Сучасні тенденції в розвитку слов’янської соціолінгвістичної термінології (статус мов)

• Видавець: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
• Дата: 2013
• Автор: Ажнюк, Б.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2013
• Назва видання: Мовознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183747
• Цитувати: Сучасні тенденції в розвитку слов’янської соціолінгвістичної термінології (статус мов) / Б.М. Ажнюк // Мовознавство. — 2013. — № 2-3. — С. 163-183. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.

Статтю присвячено зіставному аналізові термінів мовного статусу в слов’янських мовах і їхньому впливу на процеси мовного планування й мовної політики у відповідних країнах. Терміни мовного статусу, які позначають головну мову держави, мають різну словесну форму: державнамова (Білорусь, Росія, Словаччина, Україна), офіційна мова (Македонія, Словенія, Чорногорія), мова офіційного використання (Сербія, Хорватія); їхні значення і термінологічний підтекст не завжди тотожні як у конкретних національних мовах, так і в різні історичні періоди. Термінологічні інновації в багатьох слов’янських мовах виникли під впливом «Європейської хартії регіональних або міноритарних мов». Аналіз показує, що термін, який є адекватним у контексті акта міжнародного права (наприклад, регіональна або мінори- тарна мова), може бути не цілком придатним для термінологічної та концептуальної системи національного законодавства (наприклад, України). Ця розбіжність спричиняє численні суперечності теоретичного плану та викликає труднощі при застосуванні закону на практиці.