Створення та розвиток Збройних сил України: історіографічний вимір
Мета статті полягає в історіографічному аналізі публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів та відтворенні на їх основі історії створення й розвитку Збройних сил України в 1991– 2020 рр. Методологія. Опрацювання дослідницького матеріалу проводилося на засадах історизму, об’єктивності, системності...
Збережено в:
Дата: | 2021 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
Назва видання: | Український історичний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184526 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Створення та розвиток Збройних сил України: історіографічний вимір / C. Сегеда, В. Шевчук // Український історичний журнал. — 2021. — Число 4. — С. 148-162. — Бібліогр.: 80 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мета статті полягає в історіографічному аналізі публікацій вітчизняних і зарубіжних
авторів та відтворенні на їх основі історії створення й розвитку Збройних сил України в 1991–
2020 рр. Методологія. Опрацювання дослідницького матеріалу проводилося на засадах історизму,
об’єктивності, системності та україноцентризму. В основу дослідницького інструментарію покладено
міждисциплінарні підходи. Завдяки проблемно-хронологічному методу аналізу окреслено
суспільно-політичні контексти, в яких формувався науковий наратив у вказаній тематичній ніші.
Герменевтичний підхід дав змогу з’ясувати особливості змістового наповнення та авторських
інтерпретацій емпіричного матеріалу. Функціональний і структурний підходи лягли в основу
характеристики того сеґменту напрацювань дослідників, що стосується інституційно-організаційних
аспектів військового будівництва в Україні. Прийоми історичної хронології та компаративістики
дали змогу простежити етапи становлення й розбудови Збройних сил України, віддзеркалення цих
процесів у науковому дискурсі. Правознавчі методики вможливили опрацювання нормативно-
законодавчої бази та характер відображення її положень у науковій продукції. Наукова новизна
визначається аналізом вітчизняних і зарубіжних видань про історію Збройних сил України як
головної складової забезпечення незалежності держави. Визначено етапи нагромадження й розвитку
історичних знань, з’ясовано визначальні тенденції історієписання у цьому тематичному сеґменті.
Висновки. Українська історична наука збагатилася науково-дослідницькими працями, аналіз яких
відтворює історію створення та розвитку Збройних сил України, їх участі в антитерористичній
операції й операції Об’єднаних сил. Джерельна база, якою послуговуються вітчизняні фахівці,
а також освоєння новітніх методик наукового пізнання забезпечили актуальність напрацювань
авторів, які студіюють цей етап військового будівництва в Україні. |
---|