Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)

У доповіді зазначено, що біологічна безпека є однією з головних складових національної безпеки будь-якої країни, і її цілі полягають насамперед у розробленні заходів із запобігання появам біозагроз та ефективної ліквідації їх наслідків. Оцінено стан біобезпеки в Україні та визначено найважливіші і...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автор:	Комісаренко, С.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185222
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 54-59. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185222
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1852222022-09-08T01:26:32Z Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) Комісаренко, С.В. З кафедри Президії НАН України У доповіді зазначено, що біологічна безпека є однією з головних складових національної безпеки будь-якої країни, і її цілі полягають насамперед у розробленні заходів із запобігання появам біозагроз та ефективної ліквідації їх наслідків. Оцінено стан біобезпеки в Україні та визначено найважливіші і найнебезпечніші загрози біологічного походження для нашої держави. Підкреслено, що науковці НАН України приділяють велику увагу проблемам біобезпеки і проводять дослідження, спрямовані на боротьбу з біозагрозами. The report states that biosafety is one of the main components of national security in any country, and its goals are primarily to develop measures to prevent the emergence of biothreats and effectively eliminate their consequences. The state of biosafety in Ukraine is assessed and the most important and most dangerous threats of biological origin for our country are identified. It is emphasized that scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine pay great attention to biosafety issues and conduct research aimed at combating biothreats. 2022 Article Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 54-59. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.06.054 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185222 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Комісаренко, С.В. Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді зазначено, що біологічна безпека є однією з головних складових національної безпеки будь-якої країни, і її цілі полягають насамперед у розробленні заходів із запобігання появам біозагроз та ефективної ліквідації їх наслідків. Оцінено стан біобезпеки в Україні та визначено найважливіші і найнебезпечніші загрози біологічного походження для нашої держави. Підкреслено, що науковці НАН України приділяють велику увагу проблемам біобезпеки і проводять дослідження, спрямовані на боротьбу з біозагрозами.
format	Article
author	Комісаренко, С.В.
author_facet	Комісаренко, С.В.
author_sort	Комісаренко, С.В.
title	Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)
title_short	Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)
title_full	Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)
title_fullStr	Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)
title_full_unstemmed	Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)
title_sort	стан біобезпеки в україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 13 квітня 2022 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185222
citation_txt	Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 54-59. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT komísarenkosv stanbíobezpekivukraínítašlâhiíípolípšennâstenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni13kvítnâ2022r
first_indexed	2025-07-16T05:50:00Z
last_indexed	2025-07-16T05:50:00Z
_version_	1837781484430163968
fulltext	54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) СТАН БІОБЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОЛІПШЕННЯ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 року У доповіді зазначено, що біологічна безпека є однією з головних складових національної безпеки будь-якої країни, і її цілі полягають насамперед у роз- робленні заходів із запобігання появам біозагроз та ефективної ліквідації їх наслідків. Оцінено стан біобезпеки в Україні та визначено найважливіші і найнебезпечніші загрози біологічного походження для нашої держави. Під- креслено, що науковці НАН України приділяють велику увагу проблемам бі- обезпеки і проводять дослідження, спрямовані на боротьбу з біозагрозами. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні учасники засідання! Перш ніж ми почнемо розглядати проблеми біологічної без- пеки в Україні, я хотів би зупинитися на визначенні деяких ключових понять. Отже, біобезпека (biosafety) — це упереджен- ня, зменшення та елімінація впливу небезпечних біологічних чинників (агентів) на людину, тварин, рослини та навколишнє середовище. Біозахист (biosecurity) — це заходи, спрямова- ні на запобігання втраті, викраданню або використанню з не- безпечною метою (біотероризм) мікроорганізмів, біологічних матеріалів (біоагентів) або інформації. Менеджмент біоло- гічних ризиків (biological risk management) — це всеосяжний і взаємопов’язаний широкий комплекс стратегій, законодавчих і регуляторних актів та заходів, спрямованих (як у лаборато- ріях, так і поза ними) на мінімізацію ризиків, на те, щоб досяг- нення науки і технологій, біологічні матеріали, інформацію не було використано з небезпечною метою. Серед можливих найважливіших і найнебезпечніших загроз біологічного походження для України можна виокремити такі: 1) використання біологічної зброї проти нашої країни; 2) поширення небезпечних і особливо небезпечних інфек- ційних захворювань людей, тварин (зокрема, птахів), рослин; 3) біотероризм — навмисне створення та/або використання небезпечних біологічних агентів; 4) ненавмисне створення можливих біозагроз при проведен- ні наукових досліджень, результати яких можуть бути вико- КОМІСАРЕНКО Сергій Васильович — академік НАН України, в.о. академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.06.054 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 55 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ристані з подвійною метою (так звані dual-use research), або ненавмисний (випадковий) ви- тік патогенів з місць їх зберігання; 5) неякісні харчові продукти, ліки, питна вода тощо; 6) генетично модифіковані організми (ГМО) та небезпечні продукти, отримані за їх допомо- гою, що можуть створювати загрози біологіч- ному різноманіттю. Почнемо із загрози використання біологіч- ної зброї проти України. Загалом у сучасному світі біологічну зброю, на відміну від хімічної, використовували в дуже обмежених масшта- бах, зокрема її застосувала Японія проти Ки- таю під час Другої світової війни. Однак бага- то країн займалися розробленням біологічної зброї, доки не дійшли думки про безперспек- тивність її використання у воєнних цілях. Так, у 1970-х роках США вирішили припинити роботи зі створення біологічної зброї, оскіль- ки вона є так само небезпечною для великих мас населення, як і ядерна зброя, але її розро- блення є значно простішим, а тому коло країн, які володіють нею, може бути дуже широким. Крім того, створення біологічної зброї може спричинити загрозу для населення і безпеки власної країни, а ефективного захисту проти неї практично немає. Тому США, Велика Британія і СРСР ініці- ювали прийняття міжнародної угоди про забо- рону біологічної зброї. Конвенція про заборо- ну розроблення, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і ток- синної зброї та про їх знищення (КБТЗ) була відкрита для підписання 10 квітня 1972 р., а чинності набула 26 березня 1975 р. Україна належала до числа країн-ініціаторів КБТЗ і підписала конвенцію відразу в 1972 р. Це був перший багатосторонній договір із роззбро- єння, який забороняв цілу категорію зброї масового знищення — розроблення, виробни- цтво, придбання, передавання, зберігання та використання біологічної зброї, обладнання та засобів її доставки. КБТЗ є ключовим еле- ментом зусиль міжнародної спільноти щодо запобігання проліферації зброї масового зни- щення. Конвенція не має обмежень у строках її дії і є доповненням до Женевського протоколу 1925 р. Станом на початок 2022 р. сторонами конвенції є 183 держави світу, 4 держави (Га- їті, Єгипет, Сирія, Сомалі) підписали, але не ратифікували її, а ще 10 (Джибуті, Еритрея, Із- раїль, Кірибаті, Комори, Мікронезія, Намібія, Південний Судан, Тувалу, Чад) не підписали. Незважаючи на те, що СРСР був одним з іні- ціаторів КБТЗ, починаючи з 1976 р. на теренах Радянського Союзу було засновано понад 40 наукових центрів, які активно проводили ро- боти з розроблення біологічної зброї, а також її виробництва, зберігання та накопичення. Після розпаду СРСР усю цю мережу науково- дослідних інститутів успадкувала Російська Федерація, і теоретично вона може в будь-яку мить використати запаси цієї зброї. Проте те- пер РФ абсолютно безпідставно звинувачує Україну в нібито намаганнях на замовлення США створити біологічну зброю. Наступна загроза біологічного походження для України пов’язана з появою нових (емер- джентних) або поверненням відомих рані- ше (реемерджентних) особливо небезпечних інфекційних захворювань людей та тварин, спричинених особливо небезпечними патоге- нами, а також з поширенням «звичайних» за- хворювань (COVID-19, СНІД, вірусні гепати- ти, резистентний до антибіотиків туберкульоз, високопатогенні грипи тощо), масштаби яких можуть становити серйозну загрозу з еконо- мічної, біологічної та соціальної точки зору. Глобальні спалахи інфекційних захворювань є постійно зростаючою загрозою для міжнарод- ної безпеки. Вважається, що кожні 8 місяців у світі з’являється нове інфекційне захворювання. Більшість особливо небезпечних інфекційних захворювань, як правило, виникають у країнах з тропічним кліматом, невисоким рівнем життя і нерозвиненою системою санітарно-епідеміоло- гічного нагляду. Однак сьогодні у зв’язку з гло- балізацією і високим рівнем мобільності насе- лення інфекційні захворювання здатні стрімко поширюватися по всій земній кулі, легко мина- ючи міждержавні кордони. Природні спалахи https://www.un.org/disarmament/biological-weapons/ about/membership-and-regional-groups 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ інфекцій є непередбачуваними джерелами не- безпечних патогенів. Все більш важливою для біологічної безпеки стає робота із зоонозними патогенами. Так, зоонозами є понад 60 % пато- генів людини, 75 % емерджентних хвороб, 80 % агентів, що мають потенціал для використання з метою біотероризму. Тероризм із використанням патогенів або сильнодіючих речовин (токсинів) біологічного походження, або біотероризм, світова спільно- та ще донедавна вважала малоймовірним яви- щем, але з появою терористів-самогубців ця проблема актуалізувалася. Більше того, на від- міну від радіоактивних речовин і токсичних хі- мічних сполук, які досить легко можна вияви- ти сучасними методами контролю, біологічні загрози (небезпечні патогени) виявити вкрай складно, а здебільшого просто неможливо. Ще одним джерелом біозагроз у світі вва- жають створення методів та біоматеріалів так званого подвійного використання. Сьогодні ми всі є свідками безпрецедентного прогре- су сучасних біологічних наук: розшифровано геноми мільйонів організмів, вивчено метабо- лічні шляхи живих клітин і знайдено механіз- ми їх регуляції, відкрито технології дешевого і простого редагування геномів — від людини і тварин до мікроорганізмів, досягнуто зна- чних успіхів у синтетичній біології. Прогрес у біологічних науках став основою для раніше неможливих високих біотехнологій на благо людства, які використовують у медицині, вете- ринарії, виробництві харчових продуктів, але водночас це відкриває можливості для вико- ристання досягнень науки з «поганою» метою. Тобто такі досягнення потенційно мають по- двійне використання — умисно чи випадково вони можуть стати біологічною зброєю, а тому їх слід розглядати як біозагрози. Так, дослідження закордонних вчених за- свідчили, що однієї мутації в геномі достатньо, щоб вірус «пташиного» грипу Н5N1 зміг пе- редаватися між людьми повітряним шляхом. Зараз найбільш ефективним засобом боротьби з «неправильним» використанням досягнень біологічних наук є поширення знань та освіта з проблем біобезпеки, на чому роблять акцент українські вчені у співпраці зі своїми інозем- ними колегами. Особливої уваги потребує також лабора- торна біобезпека, рівень якої залежить від без- печної організації відповідних лабораторій та професіоналізму фахівців, які працюють з па- тогенами, зберігають їх, транспортують, ути- лізують тощо. З особливо небезпечними пато- генами працюють тільки в лабораторіях рівня біологічної безпеки BSL3 і BSL4. Їх у світі до- сить багато. Наприклад, у США функціонують 9 федеральних лабораторій найвищого рівня біобезпеки BSL4, у Європі — 16, у Китаї — 2, навіть на африканському континенті створе- но дві такі лабораторії — в Південній Афри- ці та Габоні, сотні лабораторій BSL3 і BSL3+ є в багатьох країнах світу. Проте в Україні не було жодної сертифікованої лабораторії рівня BSL3, BSL3+ чи BSL4 для роботи з особливо небезпечними інфекціями, що, до речі, зава- дило ефективному розробленню вітчизняних вакцин проти коронавірусу SARS-CoV-2. Завданням біобезпеки є також боротьба із загрозами, зумовленими несприятливими екологічними чинниками, неякісними водою, ліками, харчовими продуктами тощо. Ці загро- зи стосуються насамперед людей, проте вони є актуальними і для тварин та рослин. Ще один вид загроз пов’язаний з викорис- танням генетично модифікованих організмів. Насправді ці загрози штучно перебільшені в уяві суспільства, і харчові продукти, одержані з використанням ГМО, не є шкідливими. Слід також зазначити, що генетично модифікова- ні мікроорганізми зараз широко і з великою користю застосовують у біотехнологіях для отримання біологічно активних сполук, зокре- ма й ліків. Водночас ГМО можуть становити (і становлять) досить серйозну загрозу біоло- гічному різноманіттю. Отже, сьогодні можливість успішно боро- тися зі спалахами небезпечних інфекційних захворювань є критерієм готовності країни до ефективної боротьби з проявами біотероризму. Якщо країна не спроможна боротися із сезон- ним грипом, вона не в змозі протистояти біо- логічним загрозам. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 57 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ного центру біотехнологій, хоча їх створення було передбачено у рішенні Ради національ- ної безпеки та оборони України від 27.02.2009 «Про біологічну безпеку України», введеному в дію Указом Президента України від 06.04.2009 № 220/2009. Загалом в Україні за радянських часів була добре організована і добре фінансована сис- тема боротьби з біологічними загрозами. Це зрозуміло, оскільки СРСР активно розробляв агенти біозагроз, а отже, піклувався і про за- хист від них. Радянська система біобезпеки в Україні охоплювала медицину — санітарно- епідеміологічні служби діяли у більш як 600 районах в 25 областях та м. Київ, ветерина- рію — санітарно-ветеринарні служби в 25 об- ластях та м. Київ, санітарно-епідеміологічні служби міністерств та відомств (МВС, при- кордонна служба, транспорт тощо), а також мережу науково-дослідних інститутів та під- приємств з виробництва імунобіологічних препаратів і протимікробних засобів. На жаль, за роки незалежності України відбулася до- сить відчутна деградація системи біобезпеки, і зараз вона перебуває у стадії реформування. На вищезгаданому засіданні РНБО України було визнано, що стан біобезпеки в країні є не- задовільним і не відповідає національним ін- тересам та сучасним вимогам. Боротьба з коронавірусною інфекцією та захворюванням на COVID-19, з одного боку, яскраво висвітлила наявні у нашій країні недо- ліки в боротьбі з інфекційними захворювання- ми, а з другого — ініціювала мобілізацію зна- чних матеріальних, наукових і організаційних ресурсів та привела до усвідомлення важли- вості правильної і системної боротьби з інфек- ційними біозагрозами. Пандемія продемон- струвала й необхідність створення державного центру геноміки для дослідження геномів різ- ної складності організації — як людини, так і мікроорганізмів, а також інноваційного центру сучасних біотехнологій для успішного впрова- дження і масштабування наукових розробок установ НАН України. Створення національ- ного біокластера може стати основою для за- початкування центру біотехнологій, однак Вакцинація й досі залишається єдиним ефективним профілактичним заходом для боротьби з інфекційними захворюваннями. Однак якщо раніше створення вакцини було складним, тривалим і високовартісним про- цесом, що включав наукові пошуки, створен- ня технології, доклінічні дослідження; І, ІІ і ІІІ фази клінічних випробувань (розроблен- ня деяких вакцин тривало десятиліттями, коштувало понад 1 млрд дол. США, але й це не гарантувало успіху), то сьогодні прогрес у сучасній біології відкриває нові можливості. Спалах Еболи та SARS-CoV-2 змусив фахів- ців переглянути стратегії створення вакцин, що привело до впровадження нових методів, які дозволяють розробити вакцину впродовж 10—12 днів, як це зробила компанія Moderna — її мРНК-вакцина проти COVID-19 менш ніж за рік після початку робіт над нею вже отрима- ла дозвіл на використання. В Національній академії наук України про- блемам біобезпеки у широкому сенсі приді- ляють досить велику увагу, науковці установ Академії проводять дослідження, спрямовані на боротьбу з біозагрозами. У червні мину- лого року на засіданні Президії НАН Украї- ни розглядалося питання про роботу вчених НАН України над створенням вакцини проти коронавірусу SARS-CoV-2 (Інститут біохі- мії ім. О.В. Палладіна, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Інститут біології клітини) та діагностичних систем з виявлення різних варіантів цього вірусу (Ін- ститут молекулярної біології і генетики). Ці дослідження є важливими не лише з огляду на пандемію COVID-19, а й як ключові кроки до відновлення процесів розроблення та ви- робництва в Україні вакцин (нам обов’язково потрібно опанувати технологію створення і виготовлення мРНК-вакцин, оскільки за ними майбутнє), сучасних діагностикумів і ліків, що дасть змогу своєчасно реагувати на виклики, пов’язані з поширенням нових захворювань, і протистояти іншим біологічним загрозам. Незважаючи на стрімкий прогрес біологіч- них наук у світі, в Україні й досі немає держав- ного центру геномних досліджень та держав- 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ його успішне функціонування можливе лише за умови наукового супроводу з боку вчених НАН України. Як я вже говорив, найбільш ефективним шляхом боротьби зі зловживаннями при до- слідженнях біоматеріалів подвійного вико- ристання є освіта та поширення знань з біо- безпеки, біоетики, розроблення кодексів по- ведінки. У НАН України на базі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна створено групу з біобезпеки, яка з 2007 р. проводить плідну роботу з поширення знань з широкого кола проблем біобезпеки. Ця група у співпраці з Центром дослідження миру Бредфордського університету (Велика Британія), Національ- ною академією наук США та Міжнародним центром Ландау-Вольта (Італія) стала одним з провідних центрів з навчання та поширення знань з біобезпеки у світі, а також фактично є науково-консультативною групою Депар- таменту міжнародної безпеки та роззброєння МЗС України. У 2013 р. НАН України, НАМН України і НААН України заснували громадську орга- нізацію «Українська асоціація з біобезпеки». Створено мережу, яка об’єднує лекторів із біо- етики та біобезпеки і охоплює практично всі заклади вищої освіти України, в яких викла- дають науки про життя. З дозволу видавців перекладено з англійської, видрукувано і роз- повсюджено найкращі у світі підручники та ін- формаційні матеріали з біобезпеки. Створено та затверджено МОН України і МОЗ України навчальні програми з біобезпеки для вищої школи. Проведено дві міжнародні конференції та понад 20 семінарів з біобезпеки для фахівців з України, країн колишнього СРСР та Східної Європи. Організовано плідну співпрацю з про- блем біобезпеки з фахівцями США, Великої Британії, Канади, Італії, Фінляндії, Японії та інших країн. Представники НАН України вхо- дять до складу делегацій України, наші екс- перти беруть активну участь у зустрічах країн- учасниць КБТЗ, а також так званої Австралій- ської групи. Під егідою Євросоюзу та ОБСЄ створено лабораторію дистанційної освіти з біобезпеки та біозахисту. Що ж потрібно зробити Україні для змен- шення біозагроз? Насамперед необхідно здій- снити такі кроки: 1) визначити пріоритетні заходи, реалізація яких може усунути чи зменшити ризики ви- никнення найбільш небезпечних для країни біозагроз; 2) організувати національну систему бо- ротьби з біозагрозами через виконання дер- жавної програми з біобезпеки; 3) створити національний орган державного управління у сфері біобезпеки і біозахисту; 4) адаптувати (гармонізувати) законодав- ство у сфері біобезпеки до міжнародних норм; 5) створити віртуальну інтегровану міжві- домчу мережу лабораторій на базі вже наявних лабораторій різного підпорядкування; 6) забезпечити виконання Україною КБТЗ та інших міжнародних зобов’язань, що стосу- ються біобезпеки; 7) створити систему кодексів (правил) пове- дінки для різних фахівців, щоб унеможливити або значно зменшити ризики появи біологіч- них небезпек; 8) розробити засади державної політики у сфері контролю за наслідками впровадження новітніх біотехнологій, зокрема нанобіотехно- логій та наномедицини; 9) унеможливити прояви біотероризму, не- належної комерційної діяльності, ненавмисно- го поширення небезпечних біоагентів; 10) створити національний центр біотехно- логій; 11) забезпечити в Україні випуск сучасних імунобіологічних препаратів для лікування та діагностики захворювань; 12) перевірити стан та забезпечити збере- ження колекцій збудників особливо небезпеч- них інфекцій; 13) відновити державне замовлення на під- готовку епідеміологів, гігієністів та лаборантів в кількості не менш як 100 осіб щороку; 14) спрямувати зусилля на повернення до реалізації Угоди між Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством оборони США стосовно співробітництва в галузі за- побігання розповсюдженню технологій, пато- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 59 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ генів та знань, які можуть бути використані в ході розробки біологічної зброї, яку було під- писано у 2005 р., але так і не реалізовано. У цьому контексті перед науковцями НАН України постають такі завдання: • розроблення оновленої концепції націо- нальної системи біобезпеки і біозахисту та створення державної програми боротьби з біо- загрозами; • проведення відповідних досліджень з біо- логії патогенів та захворювань, які вони ви- кликають, для потреб вітчизняної медицини та аграрного сектору; • створення і впровадження сучасних тех- нологій виявлення (діагностики) небезпечних патогенів, створення профілактичних та ліку- вальних засобів боротьби з небезпечними ін- фекціями; • розроблення і впровадження біотехноло- гій зі створення терапевтичних протеїнів, зо- крема терапевтичних антитіл; • організація державного геномного центру; • забезпечення наукового супроводу ді- яльності національного центру біотехнологій, а також біотехнологічних/фармацевтичних компаній з виробництва імунобіологічних пре- паратів та ліків; • підвищення рівня освіти та поширення знань з біобезпеки, біозахисту, біоетики; • забезпечення дотримання кодексів пове- дінки для фахівців з біотехнологій та наук про життя; • розвиток і підтримка широкого міжнарод- ного співробітництва з провідними науковими центрами світу з проблем біобезпеки, зокрема організація українсько-фінського центру біо- технологій. Отже, підбиваючи підсумок, слід наголоси- ти, що система біобезпеки в Україні потребує суттєвого реформування і доведення її до на- лежного сучасного рівня. Установи і вчені На- ціональної академії наук України, спираючись на новітні досягнення медико-біологічних наук, роблять вагомий внесок у зменшення біозагроз для нашої країни та посилення біо- безпеки в державі. Найближчим часом слід по- вернутися до створення в Україні інтегрованої системи біобезпеки, використовуючи власне фінансування та допомогу міжнародних до- норів. З цією метою варто передбачити, серед іншого, створення органу виконавчої влади з координації проблем біобезпеки, розроблення державної програми з біобезпеки, організацію хоча б однієї референс-лабораторії рівня BSL3, інтегрованої мережі міжвідомчих діагностич- них лабораторій, національного центру біо- технологій та державного геномного центру під науковим керівництвом НАН України. По- трібно також підвищити рівень забезпеченості сучасним устаткуванням науково-дослідних інститутів, які працюють у сфері наук про жит- тя; розробити та впровадити технології отри- мання терапевтичних протеїнів для медицини; поширювати знання з біобезпеки, біоетики для запобігання загрозам подвійного використан- ня методів та біоматеріалів. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Serhiy V. Komisarenko Palladin Institute of Biochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3244-3194 THE STATE OF BIOSAFETY IN UKRAINE AND WAYS TO IMPROVE IT Transcript of the report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 13, 2022 The report states that biosafety is one of the main components of national security in any country, and its goals are pri- marily to develop measures to prevent the emergence of biothreats and effectively eliminate their consequences. The state of biosafety in Ukraine is assessed and the most important and most dangerous threats of biological origin for our country are identified. It is emphasized that scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine pay great atten- tion to biosafety issues and conduct research aimed at combating biothreats.

Стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси