Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку

Вступ. Своєчасно виконаний декаплінг-аналіз показників економічного зростання, екологічного тиску та ресурсоспоживання в державі дозволяє визначити, чи насправді вона успішно рухається до сталого розвитку, і наскільки сучасними й ефективними є способи господарювання і природокористування в ній. Пр...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автори:	Іванов, С.В., Ватченко, О.Б., Свистун, К.О., Ватченко, Б.С., Разумова, Г.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:	Наука та інновації
Теми:	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184843
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку / С.В. Іванов, О.Б. Ватченко, К.О. Свистун, Б.С. Ватченко, Г.В. Разумова // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 3. — С. 3-14. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-184843
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1848432022-07-22T01:25:47Z Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку Іванов, С.В. Ватченко, О.Б. Свистун, К.О. Ватченко, Б.С. Разумова, Г.В. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Вступ. Своєчасно виконаний декаплінг-аналіз показників економічного зростання, екологічного тиску та ресурсоспоживання в державі дозволяє визначити, чи насправді вона успішно рухається до сталого розвитку, і наскільки сучасними й ефективними є способи господарювання і природокористування в ній. Проблематика. Існуючі дослідження декаплінгу в Україні не враховують впливу економічного розвитку на довкілля і споживання ресурсів за 2013—2017 рр. Мета. Здійснити декаплінг-аналіз економіки України за факторами екологічного тиску і споживання ресурсів в динаміці за період 2013—2017 рр. Матеріали й методи. Застосовано діалектичний метод наукового пізнання, а також методи спостереження, порівняння, аналітичний метод та метод статистичного аналізу. Результати. Дослідження декаплінг-факторів за екологічним тиском і споживанням ресурсів виявило відсутність ефекту відносного декаплінгу за 2013—2017 рр. на національному рівні, оскільки декаплінг-фактори були нестабільними, а в окремі роки — від’ємними. Аналіз індексів декаплінгу за екологічним тиском в економіці України довів, що між економічним розвитком і чинниками забруднення у 2013—2015 рр. був переважно рецесивний зв'язок. Негативний експансивний декаплінг було зафіксовано у 2017 р. між темпами зростання ВВП і темпами скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти та утворення відходів IV класу небезпеки. Між темпами зростання ВВП і сукупним екологічним тиском у 2017 р. зафіксовано експансивний зв’язок. Також, в економіці України було встановлено негативний декаплінг між економічним розвитком і споживанням паливних ресурсів з деревини (оверкаплінг). Висновки. Відсутність ефекту відносного декаплінгу в загальній динаміці за 2013—2017 рр. за факторами екологічного тиску і споживання ресурсів свідчить про існування значних проблем щодо досягнення Україною сталого розвитку і про необхідність застосування інструменту декаплінгу при формуванні стратегічних планів. Introduction. Timely decoupling analysis of economic growth, environment pressure, and resource consumption in the country enables determining whether it is actually moving towards sustainable development, and how modern and efficient the methods of economic and environment management are in Ukraine. Problem Statement. The existing decoupling studies in Ukraine don’t take into account the impact of economic development on the environment and the resources consumption. Purpose. To make decoupling analysis of Ukraine’s economy by the factors of environment pressure and resources consumption in dynamics for 2013—2017. Materials and Methods. The dialectical method of scientific knowledge, as well as observation, comparison, analytical, and statistical analyses have been used. Results. The study of decoupling factors by the environmental pressures and resource consumption has revealed the absence of a relative decoupling effect in 2013—2017 at the national level, as decoupling factors were unstable and negative in some years. The analysis of the decoupling indices on environmental pressures in the Ukrainian economy has shown that there was a predominantly recessive dependence between economic development and pollution factors in 2013—2015. A negative expansive decoupling was recorded in 2017 between the GDP growth and the rate of unregulated waste water discharge into surface water bodies and the generation of waste of IV hazard class. In 2017, an expansive relation was recorded between GDP growth and aggregate environmental pressure. Also, there was a negative decoupling in the economy of Ukraine between economic development and consumption of fuel resources from wood (overcoupling). Conclusions. The absence of relative decoupling effect in the general dynamics in 2013—2017 by the factors of environment pressure and resource consumption testifies to the existence of significant problems in Ukraine in terms of achieving sustainable development and the necessity of decoupling tool application while forming strategic plans. 2020 Article Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку / С.В. Іванов, О.Б. Ватченко, К.О. Свистун, Б.С. Ватченко, Г.В. Разумова // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 3. — С. 3-14. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin16.03.003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184843 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
spellingShingle	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Іванов, С.В. Ватченко, О.Б. Свистун, К.О. Ватченко, Б.С. Разумова, Г.В. Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку Наука та інновації
description	Вступ. Своєчасно виконаний декаплінг-аналіз показників економічного зростання, екологічного тиску та ресурсоспоживання в державі дозволяє визначити, чи насправді вона успішно рухається до сталого розвитку, і наскільки сучасними й ефективними є способи господарювання і природокористування в ній. Проблематика. Існуючі дослідження декаплінгу в Україні не враховують впливу економічного розвитку на довкілля і споживання ресурсів за 2013—2017 рр. Мета. Здійснити декаплінг-аналіз економіки України за факторами екологічного тиску і споживання ресурсів в динаміці за період 2013—2017 рр. Матеріали й методи. Застосовано діалектичний метод наукового пізнання, а також методи спостереження, порівняння, аналітичний метод та метод статистичного аналізу. Результати. Дослідження декаплінг-факторів за екологічним тиском і споживанням ресурсів виявило відсутність ефекту відносного декаплінгу за 2013—2017 рр. на національному рівні, оскільки декаплінг-фактори були нестабільними, а в окремі роки — від’ємними. Аналіз індексів декаплінгу за екологічним тиском в економіці України довів, що між економічним розвитком і чинниками забруднення у 2013—2015 рр. був переважно рецесивний зв'язок. Негативний експансивний декаплінг було зафіксовано у 2017 р. між темпами зростання ВВП і темпами скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти та утворення відходів IV класу небезпеки. Між темпами зростання ВВП і сукупним екологічним тиском у 2017 р. зафіксовано експансивний зв’язок. Також, в економіці України було встановлено негативний декаплінг між економічним розвитком і споживанням паливних ресурсів з деревини (оверкаплінг). Висновки. Відсутність ефекту відносного декаплінгу в загальній динаміці за 2013—2017 рр. за факторами екологічного тиску і споживання ресурсів свідчить про існування значних проблем щодо досягнення Україною сталого розвитку і про необхідність застосування інструменту декаплінгу при формуванні стратегічних планів.
format	Article
author	Іванов, С.В. Ватченко, О.Б. Свистун, К.О. Ватченко, Б.С. Разумова, Г.В.
author_facet	Іванов, С.В. Ватченко, О.Б. Свистун, К.О. Ватченко, Б.С. Разумова, Г.В.
author_sort	Іванов, С.В.
title	Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку
title_short	Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку
title_full	Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку
title_fullStr	Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку
title_full_unstemmed	Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку
title_sort	декаплінг-аналіз економіки україни щодо її сталого розвитку
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184843
citation_txt	Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку / С.В. Іванов, О.Б. Ватченко, К.О. Свистун, Б.С. Ватченко, Г.В. Разумова // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 3. — С. 3-14. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT ívanovsv dekaplínganalízekonomíkiukraíniŝodoíístalogorozvitku AT vatčenkoob dekaplínganalízekonomíkiukraíniŝodoíístalogorozvitku AT svistunko dekaplínganalízekonomíkiukraíniŝodoíístalogorozvitku AT vatčenkobs dekaplínganalízekonomíkiukraíniŝodoíístalogorozvitku AT razumovagv dekaplínganalízekonomíkiukraíniŝodoíístalogorozvitku
first_indexed	2025-07-16T05:19:47Z
last_indexed	2025-07-16T05:19:47Z
_version_	1837779584468123648
fulltext	3 ЗАгАльНІ пиТАННя СУчАСНОЇ НАУКОВО-ТехНІчНОЇ ТА ІННОВАЦІйНОЇ дІяльНОСТІ цитування: Іванов С.в., ватченко о.Б., Свистун к.о., ватченко Б.С., Разумова Г.в. Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку. Nauka innov. 2020. т. 16, № 3. С. 3—14. https://doi.org/ 10.15407/scin16.03.003 ISSN 1815—2066. Nauka innov. 2020. 16(3) https://doi.org/10.15407/scin16.03.003 С.В. ІВаноВ 1, о.Б. Ватченко 2, к.о. СВиСтун 2, Б.С. Ватченко 2, Г.В. РазумоВа 1 1 ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», вул. Чернишевського, 24а, Дніпро, 49000, Україна, +380 56 746 1066, postmaster@pgasa.dp.ua 2 Університет митної справи та фінансів, вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дніпро, 49000, Україна, +380 56 745 5596, university.msf@gmail.com ДЕКАПЛІНГ-АНАЛІЗ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ЩОДО ЇЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Вступ. Своєчасно виконаний декаплінг-аналіз показників економічного зростання, екологічного тиску та ресурсоспоживання в державі дозволяє визначити, чи насправді вона успішно рухається до сталого роз- витку, і наскільки сучасними й ефективними є способи господарювання і природокористування в ній. Проблематика. Існуючі дослідження декаплінгу в Україні не враховують впливу економічного розви- тку на довкілля і споживання ресурсів за 2013—2017 рр. Мета. Здійснити декаплінг-аналіз економіки України за факторами екологічного тиску і споживання ресурсів в динаміці за період 2013—2017 рр. Матеріали й методи. Застосовано діалектичний метод наукового пізнання, а також методи спо- стереження, порівняння, аналітичний метод та метод статистичного аналізу. Результати. Дослідження декаплінг-факторів за екологічним тиском і споживанням ресурсів вияви- ло відсутність ефекту відносного декаплінгу за 2013—2017 рр. на національному рівні, оскільки де кап- лінг-фактори були нестабільними, а в окремі роки — від’ємними. Аналіз індексів декаплінгу за екологічним тиском в економіці України довів, що між економічним розвитком і чинниками забруднення у 2013—2015 рр. був переважно рецесивний зв'язок. Негативний експансивний декаплінг було зафіксовано у 2017 р. між темпами зростання ВВП і темпами скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти та утворення відходів IV класу небезпеки. Між темпами зростання ВВП і сукупним екологічним тиском у 2017 р. зафіксовано експансивний зв’язок. Також, в економіці України було встановлено негативний дека- плінг між економічним розвитком і споживанням паливних ресурсів з деревини (оверкаплінг). Висновки. Відсутність ефекту відносного декаплінгу в загальній динаміці за 2013—2017 рр. за фак- торами екологічного тиску і споживання ресурсів свідчить про існування значних проблем щодо досяг- нення Україною сталого розвитку і про необхідність застосування інструменту декаплінгу при форму- ванні стратегічних планів. К л ю ч о в і с л о в а: декаплінг, споживання ресурсів, екологічний тиск, оверкаплінг, сталий розвиток. С.В. Іванов, о.Б. Ватченко, к.о. Свистун, Б.С. Ватченко, Г.В. Разумова 4 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) загальноприйнятою є думка, що економічне зростання вимагає неминучого залучення ще більшого обсягу ресурсів і призводить до ще сильнішого екологічного тиску. Саме тому до найважчих проблем виживання людства в усіх цивілізованих, розвинених країн належить до- сягнення ефекту декаплінгу — порушення зв’яз- ку між високими темпами економічного зрос- тання, з одного боку, та екологічним тиском та споживанням ресурсів, з іншого. ефект декап- лінгу відображає здатність економіки зростати без збільшення навантаження на навколишнє середовище [1]. це означає, що передові країни, впроваджуючи інноваційні, ресурсоощадні, без- відходні, «зелені» технології і технологічні про- цеси та системно скорочуючи всі види еколо- гічного забруднення, досягають високих тем- пів виробництва без екстенсивного викорис- тання ресурсів і погіршення стану екологічної системи та середовища існування людини. Щоб визначити, наскільки успішно країни рухаються в напрямку сталого розвитку й «зе- леного» зростання, вчені застосовують декап- лінг-аналіз їх економік та за допомогою розра- хованих індексів декаплінгу й декаплінг-фак- торів визначають декаплінгову ситуацію та наяв- ність чи відсутність ефекту декаплінгу, тобто розмежування економічного зростання від еко- логічного тиску і споживання ресурсів. Декаплінг-аналізом в контексті досліджень зв’язку економічного зростання, екологічного тиску й споживання ресурсів займалася когор- та іноземних вчених, зокрема, Й. вехмес, П. ма- ласка, Й. Луукканен [2] і П. тапіо [3], теоретик економіки сталого розвитку Г. Дейлі [4], бри- танський вчений т. Джексон [5] та інші. цими ж питаннями переймалася група наукових екс- пертів з природних ресурсів міжнародної ре- сурсної групи (International resource panel) згід- но з Програмою ооН з навколишнього сере- довища (ЮНеП), а саме е. У. фон вайцзеккер, Дж. де Лардерел, к. Харгрувз, к. Хадсон, м. Сміт, м. Родрігес (2011 р.) [6], м. Фішер-ковальскі, м. Свіллінг, Й. Рен, Й. морігичі, в. крейн та інші (2014 р.) [7]. Повний звіт цієї робочої гру- пи було опубліковано у 2016 р. [8]. Декаплінг- аналіз економіки України за факторами тис- ку на довкілля і ресурсними факторами ви- конували о.о. веклич і Б.м. Данилишин [9], о. в. кубатко [10], о.м. тур [11], Н.в. Бобров- ська і а.Г. костирко [12], а. Горський [13], а також І.м. Сотник та Л.а. кулик [14]. за результатами декаплінг-аналізу споживан- ня внутрішніх природних матеріальних ресур- сів (СвПмР) у економіці України, здійснено- го вченими віденського університету економі- ки та бізнесу у 2017 р., виявлено, що у 1992— 1998 рр. ресурсний декаплінг за СвПмР був рецесивним внаслідок економічної рецесії в Ук- раїні та зниження обсягів ввП. відносний де- каплінг за СвПмР в економіці країни мав місце у 1999—2006 рр., коли темпи зростання ввП були більшими, ніж темпи СвПмР. У 2007— 2013 рр. в економіці країни спостерігався овер- каплінг («overcoupling» — перерозподіл зв’язку) за СвПмР, тобто обсяги споживання ресурсів були більшими, ніж приріст ввП в Україні [15]. Разом з тим, наявні дослідження декаплінгу в Україні не враховують впливу економічного розвитку на довкілля і споживання ресурсів у країні в період 2013—2017 рр., оскільки в 2013—2015 рр. її економіка була в рецесії та переживала економічну кризу і відзначалася дуже низькими, подеколи від’ємними, темпа- ми зростання, а починаючи з 2014 р., в держа- ві активно впроваджувалися заходи з енерго- ощадності в паливно-енергетичному секторі. метою роботи є виконання декаплінг-аналізу економіки України за факторами екологічного тиску й споживання ресурсів за 2013—2017 рр. Для цього необхідним є дослідження абсолют- ного й відносного декаплінгу між економічним зростанням та екологічним тиском і спожи- ванням ресурсів в Україні у динаміці за 2013— 2017 рр. з виявленням декаплінгових ситуацій за екологічним тиском і випадків оверкаплін- гу за споживанням ресурсів в економіці Украї- ни за відносними показниками, а також визна- чення інтегральних показників сукупного еко- логічного тиску й споживання ресурсів. Декаплінг-аналіз економіки україни щодо її сталого розвитку ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) 5 Для розрахунку показників декаплінгу за факторами екологічного тиску було взято два основні показники забруднення атмосфери — обсяги викидів забруднюючих речовин і обся- ги викидів діоксиду вуглецю (найбільшого парникового газу) в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення; показник забруднення гідросфери — скидання забруд- нених зворотних вод у поверхневі водні об’єк- ти; а також два основні показники забруднен- ня літосфери — обсяги утворення відходів I—III класів небезпеки і Iv класу небезпеки. Для розрахунку ресурсного декаплінгу взя- то показники використання трьох основних ре сурсів — води, палива на виробничо-експ- луатаційні та комунально-побутові потреби (з урахуванням реалізованих населенню обся- гів та роздрібного продажу через автозаправні станції) і обсягів заготівлі ліквідної деревини, а також показники використання п’яти найпо- ширеніших видів палива — вугілля кам’яного, газу природного, бензину моторного, газойлю (паливо дизельне), дров для опалення, палив- них брикетів і гранул з деревини та іншої при- родної сировини. Щоб встановити, чи вдалося Україні досяг- ти ефекту декаплінгу за абсолютними показ- никами екологічного тиску та ресурсоспожи- вання, доцільно проаналізувати їх значення за 2013—2017 рр. [16, 17]. ці показники є вихід- ними даними для розрахунку відносних по- казників декаплінгу економіки України щодо її сталого розвитку. аналітична обробка даних показала, що за рівнем екологічного тиску в Україні у 2013— 2017 рр. абсолютного декаплінгу зафіксовано не було, як і за більшістю спожитих ресурсів, оскільки їхні абсолютні значення не демон- стрували тенденції до щорічного скорочення протягом зазначеного періоду. абсолютного декаплінгу в Україні було досягнуто лише за показ ником використання моторного бензи- ну, показники споживання якого зменшува- лися що року — з 3794,3 тис. т (у 2013 р.) до 1985,9 тис. т (у 2017 р.). якщо для порівняння брати дані 2014 р., то можна помітити, що абсолютні значення за де- якими видами завданого екологічного тиску, а також використаних ресурсів у 2017 р. були найменшими за досліджуваний період, і ста- новили, порівняно з показниками 2014 року:  викиди забруднюючих речовин і викиди ді- оксиду вуглецю в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення — 77,2 % за обома видами забруднень;  утворення відходів I—III класів небезпеки — 81,8 %;  використання води — 78,7 %; Таблиця 1. Декаплінг-фактори за екологічним тиском в економіці України за 2013—2017 рр. Показник Роки 2013 2014 2015 2016 2017 Декаплінг-фактор за: викидами забруднюючих речовин 0,008 0,165 0,054 —0,052 0,181 викидами діоксиду вуглецю 0,003 0,087 0,077 —0,058 0,195 за скинутими забрудненими зворотними водами у поверхневі водні об’єкти —0,142 0,382 —0,051 0,221 —0,394 за утворенням відходів I—III класу небезпеки 0,168 0,135 0,120 —0,033 0,049 за утворенням відходів Iv класу небезпеки 0,003 0,146 0,025 0,075 —0,208 Інтегральний декаплінг-фактор за рівнем екологічного тиску від п’яти видів забруднення 0,013 0,189 0,047 0,037 —0,011 Джерело: розраховано авторами за даними [18, 16, 17]. С.В. Іванов, о.Б. Ватченко, к.о. Свистун, Б.С. Ватченко, Г.В. Разумова 6 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) 30 15 0 2014 Роки П ок аз ни к, % 2016 45 60 75 90 105 120 2013 99 ,2 93 ,4 90 ,2 85 ,3 83 ,2 94 ,8 10 2, 4 10 7, 7 10 8, 4 79 ,8 10 2, 5 84 82 ,5 14 2, 8 78 85 ,2 57 ,7 99 ,7 11 4, 2 10 0 2015 2017 Індекс фізичного обсягу ВВП України Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Викиди діоксиду вуглецю в атмосферне повітря Скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти  використання палива на виробничо-експ луа- таційні та комунально-побутові потреби — 83,6 %;  використання кам’яного вугілля і природ- ного газу — 79,2 і 81,6 % відповідно. зазначимо, що обсяги заготівлі ліквідної де- ревини у 2017 р. становили 103,2 % від обсягу показника за 2014 р., однак були дещо менши- ми, ніж у 2015—2016 рр. використання газой- лю у 2017 р. становило 94,7 % від рівня 2014 р., але було дещо більшим, ніж у 2015—2016 рр. У 2017 р. використання дров для опалення й па- ливних брикетів за досліджуваний період було найбільшим і становило 134,8 та 295,5 % від- повідно, від обсягу показників за 2014 р. Щоб спростувати або довести існування ефекту відносного декаплінгу за екологічним тиском в економіці України в загальній дина- міці за 2013—2017 рр., доцільно проаналізува- ти розраховані відносні показники — де кап- лінг- фактори (табл. 1). Декаплінг-фактори за викидами забруд- нюючих речовин і за викидами діоксиду вуг- лецю у період 2013—2017 рр. були неста біль- ними, а за 2016—2017 рр. від’ємні, тож віднос- ного декаплінгу за зазначеними показниками не було. Декаплінг-фактор за скинутими забруднени- ми зворотними водами був від’ємним у 2013, 2015 і 2017 рр., засвідчивши посилення еколо- гічного тиску та відсутність ефекту декаплінгу за цим видом забруднення за весь період. Декаплінг-фактор за утворенням відходів I—III класу небезпеки демонстрував зменшен- ня за 2013—2016 рр. і досяг від’ємного значен- ня у 2016 р., тобто екологічний тиск за цим ви- дом забруднення в Україні зростав у період 2013—2016 рр. Декаплінг-фактор за утворенням відходів Iv класу небезпеки був нестабільним, а у 2017 р. став від’ємним. Інтегральний декаплінг-фактор за екологіч- ним тиском в Україні за період 2014—2017 рр. демонстрував скорочення, а вже у 2017 р. став від’ємним. отже, як свідчить аналіз вищеза- значеного показника, з 2014 р. сукупний еко- логічний тиск в Україні на атмосферу, гідро- сферу й літосферу від п’яти видів забруднення повільно посилювався. Декаплінг за класифікацією П. тапіо [3] (за викидами забруднюючих речовин і викидами діоксиду вуглецю та скиданням забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти — з економічним розвитком в Україні) виражено з Рис. 1. темпи економічного зростання і забруднення атмосферного басейну та поверхневих водних об’єктів в Україні за період 2013—2017 рр., % [16—18] Декаплінг-аналіз економіки україни щодо її сталого розвитку ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) 7 30 15 0 2014 Роки П ок аз ни к, % 2016 45 60 75 90 105 120 135 150 2013 83 ,2 93 ,4 90 ,2 79 ,4 88 86 10 2, 4 10 5, 7 94 ,7 98 ,6 10 2, 5 97 ,5 12 3, 8 10 3, 6 80 ,8 79 ,7 75 ,7 99 ,7 98 ,710 0 2015 2017 Індекс фізичного обсягу ВВП України Утворення небезпечних відходів І–ІІІ класу небезпеки Утворення небезпечних відходів ІV класу небезпеки Сукупний екологічний тиск використанням індексу фізичного обсягу ввП (рис. 1). значення цього індексу в 2013 та 2017 роках (100 і 102,5 % відповідно) були вищими, ніж темпи зростання викидів забруднюючих речовин та викидів діоксиду вуглецю, які ско- рочувалися в зазначені роки, причому найбіль- ше у 2017 р. — до 84 та 82,5 % відповідно. Ін- декси декаплінгу в ці два роки за вказаними видами забруднення становили від 0,805 до 0,997. У 2014—2015 рр. спостерігалося зни- ження обсягів ввП країни з одночасним спа- дом викидів забруднюючих речовин і діоксиду вуглецю. Індекси декаплінгу на той час стано- вили від 0,835 до 0,946. тому, у 2013—2015 рр. та 2017 р. між забрудненнями й економічним розвитком був рецесивний зв’язок, тобто ре- цесивний каплінг («coupling»). темпи зростання обох видів забруднення (викиди забруднюючих речовин та викиди ді- оксиду вуглецю) в 2016 р. становили 107,7 та 108,4 % відповідно, а темп зростання ввП у країні — 102,4 %. Індекси декаплінгу за зазна- ченими видами забруднення у цей часовий проміжок становили 1,052 та 1,058 відповідно, тож було зафіксовано експансивний каплінг між викидами забруднюючих речовин та діок- сиду вуглецю й економічним зростанням. темпи скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти в 2013 і 2017 рр. становили 114,2 і 142,8 % відповідно та пере- вищували темпи зростання фізичного обсягу ввП України. Індекси декаплінгу за цим ви- дом забруднення у вказані роки становили 1,142 і 1,394 відповідно, тож у 2013 р. між зазначе- ним видом забруднення і економічним зрос- танням був експансивний каплінг, а у 2017 р. — експансивний негативний декаплінг. одночас- не зниження темпів скидання забруднених зво- ротних вод та економічного зростання спо - с терігалось у період 2014—2015 р. — індекси де каплінгу склали 0,618 і 1,051 відповідно. та- ким чином, у 2014 р. між показниками забруд- нення і економічного зростання був наявний слабкий декаплінг, а у 2015 р. — рецесивний каплінг. темпи зростання ввП країни, утворення відходів I—III та Iv класів небезпеки, а також сукупний темп екологічного тиску, відповідно до класифікації П. тапіо [3], за факторами за- бруднення в Україні у 2013—2017 рр. (рис. 2) визначають ступені декаплінгу. Індекси дека- плінгу за утворенням відходів I—IIIкласу не- безпеки у зазначений період становили від 0,832 до 1,033. У 2013—2015 рр. темпи утво- Рис. 2. темпи економічного зростання і утворення небезпечних відходів та сукупного екологічного тиску в Україні за період 2013—2017 рр., % [16—18] С.В. Іванов, о.Б. Ватченко, к.о. Свистун, Б.С. Ватченко, Г.В. Разумова 8 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) рення вказаних відходів скорочувалися в уні- сон з темпами економічного розвитку в країні, тож між показниками був наявний рецесив- ний каплінг. темп утворення відходів I—III кла- су небезпеки у 2016 р. (105,7 %) перевищував темп зростання ввП (102,4 %) — було зафік- совано експансивний каплінг за цими показ- ником. в 2017 р. спостерігалося зниження тем пу утворення відходів I—III класу небезпеки (97,5 %) і зростання фізичного обсягу ввП Ук- раїни (102,5 %), однак значення індексу дека- плінгу за цим видом забруднення (0,951) не дозволяє класифікувати цю ситуацію. Індекси декаплінгу за утворенням відходів Iv класу небезпеки у 2013—2016 рр. в Україні варіювали від 0,854 до 0,997, а темпи утворен- ня цього виду забруднення знижувалися од- ночасно зі зниженням темпів зростання ввП у період, коли економіка країни була в рецесії. тому, в 2013—2016 рр. між показниками був наявний рецесивний зв’язок. Індекс декаплінгу за утворенням відходів Iv класу у 2017 р. становив 1,208 і засвідчив явище негативного експансивного декаплінгу в цей рік, тобто темп забруднення (123,8 %) пере- вищував темп економічного зростання (102,5 %). Сукупний темп екологічного тиску на атмос- феру, гідросферу і літосферу від п’яти видів забруднення в Україні за період 2013—2016 рр. був нижчим, ніж темпи зростання ввП, а у 2017 р. склав 103,6 %, дещо перевищивши темп зростання ввП. Інтегральні індекси декаплін- Таблиця 2. Декаплінг-фактори за споживанням ресурсів в економіці України за 2013—2017 рр. Показник Роки 2013 2014 2015 2016 2017 Декаплінг-фактор за: використанням свіжої води 0,039 –0,006 0,093 0,017 0,067 загальним використанням палива на виробничо- експлуатаційні та комунально-побутові потреби (з урахуванням обсягів реалізованих населенню та роздрібного продажу через автозаправні станції) 0,036 0,177 0,045 –0,021 0,095 обсягами заготівель ліквідної деревини –0,029 –0,089 –0,165 0,006 0,059 вугіллям кам’яним 0,028 0,189 0,068 –0,050 0,145 газом природним 0,067 0,138 0,057 –0,011 0,095 бензином моторним 0,054 0,124 0,157 0,078 0,131 паливом дизельним (газойль) 0,024 0,020 0,027 –0,017 –0,011 дровами для опалення –0,050 –0,092 –0,322 –0,056 –0,020 паливними брикетами та гранулами з деревини та іншої природної сировини — –0,803 –0,969 –0,448 –0,095 Інтегральний декаплінг-фактор за споживанням трьох видів ресурсів (свіжа вода, паливо на виробничо-експ- луатаційні і комунально-побутові потреби, заготівля ліквідної деревини) 0,016 0,034 –0,003 0,001 0,074 Інтегральний декаплінг-фактор за споживанням шести (у 2013 рр. — п’яти) видів паливних ресурсів 0,026 –0,028 –0,110 –0,073 0,045 Інтегральний декаплінг-фактор за споживанням вось- ми (у 2013 рр. — семи) видів ресурсів без загального показника використання палива на виробничо-експ- луатаційні та комунально-побутові потреби 0,020 –0,033 –0,089 –0,051 0,050 Джерело: розраховано авторами за даними [17, 18]. Декаплінг-аналіз економіки україни щодо її сталого розвитку ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) 9 гу за сукупним екологічним тиском при цьому варіювали від 0,811 до 0,987; а у 2017 р. він ста- новив 1,011. таким чином, у 2013—2016 рр. між сукупним екологічним тиском і зростанням ввП був рецесивний каплінг, а у 2017 р. — екс- пансивний каплінг. Щоб спростувати або довести існування ефекту відносного ресурсного декаплінгу в еко- номіці України у 2013—2017 рр., проаналізує- мо розраховані відносні значення — де кап лінг- фактори за споживанням ресурсів (табл. 2). На підставі аналізу результатів визначено де- каплінг-фактори економічного розвитку з ви ко- ристанням досліджуваних ресурсів, а саме:  за споживанням свіжої води і загальним ви-за споживанням свіжої води і загальним ви- користанням палива в Україні в динаміці за 2013—2017 рр. отримані дані не дають підстав стверджувати про наявність ефекту відносно- го декаплінгу за цей період, хоч їхні значення за цими видами ресурсів переважно додатні, за винятком споживання свіжої води у 2014 р. і загального використання палива у 2016 р.;  за обсягами заготівель ліквідної деревини в країні у 2013—2015 рр. декаплінг-фактори були від’ємні, демонструючи тенденцію до зниження — від —0,029 у 2013 р. до —0,165 в 2015 р., та свідчать про надмірне екстенсив- не використання цього ресурсу; у 2016— 2017 рр. декаплінг-фактори за зазначеним ресурсом були додатні й зростали, тобто в цьому дворічному періоді виникла слабка тен- денція до досягнення ефекту декаплінгу;  за використанням кам’яного вугілля і при-за використанням кам’яного вугілля і при- родного газу у 2013—2017 рр. спостерігаєть- ся нестабільна динаміка і від’ємні значення у 2016 р. за обома видами ресурсів, тож ефек- ту відносного декаплінгу за їх використан- ням не могло бути;  за використанням моторного бензину в 2013— 2017 рр. декаплінг-фактори були додатні, але не демонстрували тенденції до зростан- ня за період, тобто ефекту відносного дека- плінгу досягнуто не було;  за використанням газойлю (палива дизель-за використанням газойлю (палива дизель- ного) в період 2013—2017 рр. показники бу- ли нестабільні, а протягом 2016—2017 рр. — від’ємні, що можна трактувати як деяке по- силення використання цього палива в ос тан- ні два роки порівняно з попередніми роками;  за використаними дров для опалення в 2013— 2017 р. і паливних брикетів та гранул з дере- вини та іншої природної сировини в 2014— 2017 р. зафіксовано виключно негативні де- каплінг-фактори, що свідчить про щорічне посилення експлуатації деревини як опалю- вального ресурсу в загальнонаціональному масштабі. значення інтегрального декаплінг-фактору за споживанням трьох видів ресурсів (свіжа вода, паливо на виробничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби, заготівля лік- відної деревини) в Україні у 2013—2017 рр. не були стабільними — зростали у 2013—2014 та у 2016—2017 рр. збереження тенденції інтег- рального декаплінг-фактору за групою трьох видів ресурсів до зростання у наступні роки оз- начатиме досягнення ефекту відносного де- кап лінгу в державі за їхнім сукупним спожи- ванням. зниження їх використання за умови зростання економіки є запорукою успішного сталого розвитку України. Інтегральні декаплінг-фактори за споживан- ням шести (у 2013 р. — п’яти) видів паливних ресурсів і за споживанням восьми (у 2013 р. — семи) видів ресурсів без урахування загально- го показника використання палива на вироб- ничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби в Україні у 2014—2016 рр. мали від’єм- ні значення, тобто у аналізовані періоди експ- луатація цих груп ресурсів зростала й ефекту відносного декаплінгу в загальній динаміці за 2013—2017 рр. не було. Щоб виявити або спростувати оверкаплінг між економічним зростанням і ресурсними фак- торами в державі за період 2013—2017 рр., до- сліджено темпи зростання ввП, темпи вико- ристання води, палива на виробничо-експ луа- таційні та комунально-побутові потреби (з урахуванням обсягів реалізованих населенню та роздрібного продажу через автозаправні С.В. Іванов, о.Б. Ватченко, к.о. Свистун, Б.С. Ватченко, Г.В. Разумова 10 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) стан ції), а також темпи обсягів заготівлі лік- відної деревини в Україні (рис. 3). темпи використання свіжої води у 2013 та у 2015—2017 рр. були нижчими, ніж темпи еко- номічного зростання України, виражені через індекси фізичного обсягу ввП. У 2014 р. темп використання свіжої води (93,9 %) на 0,5 відс. пункти перевищив темп зростання фізичного обсягу ввП країни (93,4 %), однак назвати та- ку ситуацію оверкаплінгом не можна, адже обид- ва показники у 2014 р. скорочувалися порів- няно з попереднім роком. одиничний випадок оверкаплінгу між еко- номічним зростанням в Україні та загально- державним використанням палива було за- фіксовано у 2016 р., коли темп зростання ви- користання цього ресурсу (104,6 %) дещо пе- ревищував темп зростання ввП (102,4 %). оверкаплінг між економічним зростанням в Україні та обсягами заготівель ліквідної дере- вини було встановлено за 2013—2015 рр., коли темпи зростання заготівлі цього виду ресурсу (102,9, 101,7 та 105,1 % відповідно) перевищу- вали темпи зростання фізичного обсягу ввП (100, 93,4 і 90,2 % відповідно). можна ствер- джувати про екстенсивне використання вказа- ного ресурсу у роки, коли економічного зрос- тання в країні взагалі не було. аналіз темпів зростання ввП, використан- ня вугілля кам’яного, природного газу і мотор- ного бензину в Україні у 2013—2017 рр. (рис. 4) дозволять виявити чи спростувати оверкап- лінг між економічним зростанням та викорис- танням цих видів паливних ресурсів в зада- ному періоді на національному рівні. оверкап- лінг між економічним зростанням в країні та експлуатацією кам’яного вугілля і природного газу було зафіксовано за 2016 р., коли темпи зростання використання цих двох видів пали- ва (107,5 % за кам’яним вугіллям та 103,5 % за природним газом) перевищували тогорічний темп економічного зростання (102,4 %). вивчення темпів зростання ввП, викорис- тання газойлю (палива дизельного), дров для опалення і паливних брикетів та гранул з де- ревини та іншої природної сировини в Україні у 2013—2017 рр. (рис. 5) дозволять виявити або спростувати оверкаплінг між економічним зростанням в країні та використанням цих ре- сурсів. оскільки темпи використання газойлю в 2016—2017 рр. (104,1 і 103,6 % відповідно) перевищували темпи зростання ввП України (102,4 і 102,5 % відповідно), було зафіксовано оверкаплінг між економічним зростанням в країні та використанням зазначеного виду па- лива в досліджуваний період. темпи використання дров для опалення в Україні протягом 2013—2017 рр. (105, 102, 119,3, 108,2 і 104,5 % відповідно) перевищували тем- пи зростання ввП країни (100, 93,4, 90,2, 102,4 30 15 0 2014 Роки П ок аз ни к, % 2016 45 60 75 90 105 120 2013 96 ,1 93 ,4 90 ,2 81 ,8 86 ,2 10 5, 1 10 2, 4 10 0, 6 10 4, 6 10 1, 8 10 2, 5 95 ,6 92 ,8 96 ,5 93 ,9 76 ,9 10 1, 7 96 ,4 10 2, 9 10 0 2015 2017 Індекс фізичного обсягу ВВП України Використання свіжої води Загальнодержавне використання палива Заготівля ліквідної деревини Рис. 3. темпи економічного зростання і використання свіжої води, палива і обсягів заготівлі ліквідної деревини в Україні за період 2013—2017 рр., % [17, 18] Декаплінг-аналіз економіки україни щодо її сталого розвитку ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) 11 та 102,5 % відповідно). Найвищим показник був у 2015 р. (119,3 %), коли економіка України бу- ла «на дні» рецесії й індекс фізичного обсягу ввП (90,2 %) був найменшим за весь період. аналогічною була ситуація й за показниками використання паливних брикетів і гранул з деревини та іншої природної сировини, основ- ною сировиною у виробництві яких є дрова для опалення. темпи використання цього до- сить нового для України виду палива у 2014— 2017 рр. (168,4, 177,6, 148,3 та 112,2 % від- повідно) істотно перевищували темпи еконо- мічного зростання в зазначений період. таким чи ном, було зафіксовано оверкаплінг між еко- номічним зростанням в Україні та викорис тан- ням дров для опалення у 2013—2017 рр. і па- ливних брикетів і гранул з деревини та іншої природної сировини у 2014—2017 рр. також було встановлено випадки оверкаплінгу між економічним зростанням в державі та сукуп- 30 15 0 2014 Роки П ок аз ни к, % 2016 45 60 75 90 105 120 2013 97 ,2 93 ,4 90 ,2 84 85 76 10 2, 4 10 7, 5 10 3, 5 94 ,4 10 2, 5 87 ,7 92 ,7 89 ,1 75 ,5 80 ,5 81 ,993 94 ,610 0 2015 2017 Індекс фізичного обсягу ВВП України Використання кам’яного вугілля Використання природного газу Використання моторного бензину Рис. 4. темпи економічного зростання і використання вугілля кам’яного, газу природного і моторного бензину в Україні за період 2013—2017 рр., % [10, 17, 18] 30 15 0 2014 Роки П ок аз ни к, % 2016 45 60 75 90 105 120 135 150 165 180 2013 97 ,6 93 ,4 90 ,2 87 ,7 11 9, 3 17 7, 6 10 2, 4 10 4, 1 10 8, 2 14 8, 3 10 2, 5 10 3, 6 10 4, 5 11 2, 2 91 ,5 10 2 16 8, 4 93 10 5 10 0 2015 2017 Індекс фізичного обсягу ВВП України Використання газойлю Використання дров для опалення Використання паливних брикетів та гранул з деревини та іншої природної сировини Рис. 5. темпи економічного зростання і використання газойлю (палива дизельного), дров для опалення і паливних брикетів та гранул з деревини та іншої природної сировини в Україні у 2013—2017 рр., % [17, 18] С.В. Іванов, о.Б. Ватченко, к.о. Свистун, Б.С. Ватченко, Г.В. Разумова 12 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) ним споживанням шести різновидів паливних ресурсів у 2015—2016 рр., коли темпи їх вико- ристання (100,2 і 109,8 % відповідно) переви- щували темп зростання ввП (90,2 і 102,4 % відповідно). оверкаплінг між економічним зрос- танням та сукупним споживанням восьми ви- дів ресурсів було визначено у 2016 р., (107,6 % проти темпу зростання ввП країни — 102,4 %). отже, аналіз декаплінг-факторів в економі- ці України за екологічним тиском і спожитими ресурсами не виявив ефекту відносного дека- плінгу в загальній динаміці за період 2013— 2017 рр. аналіз індексів декаплінгу економіки України за екологічним тиском показав пере- важно рецесивний каплінг (зв’язок) між роз- витком економіки й екологічним тиском, зу- мовлений перебуванням економіки країни в ре- цесії у 2013—2015 рр. з відновленням еконо- мічного зростання в державі, у 2016—2017 рр. темпи забруднення почали змінюватися. Не- гативний експансивний декаплінг між темпами зростання ввП, скиданням забруднених зво- рот них вод у поверхневі водні об’єкти та утво- ренням відходів Iv класу небезпеки було за- фіксовано за показниками 2017 р. ця ситуація свідчить про існування певних проблем в Ук- раїні щодо сталого розвитку. аналіз темпів зростання ввП і споживання ресурсів в Україні дозволив виявити негатив- ний декаплінг, або оверкаплінг, між економіч- ним зростанням і обсягами заготівель ліквід- ної деревини у 2013—2015 рр., використанням таких видів палива, як дизельного (газойль) за 2016—2017 рр., дров для опалення за 2013— 2017 рр., паливних брикетів і гранул з дереви- ни та іншої природної сировини за 2014— 2017 рр., що свідчить про екстенсивне використан- ня цих видів ресурсів. внаслідок зростання використання дров для опалення і паливних брикетів з деревини та іншої природної сиро- вини, а також розвитку альтернативної енерге- тики й заходів з енергоощадності в економіці України у 2013—2017 рр. було майже досягну- то рикошетного декаплінгу між зростанням ввП та загальним використанням палива, зок- рема, й природного газу. однак, попри незнач- не зниження екологічного тиску відносно еко- номічного розвитку, споживання багатьох груп природних ресурсів в Україні є недостатньо ефективним, тобто є екстенсивним. Низькі технології та застарілі способи гос- подарювання є головними перепонами для ус- пішної реалізації цілей сталого розвитку. за- безпечення його в державі обумовлює важли- вість досягнення інноваційного ефекту дека- плінгу, який стане можливим завдяки програ- мам з енергоефективності, комплексу за ходів з екологічної модернізації існуючих промис- лових підприємств, будівництва об’єктів від- новлюваної енергетики та нових промисло- вих підприємств на базі «зелених» екологіч- но безпечних технологій. Декаплінг-аналіз не- обхідно здійснювати при оцінюванні реалі- зації цих заходів, які можна загалом охарак- теризувати як «зелену» модернізацію України та її регіонів з метою їх прискореного перехо- ду до «зеленої» економіки. Планові показни- ки декаплінгу можна застосовувати при роз- робці стратегічних планів сталого розвитку держави та регіонів. таким чином, аналіз по- казників декаплінгу за наступні роки дозво- лить оцінити успіх або невдачі України на шляху до забезпечення сталого розвитку й, відповідно, ідентифікувати проблеми за тими видами екологічного тиску і використовува- них ресурсів, дослідження яких встановило наявність негативних тенденцій, виражених через негативний зв’язок чи негативний де- каплінг за екологічним тиском, або оверкап- лінг за ресурсами. СПиСок ЛІтеРатУРи 1. Indicators to measure Decoupling of environmental Pressure from economic Growth. organization for economic co- operation and Development, 2002. uRL: http://www.oecd.org/officialdocuments/publicdisplaydocumentpdf/?doclang uage=en&cote=sg/sd(2002)1/final (дата звернення: 30.03.2019). Декаплінг-аналіз економіки україни щодо її сталого розвитку ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) 13 2. vehmas J., malaska P., Luukanen J., kaivo-oja J., hietanen o., vinnary m., Ilvonen J. europe in the global battle of sustainability: rebound strikes back? Advanced Sustainability Analysis. Turku School of Economics and Business Admi- nistration. Series Discussion and Working Papers. turku, finland. 2003. v. 7. 3. tapio P. towards a theory of decoupling: degrees of decoupling in the eu and the case of road traffic in finland between 1970 and 2001. Transport Policy. 2005. v. 12. Р. 167—151. doi:10.1016/j.transpol.2005.01.001 4. Daly herman e. Steady-state economics: Second edition with new essays. Island Press, Washington, Dc, 1991. 5. Jackson t. Prosperity without Growth: economics for a finite Planet. uk: earthscan, 2009. uRL: http://archive.ipu. org/splz—e/unga13/prosperity.pdf (дата звернення: 30.03.2019). 6. von Weizsäcker e.u., de Larderel J.a., hargroves k., hudson c., Smith m.h., Rodrigues m.a.e., …, Sparks D. Decoupling 2: technologies, opportunities and policy options. A Report of the Working Group on Decoupling to the International Resource Panel. 2014. uRL: http://www.resourcepanel.org/sites/default/files/documents/document/media/-decoup- ling_2_technologies_opportunities_and_policy_options—2014irp_decoupling_2_report—1.pdf (дата звернення: 30.03.2019). 7. fischer-kowalski m., Swilling m., von Weizsäcker e.u., Ren y., morigychi y., crane W., …, Sewerin S. Decoupling na- tural resource use and environmental impacts from economic growth: a Report of the Working Group on Decoupling to the International Resource Panel. United Nations Environment Programme. 2011. uRL: https://www.resourcepanel.org/ file/400/download?token=e0tejf3z (дата звернення: 30.03.2019). 8. Schandl h., fischer-kowalski m., West J., Giljum S., Dittrich m., eisenmenger n., …, fishman t. Global material flows and resource productivity. an assessment Report for the uneP International Resource Panel. United Nations Environment Programme. 2016. uRL: www.resourcepanel.org/file/423/download?token=av9xJsGS (дата звернення: 30.03.2019). 9. Данилишин Б.м., веклич о.о. ефект декаплінгу як фактор взаємозв’язку між економічним зростанням і тиском на довкілля. Вісник НАН України. 2008. № 5. С. 12—18. 10. кубатко о.в. Стимулювання розвитку вітчизняної економіки в умовах кризи з урахуванням екологічної ком- поненти. Економіка: проблеми теорії та практики. вип. 252, т. 3. Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. С. 727—739 uRL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/2864/1/kubatko.pdf (дата звернення: 30.03.2019). 11. тур о.м. економічне обґрунтування стратегії еколого-орієнтованого розвитку національної економіки: дисер- тація на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук: 08.00.06. Суми, 2012. 12. Бобровська Н.в., костирко а.Г. екологічна свідомість у використанні природних ресурсів. Науковий вісник На- ціонального університету біоресурсів і природокористування України. Серія Економіка, аграрний менеджмент, біз- нес. 2016. №249. С. 37—44. uRL: http://nbuv.gov.ua/uJRn/nvnau_econ_2016_249_6 (дата звернення: 30.03.2019). 13. Горський а. ефект декаплінгу як критерій еколого-орієнтованого економічного розвитку України. Економіка при- родокористування і охорони довкілля. 2014. №8. С. 23—26. uRL: http://nbuv.gov.ua/uJRn/epod_2014_2014_8 (дата звернення: 30.03.2019). 14. Сотник І.м., кулик Л.а. Декаплінг-аналіз економічного зростання та впливу на довкілля в регіонах України. Економічний часопис—ХХІ. 2014. №7—8. С. 60—64. uRL: http://soskin.info/userfiles/file/2014/7—8_2014/7—8_2/ Sotnyk_kulyk.pdf (дата звернення: 30.03.2019). 15. Ресурсоефективне та чисте виробництво: політика та інструменти сприяння зеленим індустріям в Україні: доповідь віденського університету економіки та бізнесу на замовлення ЮНІДо (організація об’єднаних Націй з промислового розвитку). київ, 2017. 46 с. uRL: http://www.recpc.org/wp—content/uploads/2018/06/background_ paper_all.pdf (дата звернення: 30.03.2019). 16. викиди діоксиду вуглецю від стаціонарних джерел забруднення за регіонами. uRL: http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2018/sg/word/vdv_u.zip (дата звернення: 30.03.2019). 17. Статистичні щорічники України за 2013—2017 роки. uRL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 30.03.2019). 18. валовий внутрішній продукт України у 1990—2017 роках. uRL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ vvp/vvp_ric/vvp_u.htm (дата звернення: 30.03.2019). Стаття надійшла до редакції / Received 22.04.19 Статтю прорецензовано / Revised 11.07.19 Статтю підписано до друку / Accepted 16.09.19 С.В. Іванов, о.Б. Ватченко, к.о. Свистун, Б.С. Ватченко, Г.В. Разумова 14 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (3) Ivanov, S.І.1,Vatchenko, O.B.2, Svystun, K.O.2, Vatchenko, B.S.2, and Razumova, H.V.1 1 Prydniprovska State academy of civil engineering and architecture, 24а, chernyshevskogo St., Dnipro, 49000, ukraine, +380 56 746 1066, postmaster@pgasa.dp.ua 2 university of customs and finance, 2/4, volodymyr vernadsky St., Dnipro, 49000, ukraine, +380 56 745 5596, university.msf@gmail.com DecouPLInG—anaLySIS of ukRaIne’S economy ReGuRDInGItS SuStaInaBLe DeveLoPment Introduction. timely decoupling analysis of economic growth, environment pressure, and resource consumption in the country enables determining whether it is actually moving towards sustainable development, and how modern and efficient the methods of economic and environment management are in ukraine. Problem Statement. the existing decoupling studies in ukraine don’t take into account the impact of economic development on the environment and the resources consumption. Purpose. to make decoupling analysis of ukraine’s economy by the factors of environment pressure and resources consumption in dynamics for 2013—2017. Materials and Methods. the dialectical method of scientific knowledge, as well as observation, comparison, analytical, and statistical analyses have been used. Results. the study of decoupling factors by the environmental pressures and resource consumption has revealed the absence of a relative decoupling effect in 2013—2017 at the national level, as decoupling factors were unstable and negative in some years. the analysis of the decoupling indices on environmental pressures in the ukrainian economy has shown that there was a predominantly recessive dependence between economic development and pollution factors in 2013—2015. a negative expansive decoupling was recorded in 2017 between the GDP growth and the rate of unregulated waste water discharge into surface water bodies and the generation of waste of Iv hazard class. In 2017, an expansive relation was recorded between GDP growth and aggregate environmental pressure. also, there was a negative decoupling in the economy of ukraine between economic development and consumption of fuel resources from wood (overcoupling). Conclusions. the absence of relative decoupling effect in the general dynamics in 2013—2017 by the factors of environment pressure and resource consumption testifies to the existence of significant problems in ukraine in terms of achieving sustainable development and the necessity of decoupling tool application while forming strategic plans. Keywords: decoupling, resource use, environment pressure, overcoupling, and sustainable development.

Декаплінг-аналіз економіки України щодо її сталого розвитку

Репозитарії

Схожі ресурси