Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша

У статті на прикладі самвидавних текстів української і польської літератур, зокрема есею Чеслава Мілоша «Альфа, або Мораліст» із книжки «Поневолений розум» і літературно-критичної розвідки Василя Стуса «Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)», у типологічному аспекті розглянуто проблему збереж...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2022
Автор: Михайлова, Т.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2022
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184909
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша / Т. Михайлова // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 69-85. — Бібліогр.: 33 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-184909
record_format dspace
spelling irk-123456789-1849092022-08-26T01:26:38Z Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша Михайлова, Т. Порівняльне літературознавство У статті на прикладі самвидавних текстів української і польської літератур, зокрема есею Чеслава Мілоша «Альфа, або Мораліст» із книжки «Поневолений розум» і літературно-критичної розвідки Василя Стуса «Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)», у типологічному аспекті розглянуто проблему збереження / втрати письменником власної індивідуальності, важливим складником якої є національна ідентичність. У контексті тоталітарної системи, котра вбачала в мистецтві спосіб утвердження ідеології, проаналізовано особливості зображення Ч. Мілошем і В. Стусом своїх відомих сучасників — прозаїка Єжи Анджеєвського і поета Павла Тичини відповідно. Зіставлено мотив перевдягання і вдавання із себе Іншого, окреслено риси творчості на догоду владі як свідоме відступництво від власного «Я». Порівняння обох текстів дає змогу простежити, як виконання ролі державного письменника веде до знищення індивідуальності, а з нею і національної ідентичності, перетворюючи митця на «мертву» людину-функцію. In a typological way, the paper considers the problem of preservation/loss of the writer’s individuality, with a focus on the national identity as its essential component, on the example of the self-published texts of Ukrainian and Polish literature, in particular the essay by Czesław Miłosz “Alpha, or Moralist” from the book “The Captive Mind” and literarycritical research work by Vasyl Stus “Phenomenon of the Age (Ascent to Calvary of Glory)”. Both for Vasyl Stus and Czesław Miłosz the native language is a matter of special importance as well as their attachment to the homeland, which is expressed in the awareness of the impossibility to fully realize their talents abroad. In the context of the totalitarian system, which perceived art as a means of asserting ideology, the paper analyzes image features of a famous prose writer Jerzy Andrzejewski and outstanding poet Pavlo Tychyna in the texts of their contemporaries Cz. Miłosz and V. Stus. The main issues are the motive of disguise and pretending to be another, the peculiarities of creative work aiming at pleasing the authorities as a conscious apostasy from one’s own “I”. The role of a state writer leads to the destruction of the writer’s individuality, in particular his national identity (in the “Phenomenon of the Age”), turning the artist into a ‘dead’ person-function. V. Stus and Cz. Miłosz are similar in their desire to understand the writers represented in their texts, to interpret them as victims of the system. Attention is drawn to the difference in the narration of the compared texts: if Cz. Miłosz presents the story about J. Andrzejewski keeping some emotional distance, V. Stus is deeply concerned about the loss of P. Tychyna’s poetic individuality, and with it – national identity, perceiving the tragedy of Ukrainian literature as personal harm. The question of national identity in the work by Cz. Miłosz is not actually raised, while in V. Stus’s one it is presented quite clearly in its historical continuity as a fundamental problem of the Ukrainian culture. 2022 Article Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша / Т. Михайлова // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 69-85. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. 0236-1477 DOI: doi.org/10.33608/0236-1477.2022.02.69-85 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184909 82.091:[342.814:321.64] uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Порівняльне літературознавство
Порівняльне літературознавство
spellingShingle Порівняльне літературознавство
Порівняльне літературознавство
Михайлова, Т.
Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша
Слово і Час
description У статті на прикладі самвидавних текстів української і польської літератур, зокрема есею Чеслава Мілоша «Альфа, або Мораліст» із книжки «Поневолений розум» і літературно-критичної розвідки Василя Стуса «Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)», у типологічному аспекті розглянуто проблему збереження / втрати письменником власної індивідуальності, важливим складником якої є національна ідентичність. У контексті тоталітарної системи, котра вбачала в мистецтві спосіб утвердження ідеології, проаналізовано особливості зображення Ч. Мілошем і В. Стусом своїх відомих сучасників — прозаїка Єжи Анджеєвського і поета Павла Тичини відповідно. Зіставлено мотив перевдягання і вдавання із себе Іншого, окреслено риси творчості на догоду владі як свідоме відступництво від власного «Я». Порівняння обох текстів дає змогу простежити, як виконання ролі державного письменника веде до знищення індивідуальності, а з нею і національної ідентичності, перетворюючи митця на «мертву» людину-функцію.
format Article
author Михайлова, Т.
author_facet Михайлова, Т.
author_sort Михайлова, Т.
title Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша
title_short Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша
title_full Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша
title_fullStr Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша
title_full_unstemmed Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша
title_sort проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах василя стуса і чеслава мілоша
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2022
topic_facet Порівняльне літературознавство
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184909
citation_txt Проблема національної ідентичності та творчої індивідуальності у прозових текстах Василя Стуса і Чеслава Мілоша / Т. Михайлова // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 69-85. — Бібліогр.: 33 назв. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT mihajlovat problemanacíonalʹnoíídentičnostítatvorčoííndivídualʹnostíuprozovihtekstahvasilâstusaíčeslavamíloša
first_indexed 2023-10-18T23:00:11Z
last_indexed 2023-10-18T23:00:11Z
_version_ 1796156997173772288