Дієслівна лексика й семантика в українських говорах: стан і перспективи дослідження (лексикографічний аспект)

• Дата: 2020
• Автор: Холодьон, О.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
• Назва видання: Мовознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184897
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Дієслівна лексика й семантика в українських говорах: стан і перспективи дослідження (лексикографічний аспект) / О.М. Холодьон // Мовознавство. — 2020. — № 3. — С. 63-77. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

У статті розглянуто проблему представлення діалектної дієслівної лексики та семантики в українських діалектних словниках, які є джерелом важливої діалектної інформації. Матеріал дослідження — кілька українських репрезентативних лексикографічних праць, які дозволяють висвітлити порушену проблему. Як зʼясувалося, діалектній дієслівній лексиці присвячено лише дві окремі диференційні лексикографічні праці С. Є. Панцьо (лемківський говір), які відносять до реконструктивних словників, у решті — дієслівну лексику і семантику поряд з іншими частинами мови. У загальних і тематичних словниках, які присвячені говору, групі говірок чи одній говірці, представлено диференційно і недиференційно дієслівну лексику, що належить до різних лексико-семантичних груп: мовлення (напр.: лемк. ре́чи, поліс. балді́кать), пересування (напр.: лемк. крача́ти, поліс. ли́дкать), споживання (напр.: лемк. звантоли́ти, поліс. папа́сті), сприйняття (напр.: лемк. припатр’ятися, поліс. паглядє́ть), завдавання удару (напр.: лемк. масакрува́ти, поліс. атклеза́ть) тощо, та простежено дієслівні лексико-семантичні явища (синонімію, полісемію, омонімію). У словниках, які побудовані за гніздовим способом, за так званою «никончуківською схемою», репрезентовано назви процесів, що повʼязані, наприклад, з традиційними подільськими ремеслами (теслярство і столярство, бондарство, стельмаство, ковальство, плетіння, каменярство). Такі словники називають тематичними або семантичними словниками. Сьогодні у діалектних словниках автори фіксують складну семантичну структуру дієслів, представляють різні форми опису їхньої семантики (нульова презентація значення, наведення літературних еквівалентів до діалектних слів та докладне пояснення значення), подають сталі словосполучення з опорними дієсловами з метою оприявнити їхню широку сполучуваність (напр.: гуц. лі́сти в бі́йку, лі́сти в о́чі, лі́сти в пе́кло), звертають увагу на семантику дієслів, що може залежати від їхнього виду (напр.: закарп. бе́нькати і бе́нькнути, бе́хати і бе́хнути), та наводять «фотографії-цитати» до реєстрових дієслів (напр.: гуц. віхтува́ти, кла́пцати, кислє́чітисе). У дослідженні окреслено перспективи подальшого вивчення діалектної дієслівної лексики та семантики в українських говорах.