«Блакитна троянда» Лесі Українки: психіатрія, біографія і сексуальність (із додатком: Леся Українка. «Крафт-Эбинг. Психиатрия». Виписки)
У статті досліджується «Блакитна троянда» (1896) Лесі Українки в термінах rite de passage — як текст, що має ритуальну функцію й відображає зміну культурного й гендерного статусу авторки на полі літератури. Ця перша п’єса авторки моделює акт ініціації в культуру fin de siècle. Особливі ознаки тако...
Збережено в:
Видавець: | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
---|---|
Дата: | 2021 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2021
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184669 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | «Блакитна троянда» Лесі Українки: психіатрія, біографія і сексуальність (із додатком: Леся Українка. «Крафт-Эбинг. Психиатрия». Виписки) / Т. Гундорова // Слово і Час. — 2021. — № 1. — С. 3-21. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті досліджується «Блакитна троянда» (1896) Лесі Українки в
термінах rite de passage — як текст, що має ритуальну функцію й відображає зміну культурного й гендерного статусу авторки на полі літератури.
Ця перша п’єса авторки моделює акт ініціації в культуру fin de siècle. Особливі ознаки такого ритуалу — критичні коментарі щодо модерної культури, перетворення фактів автобіографії на естетичні феномени та інтеріоризація мотиву смерті. Образ жіночого божевілля й «ненормальної любові», критика міщанського щастя й патріархальності становлять
важливі аспекти цієї драми. Аналіз твору у світлі неопублікованих
матеріалів з архіву Лесі Українки — її нотаток із праці Р. Крафта-Ебінґа
«Психіатрія» — дає підстави зробити висновок, що у «Блакитній троянді» божевілля трактується психіатрично, а не як психологічний феномен. Важливою у драмі є дискусія щодо материнської влади й материнства
та відсилання до неоплатонізму, який пізніше асоціюватиметься в Лесі Українки з новоромантичним поривом ins Blau. |
---|