Штрихи біографії Степана Соснового – першого українського дослідника подій Голодомору 1932–1933 рр.

• Видавець: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
• Дата: 2022
• Автор: Салтан, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Дослідницькі нотатки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185118
• Цитувати: Штрихи біографії Степана Соснового – першого українського дослідника подій Голодомору 1932–1933 рр. / О. Салтан // Сіверянський літопис. — 2022. — № 1. — С. 159-169. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

З-поміж великої кількості дослідників Голодомору 1932–1933 рр. особливе місце посідає постать Степана Миколайовича Соснового, біографія якого стала відома широкому загалу завдяки результатам багаторічного дослідження автора цієї статті. Мета роботи. Шляхом комплексного вивчення та аналізу великого масиву історичних джерел дослідити життєвий шлях та суспільно-політичну діяльність харківського економіста Степана Соснового, який першим застосував науковий підхід у вивченні подій Голодомору 1932–1933 рр. Методологія дослідження визначається підбором та оптимальним поєднанням низки методів, зокрема: біографічного, хронологічного, предметно-логічного, аналітичного тощо. Новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній історичній науці окреслено життєвий шлях С. Соснового, якого сучасні історики й демографи відносять до перших апологетів у вивченні геноциду українського селянства часів сталінської колективізації. Висновки. Біографія С. Соснового сповнена драматичних епізодів, у вирі яких йому вдавалося змінювати професії, пристосовуватися до мінливості історичних подій та просто виживати. Життя дослідника можна поділити на три етапи: довоєнний, окупаційний і повоєнний. Перший етап характеризується продуктивною науково-творчою активністю, що була перервана після гучного звільнення вченого з Харківського Землевпорядного Інституту. Ймовірно саме тоді змінився і його світогляд та ставлення до радянської влади. Проявом прихованих антирадянських позицій стала його фрагментарна, але яскрава науково-аналітична діяльність у роки нацистської окупації Харкова. Саме в цей період у газеті «Нова Україна» було опубліковано статті, у яких автор піддав нищівній критиці сталінську аграрну революцію в Україні, що, врешті-решт, призвела до трагічних подій Голодомору. Третій – повоєнний етап життя – включає підперіоди: до і після арешту. Слід зазначити, що після відбуття покарання й амністії С. Сосновий став геть іншою людиною, яка вже ніколи не критикувала радянську систему. Незважаючи на фундаментальність цього дослідження, біографія Степана Соснового містить низку білих плям, наявність яких відкриває для істориків нові напрямки вивчення його життєвого шляху.