До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
У статті зазначається, що переважна більшість тиверців й уличів, яких ми вважаємо болгарськими племенами, під тиском угрів, печенігів, половців і торків протягом X—XII ст. залишили Нижню і Середню Наддністрянщину і переселилися на інші землі: на Верхню Наддністрянщину під захист Галицького князівств...
Збережено в:
Дата: | 2017 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2017
|
Назва видання: | Мовознавство |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184285 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | До питання про "руські письмена" в Житії Костянтина Філософа / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 3-16. — Бібліогр.: 106 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-184285 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1842852022-05-14T01:26:23Z До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа Скляренко, В.Г. У статті зазначається, що переважна більшість тиверців й уличів, яких ми вважаємо болгарськими племенами, під тиском угрів, печенігів, половців і торків протягом X—XII ст. залишили Нижню і Середню Наддністрянщину і переселилися на інші землі: на Верхню Наддністрянщину під захист Галицького князівства, у Карпатські гори, на Закарпаття, на Київщину, на землі майбутньої Румунії (у Трансильванію), на землі майбутньої Угорщини (у Трансильванію, Потисся), на землі майбутньої Росії. Переселення тиверців й уличів у так багато місць стало можливим тому, що воно відбувалося протягом тривалого часу, і тому, що згадані племена були дуже численними. Наявність великої кількості старослов’янізмів у закарпатських говорах української мови, поява численних старослов’янських запозичень у румунській, молдавській та угорській мовах пояснюється впливом староболгарської мови тиверців й уличів. В основі російської мови (як літературної, так і народної) лежить староболгарська мова тиверців й уличів, а східнослов’янська лексика, східнослов’янські елементи з’явилися в російській мові пізніше під впливом мови східних слов’ян, з якими далекі предки російського народу — болгарські племена тиверців й уличів проживали в тісному контакті. The author maintains that the majority of Tyvertsi and Ulichs, considered by him Bulgarian tribes, during the 10th-12th c. were driven out by Hungarians, Pechenegs and Cumans from the Lower and Middle Dniester regions, moving to the Upper Dniester region under the protection of the Halych Principality, the Carpathian Mountains, Transcarpathia, the Kyiv region, and the territories of the future Romania (Transylvania), Hungary (Transylvania as well as the Tisza region) and Russia. The relocation of Tyvertsi and Ulichs to so many places was possible because it took place during a considerable period of time and because they were very numerous. A large quantity of Old Slavonic lexemes in the Transcarpathian subdialects of Ukrainian as well as numerous Old Slavonic borrowings in Romanian, Moldavian and Hungarian were due to the influence of Old Bulgarian spoken by the Tyvertsi and Ulichs. It is the Old Bulgarian of Tyvertsi and Ulichs that underlies Russian (both literary and vernacular), whereas East Slavonic words as well as other East Slavonic features came to Russian from the language of the East Slavs, which lived in close contact with the remote ancestors of the Russian people — the Bulgarian tribes of Tivertsi and Ulichs. 2017 Article До питання про "руські письмена" в Житії Костянтина Філософа / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 3-16. — Бібліогр.: 106 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184285 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
У статті зазначається, що переважна більшість тиверців й уличів, яких ми вважаємо болгарськими племенами, під тиском угрів, печенігів, половців і торків протягом X—XII ст. залишили Нижню і Середню Наддністрянщину і переселилися на інші землі: на Верхню Наддністрянщину під захист Галицького князівства, у Карпатські гори, на Закарпаття, на Київщину, на землі майбутньої Румунії (у Трансильванію), на землі майбутньої Угорщини (у Трансильванію, Потисся), на землі майбутньої Росії. Переселення тиверців й уличів у так багато місць стало можливим тому, що воно відбувалося протягом тривалого часу, і тому, що згадані племена були дуже численними. Наявність великої кількості старослов’янізмів у закарпатських говорах української мови, поява численних старослов’янських запозичень у румунській, молдавській та угорській мовах пояснюється впливом староболгарської мови тиверців й уличів. В основі російської мови (як літературної, так і народної) лежить староболгарська мова тиверців й уличів, а східнослов’янська лексика, східнослов’янські елементи з’явилися в російській мові пізніше під впливом мови східних слов’ян, з якими далекі предки російського народу — болгарські племена тиверців й уличів проживали в тісному контакті. |
format |
Article |
author |
Скляренко, В.Г. |
spellingShingle |
Скляренко, В.Г. До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа Мовознавство |
author_facet |
Скляренко, В.Г. |
author_sort |
Скляренко, В.Г. |
title |
До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа |
title_short |
До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа |
title_full |
До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа |
title_fullStr |
До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа |
title_full_unstemmed |
До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа |
title_sort |
до питання про «руські письмена» в житії костянтина філософа |
publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
publishDate |
2017 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184285 |
citation_txt |
До питання про "руські письмена" в Житії Костянтина Філософа / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 3-16. — Бібліогр.: 106 назв. — укр. |
series |
Мовознавство |
work_keys_str_mv |
AT sklârenkovg dopitannâprorusʹkípisʹmenavžitííkostântinafílosofa |
first_indexed |
2023-10-18T22:58:44Z |
last_indexed |
2023-10-18T22:58:44Z |
_version_ |
1796156933962465280 |