Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду

У статті наведено короткий опис етапів розроблення нової НРРОа технології одержання пропіленоксиду з пропілену та пероксиду водню — від лабораторного реактора до пілотної установки потужністю 2 тис. т/рік. Суть нової технології полягає в заміні токсичного метанолу як розчинника в реакції епоксиду...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автори:	Брей, В.В., Щуцький, І.В., Підсадюк, І.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184999
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду / В.В. Брей, І.В. Щуцький, І.М. Підсадюк // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 1. — С. 63-68. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-184999
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1849992022-08-29T01:26:47Z Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду Брей, В.В. Щуцький, І.В. Підсадюк, І.М. Статті та огляди У статті наведено короткий опис етапів розроблення нової НРРОа технології одержання пропіленоксиду з пропілену та пероксиду водню — від лабораторного реактора до пілотної установки потужністю 2 тис. т/рік. Суть нової технології полягає в заміні токсичного метанолу як розчинника в реакції епоксидування пропілену на доступний ацетонітрил, використанні запропонованого каталізатора ТIS-1, триреакторного блока з роздільною подачею пероксиду водню, абсорбера для насичення азеотропного ацетонітрилу пропіленом, застосуванні моноетаноламіну замість токсичного гідразингідрату для глибокого очищення товарного пропіленоксиду. На основі розробленої НРРОа технології ТОВ «Карпатнафтохім» має намір організувати виробництво пропіленоксиду потужністю 130 тис. т/рiк. The stages of development of new HPPOa technology for propylene oxide production from propylene and hydrogen peroxide are briefly described - from laboratory reactor (2017) to pilot plant (2020) with a capacity of 2,000 tons per year. Replacement of toxic methanol with available acetonitrile as solvent in the epoxidation reaction of propylene over proposed TIS-1 catalyst; three reactor unit with separate supply of hydrogen peroxide; absorber for saturation of azeotropic acetonitrile with propylene; the use of monoethanolamine instead of toxic hydrazine hydrate for deep purification of commercial propylene oxide (> 99.95%) is the essence of new technology. Ltd ”Karpatnaftochim” intends to build a facility for production of propylene oxide with a capacity of 130,000 tons per year using HPPOa technology. 2022 Article Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду / В.В. Брей, І.В. Щуцький, І.М. Підсадюк // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 1. — С. 63-68. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.01.063 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184999 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Брей, В.В. Щуцький, І.В. Підсадюк, І.М. Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду Вісник НАН України
description	У статті наведено короткий опис етапів розроблення нової НРРОа технології одержання пропіленоксиду з пропілену та пероксиду водню — від лабораторного реактора до пілотної установки потужністю 2 тис. т/рік. Суть нової технології полягає в заміні токсичного метанолу як розчинника в реакції епоксидування пропілену на доступний ацетонітрил, використанні запропонованого каталізатора ТIS-1, триреакторного блока з роздільною подачею пероксиду водню, абсорбера для насичення азеотропного ацетонітрилу пропіленом, застосуванні моноетаноламіну замість токсичного гідразингідрату для глибокого очищення товарного пропіленоксиду. На основі розробленої НРРОа технології ТОВ «Карпатнафтохім» має намір організувати виробництво пропіленоксиду потужністю 130 тис. т/рiк.
format	Article
author	Брей, В.В. Щуцький, І.В. Підсадюк, І.М.
author_facet	Брей, В.В. Щуцький, І.В. Підсадюк, І.М.
author_sort	Брей, В.В.
title	Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду
title_short	Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду
title_full	Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду
title_fullStr	Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду
title_full_unstemmed	Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду
title_sort	нова вітчизняна hppoа технологія виробництва пропіленоксиду
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/184999
citation_txt	Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду / В.В. Брей, І.В. Щуцький, І.М. Підсадюк // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 1. — С. 63-68. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT brejvv novavítčiznânahppoatehnologíâvirobnictvapropílenoksidu AT ŝucʹkijív novavítčiznânahppoatehnologíâvirobnictvapropílenoksidu AT pídsadûkím novavítčiznânahppoatehnologíâvirobnictvapropílenoksidu
first_indexed	2025-07-16T05:30:45Z
last_indexed	2025-07-16T05:30:45Z
_version_	1837780273839734784
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 1 63 НОВА ВІТЧИЗНЯНА HPPOа ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОПІЛЕНОКСИДУ У статті наведено короткий опис етапів розроблення нової НРРОа тех- нології одержання пропіленоксиду з пропілену та пероксиду водню — від лабораторного реактора до пілотної установки потужністю 2 тис. т/рік. Суть нової технології полягає в заміні токсичного метанолу як розчинника в реакції епоксидування пропілену на доступний ацетонітрил, викорис- танні запропонованого каталізатора ТIS-1, триреакторного блока з роз- дільною подачею пероксиду водню, абсорбера для насичення азеотропного ацетонітрилу пропіленом, застосуванні моноетаноламіну замість ток- сичного гідразингідрату для глибокого очищення товарного пропіленоксиду. На основі розробленої НРРОа технології ТОВ «Карпатнафтохім» має намір організувати виробництво пропіленоксиду потужністю 130 тис. т/рiк. Ключові слова: пропіленоксид, промислове виробництво, НРРОа техно- логія, каталізатор ТIS-1. Пропіленоксид — прозора, низькокипляча (34 °С) рідина з ефірним запахом, належить до багатотоннажних продуктів ор- ганічного синтезу зі світовим виробництвом на рівні 8 млн т/ рік [1, 2]. Як високореакційна сполука, пропіленоксид легко реагує зі сполуками, що містять активний атом водню, — спир- тами, кислотами, амінами. Близько 60—70 % виробленого про- піленоксиду використовують для синтезу олігомерів, які засто- совують при виробництві жорстких та гнучких поліуретанових пін (теплоізоляція, холодильники, будівельні піни, м’які меблі, автомобільні сидіння тощо) [1—3]. До 25 % пропіленоксиду ви- трачається на виробництво пропіленгліколю та плюроників — співполімерів етилен- та пропіленоксидів [1—3]. Зараз виробництво пропіленоксиду здійснюють трьома основними способами. За «старим» хлоргідриновим процесом на основі пропілену і хлору виробляють близько 40 % пропі- леноксиду [1, 2]. Другий, доволі цікавий Халкон-процес ґрун- тується на етилбензолі та пропілені і дозволяє одержати пара- лельно з пропіленоксидом цінний стирол, проте в цьому проце- сі, як і в процесі на основі ізобутану, на першій стадії окиснення утворюються вибухонебезпечні пероксидні сполуки [1, 2]. БРЕЙ Володимир Вікторович — член-кореспондент НАН України, директор Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України ЩУЦЬКИЙ Ігор Валентинович — генеральний директор ТОВ «Виробнича група «Техінсервіс» ПІДСАДЮК Іван Михайлович — генеральний директор ТОВ «Карпатнафтохім» doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.01.063 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (1) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Однак найбільш перспективним та еко- номічно вигідним методом промислового одержання пропіленоксиду вважають процес HPPO (hydrogen peroxide to propylene oxide) з використанням пропілену і пероксиду водню [1—3]. Цей процес перебігає з утворенням про- піленоксиду та води і описується реакцією: С3Н6 + Н2О2 = С3Н6О + Н2О. З точки зору атомної ефективності (Е-фак- тора) та екологічності HPPO процес відпові- дає вимогам «зеленої хімії». Основою для реалізації НРРО процесу ста- ло дослідження фахівців лабораторії компанії ENI (Італія), в якому було встановлено, що титановмісний цеоліт TS-1 ефективно каталі- зує приєднання пероксиду водню до олефінів з утворенням епоксидів [4, 5]. І на сьогодні всі запатентовані промислові каталізатори НРРО процесу містять у своєму складі титаносиліка- літ TS-1. Через майже 25 років після публікації першого патенту ENI, у 2008 р., було запущено першу установку за технологією Evonik-Uhde HPPO потужністю 100 тис. т пропіленоксиду на рік, а вже у 2009 р. BASF і Dow Chemicals запустили в Амстердамі завод потужністю 300 тис. т пропіленоксиду на рік. На сьогодні у світі експлуатується вісім НРРО установок сумарною потужністю 2280 тис. т/рік. На всіх цих установках використовують метанол як необхідний компонент вихідної реакційної су- міші для цього рідиннофазного процесу, який проводять під тиском 20—30 атм і за темпера- тури 40—50 °С. В Україні ТОВ «Карпатнафтохім» у м. Ка- луш є єдиним, але досить потужним вироб- ником товарного етилену і пропілену шляхом піролізу (за температури 700—800 °С) вугле- водневої сировини, переважно легких бензи- нових фракцій. Так, у 2020 р. було вироблено 200 тис. т етилену і 88 тис. т пропілену. На від- міну від етилену, який повністю перероблю- ється у полівінілхлорид та поліетилен високої густини, весь пропілен експортується до євро- пейських країн. Тому постало досить нагальне питання щодо перероблення пропілену на під- приємстві «Карпатнафтохім» у більш цінний продукт, який користується високим попи- том. Як відомо [6], на основі пропілену можна одержувати досить багато корисних речовин, насамперед поліпропілен, акрилонітрил, акри- лову кислоту, пропіленоксид, кумол (потім фе- нол), алілхлорид, ізопропанол та ін. За резуль- татами проведеного маркетингового аналізу було прийнято рішення про організацію влас- ного виробництва пропіленоксиду за НРРО технологією з використанням метанолу. Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України, який уже давно співпрацює з ТОВ «Виробнича група «Техінсервіс» у на- прямі розроблення нових технологій, зокрема технологій переробки біоетанолу [7], запропо- нував замінити токсичний метанол на доступ- ний ацетонітрил і створити вітчизняний ката- лізатор для цього процесу. Метанол, як розчинник у НРРО процесі, виконує дві основні функції: по-перше, за- безпечує утворення однофазної реакційної суміші в системі рідкий пропілен — 40—60 % водний розчин Н2О2 — метанол, що забезпе- чує перебіг реакції епоксидування, а по-друге, знімає тепло цієї сильно екзотермічної реак- ції (50 ккал/моль). Однак при цьому метанол частково окиснюється до формальдегіду, що зумовлює необхідність його регенерації через каталітичне гідрування формальдегіду воднем в окремому реакторі. Крім того, метанол легко взаємодіє з пропіленоксидом з утворенням по- бічних 1- та 2-метоксипропіленгліколів. Саме ці недоліки токсичного метанолу і спонукали до заміни його на ацетонітрил. Основною причиною, чому ацетонітрил не використовували в НРРО процесі, є утворен- ня азеотропу СН3CN (80 мас.%)—H2O, тобто реакційна суміш розбавляється водою. Свого часу фахівці компанії «Техінсервіс» розробили технологію зневоднення етанолу із застосуван- ням цеолітних мембран, яку було апробовано у виробництві біоетанолу [7]. Тому планувалося застосувати цю технологію для зневоднення азеотропного ацетонітрилу. Лабораторні дослідження епоксидування пропілену 60 % перекисом водню з викорис- танням 100 % ацетонітрилу було розпочато в листопаді 2017 р. Зокрема, певні труднощі ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 1 65 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ виникали з дозуванням рідкого пропілену в проточний реактор під тиском 30 атм. Пара- лельно в Інституті розробляли власний грану- льований каталізатор на основі TS-1. У червні 2018 р. науковці Інституту передали компанії «Техінсервіс» основні вихідні дані щодо скла- ду реакційної суміші, тиску, температури, на- вантаження на каталізатор для проєктування пілотної установки потужністю 2 тис. т пропі- леноксиду на рік. Інженери виробничої групи «Техінсервіс» розробили оригінальну, повністю автомати- зовану технологічну схему виробництва про- піленоксиду за новим процесом, який було названо НРРОа [8]. Зокрема, вперше було застосовано послідовну триреакторну схему з роздільною подачею пероксиду водню, абсор- бер для насичення ацетонітрилу пропіленом, сепаратор під тиском 25 атм для здуву побіч- ного кисню азотом, цеолітні модулі для зне- воднення азеотропного ацетонітрилу. Також було запатентовано каталізатор TIS-1 на роз- роблений процес [9]. На початку 2019 р. підприємство «Карпат- нафтохім» виділило майданчик на території олефінового заводу, на якому почали монтаж НРРОа установки. Основне обладнання — 3 реактори, 6 ректифікаційних колон, сепара- тор, абсорбер, теплообмінники, цеолітні мо- дулі — було виготовлено на Гребінківському заводі ТОВ «Виробнича група «Техінсервіс». І вже в червні 2020 р. було здійснено успішний запуск НРРОа установки (рис. 1). Отже, в досить стислі терміни, за 3 роки, нову технологію вдалося реалізувати від лабо- раторного реактора до пілотної установки. Принципову схему НРРОа процесу наведе- но на рис. 2. Свіжий та рецикловий пропілен стискаєть- ся потужним (110 кВт) компресором до 16 атм і подається в адсорбер, у якому він насичує рецикловий азеотропний ацетонітрил. Далі ця рідка суміш за допомогою насосу подається в реакторний блок під тиском 30 атм. У реактор- ний блок подається також 60 % пероксид вод- ню, причому його подача може здійснюватися в різній кількості в кожний з трьох реакторів. Вихідна продуктова суміш надходить у сепаратор, де в потоці азоту відокремлюєть- ся побічний кисень, а потім на дві колони, де розділяються пропіленоксид, пропілен та об- воднений ацетонітрил. Останній після відо- Рис. 1. НРРОа установка з виробництва пропіленок- сиду на ТОВ «Карпатнафтохім» 66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (1) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ кремлення від води в ректифікаційній колоні повертається в рецикл. Фінішна очистка про- піленоксиду від домішок води, ацетонітрилу і альдегідів відбувається в ректифікаційній колоні заввишки 34 м, що дає змогу одержа- ти товарний оксид пропілену чистотою понад 99,95 мас.%. Установка є досить складною системою, окремі елементи якої працюють як під підви- щеним (30 атм), так і під зниженим (0,1 атм) тиском і за температур від –30 до +150 °С. Установка включає крім основного обладнан- ня 12 ємностей, 15 теплообмінників, складну систему трубопроводів, які обслуговують 23 насоси. До НРРОа комплексу входять обла- штовані належним чином ємності для збері- гання 60 % пероксиду водню і товарного про- піленоксиду. Установка оснащена сучасною високовартісною системою пожежогасіння. Обсяг загальних капіталовкладень перевищив 10 млн доларів США. Незважаючи на умовну простоту перебігу реакції епоксидування пропілену, реалізація НРРОа процесу виявилася досить складною як у хімічному, так і в технічному аспектах. Основною побічною реакцією є розклад пе- роксиду водню на кисень і воду, що відбуваєть- ся як у кислому, так і в лужному середовищах. Оскільки Н2О2 є слабкою кислотою, потрібно додавати, як і в НРРО процесі, водний розчин аміаку для нейтралізації вихідної реакційної суміші до рН = 6—8. Витрати Н2О2 на утворен- ня пропіленоксиду сягають 98 %, але утворе- ний кисень все одно становить вибухонебез- печну загрозу, і його не можна допускати на ко- лони розділення і ректифікації. Тому на виході з реакторів було встановлено автоматизований вузол видалення кисню з розбавленням його азотом до вибухобезпечних концентрацій. Товарний пропіленоксид повинен мати чи- стоту не менш як 99,95 %. Основними доміш- ками у НРРОа процесі, як і в НРРО процесі, є вода і альдегіди, переважно ацетальдегід. Для видалення альдегідів спочатку використову- вали традиційний гідразингідрат, але потім у результаті оптимізації роботи установки його замінили на нетоксичний і більш доступний моноетаноламін. Загалом можна сказати, що наша пілотна установка повністю виправдала своє призна- чення як необхідний етап переходу до вели- котоннажного промислового виробництва. Більше року знадобилося на налагодження і доведення процесу до промислового рівня, що потребувало значних зусиль науковців, інженерів, операторів, аналітичної служби та обслуговуючого персоналу. Так, установку ці- лодобово обслуговує штат з 16 працівників, у Рис. 2. Схема НРРОа процесу ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 1 67 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ тому числі 4 операторів, інженера-технолога та інженера-механіка. Протягом року в початкову технологічну схему було внесено істотні зміни. Ми відмо- вилися від використання цеолітних модулів і однієї колони для зневоднення ацетонітри- лу, оскільки використання 83—85 % CH3CN не приводило до значного погіршення виходу пропіленоксиду. Це дозволило помітно змен- шити енергетичні витрати. Проте досягнення високої чистоти товарного пропіленоксиду > 99,95 % потребувало виготовлення і монта- жу додаткової колони його глибокого очищен- ня. Значним успіхом слід вважати застосуван- ня моноетаноламіну замість токсичних аміаку і гідразингідрату в процесі одержання пропі- леноксиду з пропілену і пероксиду водню. Це зроблено вперше. Зараз установку виведено на проєктний ре- жим виробництва 250 кг пропіленоксиду на годину (2000 т/рік) і передано в експлуатацію підприємству «Карпатнафтохім», яке уклало контракти та постачає вироблений товарний пропіленоксид в Європу. За основними показниками — витрати про- пілену (0,77 т) та пероксиду водню (0,68 т) на 1 т пропіленоксиду — наша технологія НРРОа не поступається промисловому Evonik-Uhde HPPO процесу [3]. Світовий лідер з виробни- цтва пропіленоксиду за НРРО технологією — компанія BASF визнала наш НРРОа процес як дійсно нову промислову технологію. Зараз спільно з BASF розробляється технологія ве- ликотоннажного виробництва нашого каталі- затора TIS-1 як менш ресурсо- і енергозатрат- ного, а отже, дешевшого за відомі аналоги. На нашу думку, співпрацю промисловців ТОВ «Виробнича група «Техінсервіс» і ТОВ «Карпатнафтохім» з науковцями Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України з розроблення нової технології можна розгля- дати як приклад розвитку цієї світової тенден- ції у вітчизняних умовах. ТОВ «Карпатнафтохім» має намір побуду- вати промислове виробництво пропіленокси- ду потужністю 130 тис. т/рік за НРРОа техно- логією. На завершення автори статті хотіли б ви- словити подяку всім науковцям та інженерам, які брали участь у реалізації цієї нової техно- логії, особливо Є.В. Каськову, О.Ю. Дагаєву, М.Є. Шаранді. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Russo V., Tesser R., Santacesaria E., Di Serio M. Chemical and Technical Aspects of Propene Oxide Production via Hydrogen Peroxide (HPPO Process). Ind. Eng. Chem. Res. 2013. 52(3): 1168—11178. DOI: https://doi.org/10.1021/ ie3023862 2. Perez Ferrandez D.M. Alternatives for the production of propene oxide. Technische Universiteit Eindhoven, 2015. 3. Propylene Oxide. The Evonik-Uhde HPPO Technology: Innovative, Profitable, Clean. https://ucpcdn.thyssenk- rupp.com/_legacy/UCPthyssenkruppBAIS/assets.files/products___services/chemical_plants___processes/organ- ic_chemicals___petrochemicals/2018-06-06_propylene-oxide-broschuere_zf.pdf 4. Clerici M.G., Bellussi G., Romano U. Synthesis of propylene oxide from propylene and hydrogen peroxide catalyzed by titanium silicalite. J. Catal. 1991. 129(1): 159—167. DOI: https://doi.org/10.1016/0021-9517(91)90019-Z 5. Patent of Europe EP0100118B1. Neri C., Buonomo F., Anfossi B. Process for the synthesis of glycol monomethyle- thers. Publ. 10.02.1985. 6. Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. Vol. 20. Wiley, 2004. 7. Brei V.V., Shchutskyi I.V. Bioethanol in Ukraine. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6): 71—76. DOI: https://doi. org/10.15407/visn2016.06.071 [Брей В.В., Щуцький І.В. Біоетанол в Україні. Вісн. НАН України. 2016. № 6. С. 71—76]. 8. Patent of Ukraine № 133250. Shchutskyi I.V. et al. The method of obtaining propylene oxide. Publ. 12.11.2018. [Патент України №133250. Щуцький І.В., Галузинський О.Г., Пронько Д.Ю., Брей В.В. Спосіб одержання оксиду пропілену. Опубл. 25.03.2019. Бюл. № 6/2019]. 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (1) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 9. Patent of Ukraine № 142563. Brei V.V. et al. The method of obtaining catalyst of epoxidation of propylene TIS-1. Publ. 10.06.2020. [Патент України № 142563. Брей В.В., Щуцький І.В., Милін А.М., Шаранда М.Є. Спосіб одержання каталізатора епоксидування пропілену TIS-1. Опубл. 10.06.2020. Бюл. № 11/2020.] Volodymyr V. Brei Institute for Sorption and Problems of Endoecology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9860-750X Igor V. Shchutskyi Techinservice Manufacturing Group Ltd, Kyiv, Ukraine Ivan M. Pidsadyuk Karpatnaftochim Ltd, Kalush, Ukraine NEW DOMESTIC HPPOA TECHNOLOGY FOR PROPYLENE OXIDE PRODUCTION The stages of development of new HPPOa technology for propylene oxide production from propylene and hydrogen peroxide are briefly described - from laboratory reactor (2017) to pilot plant (2020) with a capacity of 2,000 tons per year. Replacement of toxic methanol with available acetonitrile as solvent in the epoxidation reaction of propylene over proposed TIS-1 catalyst; three reactor unit with separate supply of hydrogen peroxide; absorber for saturation of azeo- tropic acetonitrile with propylene; the use of monoethanolamine instead of toxic hydrazine hydrate for deep purification of commercial propylene oxide (> 99.95%) is the essence of new technology. Ltd ”Karpatnaftochim” intends to build a facility for production of propylene oxide with a capacity of 130,000 tons per year using HPPOa technology. Keywords: propylene oxide, production, HPPOa technology, TIS-1 catalyst.

Нова вітчизняна HPPOа технологія виробництва пропіленоксиду

Репозитарії

Схожі ресурси