Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка)
23 лютого 2022 р. виповнюється 80 років видатному українському математику в галузі теорії випадкових процесів та її застосувань, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2003), лауреату премії ім. М.В. Остроградського НАН України (2002), провідному науковому співробітнику відділу...
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185021 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) / О.В. Арясова, Б.І. Копитко, М.М. Осипчук // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 111-115. укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-185021 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1850212022-08-30T01:26:08Z Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) Арясова, О.В. Копитко, Б.І. Осипчук, М.М. Люди науки 23 лютого 2022 р. виповнюється 80 років видатному українському математику в галузі теорії випадкових процесів та її застосувань, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2003), лауреату премії ім. М.В. Остроградського НАН України (2002), провідному науковому співробітнику відділу теорії випадкових процесів Інституту математики НАН України, доктору фізико-математичних наук (1978), професору (1991), члену-кореспонденту НАН України (1995) Миколі Івановичу Портенку. 2022 Article Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) / О.В. Арясова, Б.І. Копитко, М.М. Осипчук // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 111-115. укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185021 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Люди науки Люди науки |
| spellingShingle |
Люди науки Люди науки Арясова, О.В. Копитко, Б.І. Осипчук, М.М. Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) Вісник НАН України |
| description |
23 лютого 2022 р. виповнюється 80 років видатному українському математику в галузі теорії випадкових процесів та її застосувань, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2003), лауреату премії
ім. М.В. Остроградського НАН України (2002), провідному науковому співробітнику відділу теорії випадкових процесів Інституту математики НАН України, доктору фізико-математичних наук (1978), професору (1991),
члену-кореспонденту НАН України (1995) Миколі Івановичу Портенку. |
| format |
Article |
| author |
Арясова, О.В. Копитко, Б.І. Осипчук, М.М. |
| author_facet |
Арясова, О.В. Копитко, Б.І. Осипчук, М.М. |
| author_sort |
Арясова, О.В. |
| title |
Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) |
| title_short |
Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) |
| title_full |
Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) |
| title_fullStr |
Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) |
| title_full_unstemmed |
Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) |
| title_sort |
учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента нан україни м.і. портенка) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Люди науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185021 |
| citation_txt |
Учитель, який завжди поруч (до 80-річчя члена-кореспондента НАН України М.І. Портенка) / О.В. Арясова, Б.І. Копитко, М.М. Осипчук // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 111-115. укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT arâsovaov učitelʹâkijzavždiporučdo80ríččâčlenakorespondentananukraínimíportenka AT kopitkobí učitelʹâkijzavždiporučdo80ríččâčlenakorespondentananukraínimíportenka AT osipčukmm učitelʹâkijzavždiporučdo80ríččâčlenakorespondentananukraínimíportenka |
| first_indexed |
2025-07-16T05:32:20Z |
| last_indexed |
2025-07-16T05:32:20Z |
| _version_ |
1837780373105278976 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 111
Микола Іванович Портенко
УЧИТЕЛЬ, ЯКИЙ ЗАВЖДИ ПОРУЧ
До 80-річчя члена-кореспондента НАН України
М.І. Портенка
23 лютого 2022 р. виповнюється 80 років видатному українському мате-
матику в галузі теорії випадкових процесів та її застосувань, лауреату
Державної премії України в галузі науки і техніки (2003), лауреату премії
ім. М.В. Остроградського НАН України (2002), провідному науковому спів-
робітнику відділу теорії випадкових процесів Інституту математики НАН
України, доктору фізико-математичних наук (1978), професору (1991),
члену-кореспонденту НАН України (1995) Миколі Івановичу Портенку.
Микола Іванович Портенко народився 23 лютого 1942 р.
в с. Калинівка на Черкащині в родині вчителів. У цьому ма-
льовничому шевченківському краї пройшло його дитинство та
шкільні роки.
Наукову діяльність Микола Іванович розпочав ще в сту-
дентські роки, навчаючись у 1958—1963 рр. на механіко-ма-
тематичному факультеті Київського державного університету
ім. Т.Г. Шевченка. Під впливом всесвітньо відомих українських
математиків Й.І. Гіхмана, А.В. Скорохода, М.Й. Ядренка, лек-
ції яких він слухав, поступово почали формуватися наукові ін-
тереси майбутнього вченого.
Після закінчення університету М.І. Портенко залишився на
механіко-математичному факультеті, вступивши до аспіран-
тури. Під керівництвом професора, члена-кореспондента АН
УРСР Йосипа Ілліча Гіхмана він підготував кандидатську ди-
сертацію «Деякі результати теорії адитивних функціоналів від
марковських процесів», яку успішно захистив у 1967 р.
У 1966 р. Микола Іванович разом зі своїм учителем Й.І. Гіх-
маном за запрошенням переїхав до Донецька, де працював у но-
воствореному Інституті прикладної математики і механіки АН
УРСР і одночасно викладав на кафедрі теорії ймовірностей у До-
нецькому державному університеті. У цей період М.І. Портенко
отримав низку важливих результатів, пов’язаних з дослідженням
локальної поведінки траєкторій звичайного багатовимірного ди-
фузійного процесу за допомогою функціоналів типу кількості
перетинів його дискретною апроксимацією границі даної області.
Повернувшись до Києва в 1972 р., Микола Іванович почав пра-
цювати у відділі теорії випадкових процесів Інституту математи-
АРЯСОВА
Ольга Вікторівна —
доктор фізико-математичних
наук, завідувач відділу
тектонофізики Інституту
геофізики ім. С.І. Субботіна
НАН України
КОПИТКО
Богдан Іванович —
доктор фізико-математичних
наук, професор Ченстоховського
політехнічного університету
(Польща)
ОСИПЧУК
Михайло Михайлович —
доктор фізико-математичних
наук, професор
Прикарпатського національного
університету імені Василя
Стефаника
112 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2)
ЛЮДИ НАУКИ
ки АН УРСР, який очолював член-кореспондент
АН УРСР (з 1985 р. — академік НАН України)
Анатолій Володимирович Скороход. Спілкуван-
ня і співпраця з цим видатним ученим значною
мірою вплинули на розширення кола наукових
інтересів, формування філософських поглядів і
громадянської позиції Миколи Івановича.
Прийшовши у відділ теорії випадкових про-
цесів, М.І. Портенко відразу взявся за реалізацію
вже певний час виношуваної ним ідеї, пов’язаної
з побудовою математичної моделі фізичного
явища дифузії у скінченновимірному евклідово-
му просторі з наперед заданими локально необ-
меженими дифузійними характеристиками руху,
що називаються вектором переносу та матрицею
дифузії. Використовуючи оригінальні евристич-
ні міркування та розвиваючи аналітичні методи,
що ґрунтуються на теорії теплових і параболіч-
них потенціалів, він уперше побудував важливі
класи квазідифузійних процесів з достатньо ре-
гулярною матрицею дифузії та вектором пере-
носу, який є інтегровним у деякому достатньо
високому степені або являє собою узагальнену
функцію типу похідної від міри, зосередженої
на досить гладкій поверхні. Це означає, що для
таких процесів локальні характеристики руху іс-
нують лише в сенсі узагальнених функцій. Крім
того, було доведено, що траєкторії побудованих
процесів є розв’язками відповідних стохастич-
них диференціальних рівнянь. Результати до-
сліджень з цієї тематики увійшли до докторської
дисертації Миколи Івановича «Узагальнені ди-
фузійні процеси», яку він захистив в Інституті
математики АН УРСР у 1978 р. У 1982 р. у ви-
давництві «Наукова думка» вийшла друком
його монографія з такою самою назвою, а згодом
її було перевидано англійською мовою1.
У 1980-х — 1990-х роках наукова творчість
М.І. Портенка була пов’язана з розвитком його
попередніх ідей та створенням нових методів
побудови й дослідження властивостей як уза-
гальнених дифузійних, так і деяких інших кла-
сів випадкових процесів. Виділені та побудо-
вані ним тоді дифузійні процеси, які допуска-
ють узагальненими вектор переносу і матрицю
дифузії, тепер сам автор цілком обґрунтовано
інтерпретує як такі, що можуть слугувати ма-
тематичними моделями фізичного явища ди-
фузії в середовищах, у яких на фіксованих по-
верхнях розташовані різного типу мембрани.
Основні результати цього періоду, отрима-
ні Миколою Івановичем як одноосібно, так
і разом зі своїми учнями, підсумовано в його
монографіях «Дифузія в середовищах з напів-
прозорими мембранами» (1994) та «Процеси
дифузії в середовищах з мембранами» (1995).
У цих працях, крім питань, пов’язаних з по-
будовою узагальнених дифузійних процесів,
було також досліджено поведінку дифузійно-
го процесу поблизу напівпрозорої мембрани.
Основним функціоналом, який характеризує
цю поведінку, в певному розумінні є кількість
перетинів процесом цієї мембрани. Одержано
граничні розподіли кількості перетинів мемб-
рани дискретною апроксимацією процесу за
умови, що крок дискретизації часу прямує до
нуля. Наведені в цих роботах результати свід-
чать, зокрема, наскільки істотно відрізняється
поведінка процесу поблизу звичайної мембра-
ни від його поведінки біля мембрани з влас-
тивістю затримки або мембрани з липучими
точками. Для мембран без затримки кількість
перетинів (у тому розумінні, що розглядаєть-
ся) має граничний розподіл при нормуванні
її відповідним нормуючим множником, і цей
1 Portenko N.I. Generalized diffusion processes. American
Mathematical Society, Providence, R.I., 1990.
Лекція в університетській аудиторії
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 113
ЛЮДИ НАУКИ
нормуючий множник може бути охарактери-
зованим. Якщо ж мембрана липуча, зазначена
кількість перетинів має граничний розподіл
уже без нормуючого множника, і до того ж гра-
ничний розподіл є дискретним.
Більше того, використовуючи закладені у
цих працях ідеї, Микола Іванович зовсім не-
щодавно вперше побудував вінерів процес в
евклідовому просторі з мембраною на заданій
гіперплощині такою, що функція, яка відіграє
роль коефіцієнта пропускання мембрани, є до-
вільною вимірною функцією зі значеннями в
проміжку [–1, 1] (всі попередні результати до-
сліджень таких процесів стосувалися виключ-
но випадків, коли згадана функція є неперерв-
ною), а також довів теорему про граничний
розподіл кількості перетинів мембрани дис-
кретною апроксимацією цього процесу. У ме-
жах цієї моделі цікавою виявилася прозора ін-
терпретація згаданого граничного розподілу у
випадку пористої мембрани.
Узагальнені дифузійні процеси в розумінні
М.І. Портенка знайшли важливі застосування
в прикладних задачах. Зокрема, у статті 2 фран-
цузьких математиків зазначено, що процеси
дифузії, які допускають узагальненим вектор
переносу, можна використовувати при моде-
люванні фізичних процесів, що відбуваються
всередині ядерного реактора. Зауважимо, що
й сьогодні багато українських та зарубіжних
вчених продовжують активно вивчати з різних
точок зору узагальнені дифузійні процеси.
Починаючи з середини 1990-х років Микола
Іванович усе більше зосереджує свою увагу на
дослідженні актуальних проблем, що постають
при вивченні стійких випадкових процесів, їх пе-
ретворень та застосувань до початково-крайових
задач для псевдодиференціальних рівнянь.
Не залишилася поза увагою М.І. Портенка і
тематика, пов’язана з історією становлення та
розвитку української школи теорії ймовірнос-
2 Mastrangelo M., Dehen D. Opérateurs différentiels
paraboliques à coefficients continus par morceaux et
admettant un drift généralisé. (Parabolic differential
operators with piecewise smooth coefficients and
containing a generalized drift). Bulletin des Sciences
Mathématiques. Deuxième Série. 1992. 116: 67—93.
тей. Власну думку з цього питання він неодно-
разово висловлював у своїх статтях, доповідях
на наукових конференціях, спеціально органі-
зованих семінарах та в різного роду дискусіях.
Заслуговує на увагу також його нещодавня
лекція за цією тематикою, з якою Микола Іва-
нович виступив цьогоріч на січневому засідан-
ні вченої ради Інституту математики.
Протягом 1995—2006 рр. М.І. Портенко був
завідувачем відділу теорії випадкових процесів,
а в період з 1988 по 1996 р. — заступником ди-
ректора з наукової роботи Інституту математики
НАН України. Він є головним редактором нау-
кового журналу «Theory of Stochastic Processes»,
членом редакційної колегії журналу «Теорія
ймовірностей та математична статистика».
Плідну наукову роботу Микола Іванович
поєднує з педагогічною діяльністю. Протя-
гом багатьох років він працював за сумісни-
цтвом на посаді професора в Київському на-
ціональному університеті імені Тараса Шев-
ченка. Студенти інших університетів також
мали можливість слухати його лекції. В різні
роки він працював запрошеним професором
у Friеdrich Schiller University (Jena, Germany,
1989, 1992), Львівському національному уні-
верситеті імені Івана Франка (2001), Michigan
State University (East Lansing, Michigan, USA,
1993—1998, 2002, 2005, 2006), Чернівецькому
національному університеті імені Юрія Федь-
ковича (2004, 2005), Прикарпатському націо-
Відеолекція М.І. Портенка
114 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2)
ЛЮДИ НАУКИ
Микола Іванович Портенко зі своїми учнями та коле-
гами по відділу теорії випадкових процесів на конфе-
ренції у Ворохті
пав з доповідями на численних наукових кон-
ференціях, симпозіумах, конгресах та різного
роду семінарах. Часто він був організатором і
натхненником таких заходів. Особливо хотіло-
ся б відзначити важливу роль Миколи Івано-
вича у проведенні наукової конференції «Су-
часні проблеми теорії ймовірностей та мате-
матичного аналізу» (Ворохта, 2010—2020 рр.),
яку організовували Прикарпатський націо-
нальний університет імені Василя Стефаника
разом з Інститутом математики НАН України.
М.І. Портенко є головою журі конкурсу на-
укових робіт імені А.В. Скорохода для студен-
тів закладів вищої освіти України. Завдяки
зусиллям Миколи Івановича в Інституті мате-
матики НАН України було засновано премію
імені А.В. Скорохода для молодих учених, яка
присуджується раз на п’ять років.
Під керівництвом М.І. Портенка 11 його
учнів стали кандидатами наук, троє з них здо-
були докторські ступені.
Однак життя Миколи Івановича наповнене
не лише математикою. Його цікавлять і багато
інших сфер людської культури. Ще зі шкіль-
них років він захоплюється літературою, жи-
вописом, музикою, історією України та своєї
малої батьківщини.
Загалом в особі Миколи Івановича найкра-
щі людські якості гармонійно поєднуються з
високим професіоналізмом вченого та вчите-
ля. Колеги й учні, а також усі, кому поталани-
ло близько знати Миколу Івановича, цінують
його за велику життєву мудрість, людяність,
надзвичайну порядність, колосальну праце-
здатність, широку ерудицію та глибокі знання.
Ось лише кілька свідчень тому.
Б.І. Копитко: «Я познайомився з Миколою
Івановичем у 1978 р., коли вступив до аспіран-
тури при відділі випадкових процесів Інститу-
ту математики АН УРСР, а М.І. Портенко був
призначений моїм науковим керівником. У цей
період зустрічалися ми з ним досить часто. Тоді
в Інституті математики та Київському універ-
ситеті регулярно проходили наукові семінари з
теорії ймовірностей під керівництвом академіка
А.В. Скорохода, які були дуже популярні у фа-
ховій спільноті, їх відвідували багато вчених, у
нальному університеті імені Василя Стефани-
ка (Івано-Франківськ, 2009).
Упродовж усієї своєї професійної діяльності
особливу увагу М.І. Портенко приділяв розви-
тку та популяризації науки, регулярно висту-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 115
ЛЮДИ НАУКИ
тому числі й аспіранти. І ось у дні цих семінарів
я мав чудову можливість поспілкуватися з Учи-
телем, поставити йому свої запитання, отрима-
ти від нього наукову консультацію. Досить час-
то, після інтенсивної праці в стінах Інституту,
він пропонував прогулятися разом, пройтися
його улюбленими київськими вулицями.
Оскільки Микола Іванович щиро любить
Київ, а до того ж досконало обізнаний з його
історією, культурними традиціями та мисте-
цтвом, природно, що такі прогулянки завжди
були надзвичайно цікавими і супроводжува-
лися захоплюючими розповідями Учителя про
історію тих чи інших легендарних місць, яких
у Києві безліч, про чудові архітектурні шедев-
ри, повз які ми проходили. Згодом я не без по-
диву дізнався, що Микола Іванович майже на
професійному рівні знається на живописі, кла-
сичній та сучасній музиці. Він охоче знайомив
мене з мелодіями своєї юності, знав багато ма-
ловідомих українських народних пісень.
Іноді Микола Іванович запрошував мене до
себе додому, щоб попрацювати над вирішенням
досліджуваних нами математичних проблем.
Так я познайомився з його чудовою сім’єю —
дружиною Аліною Василівною та донькою
Іринкою. Микола Іванович і Аліна Василівна
дуже пишаються своєю донькою, яка стала те-
пер відомим музикантом, усім серцем люблять
свою онучку Настусю.
Я безмежно вдячний моєму Учителю за на-
вчання, безкорисливу допомогу в науковій
праці та постійну підтримку, яку я відчуваю й
донині».
М.М. Осипчук: «Микола Іванович регу-
лярно проводив семінари зі своїми аспіран-
тами. На них відбувалося обговорення задач,
над якими працювали молоді вчені. Після тих
семінарів я часто мав можливість пройтися
з Учителем дорогою до метро (та ще й не до
найближчої станції) і під час цих прогулянок
дізнавався від Миколи Івановича багато ці-
кавих речей з історії, літератури, мистецтва.
Здається, немає такої сфери, в якій у Миколи
Івановича не було б ґрунтовних, майже енци-
клопедичних знань. Це заворожує, бо завжди
приємно і цікаво слухати, черпаючи з тієї не-
вичерпної криниці знань і досвіду. Дякувати
Богу, такі наші бесіди продовжуються й досі».
О.В. Арясова:
«— А Ви були моєю студенткою? — запитав
мене Микола Іванович під час нашої з ним пер-
шої зустрічі після мого вступу до аспірантури.
— Так, — відповіла я.
— Щось я Вас не пам’ятаю, — задумливо ви-
мовив Учитель.
А запам’ятати мене було важко, оскільки
на лекціях я з’являлася дуже рідко, адже па-
ралельно навчалася в консерваторії і вважала,
що музика для мене цікавіша і важливіша за
математику.
Мої заняття в консерваторії продовжилися,
а Микола Іванович поступово почав вводити
мене в коло задач, над якими я мала працюва-
ти. Усе почалося з нескладно написаної книж-
ки і невеликих статей. Учитель не тиснув і не
наполягав, спостерігаючи, чи докладатиму я
певних зусиль, чи так і залишуся недостатньо
освіченим математиком-музикантом.
Саме в такий спосіб навчав мене Микола
Іванович, терпляче відповідаючи часом на не
дуже розумні запитання і детально пояснюючи
не надто складні, як я тепер розумію, доведен-
ня теорем.
Для мене дуже почесно і приємно відчувати
себе членом клану учнів Миколи Івановича.
Спілкування з Учителем завжди цінне і цікаве.
Він — людина глибоко інтелігентна, з чудовим
почуттям гумору. Його історії й анекдоти за-
вжди доречні й дотепні. Він прекрасно співає
українські пісні, виконуючи їх разом з учнями
на кілька голосів. А яке задоволення танцю-
вати вальс з Учителем! Щоправда, мої скром-
ні навички, на жаль, не відповідали вмінням
партнера.
Я сумую за нашими зустрічами, яких у коро-
навірусну епоху дуже не вистачає. Однак знаю,
Учителю, що Ви можете ще багато чого навчи-
ти своїх учнів, і впевнена, що Ваша наснага на-
дихатиме нас ще довгі роки».
Щиро вітаємо Миколу Івановича з ювілеєм,
бажаємо йому міцного здоров’я, багато щасли-
вих років життя і подальших успіхів у науко-
вій діяльності.
|