Стратегії адресування у текстах Шевченка-повістяра

• Дата: 2021
• Автор: Смілянська, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2021
• Назва видання: Слово і Час
• Теми: Питання шевченкознавства
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184683
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Стратегії адресування у текстах Шевченка-повістяра / В. Смілянська // Слово і Час. — 2021. — № 2. — С. 3-19. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

У статті на основі ідей М. Бахтіна та принципів рецептивної естетики розглянуто метанаративний (екзегетичний) та метафікційний (дієгетичний) аспекти повістей Т. Шевченка, висвітлено способи контактування автора з читачем / слухачем, розрізнено характер адресування — прямого, направленого експліцитному адресатові, та прихованого, спрямованого адресатові імпліцитному. Останнього втілено в іпостасі ідеального реципієнта, до якого апелює імпліцитний автор і який сприймає естетичний модус твору (об’єктивну естетичну цінність уявного світу тексту та його суб’єктивну естетичну оцінку, виражені тональністю твору). На висхідній оцінній спрямованості ґрунтується стратегія інтимізації взаємин із читачем, а на низхідній — стратегія дискредитації, які реалізуються в низці комунікативних тактик. Носіями цих тактик є наратори-адресанти — розповідач та оповідач, котрі разом із нарататорами-адресатами утворюють корелятивні пари, які по-різному презентуються у текстах дев’яти повістей, що й розглянуто у статті.