Мовотворчість Тараса Шевченка в слов’янській рецепції ХІХ-ХХІ ст.
Мовотворчість Тараса Шевченка розглянуто як об’єкт славістичних студій, здійснених поза межами України впродовж ХІХ-ХХІ ст. Наведено оцінки, які дали мові й індивідуальному стилю Т. Шевченка дослідники-славісти — білоруський (М. Богданович), шведський (А. Єнсен), болгарський (С. Русакієв), польський...
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Автори: | , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2013
|
Назва видання: | Мовознавство |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183743 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Мовотворчість Тараса Шевченка в слов’янській рецепції ХІХ–ХХІ ст. / С.Я. Єрмоленко, А.К. Мойсієнко, Л.П. Гнатюк // Мовознавство. — 2013. — № 2-3. — С. 100-112. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мовотворчість Тараса Шевченка розглянуто як об’єкт славістичних студій, здійснених поза межами України впродовж ХІХ-ХХІ ст. Наведено оцінки, які дали мові й індивідуальному стилю Т. Шевченка дослідники-славісти — білоруський (М. Богданович), шведський (А. Єнсен), болгарський (С. Русакієв), польський (М. Лесів). Актуалізовано праці І. Огієнка, В. Чапленка, Ю. Шевельова, М. Мозера про зв’язок художньої мови Т. Шевченка зі староукраїнською книжною традицією, фольклорними джерелами, народнорозмовною практикою. Простежено відбиття структурно-семантичних і стилістичних особливостей ідіостилю Шевченка в слов’янських перекладах. |
---|