Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV"

Мета дослідження – коротко представити дослідження впливу творчості київського митрополита Григорія Цамблака на «Послання Мисаїла», а також дослідити характер запозичень зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» до грамоти 1476 р. та їх вплив на критичне видання останньої. Методологія досліджен...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автор:	Заторський, Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2022
Назва видання:	Український історичний журнал
Теми:	Методологія. Історіографія. Джерелознавство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184658
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV" / Н. Заторський // Український історичний журнал. — 2022. — Число 2. — С. 139-150. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-184658
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1846582022-06-25T01:26:19Z Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV" Заторський, Н. Методологія. Історіографія. Джерелознавство Мета дослідження – коротко представити дослідження впливу творчості київського митрополита Григорія Цамблака на «Послання Мисаїла», а також дослідити характер запозичень зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» до грамоти 1476 р. та їх вплив на критичне видання останньої. Методологія дослідження. Застосовано порівняльний метод текстології. Наукова новизна. Вперше вказано на «Слово похвальне…» митрополита Григорія як джерело текстуальних запозичень до «Послання Мисаїла». Висновки. У процесі порівняння виявлено комплекс із дев’яти фраґментів, запозичених із двох частин «Слова похвального…», які було використано при укладенні грамоти Мисаїла 1476 р. При цьому більшість уривків перейнято у вигляді прямих цитат, із деякими видозмінами та додатками, зумовленими особливостями нового твору. Усі запозичення розташовані в розділах ХІІІ–ХV 3, що назагал відповідає методу роботи укладачів епістоли Мисаїла, які подібним чином компактно вплели цитати й парафрази канону за недужого на глас 3 у розділ ХХ 6. Since the beginning of the 20th century, the Eulogy to the Fathers of the Council of Constance by Metropolitan Gregory Tsamblak has been pointed out as a source of inspiration and imitation for the authors of the Epistle of Misael. The purpose of this study was to inverstigate the dependence of the latter on the writings of the Metropolitan of Kyiv. Methods. The methods of textology were applied, including content analysis, text comparison, etc. Scientific novelty. For the first time the reference was made to the borrowings from the Eulogy to Euthymius of Tarnovo in the Epistle of Misael. Conclusions. Previous research always attempted to link the Epistle of Misael to the Eulogy to the Fathers of the Council of Constance by Metropolitan Gregory Tsamblak and (less) to his speech to Pope Martin V. When comparing the Eulogy to Euthymius of Tarnovo and the Epistle of Misael, a complex of 9 fragments was identified, which came from two parts of the eulogy and were included into Misael’s letter. Most of the fragments were taken as direct quotations, with some changes determined by the specifics of the new work. All borrowings were compactly integrated into chapters XIII–XV 3, which was typical for the approach of the letter writers, who similarly integrated fragments from the canon prayer for a sick person into the chapter XX 6. 2022 Article Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV" / Н. Заторський // Український історичний журнал. — 2022. — Число 2. — С. 139-150. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0130-5247 DOI: doi.org/10.15407/uhj2022.02.139 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184658 94(477)«XV» uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Методологія. Історіографія. Джерелознавство Методологія. Історіографія. Джерелознавство
spellingShingle	Методологія. Історіографія. Джерелознавство Методологія. Історіографія. Джерелознавство Заторський, Н. Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV" Український історичний журнал
description	Мета дослідження – коротко представити дослідження впливу творчості київського митрополита Григорія Цамблака на «Послання Мисаїла», а також дослідити характер запозичень зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» до грамоти 1476 р. та їх вплив на критичне видання останньої. Методологія дослідження. Застосовано порівняльний метод текстології. Наукова новизна. Вперше вказано на «Слово похвальне…» митрополита Григорія як джерело текстуальних запозичень до «Послання Мисаїла». Висновки. У процесі порівняння виявлено комплекс із дев’яти фраґментів, запозичених із двох частин «Слова похвального…», які було використано при укладенні грамоти Мисаїла 1476 р. При цьому більшість уривків перейнято у вигляді прямих цитат, із деякими видозмінами та додатками, зумовленими особливостями нового твору. Усі запозичення розташовані в розділах ХІІІ–ХV 3, що назагал відповідає методу роботи укладачів епістоли Мисаїла, які подібним чином компактно вплели цитати й парафрази канону за недужого на глас 3 у розділ ХХ 6.
format	Article
author	Заторський, Н.
author_facet	Заторський, Н.
author_sort	Заторський, Н.
title	Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV"
title_short	Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV"
title_full	Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV"
title_fullStr	Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV"
title_full_unstemmed	Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV"
title_sort	запозичення із творів митрополита григорія цамблака до "послання мисаїла до папи сикста iv"
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Методологія. Історіографія. Джерелознавство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184658
citation_txt	Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV" / Н. Заторський // Український історичний журнал. — 2022. — Число 2. — С. 139-150. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT zatorsʹkijn zapozičennâíztvorívmitropolitagrigoríâcamblakadoposlannâmisaíladopapisikstaiv
first_indexed	2025-07-16T05:03:19Z
last_indexed	2025-07-16T05:03:19Z
_version_	1837778547531317248
fulltext	Український історичний журнал. – 2022. – №2 Митрополит Григорій Цамблак увійшов до східнослов’янської історіо- графії насамперед з огляду на дві події: своє поставлення на Київську ми- трополію в 1415 р. всупереч волі константинопольського патріарха, попри існування визнаного всіма на той момент митрополита київського Фотія з ре- зиденцією в Москві, а також через участь у Констанцькому соборі 1418 р.1 Там він виголосив два похвальних слова, обидва з яких дійшли до наших днів: про- мова на аудієнції в папи Мартина V, яка збереглася в перекладі латиною2, 1 Див.: Макарій (Булгаков). История Русской церкви. – Т.IV. – Санкт-Петербург, 1866 (Москва, 1996); Грушевський М. Історія України-Руси. – Т.5. – К., 1994. – С.399–403, Лужницький Г. Українська церква між Сходом і Заходом. – Филаделфія, 1954. – С.173–176, Gil A., Skoczylas I. Przed wielkim podziałem: prawosławna metropolia kijowska do 1458 r. – Lublin; Lwów, 2013. – S.41–42, Martynowicz A. Typologia soborów lokalnych Kościoła prawosławnego na ziemiach ruskich i Wielkiego Księstwa Litewskiego do końca XV w. // Latopisy Akademii Supraskiej. – T.5. – Białystok, 2014. – S.18–20, Naumow A. Metropolita kijowski Grzegorz (Cambłak) na soborze w Konstacji (1418) // Ibid. – S.41–56. 2 Видання латинського тексту: Forschungen und Quellen zur Geschichte des Konstanzer Konzils / Hrsg. von H.Finke. – Paderborn, 1889. – S.238–240. Рос. переклад промови див.: Бегунов Ю. К. Творческое наследие Григория Цамблака = The creative heritage of Gregory Camblak. – Женева; Велико Тырново, 2005. – С.178–187. Виправлений переклад російською з паралельним показанням латинського тексту нещодавно представив у своїй Анотація. Мета дослідження – коротко представити дослідження впливу творчості київського митрополита Григорія Цамблака на «Послання Мисаїла», а також дослідити характер запозичень зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» до грамоти 1476 р. та їх вплив на критичне видання останньої. Методологія дослідження. Застосовано порівняльний метод текстології. Наукова новизна. Вперше вказано на «Слово похвальне…» митрополита Григорія як джерело текстуальних запозичень до «Послання Мисаїла». Висновки. У процесі порівняння виявлено комплекс із дев’яти фраґментів, запозичених із двох частин «Слова похвального…», які було використано при укладенні грамоти Мисаїла 1476 р. При цьому більшість уривків перейнято у вигляді прямих цитат, із деякими видозмінами та додатками, зумовленими особливостями нового твору. Усі запозичення розташовані в розділах ХІІІ–ХV 3, що назагал відповідає методу роботи укладачів епістоли Мисаїла, які подібним чином компактно вплели цитати й парафрази канону за недужого на глас 3 у розділ ХХ 6. Ключові слова: Григорій Цамблак, «Слово похвальне Євтимію Тирновському», Мисаїл, «Послання Мисаїла», Київська митрополія. Назар ЗАТОРСЬКИЙ кандидат історичних наук, докторант богослов’я, Фрібурзький університет Фрібур (Швейцарія), nazar.zatorsky@unifr.ch ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1181-0207 Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2022.02.139 УДК: 94(477)«XV» Український історичний журнал. – 2022. – №2 140 Назар Заторський та «Слово похвальне отцям Констанцького собору» – в ориґінальній церков- нослов’янській мові3. Вивчаючи літературні пам’ятки XV ст., українські дослідники звертали увагу насамперед на обидва згаданих тексти, а що вони були адресовані найвищим пред- ставникам західної церкви, було лише питанням часу, коли ці дві промови Григорія Цамблака поставлять в один ряд із «Посланням Мисала до папи Сикста IV» від 1476 р. Першим, як виглядає, зробив цей крок М.Возняк, представляючи всі три твори XV ст. плодами унійних тенденцій в Україні й об’єднавши їх у розділі «Письменський відгомін змагань до релігійної унії»4. Однак жодного аналізу зв’яз- ків між ними він не провів. Питання впливу творів Григорія Цамблака на українську літературу пору- шив натомість М.Грушевський. Підсумовуючи свої спостереження, історик заува- жив, що «дуже трудно говорити що-небудь про розміри й силу впливу у нас цих, ще раз відроджених під його пером традицій старого візантійського риторства», але «й на Україні Цамблакове вітійство цінилося, шанувалося і не лишалося без впли- ву. Тому як сторінка сього середньоболгарського впливу, пережитого нашою книж- ною верствою наприкінці XIV і на початках XV в., Цамблакова творчість варта вся- кої уваги»5. Наприкінці 1980-х рр. питанням, актуалізованим М.Грушевським, ближче зай- нявся Ю.Пелешенко. Вказавши, що «на Україні Цамблак написав “Слово над- гробне митрополиту Кипріану”, “Слово похвальне Євтимію Тирновському”, п’ять проповідей на церковні свята, сповідь віри при посвяченні в митрополити та дві промови на Констанцькому соборі»6, дослідник відтак проаналізував створене у Сербії «Житіє Стефана Дечанського», а з часів перебуванні Цамблака в Київській митрополії – «Слово надгробне митрополиту Кипріану» та «Слово похвальне Євтимію Тирновському». Описуючи літературний вплив митрополита Григорія, Ю.Пелешенко так само, як раніше М.Возняк, поставив у ряд із «Посланням Мисаїла» одну з його промов на Констанцькому соборі: «Григорій Цамблак спра- вив помітний вплив на українську літературу. Не виключено, що стиль творів пись- менника справив вплив на киянина Касіана, що створив нові (Касіанівські) редакції Печерського патерика (1450, 1462), а його “Слово похвальне отцям Констанцького собору” – на Іоанна, автора “Посольства до папи римського Сікста IV” (1476)»7. Як бачимо, серед новіших дослідників ці пам’ятки порівнювалися між собою вже не лише з огляду на їх адресата, тематику, але й на наслідування стилю Григорія Цамблака укладачами «Послання Мисаїла». Проте досі ніхто з фахівців, котрі розглядали і творчість Григорія, і «Послання Мисаїла», не звернув уваги на прямі запозичення до грамоти 1476 р. зі «Слова похвального Євтимію Тирновському». З одного боку, причиною та- кого недогляду можна вважати відсутність видань цього твору митрополи- та Григорія у східнослов’янських землях – ані в Росії, ані в Україні чи Білорусії кандидатській дисертації Ю.Афанасенко (див.: Афанасенко Ю. Митрополит Григорий Цамблак в общественно- политической и церковной жизни Восточной Европы. – Минск, 2016. – С.182; критичний розбір бібліографії, яка стосується митрополита Григорія, див. на с.21–33). 3 Найновіше перевидання ориґінальною церковнослов’янською мовою: Афанасенко Ю. Митрополит Григорий Цамблак… – С.207–209. Переклад українською, здається, досі ще не зроблено. 4 Див.: Возняк М. Історія української літератури. – Т.1. – Л., 1920. – С.269–277. 5 Грушевський М. Історія української літератури. – Т.V. – Кн.1. – К., 1927 (К., 1995). – С.19–20. 6 Пелешенко Ю.В. Другий південнослов’янський вплив і українська культура кінця XIV–XV ст. // Писемність Київської Русі і становлення української літератури. – К., 1988. – С.155–156. 7 Там само. – С.159. Український історичний журнал. – 2022. – №2 Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 141 він до кінця ХХ ст. не публікувався. Уперше його надрукував 1871 р. архімандрит Леонід (Кавелін) у Сербії8. Критичний же текст із показанням різночитань з’явив- ся у столиці Болгарії Софії сто років по тому9. В Україні пам’ятку перевидано щойно 2018 р. на підставі болгарської публікації10. З іншого боку, постать патрі- арха Євтимія мало цікавила українських дослідників, адже, якщо не брати до ува- ги вплив тирновської літературної школи, прямого стосунку до Київської митро- полії він не мав11. Тому й на похвальне слово на його честь, попри те, що воно було створене в період перебування Григорія Цамблака на митрополичому пре- столі Києва, звертали мало уваги. Однак і пізніші дослідники, які мали перед очима обидва тексти, не помітили в них текстуальних збігів12. Це особливо дивує з огляду на те, що до грамоти 1476 р. було перейнято вже перший великий абзац із давнішого твору. Натомість вітчиз- няні літературознавці йшли проторованим іще М.Возняком шляхом, добачаючи вплив на «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» з боку «Слова похвального от- цям Констанцького собору» та шукаючи саме в ньому джерело натхнення і зразок для наслідування укладачів грамоти 1476 р. Так, уже згаданий вище Ю.Пелешенко зауважував у черговій публікації, що «“Посольство” дуже нагадує “Слово похваль- не отцям Констанцького собору” Григорія Цамблака, причому подібністю не лише ідеї, а й художніх засобів»13. Ідеться про те, що «Іоан (автор Мисаїлової грамоти – Н.З.) до безмежності гіперболізує почуття, чим нагадує Григорія Цамблака і автора “Похвали Вітовту”»14. Український учений намагався не лише довести вплив стилю зверненої до отців собору в Констанці промови Григорія Цамблака на «Послання Мисаїла», але й ідентифікувати текстуальні запозичення звідти («не виключено, що деякі топоси, а то й цілі фрази у тексті “Посольства до папи Сикста IV”, були запо- зичені отцем Іоаном з “Слова похвального отцям Констанцького собору” Григорія Цамблака. Насамперед це стосується топосу безсилля автора підібрати гідні слова для прославлення героїв творів»)15. Та попри вказівку на спільний топос, конкретних текстуальних запозичень, отих згаданих Ю.Пелешенком «цілих фраз», перейнятих до «Послання Мисаїла», він так і не представив, не кажучи вже про якийсь аналіз характеру цих начебто наявних у грамоті 1476 р. запозичень зі «Слова похвального отцям Констанцького собору». 8 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное, иже въ свѩтыхъ ωтцу нашему Евθимию Патриѩрху Теръновскому // Гласник српског учепог друштва. – Кн.ХХХІ. – Београд, 1871. – С.258–291. 9 Див.: Русев П., Давидов А., Гълъбов И., Данчев Г. Похвално слово за Евтимий от Григорий Цамблак. – София, 1971. 10 Див.: Пелешенко Ю. Григорій Цамблак. Похвальне слово Євтимію Тирновському // Ізборник 2012–2016: Дослідження. Критика. Публікації. – К., 2018. – С.232–279. 11 Пор.: Пелешенко Ю. Болгарський вплив на українську літературу в добу пізнього Середньовіччя (друга половина XIV – перша половина XVI ст.) // Слово і час. – 2014. – №11. – С.28–30. 12 Так, Ю.Пелешенко не відзначив цих текстуальних запозичень ані в «Історії української літератури», ані в іншій публікації (див.: Історія української літератури: У 12 т. – Т.1: Давня література (Х – перша половина ХVI ст.). – К., 2013; Пелешенко Ю. Українська література пізнього середньовіччя (друга половина XIII–XV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. Постаті. – 2-ге перер. і доп. вид. – К., 2012. – С.403–459). Обидва твори розглядала у своїй кандидатській дисертації також А.Круглій, котра рівно ж не зауважила текстуальних запозичень із ранішого твору до пізнішого (див.: Круглій А. Ораторсько-проповідницька проза і величальна поезія другої половини ХІІІ – середини ХVІ ст.: генеза, художня специфіка. – К., 2017). 13 Пелешенко Ю.В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця XIV – початку XVI ст. – К., 1990. – С.81. У пізніших публікаціях літературознавець теж проводив паралелі саме до двох промов, виголошених митрополитом на Констанцькому соборі й адресованих папі Мартину V та соборним отцям (див.: Його ж. Болгарський вплив на українську літературу… – С.29–30). 14 Пелешенко Ю.В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози… – С.81. 15 Пелешенко Ю. «Посольство київського митрополита Мисаїла до папи римського Сикста ІV» отця Іоана як пам’ятка української та білоруської літератур // Феномен пагранічча: польская, украінская і беларуская літаратура – уплывы і ўзаемаўзбагачэнне / За ред. С.Кавалёва, І.Набытовіча. – Мінск, 2008. – С.29–30. Український історичний журнал. – 2022. – №2 142 Назар Заторський Тепер же можна ствердити, що укладачі16 «Послання Мисаїла» не лише взору- валися на стиль творів митрополита Григорія, але і прямо перейняли до своєї епісто- ли уривки з одного з них17, створеного до того ж у часі обіймання Цамблаком ки- ївської митрополичої кафедри. Але йдеться зовсім не про «Слово похвальне отцям Констанцького собору» чи промову, звернену до папи Мартина V, як постулювало- ся досі, а про «Слово похвальне Євтимію Тирновському». Нижче наводимо ці за- позичення з останнього до «Послання Мисаїла», для наочності представивши їх у вигляді таблиці (прямі цитати виділено напівжирним шрифтом, а парафрази – курсивом). Табл.1 Структура запозичень зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» до «Послання Мисаїла» «Слово похвальне Євтимію Тирновському»18 «Послання Мисаїла до папи Сикста IV»19 1. Аще Ааронъ, древнїи онъ законъныя сѣни свещеникъ, жертвами безсловесныхъ и кровию юнъчею и козлею и попеломъ юница кропя, оскверненыя освещаше к телеснои чистотѣ, и отсюду памяти сподобляем слугам Божїим ключимои, яко всегда того в книзе псаломстеи посредъ церкве поминати, Пророку глаголющу: Моисии и Ааронъ во иереохъ его; и паки: посла Моисея раба своего и Аарона егоже избра себе; и паки: извел еси яко овца люди своя рукою Моисеевою и Ааронею, – не много ли и паче Евθимие Тръновскїи похвалами достоинъ, таиникъ недоуменныхъ таинствъ и ключимыя памяти Апостольскїя, великїя оноя же жертвы свещеникъ и учитель и апостолъ, оноя въ нюже желають ангели приникнути20 Аще убо Аарон древніи онъ законыя сѣни ветхаго завѣта священникъ жертвами безсловесныхъ и кровію юнчею и козлею и попелом юница кропя оскверненыа освящаше к плотнѣи чистотѣ и отсюду памяти сподобляем с похвалами въ слугахъ Божіихъ поминающи имя его въ законых псаломских книгах не много ли и колми паче новаго завѣта Христова преболшіи великіи архіерею многоблаженыи отче и всенадостоинѣишии Сиксте с похвалами высочаишими †поминаемъ† быти достоинъ еси яко священник Бога вышняго Вторыи Мелхиседекъ таиникъ недоуменыхъ таинствъ великія оныя жертвы небесныя священникъ и служитель в нюже желають аггели приникнути21 (ХІІІ) 16 Пори зауваження Ю.Пелешенка, а також В.Шевчука і Р.Ткачука, авторами грамоти Мисаїла був не отець Іоан, а два достойники, згадані у списку підписантів: писар Якуб та Іван Солтан, жоден з яких на момент укладення листа не мав священичого сану (див.: Заторський Н. Посольство до папи Сикста IV з посланням Мисаїла у світлі деяких документів Ватиканського таємного архіву // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип.26. – К., 2017. – С.18; пор.: Шевчук В. Іоанн. Посольство до папи римського Сікста IV від духовенства, і від князів, і панів руських. З Вільни, року 1476, місяця березня, 14 дня // Золоте слово: Хрестоматія літератури України-Русі епохи середньовіччя IX–XV ст. – Кн.2. – К., 2002. – С.587–591; Пелешенко Ю.В. «Посольство київського митрополита Мисаїла до папи Римського Сикста ІV» отця Іоана… – С.9–32; Ткачук Р. Творчість митрополита Іпатія Потія та полемічна література на межі XVI – початку XVII ст.: Джерела. Риторика. Діалог. – К., 2011. – С.85). 17 У рамках цього дослідження було проаналізовано також інші твори митрополита Григорія Цамблака: «Слово надгробне митрополиту Кипріану», «Слово похвальне св. муч. Георгію», «Мучення св. муч. Іоана Нового», «Слово на Квітну Неділю», «Слово на Переображення Господнє», «Бесіда про піст і сльози», «Бесіда про милостиню та вбогих». Однак текстуальних запозичень із них до «Послання Мисаїла» виявити не вдалося. 18 Цит. за: Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное... – С.258–291. Цитати тут і далі подано у спрощеній орфографії із заміною літер -ѧ-, -ѩ- на звичайне -я-, -ψ- на -пс-, -о-, -ω- на -о-. Зрештою архімандрит Леонід, судячи з публікації, теж спростив правопис, замінивши, зокрема, -оу-, -ȣ- на -у-, а також послуговувався сучасною пунктуацією. 19 Цит. за: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р.: реконструкція архетипу. – 2-е, випр. й доп. вид. – Л., 2019 (Київське християнство, т.XV). Цитати тут і далі подано у спрощеній орфографії. 20 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.258. 21 Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.296–297. Український історичний журнал. – 2022. – №2 Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 143 2. Но котория хвалы словомъ представить, иже паче слова исправленїи, ветїя любословныя, молчанїемъ в место слова добродѣтель похваляти наказавшому, и самаго естества превозшедшему мери, и всего видениемъ горнихъ всхищеннаго; не инако, иже в телѣ верающа жизнь, развѣ богословнаго языка ученїемъ; ему же и певецъ сплета слово глаголаше: языкъ мои трость книжника скорописца. Дерзнемъ ли убо къ похваламъ? дерзнемъ всяко, усердїю влекущу, ниже бо безбѣдно нам молчати, такова отца нарекшим ся чадомъ, не яко да онъ нашими похвалами лучшїи будетъ, како бо иже съ апостолы въдворяющїися и техъ взращающїи число22 Но к тако великому святому которыя ти достоиныя похвалы словомъ представимъ иже паче славы достоинства вѣтія любославныя молъчаніемъ въмѣсто слова добродѣтель похваляти наказуютъ и самого естества превозшедшему мѣры и всего вѣдиніемъ грьнихъ восхищенаго и не инако иже въ тѣлѣ въвѣряюща жизнь развѣ и богословнаго языка ученіемъ емуже и пѣвецъ съклада [похвалу] и слова глаголаше языкъ мои трость книжника скорописца. Чтожъ к симъ дрьзнемъ ли убо къ похваламъ вашеи святыни дрьзнемъ вся ко усердію любовному насъ влекуще к вашеи всенасвятѣишеи отческои святости ниже бо безбѣдно и намъ молчати такова отца всего христіянства нарекшимся чадом не яко да ваша прославленая святости нашими похвалами лучшіи будете како бо иже со апостолы водворяющіися и тѣх возвращающи[и] число (ХІІІ–ХІV)23 3. отсюду явлено, понеже и техъ житїе отъ самыя юности изволи: Петру поревновавъ апостольскому верху и зеведеовемъ сыновомъ, и не оставль вся просто, но и възненавидевъ, последова иже нищету возлюбльшему и научившему владыце24 отсюду явленно понеже бо прежде апостольское житіе от самое юности изволи[л] Петру поревновавъ апостольскому верху и Зеведеовым сыномъ и не оставль ли вся про нищету возненавидѣвъ еvангельскі и послѣдова[в] иже нищету возлюбльшему и научившему тебе владыце25 (ХІV) 4. еже къ Богу присвоенїе, еже несть възможно инако развеи, еже отъ усердия стяжати26 и Богови во всѣмъ присвоився еже есть невозможно инако развѣ иже от усердія стяжати27 (ХІV) 5. высокое бо истинное любомудрие, иноческое глаголю житие избравъ28 Высокое бо истинное любомудрие иноческое еже есть мнишеское глаголю житіе избравъ29 (ХІV) 6. кто сице кротъкъ и премудростїю кротость растворивъ, яко не требовати оружия ярости отъинудъ, къ исправленїю таковыя паствы; мнози (бо) отъ нарицающихся пастыреи яростїю мняще снабдѣвати стадо, болше погубляють то, и предавшему суды отдають достоиныя, ибо ово кричанїемъ прерютивъ неискусныи пастырь, напрасно и скоро на брегъ низверже и отъ числа отпасти (сътвори); ово же жезлъ пустивъ предъустрашая, уразивь главу и мертво абие узре; другое, стремлениемъ объюродевъ, ногою пхну и хребетное составление преломи или ребръныя кости ими же внутръная защищаются30 Подобаетъ бо премудростію любовною кротость растворяти яко не требовати оружія ярости отнюдъ къ исправленію таковыя паствы многихъ бо в нашихъ странахъ видим от части западныя церкви обычаи тои содрьжащихъ от нарицающихся пастыреи яростію мняще снабдѣвати стадо болше погубляютъ то и предавшему суды отдаютъ достоиныя вяжуще и мучаще а иныхъ и силою влекуще из благочестія въ благочестіе и соузъ мира любве завистнымъ гнѣвомъ растерзающе ово бо кричаниемъ прерютивъ неискусныи пастырь напрасно и скоро низверже и от числа отпусти овож жезлъ пустивъ предъустрашая урази въ главу и мертвости абіе узрѣ пред собою другое стремленіемъ обьюроденъ ногою пхнувъ и хребетное составленіе преломи или ребреныя кости имиже внутръняя защищаются31 (ХV 1) 22 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.259. 23 Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.297–299. 24 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.259. 25 Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.299–300. 26 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.259–260. 27 Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.300. 28 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.260. 29 Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.300. 30 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.275. 31 Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.302–303. Український історичний журнал. – 2022. – №2 144 Назар Заторський 7. Но кротько убо зря нашъ пастырь, тихо же устнѣ движа и соплемъ духа оглашая стадо въ едино събиратися сътворяше, и прочее нерасходно бяше, и хромая на раму нося съдѣловаше не остояти, ибо яко въ обычаи бывше овца сладкаго онаго пастырева гласа вслѣдъ течаху, туждчаго отбегающе; и тако предъ ними радостныма ступая ногама на апостольская и пророческая поля наставляше и часто, объращаяся и зря сихъ благочинне: въ еже шествовати, въ еже ураждатися, въ еже тучняти, – веселяшеся, яко не тъкмо хотя мзду съвершену прияти отъ господина стаду, но и многи части; таже и зною наставшу отъ сълнечнаго вара и хладу велику потребну сущу на евангельскихъ горъ высоту сие взводяше и свободу всяку подаваше приимати, таже оттуду и на небеса посылаше32 Но милосердыи пастырь всѣхъ сихъ чуждъ вне обрѣтается кротко убо зря на свое стадо тихо устнѣ движа и воплем33 духа оглашая стадо въ едино собиратися створяетъ да и прочее нерасходно будетъ и хрома на раму нося содѣловает не остати ибо яко въ обычаи извыкше овца сладкаго оного пастырева гласа вслѣд течаху чуждаго же отбѣгающе и тако пред ними радостныма ступая ногама на апостольская и пророческая поля еvангельскимъ путемъ наставляетъ и часто обращаяся и зря сихъ благочиніе въ еже шествовати въ еже раждати34 въ еже тучне ясти веселящеся яко не токмо хотя мзду совершену пріяти от господина стада но и многиа чести чая сподобленъ быти таже и зною наставшу от солнечнаго вара и хладу велику потребну сущу на еvангельскихъ горъ высоту сия возводить и свободу всяку подаваеть приимати такоже оттуду на небеса предпосылаетъ35 (ХV 2) 8. и бѣ и се художъство пастырево, яко и дивия овца укротевая приложение стаду сътворяше36 Видимъ бо и иную премудрость пастырства вашея святыни яко иныя овца яже не суть от двора оного любовию укротевающу и присовокупление единому [стаду] сотворяа ихъ37 (ХV 3) 9. яко и звѣрїе, таже и мнози суще, не стрѣлами, не пращею, не песьимъ гоними лаяниемъ , но неусопное того боящеся и гласа, яко грома трепещуще, далече стада отбегаху38 яко да уже ктому ни звѣрие ни татие ни разбоиници ни дивии мысленыя волки дерзнуть къ стаду приступити не стрелами бо ни пращею ни песимъ лаяниемъ отгоними бываютъ но силною молитвою и несопнымъ бдѣниемъ того боящесь они и гласа вашего наисвятѣишаго пастырскаго яко грома трепещуще далече от стада отбѣгають39 (ХV 3) Як бачимо, всі ідентифіковані запозичення перейняті з початку «Слова по- хвального Євтимію Тирновському»40 та середини41 твору і внесені компактно до розділів ХІІІ–ХV 3. Тому відкритим залишається питання, чи наступний ури- вок, унесений до розділу ХХ 4а, є парафразою на текст Цамблака, а чи радше ци- татою та парафразою біблійного тексту Євр. 11, 10 (11), що видається ймовірнішим (див. табл.2). 32 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.276. 33 Варіант «соплем» наявний у ватиканському списку з Потієвого першовидання Vat. slav 12 та залежних від нього рукописі Borg. ill. 16 і виданні о. Антонія Петрушевича (див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.303). 34 Варіант «раждатися» засвідчений у Кревському списку (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.304, прим.597). 35 Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.303–305. 36 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.276. 37 Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.305. 38 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.276. 39 Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.306. 40 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.258–260. 41 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.275–276. Український історичний журнал. – 2022. – №2 Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 145 Табл.2 Уривок, щодо якого незрозуміло, чи це парафраза тексту Цамблака «Слово похвальне Євтимію Тирновському» «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» Біблійний текст з Апостола (зач. 327) Вышняго Іерусалима, иже отъ живыхъ каменїи съставленогъ, ему же хытрецъ и сдетель Богъ, отъчъство вменяя едино раи42 не имамы здѣ града пребывающаго но лучшаго чаемъ оного небеснаго емуже хитрецъ и съдѣтель самъ Богъ43 ждаше бо основания будущего града, емуже хытрец, и содетел бысть богъ44 З огляду на те, що всі запозичені уривки було внесено компактно, виглядає, що це місце постало радше на основі біблійного тексту, ніж на базі «Слова похвально- го Євтимію Тирновському» Григорія Цамблака. Проте останнє служить додатко- вим підтвердженням правильності запропонованої у критичному тексті «Послання Мисаїла» реконструкції слів «емуже хитрецъ и съдѣтель»45. Через таку запізнілу ідентифікацію запозичень зі «Слова похвального…» до гра- моти Мисаїла воно не було притягнуте як ще одне вторинне джерело при випрацю- ванні критичного тексту останньої. Тому тут видається доречним доповнити цю ваду й перевірити висновки та рішення, зроблені при підготовці критичного видання тво- ру 1476 р. Для наочності всі місця, на які має вплив відкриття «Слова похвального Євтимію Тирновському» як джерела запозичень до «Послання Мисаїла», представ- ляємо в табл.3 (в більших уривках відповідні місця підкреслено). Наведені в ній спо- стереження стосуються лише тих варіантів у списках і редакціях Мисаїлового листа, які більш-менш можливі з погляду синтаксису й семантики. Сюди не включено ті ви- падки, що стосуються явно помилкових форм у Кревському чи Смоленському спис- ках, або в Макаріївській редакції «Послання Мисаїла». Табл.3 Вплив ідентифікованих запозичень зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» на критичний текст «Послання Мисаїла» «Слово похвальне Євтимію Тирновському»46 «Послання Мисаїла до папи Сикста IV»47 1. яко всегда того в книзе псаломстеи посредъ церкве поминати поминающи48 имя его въ законых псаломских книгах 42 Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.259. 43 Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.346–347. 44 Апостол // [вид. Ф.Скорина]. – Вільно [1525]. – Арк.181 зв. 45 Див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.347, прим.1084. 46 Цит. за: Леонид, архим. Григорїиѩ архиепископа Росиїского слово похъвалное… – С.258–276. 47 Цит. за: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … 48 Варіант «поминают», наявний у Кревському списку, може бути свідченням первісного варіанту, що постав при парафразуванні звороту, тоді як перейнята до критичного видання версія Смоленського – відображати допасування переписувачем, оскільки в тексті «Послання Мисаїла», на відміну від парафразованого тексту, відсутній сполучник «яко» (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.296, прим.472). Український історичний журнал. – 2022. – №2 146 Назар Заторський 2. не много ли и паче Евθимие Тръновскїи похвалами достоинъ не много ли и колми паче новаго завѣта Христова преболшіи великіи архіерею многоблаженыи отче и всенадостоинѣишии Сиксте с похвалами высочаишими †поминаемъ† быти достоинъ49 еси 3. великїя оноя же жертвы великїя50 оныя жертвы 4. и всего видениемъ и всего вѣдиніемъ51 5. дерзнемъ всяко, усердїю влекущу дрьзнемъ вся ко усердїю любовному насъ влекуще52 6. безбѣдно нам молчати безбѣдно и53 нам молчати 7. взращающїи число возвращающи[и]54 число 8. отсюду явлено отсюду55 явлено 9. житїе отъ житіе от56 10. отъ самы юности изволи от самыя юности изволи[л]57 11. Петру поревновавъ Петру поревновавъ58 12. и не оставль вся просто, но и възненавидевъ и не оставль ли59 вся про нищету возненавидѣвъ еvангельскі 49 З огляду на те, що у творі Григорія Цамблака є лише «похвалами достоинъ», тоді як у «Посланні Мисаїла» бачимо розширений укладачами варіант «с похвалами высочаишими †...† быти достоинъ еси», питання доцільності кон’єктури залишається відкритим і почасти залежить від доцільності внесення прийменника «с» (відповідно до свідчення Смоленського списку). Змінена синтаксична конструкція робить наявність цього прийменника, а отже й імовірність запропонованої кон’єктури, цілком виправданою (див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.296, прим.476, 477). 50 Правильність вибраного варіанту Кревського списку замість «велікаа» зі Смоленського підтверджується текстом Григорія Цамблака (див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.297). 51 Щодо сполучника «и» (у Кревському списку «а»), цей вибір кращого тексту у критичному виданні виявився цілком слушним. Натомість слово «виденїемъ», наявне у Крев., знаходить своє підтвердження у «Слові похвальному Євтимію Тирновському». Питання перекладу цього звороту залишається відкритим, оскільки тоді воно означало б не «через відання всім», а «через споглядання всього» (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.297, прим.490–491). 52 Варіант «влекущю», що відповідає першоджерелу, наявний у Смоленському списку. Виглядає, що відповідна форма залежить від поділу попередніх слів: «дрьзнемъ вся, ко усердїю влекуще» чи «дрьзнемъ всяко, усердїю влекущу». Можливо, варіант «влекуще» постав саме через такий поділ і таке розуміння цього звороту переписувачем Кревського списку (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.298, прим.501). 53 Додане у критичний текст, відповідно до свідчення Смоленського списку, «и», вочевидь, зайве (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.298, прим.504). 54 З одного боку, варіант «возращаючи», засвідчений у пізнішому перевиданні Кревського списку, отримує додаткову вагу завдяки свідченню тексту Григорія Цамблака. З іншого боку, суголосне свідчення Смоленського списку та рукописної копії з першодруку 1605 р. Vat. slav. 12 дозволяє припустити, що тут укладачі грамоти Мисаїла змінили первісний текст. При цьому відкриття запозичень з останнього підтверджує запропоновану кон’єктуру у вигляді доданого закінчення слова: -іи (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.298–299, прим.507). 55 Текст Григорія Цамблака підтвердив правильність рішення на користь варіанту «отсюду» зі Смоленського списку замість «откуду», наявного у Кревському (див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.299, прим.509). 56 Текст Цамблака підтвердив правильність рішення про те, що «и» перед «от», наявне у Смоленському списку, зайве (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.299, прим.510). 57 Запропонована кон’єктура зайва: третя особа однини пояснюється запозиченням (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.299, прим.511). 58 Вибір на користь Смоленського списку («поревновав»), замість засвідченого у Кревському «поревновалъ» («поровновалъ»), підтверджується тепер текстом Григорія Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.299, прим.512). 59 Хоча відсутність цього «ли» у Смоленському списку видається підтвердженою відсутністю цього слова й у тексті Цамблака, проте змінена конструкція в «Посланні Мисаїла» дозволяє припустити, що «ли» було додане укладачами Український історичний журнал. – 2022. – №2 Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 147 13. възненавидевъ възненавидевъ60 14. последова и послѣдова[в]61 15. возлюбльшему возлюбльшему62 16. высокое бо Высокое бо63 17. кротость растворивъ кротость растворяти64 18. къ исправленїю къ исправленїю65 19. яростїю мняще яростїю мняще66 20. снабдѣвати снабдѣвати67 21. болше погубляють то, и болше погубляютъ то и68 22. ово же овож69 23. предъустрашая предъоустрашая70 24. соплемъ воплем71 останнього, як й інші слова (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.299, прим.514). 60 У Смоленському списку тут «възнінавидѣл еси». Однак текст Григорія Цамблака підтверджує правильність перейнятої до критичного тексту з Кревського списку форми дієслова, а також рішення, що слово «еси» до архетипу тексту не належить (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.299, прим.516). 61 Кон’єктура зайва, проблемний синтаксис пояснюється запозиченням. Також зайвим видається виділення сполучника «и» з закінчення попереднього слова «евангельскіи», де додана остання літера «и» є просто помилкою переписувача (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.300, прим.517–518). 62 Вибір для критичного видання форми «возлюбльшему» за Кревським списком замість «възлюбшему» за Смоленським підтверджується свідченням тексту «Слова похвального Євтимію Тирновському» (див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.300, прим.519). 63 Внесення до критичного тексту частки «бо», попри її відсутність у Смоленському списку, виявилося правильним (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.300, прим.522). 64 Вибір форми «кротость» за Смоленським списком замість «кротостію» за Кревським виявився правильним. Також форма «растворивъ» із твору Цамблака підтверджує правильність вибору форми «растворяти», а не «растваряти», як подають деякі передруки Кревського списку (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.302, прим.558–559). 65 Вибір форми «къ исправленїю», замість «къ исправленїе», як подають деякі перевидання Кревського списку, виявився правильним (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.302, прим.560). 66 Вибір форми «мняще» замість синтаксично цілком допустимої «мнящіе», наявної у Смоленському списку, виявився правильним (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.302, прим.564). 67 Пропозиція писати слово «снабдѣвати» саме через -ѣ-, попри те, що Кревський список подає написання цього слова через -е-, а Смоленський – через -і-, виявилася правильною й підтверджується тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.302, прим.565). 68 Вибір словоформи «болше» для критичного тексту, а не «болши», як і слів «то и», а не «той и», як подає Кревський список, виявився правильним (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.302, прим.566–567). 69 Вибір варіанту «овож» за Смоленським списком замість засвідченого Кревським «ово бо» виявився правильним (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.303, прим.573). 70 Вибір словоформи «прѣдъоустрашая» зі Смоленського списку замість наявної у Кревському й теж можливої з погляду семантики «престрашая» виявився правильним, як і реконструкція префікса: предъ- замість прѣдъ- (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.303, прим.574). 71 Попри те, що варіант «соплемъ» наявний у ватиканській копії з першодруку 1605 р. і похідних від неї текстах, проте переважає свідчення Смоленського списку та перевидання Кревського в «АЮЗР» на основі першодруку 1605 р. на користь слова «воплем». Тому наразі зроблений вибір можна вважати більш обґрунтованим, хоча варіант «соплемъ» варто вказати як можливий також у перекладі (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.303, прим.580; С.425). Український історичний журнал. – 2022. – №2 148 Назар Заторський 25. и прочее и прочее72 26. не остояти не остати73 27. ибо ибо74 28. радостныма радостныма75 29. ураждатися раждати76 30. веселяшеся веселящеся77 31. не токъмо хотя не токмо хотя78 32. стаду стада79 33. но и многи но и многиа80 34. на небеса на небеса81 35. приложение стаду сътворяше присовокуление единому [стаду] сотворяа82 36. песьимъ песимъ83 37. далече далече84 72 Вибір форми «прочее» за Кревським списком, замість «прочие» за Смоленським, знаходить підтвердження в тексті Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.303, прим.581). 73 Вибрана за Смоленським списком словоформа «остати» («залишитися») за семантикою ближча до «остояти» («зупинятися») з тексту Цамблака, ніж наявна у Кревському списку «оставляти» («покидати»). Вжита Цамблаком словоформа дозволяє додати третє значення для дієслова «остояти», засвідчене наразі для зворотної формі з тою ж основою: «остоятися» (див.: Словарь русского языка XI–XVII вв. – Вып.13. – Москва, 1987. – С.154). 74 Вибір слова «ибо» за Кревським списком замість «и» зі Смоленського підтверджується текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.303–304, прим.584). 75 Вибір на користь двоїни з Кревського списку, замість множини («радостными») зі Смоленського підтверджується тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.304, прим.589). 76 Тут перейняту до критичного тексту форму «раждати» за Смоленським списком слід скоригувати на користь форми «раждатися», наявної у Кревському, оскільки її підтверджує текст Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.304, прим.597). 77 Тут перейняту до критичного тексту форму «веселящеся» за Смоленським списком слід скоригувати на користь форми «веселяшеся», наявної у Кревському, оскільки її підтверджує текст Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.304, прим.599). 78 Внесення до критичного тексту частки «не» з Кревського списку та слова «хотя» зі Смоленського виявилося правильним рішенням, підтвердженим тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.304, прим.600–601). 79 Вибір словоформи «стада» на підставі свідчення Смоленського списку, замість засвідченої у Кревському «стаду», виявився хибним, хоча це й не має впливу на переклад (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.304, прим.603; С.425). 80 Внесення цього звороту до критичного тексту відповідно до свідчення Смоленського списку виявилося правильним і підтверджується тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.305, прим.604). 81 Перейнята до критичного тексту за Кревським списком форма «небеса» замість «небеси» зі Смоленського підтверджується тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.305, прим.608). 82 Внесення як кон’єктури слова «стаду» виявилося правильним і підтверджується тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.305, прим.616). 83 Вибір форми «песимъ» відповідно до свідчення Смоленського списку (замість «песиемъ» із Кревського) виявився правильним і підтверджується текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.306, прим.623). 84 Внесення до критичного тексту цього слова відповідно до свідчення Кревського списку, попри його відсутність у Смоленському, виявилося правильним рішенням і підтверджується текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. … – С.306, прим.625). Український історичний журнал. – 2022. – №2 Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 149 Підсумувати спостереження за запозиченнями зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» в епістолу Мисаїла та їх впливом на реконструкцію ар- хетипу останньої можна словами Д.Лихачова: «Текст реконструкції, наскіль- ки б ретельно вона не була виконана і яку б упевненість у своїй правильності вона не викликала у свого укладача, – це завжди гіпотеза, точність якої може бути доведена лише одним шляхом: відкриттям нового автентичного списку з цим-таки реконструйованим текстом»85. Відкриття запозичень із твору митро- полита Григорія Цамблака до грамоти Мисаїла дозволило перевірити запропо- новану гіпотетичну реконструкцію «Послання Мисаїла» та верифікувати пред- ставлені в ній читання й кон’єктури. Висновки зі зроблених тут спостережень будуть утілені при відтворенні тексту «Послання Мисаїла» науково-популяр- ним методом, що супроводжуватиме монографію з богословським аналізом твору. REFERENCES 1. Afanasenko, Yu. (2016). Mitropolit Grigorij Tsamblak v obshchestvenno-politicheskoj i i tserkovnoj zhizni Vostochnoj Evropy. Minsk. [in Russian]. 2. Begunov, Yu.K. (2005). Tvorcheskoe nasledie Grigoriya Tsamblaka = The creative heritage of Gregory Camblak. Zheneva; Veliko Tyrnovo. [in Russian]. 3. Gil, A. & Skoczylas, I. (2013). Przed wielkim podziałem: prawosławna metropolia kijowska do 1458 r. Lublin: Instytut Europy Środkowo- Wschodniej; Lwów: Ukraiński Uniwersytet Katolicki. [in Polish]. 4. Kruhlii, A. (2017). Oratorsko-propovidnytska proza i velychalna poeziia druhoi polovyny XIII – seredyny XVI st.: heneza, khudozh- nia spetsyfika. Kyiv. [in Ukrainian]. 5. Likhachev, D. (2001). Tekstologiya na materiale russkoj literatury X–XVII vv. Sankt-Peterburg. [in Russian]. 6. Luzhnytskyi, H. (1954). Ukrainska tserkva mizh Skhodom i Zakhodom. Filadelfiia. [in Ukrainian]. 7. Martynowicz, A. (2014). Typologia soborów lokalnych Kościoła prawosławnego na ziemiach ruskich i Wielkiego Księstwa Litewskiego do końca XV w. Latopisy Akademii Supraskiej, 5, 9–39. [in Polish]. 8. Naumow, A. (2014). Metropolita kijowski Grzegorz (Cambłak) na soborze w Konstacji (1418). Latopisy Akademii Supraskiej, 5, 41–56. [in Polish]. 9. Peleshenko, Yu., Sulyma M. (2013–2020) Istoriia ukrainskoi literatury (7 vols. of 12). Kyiv. [in Ukrainian]. 10. Peleshenko, Yu. (1990). Rozvytok ukrainskoi oratorskoi ta ahiohrafichnoi prozy kintsia XIV – pochatku XVI st. Kyiv. [in Ukrainian]. 11. Peleshenko, Yu. (2008). “Posolstvo kyivskoho mytropolyta Mysaila do papy rymskoho Syksta IV” ottsia Ioana yak pamiatka ukrain- skoi ta biloruskoi literatur. Fenomen pagranichcha: polskaja, ukrainskaja i belaruskaja litaratura – uplyvy i wzaemawzbahachenne, 9–32. Minsk. [in Ukrainian]. 12. Peleshenko, Yu. (2012). Ukrainska literatura piznoho serednovichchia (druha polovyna XIII–XV st.): Dzherela. Systema zhanriv. Dukhovni intentsii. Postati. Kyiv. [in Ukrainian]. 13. Peleshenko, Yu. (2014). Bolharskyi vplyv na ukrainsku literaturu v dobu piznoho Serednovichchia (druha polovyna XIV – persha polovyna XVI st.). Slovo i chas, 11, 25–32. Kyiv. [in Ukrainian]. 14. Peleshenko, Yu. (2018). Hryhorii Tsamblak: Pokhvalne slovo Yevtymiiu Tyrnovskomu. Izbornyk 2012–2016: Doslidzhennia. Krytyka. Publikatsii, 228–231. Kyiv. [in Ukrainian]. 15. Peleshenko, Yu.V. (1988). Druhyi pivdennoslovianskyi vplyv i ukrainska kultura kintsia XIV–XV st. Pysemnist Kyivskoi Rusi i stanovlennia ukrainskoi literatury, 138–166. Kyiv. [in Ukrainian]. 16. Rusev, P., Davidov, A., Galabov, I., Danchev, G. (1981). Pokhvalno slovo za Evtimiy ot Grigoriy Tsamblak. Sofiya. [in Bulgarian and Church Slavonic]. 17. Shevchuk, V. (2002). Ioann. Posolstvo do papy rymskoho Siksta IV vid dukhovenstva, i vid kniaziv, i paniv ruskykh. Z Vilny, roku 1476, misiatsia bereznia, 14 dnia. Zolote slovo: Khrestomatiia literatury Ukrainy-Rusi epokhy serednovichchia IX–XV st. (in 2 vols.), 2, 587–591. Kyiv. [in Ukrainian]. 18. Tkachuk, R. (2011). Tvorchist mytropolyta Ipatiia Potiia ta polemichna literatura na mezhi XVI – pochatku XVII st.: Dzherela. Rytoryka. Dialoh. Kyiv. [in Ukrainian]. 19. Zatorskyy, N. (2017). Posolstvo do papy Syksta IV z poslanniam Mysaila u svitli deiakykh dokumentiv Vatykanskoho taiemnoho arkhivu. Mizhnarodni zviazky Ukrainy: naukovi poshuky i znakhidky, 26, 11–30. [in Ukrainian]. 20. Zatorskyy, N. (2019). „Poslannia Mysaila do papy Syksta IV” 1476 r.: rekonstruktsiia arkhetypu, 2nd ed. Lviv: Vyd-vo UKU. [in Ukrainian]. 85 Лихачёв Д.С. Текстология на материале русской литературы X–XVII вв. – Санкт-Петербург, 2001. – С.546. Український історичний журнал. – 2022. – №2 150 Назар Заторський Nazar ZATORSKYI Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Doctoral Student in Theology, University of Fribourg (Fribourg, Switzerland), nazar.zatorsky@unifr.ch ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1181-0207 Borrowings from the Works of Gregory Tsamblak in the Epistle of Misael to the Pope Sixtus IV Abstract. Since the beginning of the 20th century, the Eulogy to the Fathers of the Council of Constance by Metropolitan Gregory Tsamblak has been pointed out as a source of inspiration and imitation for the authors of the Epistle of Misael. The purpose of this study was to inverstigate the dependence of the latter on the writings of the Metropolitan of Kyiv. Methods. The methods of textology were applied, including content analysis, text comparison, etc. Scientific novelty. For the first time the reference was made to the borrowings from the Eulogy to Euthymius of Tarnovo in the Epistle of Misael. Conclusions. Previous research always attempted to link the Epistle of Misael to the Eulogy to the Fathers of the Council of Constance by Metropolitan Gregory Tsamblak and (less) to his speech to Pope Martin V. When comparing the Eulogy to Euthymius of Tarnovo and the Epistle of Misael, a complex of 9 fragments was identified, which came from two parts of the eulogy and were included into Misael’s letter. Most of the fragments were taken as direct quotations, with some changes determined by the specifics of the new work. All borrowings were compactly integrated into chapters XIII–XV 3, which was typical for the approach of the letter writers, who similarly integrated fragments from the canon prayer for a sick person into the chapter XX 6. Keywords: Gregory Tsamblak, Eulogy to Euthymius of Tarnovo, Misael, Epistle of Misael, Kyivan Metropolitanate.

Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV"

Репозитарії

Схожі ресурси