Селянське самоврядування на Правобережжі України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: формування кадрового складу

• Дата: 2021
• Автор: Мельничук, К.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2021
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184491
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Селянське самоврядування на Правобережжі України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: формування кадрового складу / К. Мельничук // Український історичний журнал. — 2021. — Число 3. — С. 28-40. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Мета дослідження – розкрити процес формування кадрового складу волосних правлінь та сільських управ у ґуберніях Правобережної України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., простежити характерні особливості у виборі чи призначенні на службу осіб на різні посади в органи селянського самоврядування, створити типологічні портрети основних керівних і найманих посадовців селянських управ. Методологія дослідження включає низку методів пізнання, а саме історизму (дозволив побачити поступ у формуванні та функціонуванні селянського самоврядування зі врахуванням соціально-культурних і політичних змін у Російській імперії впродовж ХІХ – початку ХХ ст.), факторного аналізу (посприяв простеженню локальних питомих рис та особливостей при створенні й діяльності селянських адміністрацій). Наукова новизна. На основі різноманітних джерел і напрацювань фахівців створено колективні портрети працівників органів селянського самоврядування. Завдяки комплексному аналізу джерел встановлено закономірності та специфіку формування волосних управ і сільських правлінь упродовж другої половини ХІХ – на початку ХХ ст. Висновки. Селянське самоврядування, запроваджене «Положенням про вихід селян із кріпацької залежності» 1861 р., відбувалося на двох рівнях – волосному та сільському. Структура селянського управління створювалася з урахуванням адміністративного поділу: волость і «сільська община». Новостворені селянські адміністрації: волосні та сільські правління, суд, сходи (ради) формувалися з членів селянських громад, здебільшого в адміністраціях працювали селяни (рідше зустрічалися міщани), українці, православного віросповідання. Перевагу при виборі кадрів надавали особам грамотним, із пристойною репутацією, господарським достатком. Подекуди на посадах опинялися постаті, що конфліктували з громадою, однак перебування яких на посадах задовольняло інтереси вищого керівництва (мирового посередника).