Позивні учасників АТО й ООС — творення та функціонування

Стаття присвячена особливостям творення й функціонування військових псевдонімів-позивних в українських збройних формуваннях під час проведення Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил на сході України (з 2014 року й дотепер). За результатами анонімного анкетування серед українських вет...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Дата:2020
Автор: Белей, Л.Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
Назва видання:Мовознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184896
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Позивні учасників АТО й ООС — творення та функціонування / Л.Л. Белей // Мовознавство. — 2020. — № 3. — С. 49-62. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Стаття присвячена особливостям творення й функціонування військових псевдонімів-позивних в українських збройних формуваннях під час проведення Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил на сході України (з 2014 року й дотепер). За результатами анонімного анкетування серед українських ветеранів зібрано історії утворення 500 позивних та отримано інформацію про особливості їхнього функціонування. Виділено найтиповіші моделі й способи творення позивних, проаналізовано їхні функціональні особливості, формальні вимоги до позивних, типовий розмір (кількість одно-, дво-, три- і чотирискладових), розглянуто вплив таких соціальних параметрів, як регіональне походження, стать, освіта і мова спілкування (українська, російська, білінгвізм). 85 % респондентів чоловіки, 15 % — жінки. Вік респондентів — від 20 до 72 років (найчисельніша група — від 30 до 45 років). Виявлено найпродуктивніші моделі творення позивних: відіменні (від імені, прізвища, по батькові); від професії, хобі, заняття; від ознак характеру, рис інтелекту; від зовнішності (зачіска, татуювання, елементи одягу); від відомої персоналії або персонажа (літературного твору чи кіно); від бойової історії (попередні місця служби, успіхи у боях, присвоєні військові звання); від регіону/міста походження, етнічної ідентичності; від прізвиськ дитинства або юності, оказіональні (найменш типові історії утворення). Досліджено кількісне співвідношення позивних, придуманих самотужки, і тих, які вигадали однополчани, зокрема у різних моделях утворення. Розглянуто особливості функціонування позивних українських ветеранів після завершення служби — чи використовуються вони поза воєнним контекстом, наскільки часто тощо. Досліджено найчастіші позивні в українських збройних формуваннях на матеріалі словника позивних, укладеного Ю. Копитко на базі «Книги пам’яті полеглих за Україну».