Маніпулятивний дискурс як інституціональний: сучасність vs античність

• Main Authors: Голубовська, І.О., Левко, О.В., Поліщук, А.С.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2019
• Series: Мовознавство
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184389

У статті аналізується політичний інституційний дискурс як інструмент впливу на маси та маніпулювання їхньою свідомістю, настроями, поведінкою в інтересах невеликої групи людей — політичної еліти суспільства. Якість гіперреальності, яка симулює дійсність у межах політичного дискурсу (невідривного від дискурсу мас-медіа), зумовлюється інтересами владних інститутів соціуму. Антична риторика і лінгвопрагматика характеризуються як дисципліни, які в різні часи були спрямовані на вивчення методів і прийомів мовленнєвого впливу на цільову аудиторію; виділяються їхні спільні та відмінні властивості. Маніпулятивні стратегії, тактики і комунікативні ходи, спрямовані на уславлення доброчесності святих на тлі дискредитації грішників, розглядаються в межах жанру епідейктичної промови на матеріалі релігійного дискурсу пізньоантичної доби. Здійснений аналіз засвідчив факт зближення релігійного дискурсу з політичним, оскільки і той, і другий спрямовані на міфологізацію свідомості, що здійснюється за допомогою низки прийомів маніпулятивного впливу.