До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
У статті розглядається питання, якому різновиду русів (з тих, що мали стосунок до держави Київська Русь) міг належати знайдений Костянтином у Херсонесі переклад Євангелія і Псалтиря, «руськими письменами» написаний. Такими русами автор вважає дунайських русів, власне тиверців, які в «Повісті временн...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2016
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184166 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2 / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2016. — № 4. — С. 3-21. — Бібліогр.: 150 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті розглядається питання, якому різновиду русів (з тих, що мали стосунок до держави Київська Русь) міг належати знайдений Костянтином у Херсонесі переклад Євангелія і Псалтиря, «руськими письменами» написаний. Такими русами автор вважає дунайських русів, власне тиверців, які в «Повісті временних літ» названі «толковинами», тобто перекладачами. Висувається і обґрунтовується припущення, що давні тиверці були болгарами (мізійцями) і знали, крім слов’янської (болгарської), також і грецьку мову, оскільки знаходилися поблизу візантійських земель. Через це тиверці дуже рано прийняли християнство і цілком могли (і повинні були) перекласти з грецької мови на свою рідну болгарську книги християнського Канону, зокрема Євангеліє і Псалтир, без яких неможливим було слов’янське богослужіння. Писемність тиверці могли отримати від дунайських ругів (з дунайського королівства Ругіланд), і це письмо було глаголичним. |
|---|