До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2

У статті розглядається питання, якому різновиду русів (з тих, що мали стосунок до держави Київська Русь) міг належати знайдений Костянтином у Херсонесі переклад Євангелія і Псалтиря, «руськими письменами» написаний. Такими русами автор вважає дунайських русів, власне тиверців, які в «Повісті временн...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автор: Скляренко, В.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2016
Назва видання:Мовознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184166
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2 / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2016. — № 4. — С. 3-21. — Бібліогр.: 150 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-184166
record_format dspace
spelling irk-123456789-1841662022-05-08T01:26:38Z До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2 Скляренко, В.Г. У статті розглядається питання, якому різновиду русів (з тих, що мали стосунок до держави Київська Русь) міг належати знайдений Костянтином у Херсонесі переклад Євангелія і Псалтиря, «руськими письменами» написаний. Такими русами автор вважає дунайських русів, власне тиверців, які в «Повісті временних літ» названі «толковинами», тобто перекладачами. Висувається і обґрунтовується припущення, що давні тиверці були болгарами (мізійцями) і знали, крім слов’янської (болгарської), також і грецьку мову, оскільки знаходилися поблизу візантійських земель. Через це тиверці дуже рано прийняли християнство і цілком могли (і повинні були) перекласти з грецької мови на свою рідну болгарську книги християнського Канону, зокрема Євангеліє і Псалтир, без яких неможливим було слов’янське богослужіння. Писемність тиверці могли отримати від дунайських ругів (з дунайського королівства Ругіланд), і це письмо було глаголичним. The article deals with the problem of which group of Rus’ people (among those who were related to the ‘Kyivan Rus’ state) could the translation of Gospel and Psalter belong to that Constantine the Philosopher found in Chersonesus and that was written in «Rus’ian letters». The author argues that this group was the Danube Rus’ people, or Tivertsi, named tolkoviny «translators» in the Tale of Bygone Years (Primary Chronicle). He suggests and substantiates the hypothesis that the old Tivertsi were Bulgarians (Moesi) and spoke, along with Slavonic (Bulgarian), Greek as well since they dwelled near Byzantium. Because ofthat, the Tivertsi had very early converted to Christianity and so could (and should) translate into their native Slavonic language the Christian canon books, in particular Gospel and Psalter, indispensable for church service. The Tivertsi could receive their writing system from the Danube Rugii (of the Danube Rugian kingdom) and this system was the Glagolitic script. 2016 Article До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2 / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2016. — № 4. — С. 3-21. — Бібліогр.: 150 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184166 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті розглядається питання, якому різновиду русів (з тих, що мали стосунок до держави Київська Русь) міг належати знайдений Костянтином у Херсонесі переклад Євангелія і Псалтиря, «руськими письменами» написаний. Такими русами автор вважає дунайських русів, власне тиверців, які в «Повісті временних літ» названі «толковинами», тобто перекладачами. Висувається і обґрунтовується припущення, що давні тиверці були болгарами (мізійцями) і знали, крім слов’янської (болгарської), також і грецьку мову, оскільки знаходилися поблизу візантійських земель. Через це тиверці дуже рано прийняли християнство і цілком могли (і повинні були) перекласти з грецької мови на свою рідну болгарську книги християнського Канону, зокрема Євангеліє і Псалтир, без яких неможливим було слов’янське богослужіння. Писемність тиверці могли отримати від дунайських ругів (з дунайського королівства Ругіланд), і це письмо було глаголичним.
format Article
author Скляренко, В.Г.
spellingShingle Скляренко, В.Г.
До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
Мовознавство
author_facet Скляренко, В.Г.
author_sort Скляренко, В.Г.
title До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
title_short До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
title_full До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
title_fullStr До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
title_full_unstemmed До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
title_sort до питання про «руські письмена» в житії костянтина філософа. 2
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2016
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184166
citation_txt До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2 / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2016. — № 4. — С. 3-21. — Бібліогр.: 150 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT sklârenkovg dopitannâprorusʹkípisʹmenavžitííkostântinafílosofa2
first_indexed 2023-10-18T22:58:27Z
last_indexed 2023-10-18T22:58:27Z
_version_ 1796156921339707392