Глобальна освіта і національна господарська еліта: методологічні засади осмислення проблеми

• Дата: 2021
• Автор: Задорожний, Г.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2021
• Назва видання: Вісник економічної науки України
• Теми: Наукові повідомлення
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183671
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Глобальна освіта і національна господарська еліта: методологічні засади осмислення проблеми / Г.В. Задорожний // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 223-230. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

У руслі виживання людства розглядаються проблеми формування господарської еліти як головного суб’єкта відродження України. Електронна школа представлена як протилюдяний проєкт глобалізації, спрямований проти формування господарської еліти. Глобальна освіта майбутнього – головний тренд позбавлення особистості людини через повне ігнорування духовності та моральності. Господарська еліта – це фундаментальний суб’єкт відродження національної системи господарювання. Потрібна кардинальна зміна світогляду в форматі людяності для формування національної господарської еліти. Розкрито роль шкільної та вищої освіти у процесі протидії розлюдненню і творенню людяного майбутнього. Ключові слова: духовність, інтелект, господарська еліта, глобальна освіта, особистість, духовно-ноосферо-сталий господарський розвиток, ідентичність, цінності. Залознова Ю. С., Солдак М. О. Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору. – С. 113. Україні для стабільного, всеохоплюючого та сталого економічного зростання необхідна сучасна промисловість, заснована на розробленні та впровадженні інноваційних технологій Індустрії 4.0. Значний інноваційний потенціал мають високотехнологічні виробництва та послуги. Для їх розвитку Україна має вигідно використати можливості інтеграції до Європейського дослідницького простору як інструменту адаптації стандартів і норм Європейського Союзу у сфері освіти, науки та інновацій. Мета статті полягає в обґрунтуванні науковометодичних положень щодо формування відповідної ніші українсько-польського науково-освітнього та інноваційного простору у вигляді пілотного проєкту створення міжнародного високотехнологічного кластера Індустрії 4.0 за участю промислових підприємств та установ освіти і науки. На прикладі Придніпровського економічного району обґрунтовано науково-методичні положення проведення експерименту з формування відповідної ніші українсько-польського науково-освітнього та інноваційного простору у вигляді пілотного проєкту створення міжнародного високотехнологічного кластера. Відзначено, що його ключовим актором може виступати науковий центр – установа, зорієнтована на виконання конкретних функцій з метою науково-інноваційного забезпечення модернізації промисловості безвідносно до адміністративно-територіальних меж. Ефективне функціонування технологічних парків є необхідним для об’єднання в єдине ціле освіти, науки та виробництва. Створення представництва головної науково-освітньої установи-стейкхолдера польської сторони на території технопарку в Україні та представництва українського наукового центру на території польського технопарку має забезпечити обом сторонам PR-підтримку на території країн-учасниць, доступ до маркетингових досліджень ринку, експертних консультацій, спілкування з інвесторами, програмістами.