Вкладники монастирів Гетьманщини: соціальний портрет

• Дата: 2022
• Автор: Прокоп’юк, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2022
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184651
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Вкладники монастирів Гетьманщини: соціальний портрет / О. Прокоп’юк // Український історичний журнал. — 2022. — Число 2. — С. 30-45. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Метою статті є відтворення соціального складу/соціального портрету вкладників монастирів Гетьманщини, задля виявлення інтересів різних соціальних станів до тієї чи іншої обителі; визначення ареалу поширення впливу конкретного монастиря, а отже окреслення соціальних, географічних та просторових «вимірів» віри. Методологія дослідження базується на тотальному аналізі даних про вкладників, уміщених у ризничних описах монастирських храмів, застосуванні кількісно-статистичних та просопографічних методів. Наукова новизна полягає у вивченні ризничних описів як цілісного комплексу унікальних джерел, що дозволяють відтворити статистичну картину соціального складу вкладників монастирів Гетьманщини, створюють підґрунтя для подальших інтерпретацій. Висновки. Соціальний портрет вкладників монастирів Гетьманщини насамперед залежав від статусу, місцезнаходження обителі, наявності шанованих святинь, урешті від активності, яку проявляв сам монастир у комунікації з потенційними вкладниками. Кожна обитель вирізнялася особливим, характерним лише для неї соціальним складом вкладників, хоча окремі дарителі могли жертвувати до кількох монастирів. Для всіх обителей спостерігається домінування серед вкладників чорного духівництва. «Елітними» за соціальним складом жертводавців виглядають насамперед Києво-Печерська лавра та Свято-Софійський кафедральний монастир. Безумовно, Київ з його монастирями мав статус сакральної столиці Гетьманщини; у XVIII ст. став важливим сакральним центром і для російського соціуму. Монастирі поза межами Києва за соціальним складом вкладників справляють враження локальних сакральних центрів, а їх можливе вивершення мало ситуативний і тимчасовий характер.