Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник”

Запропонована розвідка є однією із численних спроб постколоніальних феміністичних студій відповісти на питання, чи може підпорядковане промовляти. Йдеться про сучасну німецьку жіночу прозу Дженні Ерпенбек, зокрема її роман „Словник”, та визначення статусу жінки з комплексом дотичних до нього проблем...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Кирилова, Т.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2009
Назва видання:Питання літературознавства
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18423
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” / Т. Кирилова // Питання літературознавства: Науковий збірник. — Чернівці: Рута, 2009. — Вип. 77. — С. 34-40. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-18423
record_format dspace
spelling irk-123456789-184232011-03-28T12:02:42Z Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” Кирилова, Т. Історична поетика Запропонована розвідка є однією із численних спроб постколоніальних феміністичних студій відповісти на питання, чи може підпорядковане промовляти. Йдеться про сучасну німецьку жіночу прозу Дженні Ерпенбек, зокрема її роман „Словник”, та визначення статусу жінки з комплексом дотичних до нього проблем у ході вписування жіночого, почасти автобіографічного досвіду, в національну історію тоталітарного минулого на прикладі запропонованого роману. Так, автобіографічні рефлексії письменниці щодо нацистського та соціалістичного режимів насилля презентують жінку як суб’єкта, що говорить, залишаючись поза структурою мови. Процес пригадування задля пошуків істини розкриває механізми поглинання мови ідеологічним міфом. Відтак духовний простір жінки залишається на маргінесах мови, суспільства, історії. The present study is based on the women’s autobiographic experience to tell the self- and national history of the totalitarian regime. The study seeks some the most important postcolonial aspects of the female existence in the mirror of the ideological language. To recognize the problem of language and violence is to show the mechanism of the women’s removing to the linguistic margins. In agree with the main postcolonial tendencies the article concludes such actual theories to prove these aspects: the term of the contemporal myth by R. Barthes, the discourse of language and violence in the feministic theory of L. Terel, the conception of the female language in the work of E. Showalter, the multicultural points of view of G.Ch. Spivak, the Strenger’s identity of B. Valdenfels. 2009 Article Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” / Т. Кирилова // Питання літературознавства: Науковий збірник. — Чернівці: Рута, 2009. — Вип. 77. — С. 34-40. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0058 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18423 821.112.2.”19/20” uk Питання літературознавства Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історична поетика
Історична поетика
spellingShingle Історична поетика
Історична поетика
Кирилова, Т.
Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник”
Питання літературознавства
description Запропонована розвідка є однією із численних спроб постколоніальних феміністичних студій відповісти на питання, чи може підпорядковане промовляти. Йдеться про сучасну німецьку жіночу прозу Дженні Ерпенбек, зокрема її роман „Словник”, та визначення статусу жінки з комплексом дотичних до нього проблем у ході вписування жіночого, почасти автобіографічного досвіду, в національну історію тоталітарного минулого на прикладі запропонованого роману. Так, автобіографічні рефлексії письменниці щодо нацистського та соціалістичного режимів насилля презентують жінку як суб’єкта, що говорить, залишаючись поза структурою мови. Процес пригадування задля пошуків істини розкриває механізми поглинання мови ідеологічним міфом. Відтак духовний простір жінки залишається на маргінесах мови, суспільства, історії.
format Article
author Кирилова, Т.
author_facet Кирилова, Т.
author_sort Кирилова, Т.
title Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник”
title_short Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник”
title_full Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник”
title_fullStr Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник”
title_full_unstemmed Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник”
title_sort маргінеси „чужої” мови в романі джені ерпенбек „словник”
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2009
topic_facet Історична поетика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18423
citation_txt Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” / Т. Кирилова // Питання літературознавства: Науковий збірник. — Чернівці: Рута, 2009. — Вип. 77. — С. 34-40. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Питання літературознавства
work_keys_str_mv AT kirilovat margínesičužoímovivromanídženíerpenbekslovnik
first_indexed 2023-10-18T17:02:16Z
last_indexed 2023-10-18T17:02:16Z
_version_ 1796140517456609280