«Блакитна троянда» Лесі Українки: психіатрія, біографія і сексуальність (із додатком: Леся Українка. «Крафт-Эбинг. Психиатрия». Виписки)

У статті досліджується «Блакитна троянда» (1896) Лесі Українки в термінах rite de passage — як текст, що має ритуальну функцію й відображає зміну культурного й гендерного статусу авторки на полі літератури. Ця перша п’єса авторки моделює акт ініціації в культуру fin de siècle. Особливі ознаки тако...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Дата:2021
Автор: Гундорова, Т.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2021
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184669
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:«Блакитна троянда» Лесі Українки: психіатрія, біографія і сексуальність (із додатком: Леся Українка. «Крафт-Эбинг. Психиатрия». Виписки) / Т. Гундорова // Слово і Час. — 2021. — № 1. — С. 3-21. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті досліджується «Блакитна троянда» (1896) Лесі Українки в термінах rite de passage — як текст, що має ритуальну функцію й відображає зміну культурного й гендерного статусу авторки на полі літератури. Ця перша п’єса авторки моделює акт ініціації в культуру fin de siècle. Особливі ознаки такого ритуалу — критичні коментарі щодо модерної культури, перетворення фактів автобіографії на естетичні феномени та інтеріоризація мотиву смерті. Образ жіночого божевілля й «ненормальної любові», критика міщанського щастя й патріархальності становлять важливі аспекти цієї драми. Аналіз твору у світлі неопублікованих матеріалів з архіву Лесі Українки — її нотаток із праці Р. Крафта-Ебінґа «Психіатрія» — дає підстави зробити висновок, що у «Блакитній троянді» божевілля трактується психіатрично, а не як психологічний феномен. Важливою у драмі є дискусія щодо материнської влади й материнства та відсилання до неоплатонізму, який пізніше асоціюватиметься в Лесі Українки з новоромантичним поривом ins Blau.