnatehnologíâzabezpečennâživučostísensornihmerež
first_indexed	2025-07-16T03:29:19Z
last_indexed	2025-07-16T03:29:19Z
_version_	1837772633344573440
fulltext	62 Інформаційні системи Вступ Зважаючи на велику кількість пере- ваг та можливостей, датчики широко засто- совуються в усіх видах діяльності людини. Основними перевагами датчиків є їхній розмір, низьке споживання енергії та зруч- ність використання [1]. Датчики використо- вуються для збору та вимірювання різних величин (температури, тиску, витрат тощо) [2, 3], задач аналізу [4], сканування [5] та виявлення [6]. Також датчики є частинами та широко використовуються в концепціях Інтернету речей та Всеохоплюючого Інтер- нету [7]. Відповідно до [8] Інтернет речей - це мережа фізичних об’єктів, доступ до яких здійснюється через Інтернет. Вони містять вбудовану технологію взаємодії з внутрішніми станами або зовнішнім серед- овищем. Сферами застосування сенсорних мереж є моніторинг навколишнього серед- овища, домашній інтелект, сфера охорони здоров’я, контроль промислових процесів, сфера сільського господарства, тощо [9]. Основними загрозами для сенсорних ме- реж є втрата з›єднання, різні типи атак [10], ненадійні та несанкціоновані датчики, без- дротові канали зв›язку [11]. Моделювання втрати каналу зв›язку у бездротових сен- сорних мережах представлене у досліджен- ні [12]. У статті [13] автори запропонували модель активної захисту сенсорних мереж, засновану на теорії ігор. Метод динамічної кластеризації для максимізації стабільності бездротових сенсорних мереж представле- ний у роботі [14]. Також у статті [15] автори розрізняють дальність зондування та даль- ність зв’язку датчика, але в нашому випадку це єдиний діапазон, який називається «ра- діус покриття». Проблема оптимального розміщення датчиків описана в статті [16]. Згідно з [17], живучість – це властивість, що характеризує здатність системи ефективно функціонувати за наявності ушкоджень або відновлювати цю здатність за визначений проміжок часу. Фахівці виділяють функці- ональну та структурну живучість [18]. Слід також врахувати, що датчики можуть бути статичними та рухомими. У дослідженні живучість визначається як наявність зв›язку між усіма елементами мережі у будь-який момент часу, що забезпечується наявністю перетину зон покриття датчиків на величи- ну, що є більшою або рівною мінімально до- пустимою величиною зон покриття. У ви- падку динамічних датчиків вжито поняття «часу тиші», що характеризує період, коли зв›язок між елементами мережі відсутній. Основна частина Розглянемо певну територію, позна- чимо її A, та сенсорну мережу, що покри- ває дану територію. В свою чергу, мережа складається з n датчиків, кожен з яких має наступні характеристики: , (1) УДК 004.942:004.021:004.942 http://doi.org/10.15407/pp2021.04.062 В.Я. Петрівський, В.Л. Шевченко, О.С. Бичков, І.П. Сініцин ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИВУЧОСТІ СЕНСОРНИХ МЕРЕЖ У сучасному технологічному світі сенсори та сенсорні мережі широко використовуються у переваж- ній більшості сфер людської діяльності. Одним із ключових інженерних завдань під час проєктування сенсорних мереж є питання забезпечення живучості мережі. У статті представлено алгоритми забез- печення живучості сенсорних мереж на основі попередньої оцінки даної властивості. Оцінка живу- чості залежить від топології мережі. Підвищення показника живучості сенсорної мережі досягаєть- ся шляхом включення до мережі додаткових датчиків. Запропоновано алгоритм знаходження позиції додаткових датчиків, що враховує радіус покриття сенсорів та необхідність наявності перетину зон покриття датчиків для забезпечення обміну інформацією. Представлено ітераційний алгоритм забез- печення живучості мережі за наявності та врахування динамічних датчиків. Результати обчислюваль- них експериментів, що представлені у роботі, підтверджують ефективність запропонованих підходів. Ключові слова: сенсори, сенсорні мережі, живучість сенсорних мереж, інформаційна технологія. © В.Я. Петрівський, В.Л. Шевченко, О.С. Бичков, І.П. Сініцин, 2021 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2021. № 4 63 Інформаційні системи де xi, yi – координати датчику, ri – ра- діус покриття. У нашому випадку під живучістю ме- режі будемо розуміти наявність зв›язку між усіма сенсорами. Для наявності зв›язку та передачі даних між датчиками необхідною умовою є перетин зон покриття сенсорів. Позначимо величину перетину зон покрит- тя як c. Схематично перетин зон покриття датчиків з величиною перетину c можна зо- бразити наступним чином: Рис. 1. Зміст величини перетину зон по- криття датчиків c Для знаходження датчиків, між яки- ми відсутній зв›язок, пронумеруємо сенсо- ри в довільному порядку. Наступним ета- пом є побудова матриці зв’язків H, елементи якої будуть рівними: . (2) Використовуючи матрицю зв’язків H та алгоритми пошуку вшир чи вглиб [19], знайдемо компоненти зв’язності неорієнто- ваного графа, що може бути побудований із використанням матриці H. У разі наявності понад однієї компоненти зв’язності, мере- жа не відповідає умові живучості. Також у даному випадку мережу можна умовно по- ділити на множини сенсорів, зв′язаних між собою. Позначимо дані отримані множини як S1, S2, ... , Sk, де k – кількість компонент зв’язності мережі. Для пари множин S1 та S2 знайдемо датчики si ∈ S1 та sj ∈ S2 відстань між якими є мінімальною. У роботі [20] представлено підхід забезпечення живу- чості мережі у разі втрати сенсорів. Даний підхід може бути застосований для забезпе- чення зв’язності мережі сенсорів. Знайдемо позицію «з’єднуючого» сенсору з макси- мальним радіусом покриття ra та рівнем пе- ретину зон покриття c шляхом розв’язання наступної системи рівнянь: , (3) де – координати та радіус по- криття сенсору , , – координати та радіус покриття сенсору , – радіус по- криття додаткового сенсору. Розв’язком рівняння (3) будуть дві пари координат. Серед отриманих розв’язків необхідно обрати таку пару координат, коли зона покриття сенсору з даними координа- тами буде менше перетинатися із зонами покриття інших датчиків та менше виходи- ти за межі загальної території A. Коли оби- два результати задовольняють даний крите- рій, обираємо координати довільно. Розглянемо випадок відсутності розв›язку рівняння (3). Дана ситуація буде означати неможливість знаходження по- зицій додаткового сенсору із заданими па- раметрами. У такому випадку знайдемо мінімально допустимий радіус покриття та координати додаткового сенсору. Очевидно, що даний сенсор буде мати мінімально до- пустимий радіус при координатах, які ле- жать на умовній прямій між датчиками та . Координати та радіус додатко- вого датчику будуть розв’язком наступ- ного рівняння: , (4) 64 Інформаційні системи де – координати та радіус покриття сенсору , , – координати та радіус покриття сенсору . Отже, для забезпечення живучості мережі необхідно додати сенсор з радіусом покриття з координатами . У разі відсутності датчика з відповідним радіусом покриття , необхідно використати декіль- ка існуючих датчиків, що будуть розташо- вані вздовж умовної прямої між датчиками та та мати однакові радіуси покрит- тя, котрі будуть задовольняти умову: , (5) де – максимальний радіус по- криття доступного сенсору. Розглянемо випадок рухомих сен- сорів. Нехай маємо сенсорну мережу, що складається з стаціонарних та рухомих сен- сорів. Дана мережа може бути описана на- ступним чином: , (6) де – стаціонарні сенсори (1), , – кількість стаціонарних сенсо- рів, – динамічні сенсори, , – кількість динамічних сенсорів. У свою чергу, динамічні сенсори представимо так: , (7) де – рівняння руху дат- чику, – координати датчику, – ра- діус покриття, , – кількість дина- мічних сенсорів. Забезпечення живучості даної систе- ми полягає у мінімізації «часу тиші» через забезпечення зв’язності мережі. Під «часом тиші» будемо розуміти період часу, про- тягом якого відсутній зв›язок усіх датчиків між собою. Забезпечення живучості досяга- тимемо шляхом додавання до мережі додат- кових сенсорів. Покроково ітераційна процедура за- безпечення живучості сенсорної мережі у випадку динамічних датчиків може бути описана таким чином: 1. Серед сенсорів мережі S оби- раємо датчик, найближчий до ди- намічного датчика, позначимо його та фор- муємо систему рівнянь (8); 2. Шукаємо розв›язок системи A; 3. У разі існування розв›язку додаємо до системи рівнянь Q рівняння, що містить координати рухомого датчика в момент часу , переходимо до наступного моменту часу , виконуємо перевірку умови зупинки алгоритму та перехід до кроку 2, у разі негативного результату перевірки умо- ви зупинки. Загалом рівняння Q буде мати такий вигляд (9;) 4. У разі відсутності розв›язку рівнян- ня Q додаємо сенсор із характеристиками, які є розв’язками рівняння Q у момент часу , до статичних датчиків мережі S, переходимо до наступного моменту часу , виконуємо перевірку умови зупинки алго- ритму та перехід до кроку 1 у разі негатив- ного результату перевірки умови зупинки. Умовою зупинки алгоритму буде ви- хід динамічного сенсору за межі території або досягнення сенсором початкової точки у разі циклічного руху датчику. (8) (9) 65 Інформаційні системи Схематично описаний вище алгоритм можна зобразити у такий спосіб (Рис. 2): Рис. 2. Алгоритм пошуку позиції додаткових сенсорів Результати обчислювальних експериментів Розглянемо сенсорну мережу, коор- динати та радіуси покриття сенсорів якої представлені у таблиці (Табл. 1). Таблиця 1 Вхідні дані першого обчислювально- го експерименту (x, y) r s1 (20, 70) 19 s2 (35, 55) 7 s3 (45, 85) 13 s4 (80, 80) 15 s5 (30, 16) 10 s6 (47, 10) 10 s7 (67, 17) 13 Схематично дана мережа може бути представлена так: Рис. 3. Сенсорна мережа у початковому стані Представлена мережа має 3 компо- ненти зв’язності та не задовольняє умову живучості. Використовуючи запропонова- ний підхід, забезпечимо живучість мережі шляхом додаткових сенсорів із максималь- ним радіусом покриття rmax = 10. Після пер- шої ітерації запропонованого підходу (3) кількість компонент зв’язності буде рівною 2, а отримана мережа з додатковим сенсо- ром буде мати вигляд: Рис. 4. Сенсорна мережа з додатковим сенсором (s8) Зв’язок між сенсорами s2 та s5 не- можливо забезпечити сенсором із радіусом покриття rmax = 10. Використавши (4) додат- 66 Інформаційні системи ковий сенсор s9 має бути у точці з координа- тами (32.69, 36.98) і мати мінімальний радіус покриття 12.15 (Рис. 5а). Із врахуванням на- явності сенсорів із максимальним радіусом покриття rmax = 10 та формули (5), живучість мережі можна забезпечити шляхом включен- ня до мережі двох сенсорів s9, s10 з радіусами покриття r = 7,07 та координатами (33.33, 42.03) і (32.04, 31.93) відповідно (Рис. 5б). а) б) Рис. 5. Забезпечення живучості з використанням а) сенсору з мінімально допустимим радіусом; б) декількох сенсорів з радіусом не більше rmax = 10 Розглянемо випадок наявності дина- мічного сенсору. Характеристики датчиків представлені у наступній таблиці (Табл. 2): Таблиця 2 Вхідні дані другого обчислювально- го експерименту (x, y) r s1 (15, 17) 15 s2 (17, 65) 15 s3 (20, 41) 15 s4 (47, 50) 15 s5 (40, 20) 15 smoveable (95, 35) 10 Схематично описана вище мережа, динамічний датчик у початковій точці та траєкторія руху датчика можуть бути пред- ставлені наступним чином (Рис. 6): Рис. 6. Сенсорна мережа, динамічний дат- чик у початковій точці й траєкторія руху датчика При значенні ∆t = 1c величина «часу тиші» буде рівною 298с. Використовуючи описаний вище алгоритм, забезпечимо живучість мережі шляхом включення до неї додаткових датчиків. Результат роботи алгоритму схематично може бути пред- ставлений так (Рис. 7): Результат роботи запропоновано- го ітераційного алгоритму, що полягає у зменшенні часу тиші, можна представити у такому вигляді (Рис. 8): 67 Інформаційні системи Висновки У статті представлено інформацій- ну технологію забезпечення живучості сенсорних мереж. Під поняттям живучос- ті сенсорної мережі розуміється наявність зв’язку між усіма сенсорами в мережі. Зв’язок між сенсорами забезпечується за- вдяки перетину зон покриття на мінімаль- но допустиму величину перетину, яка є сталою величиною. Розглядаються випад- ки статичних та динамічних датчиків. У випадку динамічних сенсорів запропоно- вано ітераційний алгоритм забезпечення живучості мережі шляхом додавання до мережі додаткових статичних сенсорів із Рис. 7. Сенсорна мережа, динамічний датчик у різні моменти часу а) б) в) г) Рис. 8. Значення величини часу тиші на різних ітераціях роботи алгоритму 68 Інформаційні системи визначеним радіусом та рівнем перетину зон покриття. Представлені результати обчислювальних експериментів підтвер- джують ефективність запропонованих підходів. Література 1. French P.J. Smart Sensors: Advantages and Pitfalls. Technologies for Micro/Nano- Devices, Sensors and Actuators. 2018. 2. Rahman A. Assignment on Tempera ture Sensors. 2018. DOI: 10.13140/ RG.2.2.16747.23844. 3. Sparks D. MEMS pressure and fl ow sensors for automotive engine management and aerospace applications. MEMS for Automotive and Aerospace Applications. 2013. P. 78–105. 4. Panayotova G., Dimitrov G. and Dimitrov D. Wireless Sensors for analysis transport systems. 10th International Conference on Computer Science and Information Technology. 2017. 5. Lercari N. Terrestrial Laser Scanning in the Age of Sensing. Digital Methods and Remote Sensing in Archaeology. 2016. P. 3–33. 6. Teixeira T., Gershon D. A Survey of Human- Sensing: Methods for Detecting Presence, Count, Location, Track, and Identity. ACM Computing Surveys. 2010. №5. P. 59. 7. Abdul-Qawy A., Magesh E. and Tadisetty S. The Internet of Things (IoT): An Overview. Int. Journal of Engineering Research and Applications. 2015. P. 71–82. 8. Evans D. (2011). The Internet of Things How the Next Evolution of the Internet Is Changing Everything. Cisco Internet Business Solutions Group. Available from: https://www.cisco. com/c/dam/en_us/about/ac79/docs/innov/ IoT_IBSG_0411FINAL.pdf. 9. Prasanna S., Rao S. An Overview of Wireless Sensor Networks Applications and Security. International Journal of Soft Computing and Engineering. 2012. P. 538–540. 10. Panayotova G., Dimitrov G. Modeling and dataprocessing of information systems. Artifi cial Intelligence and Pattern Recognition (AIPR). 2016. 11. Zhu L., Zhang Z. and Xu C. Secure Data Aggregation in Wireless Sensor Networks. Secure and Privacy-Preserving Data Communication in Internet of Things. 2017. 12. Kurt S., Tavli B. Path Loss Modeling for Wireless Sensor Networks: Review of Models and Comparative Evaluations. IEEE Antennas and Propagation Magazin. 2016. 13. Alim Al Islam A., Hyder C., Kabir H. at all. (2014). Stable Sensor Network (SSN): A dynamic clustering technique for maximizing stability in wireless sensor networks. Wireless Sensor Network. №7. P. 538–554. 14. Farsi M., Elhosseini M. and Badawy M. Deployment Techniques in Wireless Sensor Networks, Coverage and Connectivity: A Survey. 2019. 15. Maksimovic M., Milosevic V. Evaluating the optimal sensor placement for smoke detection. Yugoslav J. Oper. Res. 2016. №26. P. 33–50. 16. Gupta K., Kulia P. and Jana P. Genetic algorithm for k-connected relay node placement in wireless sensor networks. Proc. 2nd Int. Conf. Comput. Commun. Technol. 2016. P. 721–729. 17. Додонов, О. Г., 2011. Живучість складних систем: аналіз та моделювання: навч.посіб. у 2-х ч. / О. Г. Додонов, М. Г. Кузнецова, О. С. Горбачик. – Київ: НТУУ «КПІ», 264 с. 18. Додонов А. Г., 2011. Живучесть информационных систем / А. Г. Додонов, Д. В. Ландэ. – Киев: Наук. думка, 2011. – 256 с. 19. Cormen T., Leiserson C., Rivest R. at all. (2009). Introduction to Algorithms. 20. Petrivskyi V., Dimitrov G., Shevchenko V. at all. (2020). Information Technology for Big Data Sensor Networks Stability Estimation. Information & Security: An International Journal 47. №. 1. P. 141–154. Одержано: 18.11.2021 Про авторів: Петрівський Володимир Ярославович, аспірант. Кількість публікацій в українських виданнях – 22. Кількість зарубіжнихих публікацій – 6. Індекс Хірша – 1. https://orcid.org/0000-0001-9298-8244. 69 Інформаційні системи Шевченко Віктор Леонідович, доктор технічних наук, професор. Кількість публікацій в українських виданнях – понад 300. Кількість зарубіжних публікацій – 17. Індекс Хірша – 3. https://orcid.org/0000-0002-9457-7454. Бичков Олексій Сергійович, доктор технічних наук, професор. Кількість публікацій в українських виданнях – понад 300. Кількість зарубіжних публікацій – 37. Індекс Хірша – 5. https://orcid.org/0000-0002-9378-9535. Сініцин Ігор Петрович доктор технічних наук, старший науковий співробітник. Кількість публікацій в українських виданнях – 80. Інде кс Хірша – 1. http://orcid.org/0000-0002-4120-0784 Місце роботи авторів: Київський національний університет іме- ні Тараса Шевченка, Факультет інформаційних технологій, Кафедра програмних систем і технологій, вул. Богдана Гаврилишина, 24, Київ, Україна , 02000. E-mail: vovapetrivskyi@gmail.com, gii2014@ukr.net, bos.knu@gmail.com. Інститут програмних систем НАН Укра- їни пр. Академіка Глушкова, 40, корпус 5, м. Київ, Україна, 03187. E-mail: ipsinitsyn@gmail.com

Інформаційна технологія забезпечення живучості сенсорних мереж

Репозитарії

Схожі ресурси