Мовотворчість Тараса Шевченка в слов’янській рецепції ХІХ-ХХІ ст.

Мовотворчість Тараса Шевченка розглянуто як об’єкт славістичних студій, здійснених поза межами України впродовж ХІХ-ХХІ ст. Наведено оцінки, які дали мові й індивідуальному стилю Т. Шевченка дослідники-славісти — білоруський (М. Богданович), шведський (А. Єнсен), болгарський (С. Русакієв), польський...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Дата:2013
Автори: Єрмоленко, С.Я., Мойсієнко, А.К., Гнатюк, Л.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2013
Назва видання:Мовознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183743
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Мовотворчість Тараса Шевченка в слов’янській рецепції ХІХ–ХХІ ст. / С.Я. Єрмоленко, А.К. Мойсієнко, Л.П. Гнатюк // Мовознавство. — 2013. — № 2-3. — С. 100-112. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Мовотворчість Тараса Шевченка розглянуто як об’єкт славістичних студій, здійснених поза межами України впродовж ХІХ-ХХІ ст. Наведено оцінки, які дали мові й індивідуальному стилю Т. Шевченка дослідники-славісти — білоруський (М. Богданович), шведський (А. Єнсен), болгарський (С. Русакієв), польський (М. Лесів). Актуалізовано праці І. Огієнка, В. Чапленка, Ю. Шевельова, М. Мозера про зв’язок художньої мови Т. Шевченка зі староукраїнською книжною традицією, фольклорними джерелами, народнорозмовною практикою. Простежено відбиття структурно-семантичних і стилістичних особливостей ідіостилю Шевченка в слов’янських перекладах.