До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа

У статті зазначається, що переважна більшість тиверців й уличів, яких ми вважаємо болгарськими племенами, під тиском угрів, печенігів, половців і торків протягом X—XII ст. залишили Нижню і Середню Наддністрянщину і переселилися на інші землі: на Верхню Наддністрянщину під захист Галицького князівств...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Дата:2017
Автор: Скляренко, В.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2017
Назва видання:Мовознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184285
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:До питання про "руські письмена" в Житії Костянтина Філософа / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 3-16. — Бібліогр.: 106 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-184285
record_format dspace
spelling irk-123456789-1842852022-05-14T01:26:23Z До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа Скляренко, В.Г. У статті зазначається, що переважна більшість тиверців й уличів, яких ми вважаємо болгарськими племенами, під тиском угрів, печенігів, половців і торків протягом X—XII ст. залишили Нижню і Середню Наддністрянщину і переселилися на інші землі: на Верхню Наддністрянщину під захист Галицького князівства, у Карпатські гори, на Закарпаття, на Київщину, на землі майбутньої Румунії (у Трансильванію), на землі майбутньої Угорщини (у Трансильванію, Потисся), на землі майбутньої Росії. Переселення тиверців й уличів у так багато місць стало можливим тому, що воно відбувалося протягом тривалого часу, і тому, що згадані племена були дуже численними. Наявність великої кількості старослов’янізмів у закарпатських говорах української мови, поява численних старослов’янських запозичень у румунській, молдавській та угорській мовах пояснюється впливом староболгарської мови тиверців й уличів. В основі російської мови (як літературної, так і народної) лежить староболгарська мова тиверців й уличів, а східнослов’янська лексика, східнослов’янські елементи з’явилися в російській мові пізніше під впливом мови східних слов’ян, з якими далекі предки російського народу — болгарські племена тиверців й уличів проживали в тісному контакті. The author maintains that the majority of Tyvertsi and Ulichs, considered by him Bulgarian tribes, during the 10th-12th c. were driven out by Hungarians, Pechenegs and Cumans from the Lower and Middle Dniester regions, moving to the Upper Dniester region under the protection of the Halych Principality, the Carpathian Mountains, Transcarpathia, the Kyiv region, and the territories of the future Romania (Transylvania), Hungary (Transylvania as well as the Tisza region) and Russia. The relocation of Tyvertsi and Ulichs to so many places was possible because it took place during a considerable period of time and because they were very numerous. A large quantity of Old Slavonic lexemes in the Transcarpathian subdialects of Ukrainian as well as numerous Old Slavonic borrowings in Romanian, Moldavian and Hungarian were due to the influence of Old Bulgarian spoken by the Tyvertsi and Ulichs. It is the Old Bulgarian of Tyvertsi and Ulichs that underlies Russian (both literary and vernacular), whereas East Slavonic words as well as other East Slavonic features came to Russian from the language of the East Slavs, which lived in close contact with the remote ancestors of the Russian people — the Bulgarian tribes of Tivertsi and Ulichs. 2017 Article До питання про "руські письмена" в Житії Костянтина Філософа / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 3-16. — Бібліогр.: 106 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184285 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті зазначається, що переважна більшість тиверців й уличів, яких ми вважаємо болгарськими племенами, під тиском угрів, печенігів, половців і торків протягом X—XII ст. залишили Нижню і Середню Наддністрянщину і переселилися на інші землі: на Верхню Наддністрянщину під захист Галицького князівства, у Карпатські гори, на Закарпаття, на Київщину, на землі майбутньої Румунії (у Трансильванію), на землі майбутньої Угорщини (у Трансильванію, Потисся), на землі майбутньої Росії. Переселення тиверців й уличів у так багато місць стало можливим тому, що воно відбувалося протягом тривалого часу, і тому, що згадані племена були дуже численними. Наявність великої кількості старослов’янізмів у закарпатських говорах української мови, поява численних старослов’янських запозичень у румунській, молдавській та угорській мовах пояснюється впливом староболгарської мови тиверців й уличів. В основі російської мови (як літературної, так і народної) лежить староболгарська мова тиверців й уличів, а східнослов’янська лексика, східнослов’янські елементи з’явилися в російській мові пізніше під впливом мови східних слов’ян, з якими далекі предки російського народу — болгарські племена тиверців й уличів проживали в тісному контакті.
format Article
author Скляренко, В.Г.
spellingShingle Скляренко, В.Г.
До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
Мовознавство
author_facet Скляренко, В.Г.
author_sort Скляренко, В.Г.
title До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
title_short До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
title_full До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
title_fullStr До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
title_full_unstemmed До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
title_sort до питання про «руські письмена» в житії костянтина філософа
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2017
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184285
citation_txt До питання про "руські письмена" в Житії Костянтина Філософа / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 3-16. — Бібліогр.: 106 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT sklârenkovg dopitannâprorusʹkípisʹmenavžitííkostântinafílosofa
first_indexed 2023-10-18T22:58:44Z
last_indexed 2023-10-18T22:58:44Z
_version_ 1796156933962465280