Історичний словотвір топонімів України: київськоруський (давньоукраїнський) період
У статті розглядаються способи і засоби творення понад 590 дериватів з близько 640 реєстрових топонімів київськоруської доби XI — початку XIV ст., які зафіксовані давньоруськими літописами на територіях, що нині входять до складу України. Попри давність, а подекуди й доісторичне походження літопи...
Збережено в:
| Видавець: | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2015
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184010 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Історичний словотвір топонімів України: київськоруський (давньоукраїнський) період / В.В. Лучик // Мовознавство. — 2015. — № 3. — С. 45-55. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті розглядаються способи і засоби творення понад 590 дериватів з близько 640 реєстрових
топонімів київськоруської доби XI — початку XIV ст., які зафіксовані давньоруськими
літописами на територіях, що нині входять до складу України. Попри давність, а подекуди
й доісторичне походження літописних географічних назв абсолютна більшість їх має
чітко виражену словотвірну похідність у межах лексико-семантичного, морфолого-синтаксичного, морфологічного та синтаксичного способів, які в процесі реалізації виявляють значну
специфіку порівняно з апелятивною лексикою. |
|---|