Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)

У статті розглянуто питання протидії російській агресії, відновлення територіальної цілісності України, захисту прав громадян України в умовах війни й окупації, притягнення до юридичної відповідальності держави-агресора, а також осіб і організацій, винних у скоєнні воєнних злочинів, колабораційній...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2022
Автор:	Кресін, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185223
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) / О.В. Кресін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 60-65. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185223
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1852232022-09-08T01:26:35Z Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) Кресін, О.В. З кафедри Президії НАН України У статті розглянуто питання протидії російській агресії, відновлення територіальної цілісності України, захисту прав громадян України в умовах війни й окупації, притягнення до юридичної відповідальності держави-агресора, а також осіб і організацій, винних у скоєнні воєнних злочинів, колабораційній та іншій антидержавній діяльності, тощо. Запропоновано організаційно-правові рішення щодо опрацювання цих питань установами НАН України. The article considers the issues of counteracting Russian aggression, restoring the territorial integrity of Ukraine, protecting the rights of Ukrainian citizens during war and occupation, bringing to justice the aggressor state, as well as individuals and organizations guilty of war crimes, collaboration and other anti-government activities. Special attention is devoted to the qualification of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine and responsibility for its conduct; qualification of annexation of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol; qualification of the status of ORDLO and recognition by Russia of the so-called “DPR” and “LPR” independence; protection of human rights in the territories annexed and illegally controlled by Russia. Organizational and legal solutions for the research of these issues by the institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine are proposed. 2022 Article Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) / О.В. Кресін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 60-65. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.06.060 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185223 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Кресін, О.В. Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) Вісник НАН України
description	У статті розглянуто питання протидії російській агресії, відновлення територіальної цілісності України, захисту прав громадян України в умовах війни й окупації, притягнення до юридичної відповідальності держави-агресора, а також осіб і організацій, винних у скоєнні воєнних злочинів, колабораційній та іншій антидержавній діяльності, тощо. Запропоновано організаційно-правові рішення щодо опрацювання цих питань установами НАН України.
format	Article
author	Кресін, О.В.
author_facet	Кресін, О.В.
author_sort	Кресін, О.В.
title	Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)
title_short	Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)
title_full	Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)
title_fullStr	Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)
title_full_unstemmed	Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.)
title_sort	правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності україни (за матеріалами доповіді на засіданні президії нан україни 13 квітня 2022 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185223
citation_txt	Правові аспекти протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 р.) / О.В. Кресін // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 60-65. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT kresínov pravovíaspektiprotidíírosíjsʹkíjagresíítavídnovlennâteritoríalʹnoícílísnostíukraínizamateríalamidopovídínazasídanníprezidíínanukraíni13kvítnâ2022r
first_indexed	2025-07-16T05:50:04Z
last_indexed	2025-07-16T05:50:04Z
_version_	1837781488747151360
fulltext	60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОТИДІЇ РОСІЙСЬКІЙ АГРЕСІЇ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ За матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 13 квітня 2022 року У статті розглянуто питання протидії російській агресії, відновлення територіальної цілісності України, захисту прав громадян України в умо- вах війни й окупації, притягнення до юридичної відповідальності держа- ви-агресора, а також осіб і організацій, винних у скоєнні воєнних злочинів, колабораційній та іншій антидержавній діяльності, тощо. Запропоновано організаційно-правові рішення щодо опрацювання цих питань установами НАН України. Широкомасштабне вторгнення Російської Федерації на тери- торію України у 2022 р. стало новою стадією війни і гібридної агресії, закоріненої у неготовності Кремля і значної частини росіян сприйняти незалежність нашої держави і навіть саме іс- нування українського народу. У цих умовах особливого значення набуває юридичний фронт протистояння агресору. По-перше, юристи покликані творити нові смисли, виваженою науковою мовою обґрунтову- ючи право Української держави на існування, цілісність і суве- ренітет — на противагу дискурсу агресора, ладного будь-що ви- правдати вчинене ним порушення всіх принципів права і мора- лі. По-друге, своїм узагальненням і юридичною кваліфікацією величезної кількості злочинів, проблем і ситуацій, викликаних війною, своїми висновками і рекомендаціями юристи створю- ють фундамент для захисту і відновлення порушених прав лю- дини та забезпечення національних інтересів. Протидія триваючій агресії Російської Федерації проти Укра- їни стала предметом послідовних наукових досліджень і числен- них науково-прикладних розробок учених НАН України. Серед них слід виокремити наукові записки з конкретними пропозиціями і проєктами нормативно-правових актів, підго- товлені юристами і політологами Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 1. 1 Модель етнонаціональної політики для реінтеграції Донбасу і Криму. За ред. І.О. Кресіної. Київ, 2015; Політичні та міжнародно-правові механіз- КРЕСІН Олексій Веніамінович — доктор юридичних наук, провідний науковий співробітник відділу міжнародного права та порівняльного правознавства і керівник Центру порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.06.060 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 61 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Нещодавно у тісній взаємодії наукових та навчальних установ відбувся міжнародний експертний круглий стіл «Деокупація. Юри- дичний фронт», за результатами якого було підготовлено відповідні висновки та рекомен- дації 2. Ці документи містять аналіз та юридич- ну кваліфікацію, конкретні пропозиції право- творчого, правозастосовного, політичного й управлінського характеру щодо таких ключо- вих правових і політичних питань протидії ро- сійській агресії, деокупації, відновлення тери- торіальної цілісності України, а також віднов- лення порушених прав українських громадян: • кваліфікація гібридної війни РФ проти України та відповідальність за її ведення; • кваліфікація анексії АР Крим та м. Севас- тополь; • кваліфікація статусу ОРДЛО і визнання Російською Федерацією незалежності так зва- них ДНР і ЛНР; • кваліфікація агресії РФ проти України на морських просторах; • відповідальність Росії за кібертерористич- ні дії проти України; • захист прав людини на територіях, анек- сованих та незаконно контрольованих Росій- ською Федерацією; • охорона культурної спадщини та екологіч- на безпека на територіях, анексованих та неза- конно контрольованих РФ; ми деокупації та відновлення територіальної ціліс- ності держави: світовий досвід і Україна. За ред. І.О. Кресіної. Київ, 2017; Політико-правові засади миротворчої операції в Донбасі: світовий досвід для України. За ред. О.В. Кресіна. Київ, 2018; Міжнарод- но-правові засади миротворчої діяльності міжнарод- них регіональних організацій у контексті відновлення територіальної цілісності України. За ред. О.В. Кре- сіна. Київ, 2019; Kre sin O.V. (ed.) Peacekeeping Opera- tions in Ukraine. Transl. and ed. by W.E. Butler. London, 2019; Стойко О.М., Кресіна І.О., Кресін О.В. Відро- дження постконфліктних територій: світовий досвід і Україна. Київ, 2020 та ін. 2 Деокупація. Юридичний фронт: матеріали Міжна- родного експертного круглого столу (Київ, 18 березня 2022 р.). Упоряд. і наук. ред. О.В. Кресін. Київ, 2022; Kresin O.V. (ed.) De-Occupation of Ukraine. Legal ex- pertise. Kyiv, 2022. • режими міжнародних санкцій проти Ро- сійської Федерації у зв’язку з агресією проти України; • заборона проросійських політичних пар- тій, громадських об’єднань та ЗМІ, її законо- давче забезпечення; стан і перспективи міжна- родної миротворчої діяльності в Україні; • судовий фронт протистояння України та РФ і відповідальність останньої за здійснення агресивної війни та вчинення воєнних злочинів; • відповідальність за колабораціонізм на територіях, анексованих та незаконно контро- льованих РФ. Це, по суті, перша комплексна експертиза правових проблем, спричинених російською агресією проти України. Торкнуся лише кількох питань, що стали предметом висновків і рекомендацій, у яких узагальнено напрацювання колективу авторів3. Російсько-український збройний конфлікт є наслідком злочинної агресії РФ проти Укра- їни, і в 2022 р. відбулася його ескалація. Від- повідно, питання про міжнародну відповідаль- ність Російської Федерації, її очільників та службовців збройних сил, як і колаборантів серед українських громадян, має охоплювати всі злочини, скоєні з лютого 2014 р. При цьому гібридна війна РФ проти Укра- їни (політичні, силові, економічні, диплома- тичні, інформаційні та інші засоби тиску на су- веренну державу з метою підпорядкування чи іншого обмеження її суверенітету) триває що- найменше з 1999 р. Одним із проявів гібридної війни є економічні війни, які Росія вела проти України з початку 2000-х років, зокрема еко- номічний тиск з метою відмови від ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Усі прояви гібридної війни слід враховувати при виробленні проєк- тів протидії агресору та притягненні його до відповідальності. 3 Бабін Б.В., Буткевич О.В., Дерев’янко С.М., Камін- ська Н.В., Кресін О.В. (кер. авт. кол., наук. ред.), Кре- сіна І.О., Мазаракі Н.А., Мельниченко Н.О., Пожида- єва М.А., Проценко І.М., Рубащенко М.А., Сав- чук К.О., Тимченко Л.О., Трагнюк О.Я., Ходаків- ський М.Д. 62 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Ескалація збройного конфлікту є наслід- ком, серед іншого, недостатніх санкцій щодо країни-агресора починаючи з 2014 р. Політика замирення агресора, нехтування з боку міжна- родної спільноти порушеннями Росією норм міжнародного права призвели до гуманітарної катастрофи в Україні у 2022 р. Ключовим предметом правового аналізу протягом цієї вже восьмирічної війни й нада- лі залишається так званий референдум 2014 р. на території АР Крим та м. Севастополь. Як саме це дійство, так і проголошення після ньо- го самопроголошеними та контрольованими Росією чинними органами влади цих терито- ріальних суб’єктів їх незалежності мали неле- гітимний і постановочний характер, порушили не лише законодавство України, а й принципи і норми міжнародного права. Здійснення їх анексії Росією, оформленої шляхом укладення «договору» з нелегітимними контрольованими нею утвореннями і внесення змін до Конститу- ції РФ, не змінює правового режиму цих тери- торій, які згідно з міжнародним правом квалі- фікуються як окуповані. Незаконна окупація (яка здійснюється за відсутності волі держа- ви-суверена чи рішення Ради Безпеки ООН) є однією з форм агресії і як така є злочином, за який відповідає держава-окупант, навіть якщо окупація здійснюється не безпосередньо, а уповноваженими, керованими чи контрольо- ваними державою-окупантом утвореннями, не зустрічає збройного опору, супроводжується змінами в управлінні територією, угодами дер- жави-окупанта з владою окупованої території чи анексією території. Кваліфікація АР Крим і м. Севастополь як окупованих територій не викликає жодних сумнівів. Кваліфікація їх як тимчасово оку- пованих територій містить смисловий повтор (окупація за визначенням є тимчасовою). Отже, зважаючи на те, що анексія АР Крим та м. Севастополь Російською Федерацією сама по собі не визначає правовий режим цих тери- торій і в законодавстві України та актах між- народних міжурядових організацій не лише засуджується, а й не визнається як факт, ці ад- міністративно-територіальні одиниці України юридично більш коректно визначати як оку- повані території. Питання щодо юридичної кваліфікації ста- тусу ОРДЛО є складнішим через прагнення Росії починаючи з 2014 р. приховати свій не- законний контроль над цими територіями че- рез створення псевдодержав. Однак згідно з міжнародним правом так звані ДНР і ЛНР не можуть вважатися державами. Те саме стосу- ватиметься будь-яких фейкових структур, які РФ планує створити на окупованих у 2022 р. частинах території України. Попри те, що їх- ній статус нині визначається майже виключно рішеннями міжнародних організацій, здебіль- шого рекомендаційного характеру, є всі підста- ви розглядати їх як псевдодержави (квазідер- жави), які насправді є адміністраціями, ство- реними Російською Федерацією. Територія ОРДЛО згідно з міжнародним правом є такою, яка перебуває під незаконним ефективним контролем РФ, що передбачає збереження су- веренних прав України щодо неї. Визнання ДНР та ЛНР, здійснене у 2022 р. державою-агресором, як і визнання з боку будь-якої іншої третьої держави, не змінює згаданого статусу цих утворень та території ОРДЛО в міжнародному праві. Те саме стосу- ється і їхніх договорів з РФ, які можуть слугу- вати хіба що додатковою кваліфікуючою озна- кою здійснення останньою ефективного конт- ролю на території ОРДЛО. Офіційне введення військ РФ на територію ОРДЛО у 2022 р., яке поки не підтверджується і не спростовується її керівництвом, суттєво змінить кваліфікацію дій РФ: від незаконного ефективного конт ро- лю, факт якого потрібно доводити в суді, до окупації, яка такого доведення не потребує. Це передбачатиме простішу і швидшу процедуру ухвалення рішень міжнародними організація- ми і міжнародними судовими органами. При цьому вирішальною стане саме усталена прак- тика кваліфікації утворень на зразок ДНР та ЛНР як псевдодержав. Відповідно, звернення В. Путіна при оголошенні спеціальної операції до ч. 7 ст. 51 Статуту ООН (право на індиві- дуальну самооборону) є фальшивим, адже су- веренні права на територію ОРДЛО належать ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 63 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Україні і їх не змінює заснування тут псевдо- держав під незаконним ефективним контро- лем самої РФ. Російська Федерація, як держава, що здій- снює незаконний контроль над частиною те- риторії України у формі окупації та з вико- ристанням інших видів незаконного ефектив- ного контролю, згідно з міжнародним правом, безумовно відповідальна за дотримання прав людини щодо населення, зокрема цивільно- го, як захищених осіб. Така відповідальність існує незалежно від особистої відповідаль- ності представників (агентів) цієї держави та представників підконтрольних їй організацій. Щодо АР Крим і м. Севастополь, а також тери- торій, окупованих Росією в 2022 р., така квалі- фікація є автоматичною, а щодо ОРДЛО її ма- ють визначити міжнародні судові установи, що відповідатиме усталеній практиці постійних міжнародних судів і спеціальних трибуналів. Водночас Конституція і законодавство України не передбачають відмови держави від забезпечення і захисту прав людини на своїй території, навіть в умовах воєнного чи надзви- чайного стану, а також окупації. Україна забез- печує реалізацію прав людини щодо населення незаконно контрольованих Росією територій у всіх регіонах України, бере участь у захисті та відновленні прав людини на незаконно конт- ро льованих територіях. Відповідальність РФ (починаючи з 2014 р.) і Республіки Білорусь (з 2022 р.), а також фі- зичних осіб за злочин агресії, воєнні злочини, злочини проти людяності, порушення прав людини і прав власності на окупованих тери- торіях України, державну зраду, колаборацій- ну діяльність, належна компенсація шкоди потерпілим від злочинів мають бути безумов- но забезпечені й не залежати від підсумків міждержавних переговорів. При цьому слід передбачити амністію за кримінальні правопо- рушення, що не становлять значної суспільної небезпеки, з метою постконфліктної інтеграції українського суспільства. Україна, як потерпіла від неефективної по- літики цивілізованих держав щодо протидії російській агресії, має ініціювати зміни в архі- тектурі європейської та міжнародної безпеки: прийняття Конвенції ООН про заборону зло- чину агресії проти суверенної держави та по- карання за нього; створення системи європей- ської або універсальної безпеки, заснованої на гарантіях безпеки, швидкого дипломатичного і силового реагування; реформування безпе- кової складової системи ООН включно з нор- мативно-правовим механізмом розблокування роботи Ради Безпеки ООН; внесення змін до Статуту Міжнародного Суду ООН щодо його обов’язкової юрисдикції стосовно питань між- народного миру та безпеки і посилення гаран- тій виконання рішень; створення постійного миротворчого контингенту ООН для опера- тивної протидії загрозам цивільному населен- ню та інфраструктурі; включення до концепту міжнародної безпеки протидії невоєнним за- грозам (пропаганда, торговельно-економічний тиск, терор і залякування людей, кібератаки, використання у своїх інтересах держав-сателі- тів та міжнародних терористичних угруповань тощо); визнання у міжнародно-правових актах нікчемними будь-яких дій, вчинених під еко- номічним тиском (наприклад, відповідні змі- ни чи доповнення до Віденської конвенції про право міжнародних договорів). Враховуючи ці висновки та рекомендації, вважаю, що в умовах нової стадії російської агресії НАН України має задіяти і запропо- нувати державі й суспільству свій потенціал і можливості у вирішенні комплексу фундамен- тальних проблем, серед яких слід виокремити насамперед такі: 1) збереження суверенітету і відновлення територіальної цілісності України; 2) забезпечення ефективності зовнішньої політики України, дієвої протидії гібридним загрозам у воєнний і післявоєнний час; 3) створення умов для відновлення нор- мальної життєдіяльності держави й суспіль- ства, відбудови інфраструктури та економіки; 4) відновлення прав і свобод людини, пору- шених унаслідок російської агресії; 5) захист і відновлення навколишнього се- редовища від наслідків воєнних дій; 6) збереження культурної спадщини; 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 7) збереження і розвиток наукового потенці- алу України в умовах воєнних втрат і масової еміграції; 8) запобігання колабораційній та іншій ан- тидержавній діяльності на території України; 9) покарання держави-агресора та воєнних злочинців; 10) правове забезпечення курсу України на вступ до ЄС. Наголошую, що в Україні тільки НАН Украї- ни має достатній потенціал для формулювання комплексних відповідей на ці фундаментальні проблеми, що, звичайно, передбачає залучення і координацію зусиль також галузевих акаде- мій наук, університетів, експертних інститутів і організацій, структур громадянського сус- пільства. При цьому слід зазначити, що осо- бливу відповідальність за сприяння державі й суспільству у вирішенні цих проблем мають взяти на себе наукові установи Секції суспіль- них і гуманітарних наук НАН України. Першість у цьому списку і координацій- на роль саме юридичних установ, насамперед Інституту держави і права ім. В.М. Корецько- го НАН України, зумовлена тим, що кожна з названих фундаментальних проблем має юри- дичний вимір, а тому їх розв’язання потребує конкретних і виважених юридичних рішень як правотворчого, так і правозастосовного ха- рактеру. Звичайно, в кожному випадку робота юристів має супроводжуватися і узгоджувати- ся з дослідженнями в інших соціогуманітар- них науках. Зокрема, має бути поставлено такі завдання: 1) розроблення проєктів низки міжнародно- правових актів, спрямованих на гарантування безпеки України, відновлення її територіаль- ної цілісності, забезпечення її національних інтересів; 2) експертне забезпечення судових процесів, ініційованих нашою державою, суб’єктами гос- подарювання, установами, організаціями, гро- мадянами проти Російської Федерації у міжна- родних, зарубіжних і національних судах; 3) консультативне забезпечення захисту прав громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, осіб, при- мусово переміщених на територію Російської Федерації та Республіки Білорусь, а також українських біженців за кордоном; 4) експертне забезпечення правових аспек- тів співробітництва України з міжнародними організаціями та іноземними державами; 5) перегляд і денонсація угод України з Ро- сійською Федерацією та Республікою Біло- русь, виконання яких стало неможливим або загрожує безпеці й національним інтересам нашої держави; 6) розроблення комплексної стратегії про- тидії гібридним загрозам та забезпечення стій- кості суспільства і держави у воєнний і після- воєнний час; 7) розроблення та обґрунтування пропози- цій щодо приєднання України до низки між- народно-правових інструментів з метою ефек- тивного захисту її національних інтересів (зо- крема, Римського статуту Міжнародного кри- мінального суду, Конвенції МОП про працю в морському судноплавстві та ін.); 8) розроблення змін до законодавства Укра- їни з метою вирішення нагальних питань жит- тєдіяльності держави і суспільства у воєнний і післявоєнний час, зокрема: • поширення дії відступу від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвен- цією про захист прав людини і основополож- них свобод, на всю територію України; • уніфікація законодавства щодо захисту прав і свобод людини на окупованих територіях; • ухвалення єдиних критеріїв визначення дати втрати та повернення урядового конт ро- лю над населеними пунктами; • поширення юрисдикції Міжнародного кримінального суду на притягнення до відпо- відальності за скоєння злочинів проти людя- ності та воєнних злочинів вищих посадових осіб РФ та керівників усіх контрольованих нею утворень на всю територію України; • розроблення законодавства щодо покарання фізичних осіб за злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні під час агре- сії РФ проти України, відшкодування шкоди, за- подіяної Україні агресією Російської Федерації; ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 65 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Oleksiy V. Kresin Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4016-6596 LEGAL ASPECTS OF COUNTERACTING RUSSIAN AGGRESSION AND RESTORING THE TERRITORIAL INTEGRITY OF UKRAINE According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 13, 2022 The article considers the issues of counteracting Russian aggression, restoring the territorial integrity of Ukraine, pro- tecting the rights of Ukrainian citizens during war and occupation, bringing to justice the aggressor state, as well as in- dividuals and organizations guilty of war crimes, collaboration and other anti-government activities. Special attention is devoted to the qualification of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine and responsibility for its con- duct; qualification of annexation of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol; qualification of the status of ORDLO and recognition by Russia of the so-called “DPR” and “LPR” independence; protection of human rights in the territories annexed and illegally controlled by Russia. Organizational and legal solutions for the research of these issues by the institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine are proposed. • розроблення методики документування і обрахування шкоди, спричиненої агресією Ро- сійської Федерації; • перегляд норм Кримінального кодексу України щодо складів злочинів і покарання за воєнні злочини, антидержавну діяльність, завдання шкоди навколишньому середовищу, об’єктам підвищеної екологічної небезпеки, культурній спадщині; • розроблення змін до законодавства, що уможливлять функціонування на території України міжнародної миротворчої місії; • створення правових засад для швидкого відновлення економіки України через зміни в адміністративному, податковому, митному за- конодавстві; 9) комплексний аналіз режимів санкцій про- ти Російської Федерації, запроваджених між- народними організаціями та іноземними дер- жавами, розроблення пропозицій щодо впо- рядкування і розширення санкційних заходів; 10) розроблення нової стратегії політико-пра- вового розвитку держави і суспільства в умо- вах воєнного часу та в післявоєнних реаліях. Безсумнівно, кількість і обсяг завдань, що постають перед науковими установами в умо- вах триваючої російської агресії, нині немож- ливо точно визначити, зважаючи на непередба- чувані тривалість і масштаб проблем, які вона спричинить. Але так само безсумнівно, що саме на Інститут держави і права ім. В.М. Ко- рецького НАН України варто покласти функ- ції координатора щодо постійного консульту- вання, експертного та нормопроєктувального забезпечення органів державної влади, внаслі- док чого обсяги навантаження на колектив цієї установи багаторазово зростуть. Для вирішення юридичних наукових завдань, покладених на Інститут, потрібне, у свою чергу, здійснюване на постійній основі економічне, соціолого-демографічне, політологічне та інше експертне забезпечення, відповідна співпраця з науковими установами Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, галузевими академіями наук та закладами вищої освіти. З метою наукового забезпечення вирішення вка- заних фундаментальних проблем життєдіяль- ності держави і суспільства, ефективної коор- динації відповідної діяльності НАН України, недопущення відтоку та еміграції вчених про- поную, зокрема, створити на основі Відділення історії, філософії та права, а також Відділення економіки координаційну раду з метою вирі- шення цих проблем; відновити повне фінансу- вання Інституту держави і права ім. В.М. Ко- рецького; розглянути можливість створення додаткових штатних одиниць у відділі міжна- родного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького і залучення висококваліфікованих фахівців.

Репозитарії

Схожі ресурси