Князі Борис, Гліб та їхні супротивники в оцінці літописців ХІ-ХІІІ ст.

• Видавець: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
• Дата: 2013
• Автор: Межжеріна, Г.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2013
• Назва видання: Мовознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183754
• Цитувати: Князі Борис, Гліб та їхні супротивники в оцінці літописців ХІ-ХІІІ ст. / Г.В. Межжеріна // Мовознавство. — 2013. — № 4. — С. 27-43. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

У статті реконструйовано семантичний обсяг, проаналізовано функції оцінних іменників і прикметників, які моделюють соціально-етичні портрети святих князів Бориса і Гліба у писемних східнослов’янських пам’ятках ХІ-ХІІІ ст. («Читання про Бориса і Гліба», «Сказання про Бориса і Гліба», літописи, Києво-Печерський патерик та ін.). Незважаючи на те, що в пам’ятках Борис і Гліб представлені як єдине ціле, як пара, їхні соціально-етичні портрети нетотожні, індивідуалізовані. Доведено, що у використанні хвалебних епітетів-означень (блаженыи, богоблаженыи, кротъкыи, моудрыи, правъдивыи, пріблаженыи, сватыи, съміреныи, тихыи та ін.) поряд з іменами Бориса і Гліба є чітка закономірність, система, слідування правилам літературного етикету, а також орієнтація на моральний кодекс честі людини водночас і лицарського, і церковно-монашого середовища. Докладно описано семантичні особливості і стильові функції негативно конотованих іменників і прикметників (безбожъныи, беззаконьныи, беззаконъникь, братоненавидьникъ, немилосьрдыи, немилостивый, нечьстивыи, оканьныи, окатньныи та ін.) у концептуалізації образів Святополка Окаянного та його прибічників.