Поняття «метатекстуальність» і «метаоповідь» у літературознавчому дискурсі

• Дата: 2022
• Автор: Ватажко, Е.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2022
• Назва видання: Слово і Час
• Теми: Дебют
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184784
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Поняття «метатекстуальність» і «метаоповідь» у літературознавчому дискурсі / Е. Ватажко // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 100-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.

Статтю присвячено теорії метатексту / метатекстуальності, співвідношенню метатексту і метаоповіді й висвітленню основних концепцій, що стосуються цих понять у сучасному літературознавстві. Терміни «метатекст» та «метаоповідь» / «метапроза» з’явилися майже одночасно в західній науці та базуються на дискурсивній практиці літератури кінця ХХ ст. Термін «метатекст», створений за аналогією до поняття «метамова», виник у рамках наратології і пов’язаний зі структуралістською теорією. Метатекстові елементи стосуються аналізу стилів, жанрів і типів висловлювання, дискурсивних функцій тощо. Натомість термін «метаоповідь» має очевидний зв’язок із теорією жанрів й актуалізується у контексті епохи постмодернізму. У статті стверджується, що метатекстуальність пов’язана з метакритикою та структурними особливостями тексту або висловлювання, а метапрозові явища варто розглядати на базі постмодерністської теорії як особливий вид тексту, що набуває поширення в художній літературі сучасності. Увагу акцентовано на появі та розвитку метадискурсу в культурній та науковій свідомості другої половини ХХ ст.