Діотима: перверсія здорового глузду (типологія жіночих архетипів у романі Р. Музіля „Людина без властивостей”)

Аналізується постать Герміни Туцці (леґендарної Діотими – з погляду головного персонажа) з її поліфонічним звучанням та феміністичною інтенцією. Наголошується на буковинському зразку постаті. Вказана характерологічна модель постає у романі як “метаморфоза душі” й позначена своєрідним прагненням до “...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Пагут, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2009
Назва видання:Питання літературознавства
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18501
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Діотима: перверсія здорового глузду (типологія жіночих архетипів у романі Р. Музіля „Людина без властивостей”) / О. Пагут // Питання літературознавства: Науковий збірник. — Чернівці: Рута, 2009. — Вип. 78. — С. 328-334. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Аналізується постать Герміни Туцці (леґендарної Діотими – з погляду головного персонажа) з її поліфонічним звучанням та феміністичною інтенцією. Наголошується на буковинському зразку постаті. Вказана характерологічна модель постає у романі як “метаморфоза душі” й позначена своєрідним прагненням до “інтелектуалізації” психологізму. На такому прикладі автор полемізує з приводу місця жінки в сучасному їй патріархальному суспільстві. Діотима розглядається як втілення “пустої енерґії”, наголошується на втраті нею архетипної сутності жінки; зосереджується увага на функції міфологічного імені в романі та критичній позиції Ульріха щодо креативності Герміни.