Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України

Вступ. В ринкових умовах господарювання та загострення конкуренції на промисловому ринку всебічна оцінка інноваційного потенціалу легкої промисловості є актуальною й практично значимою проблемою. На сьогодні не сформовано загального підходу щодо оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автори:	Гончаренко, О.Г., Аніщенко, В.О., Сіренко, К.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:	Наука та інновації
Теми:	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184832
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України / О.Г. Гончаренко, В.О. Аніщенко, К.Ю. Сіренко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 2. — С. 33-44. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-184832
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1848322022-07-21T01:26:08Z Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України Гончаренко, О.Г. Аніщенко, В.О. Сіренко, К.Ю. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Вступ. В ринкових умовах господарювання та загострення конкуренції на промисловому ринку всебічна оцінка інноваційного потенціалу легкої промисловості є актуальною й практично значимою проблемою. На сьогодні не сформовано загального підходу щодо оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємництва, а рівень теоретико-методологічного та практичного розв’язання зазначеного аспекту мало впливає на результативність їхньої господарської діяльності. . Проблематика. Інноваційний розвиток підприємств є недослідженим напрямком, що перешкоджає підвищенню конкурентоспроможності промислових підприємств, посиленню їх конкурентної ринкової позиції. Зважаючи на це, гострою є проблема комплексного оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості, що забезпечить об’єктивність їхнього результату та дозволить підприємствам ефективно організовувати інноваційну діяльність. Мета. Розробка методичного підходу до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості, використання якого дозволить підприємствам комплексно узагальнити отримані результати та прийняти оптимальні управлінські рішення. Матеріали й методи. Застосовано методичний підхід до вимірювання інноваційного потенціалу легкої промисловості за допомогою таксонометричного методу. Результати. Визначено складові елементи інноваційного потенціалу, а також сформовано та обчислено групи показників за критеріями, що визначають його. З метою оцінювання зазначеного показника запропоновано принципи щодо формування системи індикаторів за кожним з напрямків. Виділено основні етапи розрахунків інноваційного потенціалу легкої промисловості. Висновки. На основі проведених розрахунків узагальнено різноманітні підходи до визначення поняття «інновація» як фундаментального чинника прогресивного соціально-економічного розвитку країни. Використовуючи принципи системного аналізу сформовано систему індикаторів та здійснено моделювання розроблених інтегральних показників інноваційного потенціалу легкої промисловості. Introduction. In the market conditions, under aggravating competition in the industrial market, a comprehensive assessment of the innovation potential of light industry is a relevant and practically significant problem. So far, no general approach has been developed to assess the innovative potential of industrial entrepreneurship, and the level of theoretical, methodological and practical solution to this aspect has a little effect on the business activities. Problem Statement. Innovative development of corporations is an unexplored trend. This fact hinders increasing the competitiveness of industrial corporations and strengthening their competitive market position. In view of this, the problem of complex evaluation of the innovation potential of light industry is very relevant, since its solution can ensure the objectivity of economic results and allow corporations to effectively organize innovation activities. Рurpose. To develop a methodological approach to the evaluation of the innovation potential of light industry, which allows corporations to comprehensively summarize their economic results and to make optimal management decisions. Materials and Methods. A methodological approach to measuring the innovation potential of light industry using the taxonomic method has been used. Results. The components of innovation potential have been identified and groups of indicators have been formed and calculated according to the characteristic criteria. In order to evaluate this indicator, the principles for the formation of a system of indicators in each area have been proposed. The main stages of calculating the innovation potential of light industry have been highlighted. Conclusions. Based on the calculations, various approaches to defining the concept of innovation as a fundamental factor in the progressive socio-economic development of the country have been generalized. The system of indicators has been formed and the developed integral indicators of innovation potential of light industry have been simulated. 2020 Article Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України / О.Г. Гончаренко, В.О. Аніщенко, К.Ю. Сіренко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 2. — С. 33-44. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin16.02.033 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184832 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
spellingShingle	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Гончаренко, О.Г. Аніщенко, В.О. Сіренко, К.Ю. Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України Наука та інновації
description	Вступ. В ринкових умовах господарювання та загострення конкуренції на промисловому ринку всебічна оцінка інноваційного потенціалу легкої промисловості є актуальною й практично значимою проблемою. На сьогодні не сформовано загального підходу щодо оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємництва, а рівень теоретико-методологічного та практичного розв’язання зазначеного аспекту мало впливає на результативність їхньої господарської діяльності. . Проблематика. Інноваційний розвиток підприємств є недослідженим напрямком, що перешкоджає підвищенню конкурентоспроможності промислових підприємств, посиленню їх конкурентної ринкової позиції. Зважаючи на це, гострою є проблема комплексного оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості, що забезпечить об’єктивність їхнього результату та дозволить підприємствам ефективно організовувати інноваційну діяльність. Мета. Розробка методичного підходу до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості, використання якого дозволить підприємствам комплексно узагальнити отримані результати та прийняти оптимальні управлінські рішення. Матеріали й методи. Застосовано методичний підхід до вимірювання інноваційного потенціалу легкої промисловості за допомогою таксонометричного методу. Результати. Визначено складові елементи інноваційного потенціалу, а також сформовано та обчислено групи показників за критеріями, що визначають його. З метою оцінювання зазначеного показника запропоновано принципи щодо формування системи індикаторів за кожним з напрямків. Виділено основні етапи розрахунків інноваційного потенціалу легкої промисловості. Висновки. На основі проведених розрахунків узагальнено різноманітні підходи до визначення поняття «інновація» як фундаментального чинника прогресивного соціально-економічного розвитку країни. Використовуючи принципи системного аналізу сформовано систему індикаторів та здійснено моделювання розроблених інтегральних показників інноваційного потенціалу легкої промисловості.
format	Article
author	Гончаренко, О.Г. Аніщенко, В.О. Сіренко, К.Ю.
author_facet	Гончаренко, О.Г. Аніщенко, В.О. Сіренко, К.Ю.
author_sort	Гончаренко, О.Г.
title	Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України
title_short	Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України
title_full	Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України
title_fullStr	Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України
title_full_unstemmed	Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України
title_sort	методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості україни
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184832
citation_txt	Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України / О.Г. Гончаренко, В.О. Аніщенко, К.Ю. Сіренко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 2. — С. 33-44. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT gončarenkoog metodičnijpídhíddoocínûvannâínnovacíjnogopotencíalulegkoípromislovostíukraíni AT aníŝenkovo metodičnijpídhíddoocínûvannâínnovacíjnogopotencíalulegkoípromislovostíukraíni AT sírenkokû metodičnijpídhíddoocínûvannâínnovacíjnogopotencíalulegkoípromislovostíukraíni
first_indexed	2025-07-16T05:18:47Z
last_indexed	2025-07-16T05:18:47Z
_version_	1837779521384742912
fulltext	33 https://doi.org/10.15407/scin16.02.033 О.Г. ГОнчаренкО, В.О. анІщенкО, к.Ю. сІренкО Академія Державної пенітенціарної служби, вул. гонча, 34, Чернігів, 14000, Україна, +380 97 535 0891, +380 462 67 5652, +380 462 69 9048, oksana1915-1@ukr.net МЕТОДИЧНИй ПІДХІД ДО ОЦІНюВАННЯ ІННОВАЦІйНОГО ПОТЕНЦІАЛу ЛЕГКОї ПРОМИсЛОВОсТІ уКРАїНИ цитування: Гончаренко о.Г., аніщенко В.о., сіренко к.Ю. Методичний підхід до оцінювання іннова- ційного потенціалу легкої промисловості України. Nauka innov. 2020. Т. 16, № 2. с. 33—44. https://doi. org/10.15407/scin16.02.033 Вступ. В ринкових умовах господарювання та загострення конкуренції на промисловому ринку всебічна оцінка інноваційного потенціалу легкої промисловості є актуальною й практично значимою проблемою. На сьогодні не сформовано загального підходу щодо оцінки інноваційного потенціалу промислового під приємництва, а рівень теоретикометодологічного та практичного розв’язання зазначеного аспекту мало впливає на результативність їхньої господарської діяльності. . Проблематика. Інноваційний розвиток підприємств є недослідженим напрямком, що перешкоджає підвищенню конкурентоспроможності промислових підприємств, посиленню їх конкурентної ринкової позиції. Зважаючи на це, гострою є проблема комплексного оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості, що забезпечить об’єктивність їхнього результату та дозволить підприємствам ефек тивно організовувати інноваційну діяльність. Мета. Розробка методичного підходу до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості, використання якого дозволить підприємствам комплексно узагальнити отримані результати та прий няти оптимальні управлінські рішення. Матеріали й методи. Застосовано методичний підхід до вимірювання інноваційного потенціалу лег кої промисловості за допомогою таксонометричного методу. Результати. Визначено складові елементи інноваційного потенціалу, а також сформовано та об числено групи показників за критеріями, що визначають його. З метою оцінювання зазначеного показни ка запропоновано принципи щодо формування системи індикаторів за кожним з напрямків. Виділено основні етапи розрахунків інноваційного потенціалу легкої промисловості. Висновки. На основі проведених розрахунків узагальнено різноманітні підходи до визначення понят тя «інновація» як фундаментального чинника прогресивного соціальноекономічного розвитку країни. Використовуючи принципи системного аналізу сформовано систему індикаторів та здійснено моделю вання розроблених інтегральних показників інноваційного потенціалу легкої промисловості. К л ю ч о в і с л о в а: модель, інноваційний потенціал, індикатори, критерії, легка промисловість. Пізнання та системне дослідження сутності інноваційних процесів продовжує за- лишатися надзвичайно актуальним, науковим і прикладним завданням з огляду на зміни, викликані підвищенням нестабільності зовнішнього середовища, що мають ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16(2) О.Г. Гончаренко, В.О. аніщенко, к.Ю. сіренко 34 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) домінантний вплив на інноваційну активність підприємств. створення інноваційних продук- тів і послуг є стратегічно пріоритетним напря- мом забезпечення конкурентоспроможності і, за сучасних умов господарювання, розгляда- ється як найважливіший фактор зростання. разом з тим, донедавна вітчизняні вчені не- достатньо уваги приділяли можливості роз- витку інноваційного потенціалу підприємств легкої промисловості з позицій самостійного управління відтворювальними процесами. Го- ловною передумовою такого управління є на- явність аналітичного інструментарію з оці ню- вання інноваційного потенціалу, який найкра- ще відображує сучасні уявлення про особли- вості інноваційних процесів на підприємствах легкої промисловості. У цьому контексті важливою науковою проб- лемою залишається пошук та використання адекватних методичних прийомів аналізу та оцінювання інноваційної діяльності як зага- лом, так і легкої промисловості зокрема. особливої актуальності набуває розгляд ін- новаційного потенціалу, що характеризуєть- ся здатністю й готовністю здійснювати ефек- тивну інноваційну діяльність. здатність — це наявність і збалансованість структури потен- ціалу (ресурсів, необхідних для інноваційної діяльності). Готовність — це достатній рівень розвитку потенціалу та наявних ресурсів для здійснення інноваційної діяльності, спромож- ність поширювати у всіх сферах нові моделі й технології, охоплювати відповідні сектори ринку тощо. активізація інноваційної діяльності, підви- щення її ефективності, визначення раціональ- ного сполучення між складовими інноваційно- го процесу, розширення сфери застосування інновацій і оптимальне планування інновацій- ної діяльності визначають формування й роз- виток інноваційного потенціалу [1, с. 28]. ефективна оцінка інноваційного потенціа- лу залежить від реального стану кожного його елементу, їх взаємодії між собою та взаємодо- повнення. У цьому сенсі визначення та оцінка інноваційного потенціалу та його елементів є особливо актуальним завданням. Дослідженням питань, пов’язаних з іннова- ційним потенціалом, займаються чимало укра- їнських вчених: о. амоша [1], Л. Байбакова, Ю. Бажал, є. Бельтюков, В. Бридун, Л. Водачек, о. Водачкова, а. Гальчинський, В. Геєць [2], Н. Гончарова, І. Грузнов, В. Гусєв, с. кіреєв, Н. краснокутська, М. краюхін, Л. Федулова [3, 4], с. ягудіна. Наукове підґрунтя інноваційних процесів закладено й у працях зарубіжних науковців: М. альберта, І. анософфа, р. Нельсона, р. акофф, П. Друкера [5], е. Менсфілда, Б. санто [6], р. Фостера, й. шумпетера [7], М. Портера [8], е. Тоффлера [9], Д. якобса [10]. Ними розроб- лено концепції теорій інновацій: теорія цик ліч- ності розвитку (М. кондратьєв), класична тео- рія (й. шумпетер), неокласична теорія (Б. сан- то), теорія інноваційного підприємництва (П. Друкер), теорії конкуренції (М. Портер). Проте, не зважаючи на значну кількість нау- кових праць зазначеної тематики, варто зазна- чити, що на сьогодні не існує єдиного підходу до визначення поняття «інноваційний потен- ціал», та його складових. Не вдоскона леною за- лишається й методика моніторингу інновацій- них процесів у видах економічної діяльності виробничої сфери, що ускладнює процес уп- равління інноваційною діяльністю на промис- ловому підприємстві. Практично не роз роб ле но оптимальної оцінки інноваційного по тен ціалу вітчизняної промисловості та легкої промис- ловості зокрема, що актуалізує важ ливість і пріоритетність зазначеного питан ня та вима- гає подальших досліджень в цьому напрямку. зважаючи на вище викладене, доцільним є вдосконалення методичного підходу до оцін- ки інноваційного потенціалу легкої промис- ловості, використання якого дозволить під- приємствам цієї галузі комплексно оцінювати його роль в господарській діяльності та сприя- ти їхньому інноваційному оновленню. Першочерговим завданням є визначення по- няття «інновація», оскільки у вітчизняній та Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості україни ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) 35 за рубіжній літературі зазначене поняття є багатогранним. це закономірно, оскільки, за словами відомого американського футуроло- га елвіна Тоффлера, «серед проблем, з якими стикається бізнес, немає важливішої та склад- нішої, ніж проблема нововведень» [9, с. 158]. категорія «інновація» (від латинського «no vo») означає змінювати, доповнювати [9, с.157]. але найбільш поширеним є підхід, який базується на буквальному перекладі англійського слова «іnnovation» (іn — введення; novation — нове, новина), що дослівно означає «введення но- вого». Таке тлумачення є найбільш пошире- ним у відповідних тематичних джерелах. Інновація — це винятково важлива для сьо- годення економічна категорія. Уперше термін використав відомий австрійський економіст й.а. шумпетер у своїй роботі «кон’юнктурні цикли» (1939) [7, с. 25]. Він трактує іннова- цію як нову науково-організаційну комбіна- цію виробничих чинників, створену підприєм- ницьким духом, та саме ним уперше було вве- дено в науковий обіг термін «інновація», що в буквальному перекладі означає «втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому вигляді виробу». крім того, інновація розглядалась й. шумпе- тером як нова функція виробництва, «нова її комбінація» [7, с. 110]. сьогодні немає визначення інновацій, яке б максимально точно відображало зміст цьо- го явища в економічних процесах, охоплюва- ло всі аспекти прояву в економіці (табл. 1). слово «потенціал» походить з латинської мови та означає «сила, можливості, наявність сили, запаси та засоби, які використані для досягнення результату». Тому поєднуючи ці поняття отримуємо, що інноваційний потен- ціал — це можливість, сила здійснювати, реа- лізовувати ідеї, нові продукти, технології з ме- тою отримання прибутку та розвитку. «Інноваційний потенціал» є неологізмом, що нещодавно увійшов до термінів економіч- ної науки як економічна категорія та має ши- роке коло визначень. У багатьох досліджен нях Таблиця 1. Підходи до визначення поняття «інновація» автор Визначення Дже- рело Друкер П.Ф. Інновація — випуск більш доско- нального продукту, забезпечення нової переваги, підвищення по- тенціалу людських і матеріаль- них ресурсів з метою виробництва матеріальних цінностей [5] Твісс Б. Нововведення — процес, у якому винахід або ідея набуває еконо- мічного змісту [11] кондрать- єв М.Д. Інновації є впровадженням вина- ходів, відкриттів, досягнень НТП [12] Тоффлер е. Інновація — це сукупність вироб- ничих, технічних і комерційних заходів, які ведуть до появи на ринку нових та вдосконалених промислових процесів і облад- нання [9] якобс Д. Інновація — це заміна старого об'єкта (явища) новим [10] Портер М.е. Інновація — результат впрова- дження нововведень у контексті конкурентної стратегії фірми на ринку, можливість здобути кон- курентні переваги. [8] санто Б. Інновація — це суспільний, тех- нічний, економічний процес, прак- тичне використання ідей, вина- ходів, які призводять до створен- ня кращих за своїми властивос- тях виробів, технологій, орієн то- вані на економічну вигоду, при- буток, додатковий дохід, охоплю- ють весь спектр видів діяльнос - ті — від дослідження і розробок до маркетингу [6] шумпетер й. Інновація — зміна з метою впро- вадження і використання нових виглядів споживчих товарів, но- вих виробничих, транспортних засобів, ринків і форм організації в промисловості [7] автори концентрують свої зусилля на розкрит- ті окремих сторін інноваційного потенціалу. Так, М.М. єрмошенко [13, с. 115] вважає, що інноваційний потенціал передбачає реальну або ймовірну спроможність підприємств ви- О.Г. Гончаренко, В.О. аніщенко, к.Ю. сіренко 36 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) конувати цілеспрямовану роботу у сфері роз- робки, виробництва й упровадження іннова- ційного продукту або процесу. Можна погоди- тися й з визначенням В.а. Верби та І.В. Но- вікової, що інноваційний потенціал підпри- ємства [14, с. 22] — це сукупність науково-тех- нічних, технологічних, інфраструктурних, фі- нансових, правових, соціокультурних та інших можливостей (ресурсів), що забезпечують створення й реалізацію нововведень. розвиток інноваційного потенціалу підп ри- ємств легкої промисловості охоплює різні ме- тоди: проведення науково-дослідних та до- слідно-конструкторських робіт (НДДкр), що дозволяють прискорено оновлювати номенк- латуру й асортимент продукції і, відповідно, збільшувати споживчий ефект, пов’язаний з якісними параметрами продукції; придбання ноу-хау, патентів і ліцензій; створення вен- чурних підприємств або підрозділів для роз- робок і комерціалізації нововведень; створен- ня спільних інноваційних підприємств; по- г линання підприємств, які володіють новими технологіями тощо [13, с. 74]. етапи дослідження інноваційного потен- ціалу передбачають кількісну та якісну оцін- ку наявних ресурсів, що дозволить не тільки змоделювати траєкторію розвитку, а й оптимі- зувати ввесь інноваційний процес переходу з однієї траєкторії розвитку на іншу, як прави- ло, більш ефективну. В ході аналізу було виділено такі етапи роз- рахунків інноваційного потенціалу легкої про- мисловості: 1) обґрунтування вибору груп показників, які характеризують складові елементи інно- ваційного потенціалу легкої промисловості; 2) визначення складу індикаторів для кож- ної групи показників з метою деталізації та комплексної характеристики останніх; 3) моделювання динаміки основних інте- гральних показників інноваційного потенціа- лу легкої промисловості України за допомо- гою загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, а саме, аналізу і синтезу — для розробки системи індикаторів інновацій- ного потенціалу легкої промисловості Украї- ни; експериментального — для структурного аналізу питомої ваги кожного показника в комплексній оцінці та таксонометричного ме- тоду — для формування вихідної матриці спо- стережень та здійснення стандартизації ознак матриці; 4) здійснення об’єктивної оцінки рівня ін- новаційного потенціалу легкої промисловості. Перший етап. Використовуючи принципи системного аналізу в оцінці інноваційного по- тенціалу легкої промисловості можна сфор- мувати систему індикаторів, що дозволить ви- явити взаємозв’язки між ними. Такими взає- мо зв’язками є:  системність, згідно з якою зміна значення кожної складової інноваційного процесу або індикатора впливає на зміну інтеграль- ної оцінки рівня інноваційного потенціалу в цілому;  комплексність охоплення всіх істотних скла-комплексність охоплення всіх істотних скла- дових та індикаторів, де кожен індикатор характеризує вплив фактора або групи фак- торів на інноваційну діяльність;  ієрархічність, тобто ранжування індикато- рів за значеннями — від загальних до част- кових (першу групу складають зведені інди- катори, які забезпечують повну інтегральну характеристику основних напрямів іннова- ційних процесів, другу — індикатори, які до- повнюють загальні, виходячи з інноваційної спроможності легкої промисловості);  адекватність, забезпечення формування мі-адекватність, забезпечення формування мі- німального набору індикаторів досліджу- ваного об’єкта, що реально відображають його стан;  однозначність трактування первинних по-однозначність трактування первинних по- казників як стимуляторів або дестимулято- рів інноваційного розвитку;  безперервність — можливість коригування тих чи інших індикаторів системи або вве- дення до неї додаткових індикаторів за умо- ви надходження нових даних або розробка нових методів розрахунку, нових, більш важ- Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості україни ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) 37 ливих, індикаторів, які до цього не врахо- вувались органами державної статистики [16, с. 69]. з урахуванням зазначених принципів скла- дено та запропоновано три основні групи якіс- них показників оцінки інноваційного потен- ціалу легкої промисловості, а саме: — показники матеріальних активів; — показники результативності нововведень; — показники ресурсного забезпечення. Другий етап. за кожним напрямком якісних показників виконано кількісну оцінку запро- понованих ключових індикаторів за період 2010—2017 рр., що дозволяє оцінити загальну тенденцію змін досліджуваного переліку кри- теріїв (табл. 2). елементами оцінювання є показники, вира- жені за допомогою спеціальних ознак (індика- торів), які мають відносні одиниці виміру. Матеріально-технічні ресурси підприємств, або індикатори показників матеріальних ак- тивів, є сировинною основою інноваційного потенціалу, яка визначає його техніко-техно- логічну базу, впливає на масштаби та темпи інноваційної діяльності. Тому, важливо макси- мально комплексно оцінювати використання наявної бази, нових видів матеріалів, оскільки від цього залежить якість, повнота та своєчас- ність виконання робіт, обсяг виробництва про- дукції та фінансовий стан легкої промисло- вості України. з даних табл. 2 можна побачити незначне збільшення значення показника приросту ос- новних засобів підприємств легкої промисло- вості, що свідчить про повільне оновлення ос- новних фондів, яке здійснюється переважно за рахунок введення нових основних засобів при періодичній частці вибуття, що й зумови- ло позитивну динаміку коефіцієнта вибуття. згідно з даними Державної служби статис- тики України, відтворення основних засобів від- бувалося за рахунок валових капітальних ін вес- тицій, що поступово зростали (1882,3 млн грн в 2017 р., 1795,7 — 2016 р., 987,0 — 2015 р., 623,0 — 2014 р. і т.д. [18]) та були спрямовані на ство- рення, придбання, відновлення та поліпшен- ня основних фондів. отже, негативною тенденцією є введені в експлуатацію основні засоби легкої промис- ловості, які не перевищують вартості основних засобів, які вибули внаслідок ліквідації та продажу, безоплатної передачі, а також низь- ка якість оновлених основних засобів, тобто їх інноваційний потенціал не прогресивний (це може бути звичайна заміна вже амортизова- ного обладнання на нове або те, що було у ви- користанні, без суттєвої зміни якісних ха- рактеристик). Динаміка зміни зносу свідчить про фізичне та моральне старіння машини та механізмів підприємств легкої промисловості, а саме: ус- таткування волого-теплової обробки, швейне, текстильне й трикотажне, вишивальне, в’я заль- не обладнання, обладнання для друку на текс- тилі та інших матеріалів, обладнання для ви- робництва та ремонту взуття, комплектуючі й запасні частини. через кризові явища в еко- номіці підприємства не достатньо вкладають кош тів у оновлення обладнання та його реконст- рукцію, а відтак посилюється технічна та тех- нологічна відсталість підприємств, стримуєть- ся інноваційна діяльність та знижується інно- ваційний потенціал легкої промисловості. Показники результативності нововведень та ресурсного забезпечення вказують на суттєве зменшення кількості інноваційно активних підприємств легкої промисловості за останні роки [17]). Також незначна питома вага реа- лізованої інноваційної продукції призводить до залежності від імпорту як нових техноло- гій, так і готової наукомісткої продукції, та до зниження експорту вітчизняної інновацій- ної продукції легкої промисловості. Індикато- ри впровадженої нової продукції, частка якої змен шується з роками, та кількість впрова- джених нових технологічних процесів вказу- ють на низький рівень результативності ін- новаційної діяльності. О.Г. Гончаренко, В.О. аніщенко, к.Ю. сіренко 38 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) Таблиця 2. Розрахунок індикаторів інноваційного потенціалу легкої промисловості України за 2010—2017 роки ключові індикатори інноваційного потенціалу легкої промисловості Умов- не поз- нач. роки абсолюте відхи- лення (+/—) 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2017 Показники матеріальних активів Індикатор зростання (зниження) ос- новних засобів Іоз 1,007 1,005 0,977 1,042 1,034 1,057 1,100 1,115 0,108 Індикатор вартості основних засобів Івоз 0,033 7,859 6,251 7,917 5,827 0,001 0,001 0,001 —0,032 Індикатор введених в дію нових ос- новних засобів Іноз 0,002 0,001 0,002 0,002 0,003 0,003 0,006 0,005 0,003 Індикатор оновлення основних за- собів Іооз 0,002 0,002 0,001 0,001 0,002 0,001 0,003 0,004 0,002 Індикатор вибуття основних засобів Івоз 0,002 1,338 0,002 5,634 8,623 2,209 9,451 9,068 9,066 Індикатор зносу основних засобів Ізоз 0,002 0,001 0,002 0,002 0,001 0,002 0,002 0,003 0,001 Показники результативності нововведень Індикатор інноваційно активних під- приємств Ііп 0,098 0,137 0,144 0,116 0,131 0,131 0,154 0,086 —0,012 Індикатор інноваційної продукції в загальному обсязі промислової про- дукції Ііп 0,022 0,023 0,026 0,020 0,083 0,008 0,014 0,017 —0,005 Індикатор впроваджених інновацій- них видів продукції Івнп 0,036 0,029 0,036 0,032 0,028 0,028 0,035 0,016 —0,02 Індикатор впроваджених технологіч- них процесів Івтп 0,013 0,024 0,026 0,034 0,033 0,052 0,064 0,048 0,035 Індикатор отриманих патентів на ко- рисні моделі (національні заявники) Іпкм 1,637 — — — 1,723 — 1,659 — — Індикатор отриманих патентів на ви- находи заявників (національні заяв- ники) Іпв — — — — — — — 0,001 — Показники ресурсного забезпечення Індикатор фінансування інновацій- ної діяльності Іфід 3,042 6,007 0,005 0,008 0,012 0,002 0,003 0,010 —3,032 Індикатор самофінансування НДДкр Ісф 0,840 0,943 0,842 0,969 0,941 0,994 0,918 * — Індикатор фінансування позиковими коштами НДДкр Іфпз — 0,038 0,109 0,023 0,058 — 0,075 — — Індикатор інвестування інноваційної діяльності Іід 0,117 0,063 0,166 — — — * — Індикатор затрат на дослідження та розробки Іздр 0,006 0,002 0,005 0,008 0,012 0,002 0,003 0,010 0,004 Індикатор затрат на придбання ма- шин, обладнання, програмного забез- печення Ітід 0,009 0,002 0,005 0,014 0,011 0,002 0,003 0,014 0,005 * — дані не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційності статистичної інформації. Джерело: авторська розробка за [17—19]. Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості україни ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) 39 Низький рівень та від’ємна динаміка ви- датків на інноваційну діяльність вказують, що підприємства легкої промисловості змушені розраховувати, в першу чергу, на власні кошти, тобто механізм запуску «інноваційної хвилі» не розроблений і не задіяний на державно- му рівні. загалом результати аналізу вказують на низький і нестабільний рівень інноваційної активності, розкривають наявність істотних диспропорцій між власними коштами та ін- шими джерелами фінансування інноваційної діяльності. Третій етап. Для комплексної системи оці- нювання рівня інноваційного потенціалу лег- кої промисловості України варто застосову- вати методи синтезування інтегрального по- казника з використанням таксонометричного ме тоду, алгоритм якого розглянуто у роботі польського вченого В. Плюти. Методика синтезування інтегрального по- казника складається з етапів: 1) визначення стану та умов функціонуван- ня підприємств легкої промисловості; 2) формування інформаційної системи лег- кої промисловості, інформаційної бази для системного аналізу; 3) організація збору вихідної інформації; 4) формування групи показників або окре- мого критерію, визначеного мірилом порів- няння кількісних показників досліджуваної операції щодо витрачених зусиль та одержа- них результатів [20, с. 53]. сукупність показників або критерій пови- нен відповідати таким основним вимогам: 1) мати конкретний фізичний зміст; 2) бути визначальними та відповідати ос- новній меті функціонування системи, підсис- теми або елемента; 3) враховувати основні детерміновані та стохастичні фактори, що визначають рівень інноваційного розвитку легкої промисловості; 4) бути водночас критичним до аналізова- них параметрів і достатньо чутливим до них. Таксонометричний метод передбачає вико- нання певного алгоритму. Формується вихідна матриця спостережень. як ключові ознаки матриці буде використано авторські індикатори показників матеріаль- них активів, результативності нововведень та ресурсного забезпечення. здійснюється стандартизація ознак матриці [19, с. 123]. При цьому методі задається матри- ця Х, в якій xij — величина j-го показника i-го об’єкта. Х11 … Х1j … Х1n Х = Хі1 … Хіj … Хіn Хm1 … Хіm … Хmn) Представлення вихідних даних у вигляді матриці дозволяє дослідити зміну або значен- ня ознак у різних об’єктів, що описують стан одного об’єкта в часі. Матриці вхідних даних для: 1) інтегрального показника матеріальних активів: X = 2) інтегрального показника результативнос- ті нововведень: X = 3) інтегрального показника ресурсного за- безпечення: 1,007 0,033 0,002 0,002 0,002 0,002 1,005 0,031 —0,012 —0,011 0,0005 0,004 0,977 0,030 —0,026 —0,024 —0,001 —0,001 1,042 0,029 —0,040 —0,037 —0,002 —0,002 1,034 0,028 —0,054 —0,050 —0,004 —0,004 1,057 0,027 —0,068 —0,063 —0,005 —0,006 1,100 0,025 —0,082 —0,076 —0,007 —0,007 1,115 0,024 —0,096 —0,089 —0,008 —0,009 0,098 0,022 0,036 0,013 1,637 0 0,137 0,020 0,034 0,011 1,625 —0,001 0,144 0,019 0,033 0,010 1,613 —0,002 0,116 0,018 0,031 0,008 1,601 —0,004 0,131 0,017 0,030 0,007 1,589 —0,005 0,131 0,016 0,028 0,006 1,577 —0,007 0,154 0,014 0,027 0,006 1,565 —0,008 0,086 0,013 0,025 0,003 1,553 —0,009 О.Г. Гончаренко, В.О. аніщенко, к.Ю. сіренко 40 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) X = задається вектор K, елементи якого відоб- ражають значимість j-го показника. задається вектор S, елементи якого прий- мають значення: K = (k1 … kj … kn) —1, якщо j-й показник — дестимулятор; +1, якщо j-й показник — стимулятор. стимулятори — це показники, що відпові- дають максимальному значенню найкращих одиничних критеріїв. Дестимулятори — це по- казники, мінімального значення найкращих одиничних критеріїв. розрахунок точки-еталона; еталоном буде точка (вектор), утворена за правилом: серед ознак-стимуляторів відбираються ознаки з максимальними значеннями, а серед ознак- дестимуляторів — з мінімальними (табл. 3). ранжування об’єктів за ступенем зменшен- ня характеристик. цей етап займає важливе місце у системі комплексного аналізу в таких випадках: 1) коли потрібно зіставити стан декількох об’єктів на основі єдиної системи показників; 2) коли потрібно зіставити результати функ- ціонування об’єкта в часі. Проведення оцінки рангового місця полягає у визначенні відстані між точками, що харак- теризують досліджувані об’єкти та еталонною точкою Р0: Ci0 = ∑ (Zik — Zk) 2 . (1) за величиною відстані між i-м елементом і точкою можна зробити попередні висновки про рангове місце об’єкту при оцінці якості системи. чим меншою є відстань між і, тим вища якість захисту об’єкту за цією ознакою. 3,042 0,84 0 0,117 0,006 0,009 6,007 0,823 —0,016 0,105 0,004 —0,003 0,005 0,806 —0,032 0,093 0,003 —0,015 0,008 0,789 —0,048 0,081 0,001 —0,027 0,012 0,772 —0,064 0,069 0 —0,039 0,002 0,755 —0,08 0,057 —0,001 —0,051 0,003 0,738 —0,096 0,045 —0,003 —0,063 0,010 0,721 —0,112 0,033 —0,004 —0,075 [ ] 2 1 Можна уточнити розрахунки, визначивши оцінку Di = 1 — , (2) яка інтерпретується таким чином: чим ближ- чим до одиниці є значення показника, тим ви- щою є якість об’єкта. структура оцінки харак- теризується питомою вагою вкладу кожного показника в комплексну оцінку. обраховані по- Ci0 C0 Таблиця 3. Розподіл показників на стимулятори та дестимулятори Інтегральні індикатори оцінки інноваційного потенціалу легкої промисловості України Показ- ник * Показники матеріальних активів Індикатор зростання (зниження) основних за- собів + Індикатор вартості основних засобів — Індикатор введених в дію нових основних за- собів + Індикатор оновлення основних засобів + Індикатор вибуття основних засобів + Індикатор зносу основних засобів — Показники результативності нововведень Індикатор інноваційно активних підприємств + Індикатор інноваційної продукції в загально- му обсязі промислової продукції + Індикатор впроваджених інноваційних видів продукції + Індикатор впроваджених технологічних процесів + Індикатор отриманих патентів на корисні мо- делі (національні заявники) + Індикатор отриманих патентів на винаходи за- явників (національні заявники) + Показники ресурсного забезпечення Індикатор фінансування інноваційної діяльності + Індикатор самофінансування НДДкр + Індикатор фінансування позиковими коштами НДДкр + Індикатор інвестування інноваційної діяльності + Індикатор затрат на дослідження та розробки + Індикатор затрат на придбання машин, облад- нання, програмного забезпечення + Примітка. * — «+» — показник-стимулятор; «—» — по- казник-дестимулятор Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості україни ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) 41 Таблиця 4. Показники для моделювання рівня інноваційного потенціалу легкої промисловості України за 2010—2017 рр. рік Показник Інтегральний показник матеріальних активів абсолютне відхилення до показників 2010 р. (+/—) Інтегральний показник результативності нововведень абсолютне відхилення до показників 2010 р. (+/—) Інтегральний показник ресурсного забезпечення абсолютне відхилення до показників 2010 р. (+/—) 2010 0,71 — 0,51 — 0,15 — 2011 0,5 —0,21 0,28 —0,23 0,53 0,38 2012 0,25 —0,46 0,19 —0,32 0,29 0,14 2013 0,05 —0,66 0,17 —0,34 0,11 —0,04 2014 0,21 —0,5 0,23 —0,28 0,21 0,06 2015 0,56 —0,15 0,1 —0,41 0,18 0,03 2016 0,44 —0,27 0,26 —0,25 0,49 0,34 2017 0,43 —0,28 0,15 —0,36 0,37 0,22 Джерело: авторська розробка. казники інноваційного потенціалу легкої про- мисловості України за складовими наведено у табл. 4. Таким чином, використання наведеної сис- теми показників та їхніх порогових значень доз- волить здійснити об’єктивну оцінку рівня ін но- ваційного потенціалу легкої промисловос ті. критерієм оцінки останнього запропоновано вважати інтегральний показник, що формуєть ся на основі часткових індикаторів, згрупованих за стратегічними напрямами. Мо делю ван ня дина- міки інтегральних показників інноваційного потенціалу легкої промисловості Ук раїни за 2013—2017 роки проілюстровано на рис. 1—3. Четвертий етап. Динаміка розрахованих ін- тегральних показників вказує, що інновацій- ний потенціал легкої промисловості викорис- товується не повністю через низку причин: 1) технічну та технологічну відсталість, що супроводжується моральним та фізичним зно- сом основних виробничих фондів та низьким коефіцієнтом їх оновлення (3—5 %); відсутніс- тю сучасних ланцюгів технологічної перероб- ки сировини, що призводить до високої мате- ріалоємності, енергоємності та трудомісткості виробництва та собівартості продукції; 2) відсутністю досконалої інфраструктури інвестиційно-інноваційного ринку та повної ін- формаційної бази про нові технології, ринки збуту та інвесторів, які згодні реалізовувати ін- вестиційні проекти; відсутність ефективної ор - ганізації виробничого процесу на більшості під- приємств; нестача власних коштів у підпри- ємств легкої промисловості; великі витрати при використанні кредитних ресурсів; подорож- чання енергетичних ресурсів; відсутність чіт- кого механізму встановлення закупівельних цін на сировину та недостатній рівень її якості згідно з вимогами світової організації торгівлі; 3) практично відсутністю бюджетного фі- нансування наукових розробок та належної під тримки інвестиційної діяльності не лише Рис. 1. Моделювання інтегрального показника матеріаль- них активів Джерело: авторська розробка. 0,3 0,2 0,1 2011 2012 Роки О ди ни ці 2014 2017 0 0,4 0,8 0,5 0,6 0,7 0,71 0,50 0,25 0,05 0,21 0,56 0,44 0,43 2010 2013 2015 2016 О.Г. Гончаренко, В.О. аніщенко, к.Ю. сіренко 42 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) з бо ку держави, а й з боку місцевих органів самоврядування; складністю отримання дов- гострокових кредитів для виробників; 4) відсутністю спеціальних програм під- тримки розвитку легкої промисловості; над- мірна орієнтація підприємств на роботу за да- вальницькими схемами, що у багатьох випад- ках залежить від сезонного фактору, а тому не може забезпечити стабільну прибутковість підприємств; залежність текстильної промис- ловості від імпортованої сировини. ВИсНОВКИ Таким чином, експериментальне моделюван- ня розроблених інтегральних показників ма- теріальних активів, результативності та ре- сурсного забезпечення підтвердило дієвість та практичну значимість розрахунків. Виходячи із зазначеного, можна стверджувати, що за- пропонований методичний підхід оцінюван- ня інноваційного потенціалу легкої промис- ловості забезпечує однозначність та об’єк тив- ність результатів оцінювання, що дозволяє під приємствам ефективно організовувати ін- новаційну діяльність та своєчасно реагувати на зміну внутрішнього та зовнішнього сере- довища. зве дені показники інноваційного по- тенціалу відображають сукупні зміни, які ста- лися в ключових індикаторах за певний пе- ріод, що підкреслює репрезентативність отри- маних кількісних оцінок. Виходячи із зазначеного, нагальним зав- данням на даному етапі є реформування віт- чизняної галузі легкої промисловості, що по- винно супроводжуватися активізацією інно- ваційної діяльності, спрямовуючи знання на пошук замінників традиційної сировини, роз- виток вітчизняного машинобудування та хі- мічної промисловості, прогресивні форми ви- рощування природної сировини (льону, коно- пель), створення нових систем управління, які сприяють зростанню ефективності вироб- ництв; поліпшення споживчих властивостей продукції на основі технічного оновлення і мо- дернізації основних виробничих засобів, авто- матизації і комп’ютеризації процесів проекту- вання і виготовлення продукції; орієнтація ви- робництва на найбільш затребувані, сучасні моделі продукції; атестація виробництв та ак- редитація підприємств, стандартизація та сер- тифікація всієї продукції, що випускається в легкій промисловості; широке впровадження матеріалзберігаючих технологій виробництва, використання екологічно чистих матеріалів і технологій. На нашу думку, доцільно було б, для підви- щення інноваційного потенціалу легкої про- мисловості, адаптуватися до апробованих за кордоном форм та інструментів державної під- т римки інноваційно-активних підприємств, зок- рема: бюджетне фінансування, дотації, піль- Рис. 2. Моделювання інтегрального показника результа- тивності нововведень Джерело: авторська розробка. 0,3 0,2 0,1 2011 2012 Роки О ди ни ці 2014 2017 0 0,4 0,5 0,6 0,51 0,28 0,19 0,17 0,23 0,10 0,26 0,15 2010 2013 2015 2016 Рис. 3. Моделювання інтегрального показника ресурс- ного забезпечення Джерело: авторська розробка. 0,3 0,2 0,1 2011 2012 Роки О ди ни ці 2014 2017 0 0,4 0,5 0,6 0,15 0,58 0,29 0,11 0,21 0,18 0,49 0,37 2010 2013 2015 2016 Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості україни ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) 43 гове кредитування та пільгове оподаткування науково-дослідних та дослідно-конструк тор сь- ких робіт на підприємствах, організаціях, що розробляють і забезпечують серійне вироб- ництво технологічних інновацій для легкої про- мисловості; збільшення обсягів довгостроко- вого пільгового кредитування, запровадження різних форм фінансового лізингу та держав- них дотацій підприємствам, що впроваджують процесові інновації з використанням науко- містких видів вітчизняного обладнання, устат- кування та машин; надання податкових пільг підприємствам, які реінвестують власні дохо- ди на впровадження інновацій. сПисок ЛІТераТУри 1. амоша о.І. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення. Економіст. 2005. № 6. с. 28—32. 2. Геєць В.М. «Інноваційна Україна — 2020»: основні положення національної доповіді. Вісник НАН України. 2015. № 7. с. 14—22. 3. Федулова Л.І., Мазаракі а.а., андрощук Г.о. Інноваційна політика: підручник. київ: кНТеУ, 2012. 604 с. 4. Федулова Л.І. Формування технологічних кластерів як точок зростання економіки України: монографія. Мико- лаїв: Ілліон, 2012. 295 с. 5. Друкер П. Энциклопедия менеджмента. Москва: санкт-Петербург, 2004. 270 с. 6. санто Б. инновация как средство экономического развития. Москва: Прогресс, 1990. 325 с. 7. шумпетер й.а. Теория экономического развития. Москва: Директ-Медиа, 2008. 400 с. 8. Портер Майкл Э. конкуренция: пер. с англ. о. Л. Пелявского, а. П. Уриханяна. Москва: издательский дом «Ви- льямс», 2005. 608 с. 9. Тоффлер е. шок будущего — Future shock, 1970. Москва: асТ, 2008. 560 с. 10. якобс Д. Меры по развитию инновационных процессов. Государственный научно-исследовательский институт информационных технологий и телекоммуникаций. url: http://www.informika.ru (дата звернення: 12.01.2019). 11. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. Пер. с англ. и.и. елисеевой. Москва: Экономика, 1989. 217 с. 12. кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. Москва: Экономика, 1989. с. 197. 13. організаційно-економічні аспекти інноваційного оновлення національного господарства: монографія. за заг. наук. ред. д.е.н., проф. М.М. єрмошенка і д.е.н., проф. с.а. єрохіна. київ: Національна академія управління, 2008. 216 с. 14. Новікова І.В., Верба В.а. Методичні рекомендації до оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Проблеми науки. 2003. № 3. с. 22—31. 15. економіко-математичне моделювання: навч. посіб. за ред. о.Т. Іващука. Тернопіль: ТНеУ «економічна думка», 2008. 704 с. 16. середюк В.Б. застосування економіко-математичних методів для розв’язання економічних задач. Вісник соціаль ноекономічних досліджень. 2014. Т. 1, № 52. с. 69—73. 17. статистичний збірник Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Державної служби статистики України. url: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 08.01.2019). 18. статистичний бюлетень «основні засоби України». Державна служба статистики України. url: http://www. ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 08.01.2019). 19. капітальні інвестиції за видами промислової діяльності за 2010—2017 роки. Державна служба статистики Украї- ни. url: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 08.01.2019). 20. царенко о.В. Моделювання траєкторії розвитку та напрямів нарощення конкурентних переваг легкої промисло- вості регіонів. Економіка та держава. 2010. № 6. с. 53—55. 21. Неговська Ю.М. структурне моделювання важелів державного регулювання інноваційно-інтелектуального по- тенціалу. Актуальні проблеми економіки. 2013. № 6. с. 122—133. Стаття надійшла до редакції / Received 20.02.19 Статтю прорецензовано / Revised 22.04.19 Статтю підписано до друку / Accepted 15.05.19 О.Г. Гончаренко, В.О. аніщенко, к.Ю. сіренко 44 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (2) Goncharenko, O.G., Anishchenko, V.А., and Sirenko, K.Yu. academy of state penitentiary service, 34, honcha st., Chernihiv, 14000, ukraine, +380 97 535 0891, +380 462 67 5652, +380 462 69 9048, oksana1915-1@ukr.net MEthoDiCal approaCh to thE EValuation oF innoVatiVE potEntial oF liGht inDustry oF ukrainE Introduction. in the market conditions, under aggravating competition in the industrial market, a comprehensive assess- ment of the innovation potential of light industry is a relevant and practically significant problem. so far, no general app- roach has been developed to assess the innovative potential of industrial entrepreneurship, and the level of theoretical, methodological and practical solution to this aspect has a little effect on the business activities. Problem Statement. innovative development of corporations is an unexplored trend. this fact hinders increasing the competitiveness of industrial corporations and strengthening their competitive market position. in view of this, the problem of complex evaluation of the innovation potential of light industry is very relevant, since its solution can ensure the objecti- vity of economic results and allow corporations to effectively organize innovation activities. Рurpose. to develop a methodological approach to the evaluation of the innovation potential of light industry, which allows corporations to comprehensively summarize their economic results and to make optimal management decisions. Materials and Methods. a methodological approach to measuring the innovation potential of light industry using the taxonomic method has been used. Results. the components of innovation potential have been identified and groups of indicators have been formed and calculated according to the characteristic criteria. in order to evaluate this indicator, the principles for the formation of a system of indicators in each area have been proposed. the main stages of calculating the innovation potential of light industry have been highlighted. Conclusions. Based on the calculations, various approaches to defining the concept of innovation as a fundamental factor in the progressive socio-economic development of the country have been generalized. the system of indicators has been formed and the developed integral indicators of innovation potential of light industry have been simulated. Keywords : model, innovation potential, indicators, criteria, and light industry.

Методичний підхід до оцінювання інноваційного потенціалу легкої промисловості України

Репозитарії

Схожі ресурси