Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.)

У доповіді наведено попередню оцінку втрат економіки України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, яку було виконано із застосуванням розробленого в Інституті економіки та прогнозування НАН України модельного апарату. Зазначено, що крім оперативного державного планування іншою важливою...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автор:	Геєць, В.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185175
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.) / В.М. Геєць // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 30-38. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185175
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1851752022-09-06T01:25:48Z Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.) Геєць, В.М. З кафедри Президії НАН України У доповіді наведено попередню оцінку втрат економіки України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, яку було виконано із застосуванням розробленого в Інституті економіки та прогнозування НАН України модельного апарату. Зазначено, що крім оперативного державного планування іншою важливою складовою економічної політики воєнного часу має бути розроблення стратегічного плану заходів з реконструкції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післявоєнного соціоекономічного розвитку. до роботи над яким повинні долучитися фахівці НАН України. The report provides a preliminary assessment of Ukraine's economic losses due to the armed aggression of the Russian Federation, which was performed using the model apparatus developed at the Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine. It is noted that in addition to operational state planning, another important component of wartime economic policy should be the development of strategic action plan for the reconstruction of sectoral infrastructure and the restoration of normal power sector functioning in conditions of postwar socio-economic development. It is emphasized that specialists of the NAS of Ukraine should join the work on said plan. 2022 Article Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.) / В.М. Геєць // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 30-38. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.05.030 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185175 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Геєць, В.М. Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді наведено попередню оцінку втрат економіки України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, яку було виконано із застосуванням розробленого в Інституті економіки та прогнозування НАН України модельного апарату. Зазначено, що крім оперативного державного планування іншою важливою складовою економічної політики воєнного часу має бути розроблення стратегічного плану заходів з реконструкції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післявоєнного соціоекономічного розвитку. до роботи над яким повинні долучитися фахівці НАН України.
format	Article
author	Геєць, В.М.
author_facet	Геєць, В.М.
author_sort	Геєць, В.М.
title	Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.)
title_short	Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.)
title_full	Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.)
title_fullStr	Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.)
title_full_unstemmed	Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.)
title_sort	про оцінку економічних втрат україни внаслідок збройної агресії рф (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 30 березня 2022 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185175
citation_txt	Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.) / В.М. Геєць // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 5. — С. 30-38. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT geêcʹvm proocínkuekonomíčnihvtratukraínivnaslídokzbrojnoíagresíírfstenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni30bereznâ2022r
first_indexed	2025-07-16T05:42:46Z
last_indexed	2025-07-16T05:42:46Z
_version_	1837781029285265408
fulltext	30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) ПРО ОЦІНКУ ЕКОНОМІЧНИХ ВТРАТ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 року У доповіді наведено попередню оцінку втрат економіки України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, яку було виконано із застосуванням розробленого в Інституті економіки та прогнозування НАН України мо- дельного апарату. Зазначено, що крім оперативного державного плану- вання іншою важливою складовою економічної політики воєнного часу має бути розроблення стратегічного плану заходів з реконструкції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післявоєнного соціоекономічного розвитку. до роботи над яким по- винні долучитися фахівці НАН України. Шановні члени Президії! Шановні колеги! Кількісні оцінки падіння ВВП України внаслідок війни, роз- в’я за ної Російською Федерацією, зараз є досить умовними че- рез продовження гострої фази бойових дій, щоденне зростання втрат виробничого та інфраструктурного потенціалу України та відсутність ознак не лише завершення, а й навіть призупи- нення воєнної інтервенції РФ. При цьому безпосереднє скорочення ВВП України спричи- няють такі чинники, як руйнування виробничих потужностей, житлового фонду, нежитлової, транспортної та соціальної інф- раструктур; обмеження використання національного земель- ного фонду внаслідок його часткової окупації, а також шкоди, завданої мінуванням, обстрілами та забрудненням українських територій; скорочення частки робочої сили, зайнятої у про- дуктивному виробництві; зменшення обсягу споживчих ви- трат населення; переорієнтація державних видатків на користь сфер, які прямо не пов’язані з виробництвом ВВП; зростання рівня інфляції, боргових зобов’язань та знецінення національ- ної валюти; прямі та суміжні інвестиційні втрати; підвищення цін на енергоресурси; зниження якості людського капіталу че- рез психологічні травми та ризик втрати життя. ГЕЄЦЬ Валерій Михайлович — академік НАН України, директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.05.030 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 31 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Прямі та опосередковані втрати України ви- значатимуться також глобальними факторами, такими як уповільнення світової економіки внаслідок руйнації налагоджених товарно-збу- тових ланцюгів, зростання цін на сировину та енергоресурси, підвищення загальних міжна- родних ризиків, зростання рівня світової конф- ронтації та нарощування оборонних витрат. Зважаючи на ці загрози кількісні оцінки міжнародних організацій та експертних груп свідчать про економічний спад в Україні у 2022 р. Так, МВФ у своєму березневому звіті прогнозує, що у 2022 р. реальний ВВП Укра- їни знизиться на 10 %, але цей сценарій мож- ливий за умови швидкого закінчення війни. В іншому разі річне скорочення може сягнути 25—35 %. Бюджетний дефіцит збільшиться на 3 % ВВП. Очікується, що рецесія призведе до зменшення податкових надходжень приблиз- но на 4 % ВВП порівняно з 2021 р. За такого зростання бюджетного дефіциту та з ураху- ванням уже наданої фінансової підтримки від МВФ ($4,5 млрд) залишається потреба у фі- нансуванні в обсязі $7,4 млрд (4 % ВВП). За даними заступника директора від України в МВФ, річні втрати України можуть становити до 35 %. Після початку воєнного вторгнення в Укра- їну міжнародні рейтингові агентства істотно знизили її суверенні рейтинги, зокрема Fitch Ratings — до CCC, Standard & Poor’s — до B–; Moody’s — до Caa2, посилаючись на те, що на- явні фінансові буфери України та очікувана міжнародна фінансова допомога не є достатні- ми для повної компенсації ризиків ліквідності, пов’язаних з борговими потребами України під час війни. Такі оцінки не лише ускладнюють вихід України на міжнародні ринки капіталу, а й збільшують її економічні втрати через значне погіршення бізнес-середовища та відповідну втечу капіталу. Провідні бізнес-групи дають такі оцінки можливого падіння ВВП України у 2022 р.: Raiffeisen Research — 15 %; Citigroup — 32 %; Oxford Economics — 34,2%; Moody’s Analytics — 43 %; S&P Global Mkt International — 43,1 %; Economic Intelligence Unit — 46,5%. Національні оцінки економічних втрат України також є загрозливими. Так, за інфор- мацією Міністра фінансів України, на десять областей, де ведуться активні бойові дії, при- падає виробництво половини вітчизняного ВВП, внаслідок чого його втрати можуть ста- новити від 33 до 50 %. Прем’єр-міністр Украї- ни Д. Шмигаль зазначає, що війна спричинила одномоментні прямі втрати в розмірі понад $500 млрд. Перші офіційні підсумки переведення еко- номіки України на воєнні рейки та оцінки її втрат очікуються не раніше квітня. Наразі Мі- ністерство економіки України розраховує від- повідні збитки за двома складовими: загальні втрати ВВП та інфраструктурні втрати. За да- ними Мінекономіки України, станом на 13 бе- резня 2022 р. втрати від знищення частини національної інфраструктури становили вже $119 млрд. За підрахунками KSE Institute — аналітичного центру при Київській школі еко- номіки, інфраструктурні втрати України на 17 березня 2022 р. становили $62,6 млрд з ура- хуванням знищення або захоплення ворогом інфраструктурних об’єктів. Оцінки скорочення валютної виручки від зупинення експорту аграрної та металургій- ної продукції сягають 80 %. За цих умов між- народні резерви України значною мірою під- тримуються завдяки активним надходженням зовнішньої допомоги: її обсяг за чотири тижні війни становив близько $4 млрд. За оцінками Національного банку України, економіка України у березні скоротилася май- же на 50 %. Споживання електроенергії про- тягом останніх двох тижнів становить близь- ко 60 % від довоєнного рівня. Завантаженість підприємств ГМК оцінено в 50 % — зараз вони працюють переважно на задоволення вну- трішнього попиту, насамперед військових по- треб. Згідно з результатами бліцопитування бізнесу, близько 30 % підприємств повністю зупинили свою діяльність, 45 % — скоротили виробництво. НБУ оцінює втрати зазначе- них компаній у 40—50 %, зауважуючи, однак, що ці дані не можна екстраполювати на всю країну. 32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Оцінки втрат виробництва національного ВВП тісно корелюють з результатами опиту- вання населення щодо поточної зайнятості. Адже, за даними соціологічної групи «Рей- тинг», 53 % опитуваних, які мали роботу до ві- йни, станом на 19 березня 2022 р. не працюють. За повідомленням Європейської бізнес-асоці- ації, станом на 5 березня близько 56 % її компа- ній-членів не працюють. Для порівняння: економічні втрати Грузії внаслідок воєнного конфлікту з РФ у 2008 р., який тривав вісім днів і завдав обмеженої шко- ди інфраструктурі країни, оцінюються у близь- ко $2 млрд. Падіння її ВВП у 2009 р., на який припав також початок глобальної фінансово- економічної кризи, становило 3,7 %, а в роз- рахунку на душу населення — 15,7 %. Скоро- чення ВВП України протягом першої активної фази російсько-української війни (березень 2014 р. — лютий 2015 р.) становило 10,1 % у 2014 р. і 9,8 % у 2015 р. ВВП Вірменії у 2020 р. скоротився на 7,4 %, що було спричинено як шеститижневим воєнним конфліктом з Азер- байджаном, так і розгортанням коронакризи. Інститут економіки та прогнозування НАН України зробив свою оцінку економічних втрат нашої країни внаслідок війни, розв’язаної РФ. Оцінки на основі екстраполяції умов та втрат, які спостерігалися в Україні під час пер- шої активної фази російсько-української війни (2014—2015 рр.). Відповідно до цих розрахун- ків, падіння реального ВВП у 2022 р. може ста- новити 45 %, валового нагромадження осно- вного капіталу — понад 80 %, промислового виробництва — 52 %. Оцінки на основі сценарних розрахунків ско- рочення споживання електроенергії. На основі високої кореляції обсягів споживання елек- троенергії та реального ВВП України розгля- нуто два сценарії: падіння електроспоживання на 35 % і на 50 %. Отримані результати свід- чать, що відповідне падіння ВВП України у по- точному році може становити за першим сце- нарієм 17,9—22,4 %, за другим — 25,6—33,1 %. Оцінки на основі територіального вилучення областей України з нормального процесу еконо- мічного відтворення. Враховуючи нерівномір- ність ведення бойових дій на території країни, зроблено припущення, що умовно непостраж- далими від них залишаються 14 областей. Вод- ночас 10 областей (Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаїв- ська, Сумська, Харківська, Херсонська, Черні- гівська) та м. Київ розглядаються як вилучені зі звичайного процесу економічного відтво- рення. Схематичність такого розподілу є оче- видною, але детальніша класифікація наразі є неможливою. Відповідно до цього підходу, економічні втрати України у річному розрізі можуть сягати: виробництво ВВП — 46 %; екс- портні надходження — 48 %; капітальні інвес- тиції — 45%. Тепер розглянемо оцінку економічних втрат по секторах економіки. Наслідки для галузей промисловості. РФ завдала значної шкоди промисловості Укра- їни, знищивши низку великих підприємств, деякі з яких належать нерезидентам. За наши- ми оцінками, незворотні втрати промислово- го потенціалу сягають 30 %. Значна кількість підприємств, на які припадає близько третини промислового потенціалу, скоротили свою ді- яльність через втрату чи ускладнення доступу до сировинних ресурсів та ринків збуту, а та- кож через вимушену міграцію промислово-ви- робничого персоналу. З України вже виїхало понад 3,5 млн осіб, внаслідок чого українська економіка втратила щонайменше $10 млрд споживчого попиту. Зараз на території Украї- ни налічується 6,2 млн переміщених осіб, біль- шість з яких найближчим часом не матиме ро- боти, а отже, зростає безробіття, збільшується навантаження на соціальну систему та бюджет, знижується обсяг виробництва та споживчий попит. Загострилися також проблеми ринку праці та кадрового забезпечення промисловос- ті, є значний дисбаланс у зайнятості та нестача місць прикладання праці, але водночас спосте- рігається «кадровий голод» на підприємствах Укроборонпрому. Машинобудування та ОПК. На сьогодні ми можемо сказати, що втрачено приблизно 27 % обсягів реалізованої продукції машинобуду- вання довоєнного часу. Це пов’язано з тим, що ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 33 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ підприємства цієї галузі компактно розміщені саме в тих регіонах, де відбуваються активні бойові дії: суднобудування — Миколаївська і Херсонська обл., танкобудування — Харків- ська обл., а також із зупинкою або руйнацією підприємств-інтеграторів з предметною спеці- алізацією на кінцевій продукції та підприємств з вузловою спеціалізацією на унікальній, висо- котехнологічній продукції. Хімічна промисловість. З початком повно- масштабного вторгнення РФ на територію України повністю припинили роботу най- більші підприємства галузі — Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» і ПАТ «Сумихімпром». Ще одне потужне підприємство — черкаське ПАТ «Азот» поки що перебуває на умовно безпеч- ній території, однак має високі ризики щодо подальшої роботи через дефіцит сировини. На Одеському припортовому заводі виробництво карбаміду офіційно було припинено восени 2021 р. через різке зростання ціни на газ, і його діяльність зосередилася на перевантаженні аміаку, що надходить через аміакопровід. Од- нак в умовах воєнних дій підприємство повніс- тю зупинено. Зважаючи на складну ситуацію на внутрішньому ринку мінеральних добрив, 12 березня 2022 р. уряд фактично заборонив вивезення добрив з України до відновлення рівноваги на внутрішньому ринку та забезпе- чення посівної кампанії. Ситуація на Кремен- чуцькому заводі технічного вуглецю гірша, ніж у мирний час, але він працює і відвантажує свою продукцію на експорт. Фармацевтична галузь. Серед найбільших підприємств галузі фармацевтична компанія «Дарниця» продовжує роботу, тоді як склади фармацевтичної компанії «Фармак» було зни- щено в перші дні війни. Виробництво будівельних матеріалів. Під час бойових дій війська РФ знищили або по- шкодили низку великих промислових під- приємств, що виготовляли матеріали для бу- дівництва. Серед зруйнованих об’єктів — ме- талургійне підприємство повного циклу (від виробництва коксу й агломерату до виплавки сталі та випуску плоского прокату, сортових і фасонних профілів) комбінат «Азовсталь» у Маріуполі, цегельний завод ТОВ «Агробуд» у с. Мала Токмачка Запорізької обл., склади заводу IZOVAT з виробництва базальтової те- плоізоляції, розташовані в м. Житомир. Металургія. Після воєнного вторгнення повністю зупинено виробництво практично на всіх найбільших підприємствах галузі. Ме- талургійний комбінат «Азовсталь» і Маріу- польський металургійний комбінат ім. Ілліча зазнали серйозних руйнувань. «АрселорМіт- тал Кривий Ріг» 3 березня зупинив усі домен- ні печі, коксохімічне виробництво тримають у стані гарячого простою, виробництво в гірни- чому департаменті знижено до мінімального рівня. На металургійному комбінаті «Запо- ріжсталь» частину обладнання переведено в режим гарячої консервації. На електромета- лургійному заводі «Дніпроспецсталь» при- зупинено роботу на гарячих дільницях вироб- ництва, решта дільниць продовжують працю- вати. Дніпровський металургійний завод на початку війни перебував у стані ремонту, ви- робництво не відновлено. «Інтерпайп Сталь» продовжує працювати, передусім для потреб Міністерства оборони. Підприємства, що за- безпечують сировиною металургійні комбіна- ти, продовжують працювати, але мають про- блеми з логістикою через обмежені можли- вості Укрзалізниці і закриття портів Чорного моря. Продовження бойових дій призведе до зростання виробничих та експортних втрат і підвищить імовірність зупинення інших під- приємств. Легка промисловість. Ця галузь вирізняєть- ся гнучкістю і здатністю відновлювати свій потенціал завдяки низькій капіталомісткості, швидкому обороту, схильності до кластерної організації виробництва. Нині швейні підпри- ємства перепрофільовують частину потуж- ностей та в понаднормовий час відшивають продукцію для потреб ЗСУ й територіальної оборони. Однак підприємства зіткнулися з проблемами купівлі валюти для імпорту, пе- реривання ланцюгів постачань, недостатньо- го кадрового забезпечення і релокації вироб- ництв, розташованих на територіях, де відбу- ваються активні бойові дії. 34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Харчова промисловість. Оцінити втрати для харчової промисловості на поточний момент неможливо. З огляду на те, що в Харківській, Сумській, Чернігівській, Донецькій, Мико- лаївській, Херсонській та Київській областях практично немає можливості вести господар- ську діяльність, ці втрати можна приблизно оцінити у чверть від довоєнного обсягу ви- робництва харчової продукції загалом; більш як 72 тис. осіб могли втратити роботу в галузі. Крім того, розв’язана Росією війна становить загрозу продовольчій безпеці всієї планети, оскільки Україна була джерелом насичення продовольчих ланцюгів, забезпечуючи майже половину світового експортного ринку соняш- никової олії, була п’ятою за величиною поста- вок пшениці у світі. Деревообробна та меблева галузі. Ці галузі опинилися в складних умовах через їхню си- ровинну орієнтацію. За даними ГО «Україн- ська природоохоронна група», загальна площа лісів, що перебувають у зоні бойових дій та під тимчасовим контролем російських загарб- ників, становить понад 3 млн га — приблизно 22 % усіх лісових територій України. Проте на- разі деревообробники Закарпатської області мають можливість продовжувати виробничу діяльність. Меблеві підприємства, які базу- ються там, де є виробничі умови, продовжу- ють видавати продукцію, яка вкрай потрібна країні, і виготовляти меблі на експорт. Деякі з них від початку війни перепрофілювалися на виробництво спальних мішків, кариматів, роз- вантажувальних жилетів та медичних сумок для українських захисників. Внаслідок воєнної агресії РФ автовироб- ники BMW і Volkswagen змушені зупиняти заводи через нестачу автомобільних дротів, оскільки на Україну припадає майже п’ята час- тина усього європейського імпорту дротів для автомобілів. Проте заводи, які постачають ка- белі для автомобілів, розташовані переважно на Західній Україні, і деякі постачальники вже почали відновлювати роботу. Наразі найбіль- шою проблемою є доставка готової продукції через гостру нестачу водіїв вантажівок. Ще одна проблема пов’язана з тим, що більш ніж половина світового виробництва неону була зосереджена на українських підприємствах у Маріуполі та Одесі. Уже зараз Україна не може задовольнити світовий попит на неон, який по- трібен для виробництва чипів для мікросхем. Скоріше за все цю нішу за деякий час займе Китай. Отже, за перші три тижні повномасштабно- го вторгнення РФ від 60 до 80 % підприємств України зупинили роботу. Можна припустити, що орієнтовні втрати від зупинення промис- лових підприємств у регіонах з активними бо- йовими діями можуть становити до 10 % ВВП ($15 млрд), а загальні втрати можуть сягнути близько 50 % ВВП ($75 млрд) у 2022 р. Для відновлення промислового потенціалу у воєнний час можна виокремити такі напря- ми: релокація підприємств та персоналу; від- новлення за можливості ланцюжків постачань та виробництва; залучення допомоги від між- народних партнерів; проведення перемовин з іноземними країнами щодо можливої закупів- лі певних груп товарів з України; визначення переліку підприємств, які потребуватимуть державного замовлення з метою забезпечення України товарами першої необхідності; розро- блення програми стимулювання виробництва в Україні з визначенням чітких механізмів отримання державного замовлення та збуту продукції. Аграрний сектор та продовольча безпека. Станом на кінець 2021 р. Україна забезпечу- вала близько 10 % світового обсягу експор- ту пшениці, майже 16 % кукурудзи, близько 55 % світової торгівлі соняшниковою олією. За оцінками Київської школи економіки, від по- ставок українського зерна залежать понад 400 мільйонів людей у світі. Рослинництво. За розрахунками Україн- ської природоохоронної групи, через воєнні дії в Україні на 20,3 млн га немає можливості провести посівну кампанію, понад 11 млн га, тобто майже третина ріллі, перебуває в межах ризикової зони сільського господарства. Зна- чну частину оброблюваних площ окуповано, деякі з них безпосередньо пошкоджені та за- бруднені мінами та продуктами вибухів. До ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 35 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ того ж російські окупаційні війська цілеспря- мовано розграбовують сільськогосподарську техніку, запаси зерна і матеріально-технічні засоби. За оцінками ІА «АПК-Інформ», з посі- яних у 2021 р. 7,6 млн га озимої пшениці, жита і ячменю можуть виявитися доступними лише 5,5 млн га, що відповідає втратам 28 % площ. Станом на 1 лютого 2022 р. 46 % загального об- сягу запасів соняшнику в Україні знаходилося в областях, де зараз практично безперервно ведуться бойові дії. Зважаючи на значне по- шкодження інфраструктури у цих регіонах, очевидно, що певну кількість цих запасів буде втрачено. Складна ситуація і з посівами ріпа- ку. Під урожай 2022 р. в Україні було засіяно максимальну за 12 років площу — 1,4 млн га, однак близько 50 % цієї площі перебуває в зоні бойових дій. Тваринництво. На окупованих територіях спостерігається критичний стан у тваринни- цтві, фермери не можуть нормально доглядати за тваринами і годувати їх. Значні виробничі потужності птахівництва були зосереджені на Херсонщині, зокрема там розташована одна з найбільших птахофабрик у Європі, на якій нині немає можливості годувати птицю. У Центральній та Західній Україні тваринниць- ка галузь продовжує працювати, з кормами проблем немає, однак є певні труднощі з міне- ральними та кормовими добавками, ланцюжки постачання яких перебудовуються, орієнтую- чись на проходження через країни ЄС. Фахівці передбачають значне зменшення у 2022 р. загального експорту сільськогоспо- дарської продукції з України і прогнозують, що врожай 2022 р. може бути на 50 % нижчим порівняно з минулим роком. За приблизними оцінками Інституту економіки та прогнозу- вання НАН України, ймовірні втрати валової продукції сільського господарства у поточно- му році можуть становити від 30 % за оптиміс- тичним сценарієм до 45 % за песимістичним. Зокрема, виробництво зернових культур може скоротитися на 25 і 38 млн т відповідно. Основні загрози продовольчій безпеці у 2022 р. можна виокремити такі: ризик втрати значної кількості задекларованих запасів зерна й олії внаслідок їх перебування в окупованих нині регіонах; криза у тваринництві, особливо на окупованих територіях; проблеми в плодо- овочевому секторі (значна частина запасів на окупованих територіях, брак насіннєвого ма- теріалу та робочої сили, велика ймовірність нестачі плодоовочевої продукції через її пере- важне зосередження у південних регіонах); різ- ке скорочення імпортних поставок важливих продуктів (риби, фруктів) унаслідок втрати портів; неможливість збільшення імпортних поставок продовольства з ЄС через наявність там контрактної системи постачання. Отже, станом на середину березня 2022 р. втрати посівів озимих культур становлять 28 %; майже третина ріллі навесні може зали- шитися незасіяною. Очікується проведення весняно-польових робіт на 50 % запланованих площ; зменшення валової продукції сільсько- го господарства на 30—45 %; скорочення ви- робництва зернових культур на 25—38 млн т; зменшення площ під соняшником на 35 %; зниження експорту пшениці на 17 %, кукуру- дзи — на 18%; достатність резервів зерна, олії, цукру для споживання населенням неокупова- них територій країни і непрогнозована ситуа- ція на окупованих територіях; ймовірність ви- никнення проблем із забезпеченням населення плодоовочевою продукцією (крім картоплі), зокрема імпортною. Виробнича інфраструктура. Інформація про фізичні та фінансові втрати транспортної інфраструктури України під час війни у від- критих джерелах наразі доступна лише част- ково. За даними KSE Institute, які не є вичерп- ними, станом на 17 березня 2022 р. пошкодже- но та/або повністю зруйновано 12 аеропортів, понад 15 тис. км автомобільних доріг, 5 тис. км залізничних шляхів, 350 мостів та мостових переходів тощо. Залізничний транспорт. Українська заліз- ниця вже зазнала значних втрат, найбільше пошкоджено залізничну інфраструктуру, яка є критичною для функціонування країни, та рухомий склад. Станом на 24 березня 2022 р. зруйновано залізничні переходи та припинено диспетчерський зв’язок між Україною та РФ; 36 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ зруйновано залізничну інфраструктуру між Україною та Білоруссю; за деякими напрямка- ми немає залізничного сполучення з Києвом; пошкоджено вагонні депо, інфраструктуру за- лізничних станцій (колії, контактну мережу, рухомий склад тощо); призупинено рух низки приміських поїздів; спостерігається переван- таженість окремих західних прикордонних залізничних переходів та станцій. Зараз заліз- ниця зосереджена переважно на евакуації на- селення з регіонів ведення активних бойових дій; доставці гуманітарних вантажів до Украї- ни та по регіонах країни; релокалізації вироб- ництв зі східних областей України у західні. Водний транспорт. Станом на 23 березня 2022 р. морські порти Маріуполь, Бердянськ, Скадовськ, Херсон, Білгород-Дністровський не працюють; Миколаїв, Ольвія, Південний, Одеса, Чорноморськ — здійснюють часткову обробку наявного біля причалів флоту та від- вантаження залізницею й автотранспортом. Вхід/вихід суден з цих портів неможливий. Приймання і відправлення вантажів в Україні здійснюють лише порти на Дунаї — Рені, Ізма- їл і Усть-Дунайськ; з цих портів можливий ви- хід у рейс моряків — громадян України у складі екіпажів суден. Уночі 22 березня російські вій- ська завдали удару по Миколаївському мор- ському порту, внаслідок чого портова інфра- структура зазнала значних пошкоджень;14—15 березня з порту Бердянськ країна-агресор ви- крала буксир «Корець» та 5 балкерів з зерном. Шлюзова інфраструктура Дніпра на південь від Києва перебуває в робочому стані, крім Ка- ховського шлюзу, захопленого Росією. Автомобільний транспорт. Від початку бо- йових дій в Україні найбільш вразливою галуз- зю транспортної інфраструктури є дорожня, оскільки військова техніка пересувається саме автомобільними дорогами, що сильно руйнує дорожнє полотно. Російські окупаційні війська розбомбили автомобільний міст через Десну біля м. Чернігів, яким евакуювали людей і по- стачали гуманітарну допомогу в місто. На пів- нічно-західному напрямку від Києва, щоб зу- пинити прохід ворожих військ, підірвано три мости: на Новоірпінській трасі, у Гостомелі по Варшавській трасі та у Демидові. На трасі М-06 (Київ—Чоп) підірвано автомобільний міст по- близу с. Стоянка. За Вишгородом підірвано міст через обвідний канал Дніпра. На територі- ях проведення бойових дій рух транспорту при- пинено, діють лише евакуаційні коридори. Крім руйнації транспортної інфраструктури є небез- пека руху через мінування територій. Нафтопереробка. Ситуація на ринку авто- мобільного палива. Україна критично залежить від імпортного автомобільного палива. Осно- вними постачальниками дизеля та автогазу були Росія та Білорусь. Бензин Україна в РФ не купувала, майже половина цього ресурсу надходила з Білорусі. З початком російської воєнної агресії Україна припинила імпорт ав- томобільного палива з Білорусі та Російської Федерації. 26 лютого 2022 р. через ризик воєн- них дій у Харківській області було зупинено Шебелинський НПЗ АТ «Укргазвидобуван- ня» — одне з двох нафтопереробних підпри- ємств, що працюють в Україні. Загальний об- сяг переробки цього НПЗ у 2020 р. становив 446 тис. т сировини, понад 90 % якої — влас- ного видобутку, обсяг готової продукції ста- новив 140 тис. т бензинів, 75 тис. т дизпалива, 144 тис. т зрідженого газу. Імпортне автомо- більне паливо з альтернативних джерел значно дорожче, а для налагодження його постачання потрібний час. Отже, ці фактори призвели до дефіциту пального та зростання цін на нього. Фонди відновлення майна та зруйнованої інфраструктури. В Україні вже запрацювали чотири фонди відновлення економіки після війни, кошти з яких використовуватимуть за- лежно від спеціалізації: • відбудова знищеної інфраструктури — Фонд відновлення майна та зруйнованої інф- раструктури; • трансформація економіки — Фонд віднов- лення та трансформації економіки; • відновлення роботи малого та середнього бізнесу — Фонд підтримки малого та середньо- го бізнесу; • обслуговування міжнародних фінансових зобов’язань України — Фонд обслуговування та погашення державного боргу. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 5 37 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Крім того, Європейська Рада прийняла рі- шення створити Трастовий фонд солідарності з Україною. Торгівля. 17 березня 2022 р. UNCTAD (Кон- ференція ООН з торгівлі та розвитку) опублі- кувала звіт щодо оперативних оцінок впливу війни в Україні на світову торгівлю, в якому на- голошено на швидкому погіршенні перспектив світової економіки, зростанні цін на продукти харчування, паливо та добрива, посиленні фі- нансової нестабільності, скороченні інвестицій у сфері сталого розвитку та складній перекон- фігурації глобального ланцюга поставок, що призведе до зростання торгових витрат. Най- більший вплив війна має на світові ринки про- довольства і палива. На Україну і Росію при- падало 53 % світової торгівлі соняшниковою олією та насінням і 27 % торгівлі пшеницею. За підрахунками UNCTAD, в середньому по- над 5 % імпортного кошика найбідніших кра- їн світу складається з продуктів, ціни на які, ймовірно, зростуть через війну, для багатших країн ця частка становить менш як 1 %. Також прогнозується підвищення тарифів на фрахт через обмежувальні заходи щодо повітряного простору, невизначеність підрядників та за- непокоєння щодо безпеки наземних торгових шляхів, що проходять через Росію та Україну. Ці дві країни є ключовим географічним компо- нентом Євразійського сухопутного мосту. 22 березня 2022 р. OECD (Організація еконо- мічного співробітництва та розвитку) опублі- кувала свій внутрішній звіт щодо економічних і соціальних впливів війни в Україні. Основні його висновки такі: 1) хоча Росія та Україна відносно невеликі економіки за обсягом виробництва, вони є ве- ликими виробниками та експортерами ключо- вих продуктів харчування, корисних копалин та енергії, а тому війна вже призвела до еконо- мічних та фінансових потрясінь, особливо на товарних ринках, унаслідок зростання цін на нафту, газ та пшеницю; 2) зміни, що відбулися на товарних та фі- нансових ринках з початку війни, можуть зменшити зростання світового ВВП на один відсотковий пункт протягом першого року ві- йни і підняти рівень інфляції світових цін при- близно на 2,5 відсоткових пункти; 3) війна підкреслила важливість мініміза- ції залежності від РФ щодо імпорту ключових енергоносіїв; для забезпечення енергетичної безпеки країнам OECD рекомендовано пере- глянути дизайн своїх енергетичних ринків та запровадити стимули для зеленого переходу. У технічному додатку до звіту OECD наве- дені ендогенні чинники, що закладалися у про- цеси симуляції з використанням глобальної макроекономічної моделі NiGEM. Це цінові шоки, зміни на товарних та фінансових рин- ках, значне зниження внутрішнього попиту в Росії та Україні. Основні значення ендогенних чинників: • світові ціни на нафту зросли на 33 %, ву- гілля — на 80 %; • ціни на газ підвищилися на 85 % в Європі, на 10 % в Північній Америці та на 20 % в решті світу; • світові ціни на метали зросли на 11 %, що визначено на основі середньозваженої зміни цін для міді, золота, цинку, залізної руди, ніке- лю, алюмінію, паладію та платини; • світові ціни на продукти харчування під- вищилися в середньому на 6 %, але ціни на пшеницю виросли на 90 %, на кукурудзу — на 40 %; • передбачається, що ціни на добрива зрос- туть на 30 %. В Україні масштаби втрат, завданих війною, ймовірно, будуть дуже значними. Так, інші во- єнні конфлікти призводили до щорічного зни- ження ВВП на 25—40 %. Внутрішній попит є ендогенним фактором у моделі. На основі порівняння з аналогічними ситуаціями у модель закладено зниження вну- трішнього попиту в Україні на 40 %, у Росії — на 15 %. 9 березня 2022 р. USDA (Міністерство сіль- ського господарства США) опублікувало чер- говий щомісячний прогноз світового попиту і пропозиції продукції сільського господарства, в якому зазначено, що воєнні дії РФ в Україні істотно збільшили невизначеність умов попи- ту і пропозиції на світових аграрних ринках. У 38 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (5) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ документі USDA наведено основні прогнози щодо зменшення експорту основних експорт- них сільськогосподарських культур з України у 2021—2022 маркетинговому році. Так, про- гнозований обсяг експорту пшениці з України скоротиться на 4 млн т порівняно з прогнозом, зробленим у лютому (до початку війни), і ста- новитиме 20 млн т, тобто зменшиться на 17 %. Прогнозований обсяг експорту кукурудзи з України скоротиться на 6 млн т і становитиме 27,5 млн т, тобто зменшиться на 18 %. Основна причина — неможливість експорту з чорно- морських портів. Висновки. Отже, сценарний обрахунок можливих економічних втрат України, здій- снений фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України, попередньо визначає втрати України внаслідок війни, розв’язаної Російською Федерацією, в обсязі від 22 до 46 % ВВП, втрати промислового ви- робництва — близько 50 %, експортних надхо- джень — 48 %, капітальних інвестицій — 45 %. Значні втрати пов’язані з колосальною кіль- кістю вимушених переселенців. Загрозливих масштабів набувають втрати екологічного ха- рактеру. Станом на 21 березня 2022 р. в Україні необхідно реанімувати орієнтовно 85,5 тис. км2 небезпечних районів, що вже забруднені вибу- хонебезпечними предметами. За попередніми даними професійних аналітичних агенцій, за перші три тижні повномасштабного вторгнен- ня РФ зупинили роботу від 60 до 80 % підпри- ємств України. Пошкоджено велику кількість об’єктів інфраструктури. Крім того, війна в Україні спричинить шок у глобальному поста- чанні продовольства, оскільки, за експертними оцінками, від поставок українського зерна за- лежать понад 400 млн людей у світі. Втім, кількісні оцінки втрат економіки України внаслідок воєнних дій з боку РФ є по- передніми і, очевидно, надалі зростатимуть че- рез продовження гострої фази війни, щоденне збільшення втрат виробничого та інфраструк- турного потенціалу України та відсутність сер- йозних ознак не лише завершення, а й навіть призупинення воєнної інтервенції РФ. Важливою складовою економічної політики України воєнного часу має стати розроблен- ня стратегічного плану заходів з реконструк- ції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післявоєнного соціоекономічного роз- витку, до роботи над яким обов’язково має до- лучитися Національна академія наук України. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Valeriy M. Heyets Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2895-6114 ON THE ASSESSMENT OF UKRAINE'S ECONOMIC LOSSES DUE TO THE ARMED AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION Transcript of the report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, March 30, 2022 The report provides a preliminary assessment of Ukraine's economic losses due to the armed aggression of the Russian Federation, which was performed using the model apparatus developed at the Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine. It is noted that in addition to operational state planning, another important component of war- time economic policy should be the development of strategic action plan for the reconstruction of sectoral infrastructure and the restoration of normal power sector functioning in conditions of postwar socio-economic development. It is em- phasized that specialists of the NAS of Ukraine should join the work on said plan.

Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси