Реверберовані лексеми з коренями -слов-і -слоуш -у писемних пам’ятках Східної Славії ХІ–ХІІІ ст.

• Дата: 2019
• Автор: Межжеріна, Г.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2019
• Назва видання: Мовознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184440
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Комісія словника живої української мови у справі СВУ: Андрій Васильович Ніковський / О.М. Тищенко // Мовознавство. — 2019. — № 5. — С. 48-57. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Стаття присвячена реконструкції семантичної структури, з’ясуванню функціонально-семантичних особливостей лексем з коренями ‑слов‑і ‑слоуш‑зі значенням соціально-етичної оцінки особи (лъжесловесьникъ, праздьнословьць, соуесловьникъ, послоушьливыи, благопослоушьливыи, богопослоушьливъ тощо). Показано, що семантика коренів ‑слов‑і ‑слоуш‑сягає часів індоєвропейської мовної єдності, зберігає зв’язок з прототиповими ознаками (‛слухати’ / ‛чути’, ‛холодний’, ‛твер­дий’ тощо), поєднує в собі синкретичний зміст давньогрецького Слова‑ΛΌΓΟΣ і старослов’янської лексеми ñëîâî. Аналіз проведено на матеріалі східнослов’янських писемних пам’яток ХІ–ХІІІ ст.