Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник”
Запропонована розвідка є однією із численних спроб постколоніальних феміністичних студій відповісти на питання, чи може підпорядковане промовляти. Йдеться про сучасну німецьку жіночу прозу Дженні Ерпенбек, зокрема її роман „Словник”, та визначення статусу жінки з комплексом дотичних до нього проблем...
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2009
|
Назва видання: | Питання літературознавства |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18423 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” / Т. Кирилова // Питання літературознавства: Науковий збірник. — Чернівці: Рута, 2009. — Вип. 77. — С. 34-40. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-18423 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-184232011-03-28T12:02:42Z Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” Кирилова, Т. Історична поетика Запропонована розвідка є однією із численних спроб постколоніальних феміністичних студій відповісти на питання, чи може підпорядковане промовляти. Йдеться про сучасну німецьку жіночу прозу Дженні Ерпенбек, зокрема її роман „Словник”, та визначення статусу жінки з комплексом дотичних до нього проблем у ході вписування жіночого, почасти автобіографічного досвіду, в національну історію тоталітарного минулого на прикладі запропонованого роману. Так, автобіографічні рефлексії письменниці щодо нацистського та соціалістичного режимів насилля презентують жінку як суб’єкта, що говорить, залишаючись поза структурою мови. Процес пригадування задля пошуків істини розкриває механізми поглинання мови ідеологічним міфом. Відтак духовний простір жінки залишається на маргінесах мови, суспільства, історії. The present study is based on the women’s autobiographic experience to tell the self- and national history of the totalitarian regime. The study seeks some the most important postcolonial aspects of the female existence in the mirror of the ideological language. To recognize the problem of language and violence is to show the mechanism of the women’s removing to the linguistic margins. In agree with the main postcolonial tendencies the article concludes such actual theories to prove these aspects: the term of the contemporal myth by R. Barthes, the discourse of language and violence in the feministic theory of L. Terel, the conception of the female language in the work of E. Showalter, the multicultural points of view of G.Ch. Spivak, the Strenger’s identity of B. Valdenfels. 2009 Article Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” / Т. Кирилова // Питання літературознавства: Науковий збірник. — Чернівці: Рута, 2009. — Вип. 77. — С. 34-40. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0058 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18423 821.112.2.”19/20” uk Питання літературознавства Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історична поетика Історична поетика |
spellingShingle |
Історична поетика Історична поетика Кирилова, Т. Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” Питання літературознавства |
description |
Запропонована розвідка є однією із численних спроб постколоніальних феміністичних студій відповісти на питання, чи може підпорядковане промовляти. Йдеться про сучасну німецьку жіночу прозу Дженні Ерпенбек, зокрема її роман „Словник”, та визначення статусу жінки з комплексом дотичних до нього проблем у ході вписування жіночого, почасти автобіографічного досвіду, в національну історію тоталітарного минулого на прикладі запропонованого роману. Так, автобіографічні рефлексії письменниці щодо нацистського та соціалістичного режимів насилля презентують жінку як суб’єкта, що говорить, залишаючись поза структурою мови. Процес пригадування задля пошуків істини розкриває механізми поглинання мови ідеологічним міфом. Відтак духовний простір жінки залишається на маргінесах мови, суспільства, історії. |
format |
Article |
author |
Кирилова, Т. |
author_facet |
Кирилова, Т. |
author_sort |
Кирилова, Т. |
title |
Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” |
title_short |
Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” |
title_full |
Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” |
title_fullStr |
Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” |
title_full_unstemmed |
Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” |
title_sort |
маргінеси „чужої” мови в романі джені ерпенбек „словник” |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Історична поетика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18423 |
citation_txt |
Маргінеси „чужої” мови в романі Джені Ерпенбек „Словник” / Т. Кирилова // Питання літературознавства: Науковий збірник. — Чернівці: Рута, 2009. — Вип. 77. — С. 34-40. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
series |
Питання літературознавства |
work_keys_str_mv |
AT kirilovat margínesičužoímovivromanídženíerpenbekslovnik |
first_indexed |
2023-10-18T17:02:16Z |
last_indexed |
2023-10-18T17:02:16Z |
_version_ |
1796140517456609280 |