Плебісцитарна демократія в Україні: прояви кризи соціального порядку в політичній історії
Мета дослідження полягає в описі кризових явищ в українському соціальному порядку як причини нестабільності та криз, що виникали в політичній історії України за тридцять років незалежності. Методологія охоплює низку методів пізнання, а саме історизм (в рамках якого кризовий політичний розвиток ро...
Збережено в:
Дата: | 2022 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
Назва видання: | Український історичний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184655 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Плебісцитарна демократія в Україні: прояви кризи соціального порядку в політичній історії / Ю. Рубан // Український історичний журнал. — 2022. — Число 2. — С. 108-118. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мета дослідження полягає в описі кризових явищ в українському соціальному порядку
як причини нестабільності та криз, що виникали в політичній історії України за тридцять років
незалежності. Методологія охоплює низку методів пізнання, а саме історизм (в рамках якого
кризовий політичний розвиток розглянуто як результат впливу незавершеності соціального порядку,
причини якої були закладені в минулому), порівняльний аналіз (для оцінки даних соціологічних
досліджень, що дало змогу продемонструвати зміни в розумінні проблеми порядку у суспільстві).
Наукова новизна. Спираючись на теорію суспільства й політики М.Вебера, створено нарис
політичної історії України, метою якого є поглибити розуміння «гібридності» політичної системи
на основі понять порядку та держави. Показано, що спостережувані прояви відомого в історії явища
плебісцитаризму вказують на глибоку кризу порядку, яку додатково посилюють домінуючі тенденції
розвитку партійно-політичної системи. Висновки. Ключовою причиною суспільної недовіри до
органів державної влади є проблемність соціального порядку, його неспроможність забезпечити
переконливе для більшості громадян з’єднання їхніх інтересів. Розв’язання політичних криз 2004
і 2013 рр. не усунуло ці вади. Ціла низка внутрішніх і зовнішніх процесів посилюють зазначену
проблемність, наслідками якої є прояви плебісцитаризму. Існує ризик переходу України в режим
плебісцитарної демократії та надзвичайної (за М.Вебером) політики. Харизматичне лідерство, що
лежить в основі такого режиму, в українських умовах загрожує як громадянським конфліктом, так
і згортанням демократії в її ціннісному вимірі. Щоб запобігти цьому, потрібні кардинальні зміни
в культурному просторі, активні зусилля держави зі створення переконливої для українського
суспільства цілісної мовно-символічної репрезентації життєвого світу й порядку, що на неї спирається. |
---|