Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова)

7 січня 2022 року виповнюється 85 років видатному вченому-математику в галузі математичної фізики, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1989), лауреату двох іменних премій НАН України: ім. М.М. Крилова (1996) та ім. М.О. Лаврентьєва (2007), заступнику академіка-секретаря Від...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автори:	Котляров, В.П., Фельдман, Г.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Люди науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185001
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова) / В.П. Котляров, Г.М. Фельдман // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 1. — С. 81-86. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185001
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1850012022-08-29T01:26:47Z Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова) Котляров, В.П. Фельдман, Г.М. Люди науки 7 січня 2022 року виповнюється 85 років видатному вченому-математику в галузі математичної фізики, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1989), лауреату двох іменних премій НАН України: ім. М.М. Крилова (1996) та ім. М.О. Лаврентьєва (2007), заступнику академіка-секретаря Відділення математики НАН України (з 2009), головному науковому співробітнику Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, доктору фізико-математичних наук (1976), професору (1979), академіку НАН України (2003) Євгену Яковичу Хруслову. January 7, 2022 marks the 85th anniversary of the outstanding mathematician in the field of mathematical physics, winner of the State Prize of Ukraine in Science and Technology (1989), the M.M. Krylov Prize of the NAS of Ukraine (1996) and the M.O. Lavrentyev Prize of the NAS of Ukraine (2007), Deputy Academician-Secretary of the Department of Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine (since 2009), Chief researcher of the B. Verkin Institute for Low Temperature Physics and Engineering of the NAS of Ukraine, Doctor of Physical and Mathematical Sciences (1976), Professor (1979), Academician of the NAS of Ukraine (2003) Ievgen Ya. Khruslov. 2022 Article Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова) / В.П. Котляров, Г.М. Фельдман // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 1. — С. 81-86. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.01.081 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185001 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Люди науки Люди науки
spellingShingle	Люди науки Люди науки Котляров, В.П. Фельдман, Г.М. Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова) Вісник НАН України
description	7 січня 2022 року виповнюється 85 років видатному вченому-математику в галузі математичної фізики, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1989), лауреату двох іменних премій НАН України: ім. М.М. Крилова (1996) та ім. М.О. Лаврентьєва (2007), заступнику академіка-секретаря Відділення математики НАН України (з 2009), головному науковому співробітнику Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, доктору фізико-математичних наук (1976), професору (1979), академіку НАН України (2003) Євгену Яковичу Хруслову.
format	Article
author	Котляров, В.П. Фельдман, Г.М.
author_facet	Котляров, В.П. Фельдман, Г.М.
author_sort	Котляров, В.П.
title	Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова)
title_short	Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова)
title_full	Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова)
title_fullStr	Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова)
title_full_unstemmed	Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова)
title_sort	нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка нан україни є. я. хруслова)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Люди науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185001
citation_txt	Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова) / В.П. Котляров, Г.М. Фельдман // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 1. — С. 81-86. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT kotlârovvp netipovijšlâhumatematikudo85ríččâakademíkananukraíniêâhruslova AT felʹdmangm netipovijšlâhumatematikudo85ríččâakademíkananukraíniêâhruslova
first_indexed	2025-07-16T05:30:54Z
last_indexed	2025-07-16T05:30:54Z
_version_	1837780283195129856
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 1 81 НЕТИПОВИЙ ШЛЯХ У МАТЕМАТИКУ До 85-річчя академіка НАН України Є.Я. Хруслова 7 січня 2022 року виповнюється 85 років видатному вченому-математи- ку в галузі математичної фізики, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1989), лауреату двох іменних премій НАН Украї- ни: ім. М.М. Крилова (1996) та ім. М.О. Лаврентьєва (2007), заступнику академіка-секретаря Відділення математики НАН України (з 2009), го- ловному науковому співробітнику Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, доктору фізико-математичних наук (1976), професору (1979), академіку НАН України (2003) Євгену Яко- вичу Хруслову. Євген Якович Хруслов народився 7 січня 1937 р. у Харкові в робітничій сім’ї. Коли почалася війна, батько пішов солдатом на фронт, а Євген з матір’ю залишилися у Харкові і пройшли через усі жахіття окупації. У 1943 р. батько загинув. Після ви- зволення Харкова Євген пішов у школу. Повоєнне життя було складним і не дозволяло приділяти велику увагу навчанню. Євген багато допомагав матері і вітчиму, проте це не завадило йому стати найкращим учнем у класі, і школу він закінчив зі срібною медаллю. У 1954 р. срібна медаль дозволяла вступити до будь-якого закладу вищої освіти в країні без іспитів. Розвиток ракетної техніки та поширення ідей космонавтики заохочували молодь до вступу у профільні інститути. Євген мріяв бути конструкто- ром авіаційних і ракетних двигунів і подав документи до авіа- ційного інституту. Коли до завершення строку подання доку- ментів до вишів залишався один день, медкомісія авіаційного інституту повідомила Євгена, що він не може навчатися в їх- ньому інституті через проблеми із зором. Оскільки більшість вишів уже вичерпали квоту на прийом медалістів, Євген був змушений вступити до не дуже престижного з точки зору абі- турієнтів електромеханічного факультету Харківського полі- технічного інституту. КОТЛЯРОВ Володимир Петрович — доктор фізико-математичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу математичної фізики Фізико- технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України ФЕЛЬДМАН Геннадій Михайлович — член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи — керівник Математичного відділення Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України Євген Якович Хруслов ЛЮДИ ЛЮДИ НАУКИНАУКИ doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.01.081 82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (1) ЛЮДИ НАУКИ У роки навчання Євген був одним з найкра- щих студентів факультету, сталінським сти- пендіатом і закінчив інститут в 1959 р. з черво- ним дипломом. Після закінчення інституту він протягом 2 років працював інженером у хар- ківському проєктному інституті «Важпроме- лектропроект», більшість часу перебуваючи у відрядженнях в Кривому Розі на налагодженні прокатного стану. У цей період Євген Якович навіть не уявляв собі, що коли-небудь займатиметься наукою. Математика була його хобі. Згодом він зрозу- мів, що його не влаштовує рівень отриманих в інституті математичних знань, і вирішив само- стійно опанувати університетський курс для математиків, вибравши для цього знаменитий багатотомник В.І. Смирнова. Незважаючи на велику завантаженість на роботі, а також на появу сім’ї й дитини, Євген вечорами напо- легливо продовжував займатися самоосвітою. Саме за цим заняттям одного разу його застав старший колега по лабораторії, інженер Гліб Дмитрович Клягін. Він і виявився тією лю- диною, яка кардинально змінила долю Євгена Хруслова. Помітивши його щирий інтерес до математики, Клягін запропонував Євгену по- знайомитися, як він сказав, зі «справжнім жи- вим математиком» — Володимиром Олексан- дровичем Марченком. У той час В.О. Марченку запропонували очо- лити відділ математичної фізики у щойно ство- реному Фізико-технічному інституті низьких температур (ФТІНТ). Директор нового інсти- туту, професор Б.І. Вєркін, ставив перед мате- матичними відділами подвійну мету: математи- ки повинні були брати участь у наукових про- грамах інституту і, в ідеалі, мали стати однією з ланок творчого ланцюга фізики — математи- ки — конструктори — виробничники, з іншого боку — перед ними стояло завдання проводити фундаментальні дослідження, продовжуючи традиції харківської математичної школи. Повністю поділяючи ці наміри, Володимир Олександрович шукав нових співробітників серед молодих, математично обдарованих фі- зиків та інженерів. Г.Д. Клягін знав про це і порекомендував йому Хруслова. Щоб переві- рити здібності претендента, Володимир Олек- сандрович запропонував йому задачу, над якою сам розмірковував. Поставлену В.О. Марчен- ком інженерну проблему, пов’язану з турбо- генераторами, Євген розв’язав досить швидко. Переконавшись у його екстраординарних ма- тематичних здібностях, Володимир Олексан- дрович запропонував Є.Я. Хруслову вступити до аспірантури ФТІНТу. В.О. Марченко пере- конав Євгена, що, перебуваючи в середовищі активно працюючих математиків, він, навіть не маючи профільної математичної освіти, до- сить швидко здобуде необхідні знання. Зліва направо: ректор: Харківського національно- го університету І.Є. Тарапов, заступник директора ФТІНТ К.В. Маслов, Є.Я. Хруслов, В.О. Марченко. 1990-ті роки З А.Д. Мишкісом і В.О. Марченком на семінарі, при- свяченому 40-річчю математичних відділів ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України. 2000 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 1 83 ЛЮДИ НАУКИ Відтоді й дотепер усе життя Євгена Яковича нерозривно пов’язане з Фізико-технічним ін- ститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України. Він пройшов шлях від аспіран- та до заступника директора з наукової роботи. А тоді, наприкінці 1961 р., звільнившись з інже- нерної роботи, Євген Якович зміг більше часу приділяти самоосвіті та наполегливо працю- вати над дисертацією. У цей період В.О. Мар- ченко активно займався теорією дифракції. Спільно з В.П. Шестопаловим і З.С. Агранови- чем він запропонував новий потужний метод розв’язання задач дифракції електромагнітних хвиль на періодичних решітках ідеальної про- відності. Цей новий науковий напрям потім плідно розвивали протягом десятиліть пред- ставники харківської радіофізичної школи академіка В.П. Шестопалова. Задачі дифракції привели Володимира Олександровича до по- становки нового класу задач про опис асимп- тотичної поведінки розв’язків крайових задач для рівнянь у частинних похідних в областях з дрібнозернистою межею. Саме до вирішення цих проблем він і привернув увагу аспіранта Хруслова. У 1964 р. журнал «Математический сбор- ник» опублікував статтю В.О. Марченка і Є.Я. Хруслова «Крайові задачі в областях з дрібнозернистою межею», в якій було дослі- джено асимптотику розв’язку задачі Діріхле для рівняння Гельмгольца при подрібненні межі області. Ця публікація започаткувала но- вий напрям у теорії диференціальних рівнянь у частинних похідних — теорію усереднення, або англійською homogenization theory. Дещо пізніше, з кінця 1960-х років, ця теорія почала інтенсивно розвиватися у світі. Ще до появи широкого інтересу до теорії усереднення Євген Якович уже досліджував такі її нові важливі задачі, як задача Неймана для рівняння Гельмгольца в сильно пористих областях загального вигляду, задача про ре- зонансні явища проходження хвиль у тонких каналах та аналітичні властивості резольвент- усереднених задач. На цю тему в 1965 р. він за- хистив кандидатську дисертацію, а в 1972 р. — докторську. Є.Я. Хруслов уперше застосував до цього класу задач варіаційні методи, ввів поняття сильно і слабо зв’язаних областей та дефініції мезоскопічних характеристик таких областей. Це дозволило йому побудувати низ- ку цікавих нестандартних моделей мікронеод- норідних середовищ. Він також першим почав вивчати питання усереднення диференціаль- них операторів на ріманових поверхнях склад- ної мікроструктури. Частину цих досліджень було виконано у співпраці з відомим фран- цузьким математиком Луї Буте де Монвелем. Відкриття меморіальної дошки з нагоди 150-річчя з дня народження О.М. Ляпунова. Зліва направо: О.А. Борисенко, Л.А. Пастур, Є.Я. Хруслов, А.Д. Миш- кіс, В.О. Марченко, В.І. Коробов, М.О. Азарєнков, Г.М. Жолткевич. 25 червня 2007 р. Зі співробітниками відділу математичного моделю- вання фізичних процесів, яким Є.Я. Хруслов керував протягом майже 30 років. 2009 р. 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (1) ЛЮДИ НАУКИ У 1989 р. за роботи з дослідження асимпто- тичної поведінки розв’язків крайових задач в областях з дрібнозернистою межею В.О. Мар- ченку, І.В. Скрипнику і Є.Я. Хруслову було присуджено Державну премію Української РСР в галузі науки і техніки. Визнанням ви- сокого світового рівня цих досягнень стало запрошення Євгена Яковича виступити з пле- нарною доповіддю на Міжнародному конгресі математиків, який у 1994 р. проходив у Цюриху. Останні 20 років Є.Я. Хруслов займається задачами усереднення систем рівнянь, що опи- сують рух в’язкої нестисливої рідини з дріб- ними твердими частинками, які взаємодіють одна з одною за допомогою сил різної приро- ди. Такі системи є найпростішими моделями складних рідин з мікроструктурою (суспензій, полімерних рідин тощо). Євген Якович роз- робив нові методи їх досліджень, побудував типові усереднені моделі, що описують різні асимптотичні режими руху таких сумішей, коли розміри частинок прямують до нуля. Теорія усереднення, одним із засновників якої без сумніву є Євген Якович, — один з голо- вних напрямів його діяльності протягом усьо- го творчого шляху. Однак коло його матема- тичних інтересів цим далеко не обмежується. Він також є всесвітньо визнаним експертом у теорії нелінійних цілком інтегрованих рівнянь і систем та теорії обернених задач. Своїм при- ходом у цей напрям він також певною мірою зо бо в’я заний Володимиру Олександровичу Марченку. У 1974 р. в Уфі проходила конференція з те- орії солітонів, у якій брали участь усі найвизна- чніші фахівці Радянського Союзу в цій галузі. Природно, туди було запрошено й Володимира Олександровича Марченка, але він не зміг по- їхати і запропонував замість себе Євгена Яко- вича. Однією з найбільш бурхливо обговорюва- них невирішених проблем була задача про так званий розпад початкових даних типу сходин- ки для рівняння Кортевега—де Фріза. Доповідь О.В. Гуревича про наближений розв’язок задачі з чисто розривною сходинкою здивувала учас- ників конференції тим, що солітони виникали у моделі Кортевега—де Фріза за відсутності дискретного спектра відповідного оператора Лакса. Пояснення цьому феномену не було. За- хоплений цією проблемою, Євген Якович ґрун- товно вивчив метод оберненої задачі розсіюван- ня і на його основі зумів створити свій метод до- слідження асимптотики розв’язків нелінійних рівнянь з початковими даними типу сходинки. Зокрема, він пояснив і математично строго об- ґрунтував виникнення так званих асимпто- тичних солітонів, породжуваних однократним неперервним спектром задачі, і показав, що ці солітони мають залежну від часу фазу, що не спостерігається методом Уїзема. Згодом Євген Якович та його учні застосу- вали метод дослідження асимптотичної по- Урочисте відкриття конференції, присвяченої 90-річ- чю В.О. Марченка. 20 серпня 2012 р. На конференції з нагоди 95-річчя від дня народження В.О. Марченка. Червень 2017 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 1 85 ЛЮДИ НАУКИ ведінки таких розв’язків до інших нелінійних цілком інтегрованих рівнянь (нелінійне рів- няння Шредінгера, модифіковане рівняння Кортевега—де Фріза, рівняння синус-Гордона, рівняння ланцюжка Тоди). Для рівнянь Ка- домцева—Петвіашвілі було знайдено нові кла- си асимптотичних розв’язків у вигляді криво- лінійних асимптотичних солітонів. Наукові інтереси Євгена Яковича пов’яза ні також з теорією електромагнітного зондуван- ня, де виникають задачі дослідження та моде- лювання структури земної кори в інтересах пошуку корисних копалин. Зокрема, він роз- в’я зав важливі задачі щодо відновлення па- раметрів середовища за вимірюваннями ком- понентів електромагнітного поля на поверхні Землі. Розвинені ним методи довели свою ефективність у тестуванні даних реальних гео- фізичних експериментів. Характерною ознакою строгих математич- них результатів Є.Я. Хруслова є їх глибокий фізичний сенс. В їх основі лежать моделі, що мають численні застосування в техніці, еко- логії, медицині. Наприклад, Євген Якович досліджував сильно дисперсні електрично за- ряджені суспензії, які моделюються системою пов’язаних рівнянь Нав’є—Стокса—Фокке- ра—Планка—Пуассона, що описують процеси осідання аерозолів промислового походження, які містять важкі метали. Він також побуду- вав модель двовимірного фотонного метама- теріалу із заданими лакунами у спектрі. Такі моделі застосовують у радіофізиці для забез- печення поширення електромагнітних хвиль у заданих частотних інтервалах. Є.Я. Хруслов розробив нові чисельні методи розв’язання диференціальних рівнянь, які виникають при дослідженні наслідків екологічних катастроф, пов’язаних із забрудненим пилом, як, напри- клад, у разі ядерного вибуху. За високі досягнення в науці Євгена Якови- ча Хруслова нагороджено орденом «Знак По- шани» (1986), орденом «За заслуги» III ступе- ня (2008), Грамотою Верховної Ради України (2010). Він є лауреатом іменних премій НАН України — премії ім. М.М. Крилова (1996) і премії ім. М.О. Лаврентьєва (2007). Є.Я. Хруслов — автор понад 150 наукових робіт, у тому числі 5 монографій . Йому на- лежать фундаментальні результати в таких на- прямах: • теорія усереднення крайових задач мате- матичної фізики в областях складної мікро- структури; Марченко В.А., Хруслов Е.Я. Краевые задачи в облас- тях с мелкозернистой границей. Киев: Наук. дум- ка,1974; Марченко В.А., Хруслов Е.Я. Усредненные модели микронеоднородных сред. Киев: Наук. думка, 2005; Marchenko V.A., Khruslov E.Ya. Homogenization of Par- tial Differential Equations. Progress in Mathematical Physics. Birkhäuser Boston, Inc., MA, 2006. DOI: https://doi.org/10.1007/978-0-8176-4468-0 Хруслов Е.Я. Усредненные модели динамики суспен- зий. Киев: Наук. думка, 2016; Khruslov E.Ya. Homogenized Models of Suspension Dy- namics. EMS Tracts in Mathematics. Vol. 34. EMS, 2021. DOI: https://doi.org/10.4171/ETM/34 З правнуками. Червень 2021 р. 86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (1) ЛЮДИ НАУКИ • теорія обернених задач електромагнітного зондування; • теорія цілком інтегрованих нелінійних еволюційних рівнянь; • теорія усереднених моделей у гідродина- міці і теорії пружності. Крім інтенсивної і плідної наукової діяль- ності Євген Якович проводить велику науково- організаційну роботу. Протягом багатьох років він був заступником директора з наукової ро- боти — керівником Математичного відділення Фізико-технічного інституту низьких темпера- тур ім. Б.І. Вєркіна НАН України. Він також є заступником академіка-секретаря Відділення математики НАН України та головою спеціалі- зованої ради із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук, президентом Харківського математичного товариства, чле- ном редколегій кількох наукових журналів. Багато часу і зусиль Євген Якович віддає викладанню та вихованню молодих наукових кадрів. Протягом більш як 40 років він читав різні курси в Харківському національному уні- верситеті ім. В.Н. Каразіна і припинив викла- дацьку діяльність лише у віці 78 років. Під його керівництвом було захищено кілька десятків дипломних проєктів, деякі з них були досить серйозними науковими роботами. Він — по- чесний доктор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Величезну ува- гу Євген Якович приділяє вихованню молодих співробітників у стінах рідного інституту. Під його керівництвом було захищено 21 канди- датську і 3 докторські дисертації. Він охоче і багато працює не лише зі своїми учнями, а й з учнями своїх колег, докладає зусиль для того, щоб українська математична школа продовжу- вала активно розвиватися і зберігала високі позиції у світі, навіть у нинішній непростий для країни час. Основним хобі Євгена Яковича є аматор- ський спорт. У студентські роки він займався боротьбою, пізніше водним туризмом, а от бі- гом і лижами — все життя. У свої 85 він пере- буває в гарній фізичній формі і, як завжди, ак- тивно працює. Широта наукових інтересів та ерудиція, від- даність науці й висока вимогливість до себе, постійна увага до учнів і колег та готовність надати допомогу — невід’ємні риси характеру Євгена Яковича. Його скромність, доброзич- ливість і шанобливе ставлення до людей зна- ходять вдячний відгук у всіх, хто мав нагоду спілкуватися з ним. Vladimir P. Kotlyarov B. Verkin Institute for Low Temperature Physics and Engineering of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0307-7997 Gennadiy M. Feldman B. Verkin Institute for Low Temperature Physics and Engineering of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5163-4079 THE UNUSUAL WAY TO MATHEMATICS To the 85th anniversary of Academician of the NAS of Ukraine Ie.Ya. Khruslov January 7, 2022 marks the 85th anniversary of the outstanding mathematician in the field of mathematical physics, win- ner of the State Prize of Ukraine in Science and Technology (1989), the M.M. Krylov Prize of the NAS of Ukraine (1996) and the M.O. Lavrentyev Prize of the NAS of Ukraine (2007), Deputy Academician-Secretary of the Department of Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine (since 2009), Chief researcher of the B. Verkin Institute for Low Temperature Physics and Engineering of the NAS of Ukraine, Doctor of Physical and Mathematical Sciences (1976), Professor (1979), Academician of the NAS of Ukraine (2003) Ievgen Ya. Khruslov.

Нетиповий шлях у математику (до 85-річчя академіка НАН України Є. Я. Хруслова)

Репозитарії

Схожі ресурси