Словник агентивів української мови
Рецензія на словник: Годована, М. П. С ловник-довідник назв осіб за видом діяльності / М. Г одована; за ред. Л. В. Т уровської. – К.: Наукова думка, 2009. – 176 с. – Бібліогр.: с. 7....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Назва видання: | Лексикографічний бюлетень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185352 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Словник агентивів української мови / Т. Михайлова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 158-165. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-185352 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1853522022-09-13T01:26:37Z Словник агентивів української мови Михайлова, Т. Рецензії Рецензія на словник: Годована, М. П. С ловник-довідник назв осіб за видом діяльності / М. Г одована; за ред. Л. В. Т уровської. – К.: Наукова думка, 2009. – 176 с. – Бібліогр.: с. 7. 2012 Article Словник агентивів української мови / Т. Михайлова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 158-165. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185352 811.161.2’374.46 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Михайлова, Т. Словник агентивів української мови Лексикографічний бюлетень |
| description |
Рецензія на словник: Годована, М. П. С ловник-довідник назв осіб за видом діяльності / М. Г одована; за ред. Л. В. Т уровської. – К.: Наукова думка, 2009. – 176 с. – Бібліогр.: с. 7. |
| format |
Article |
| author |
Михайлова, Т. |
| author_facet |
Михайлова, Т. |
| author_sort |
Михайлова, Т. |
| title |
Словник агентивів української мови |
| title_short |
Словник агентивів української мови |
| title_full |
Словник агентивів української мови |
| title_fullStr |
Словник агентивів української мови |
| title_full_unstemmed |
Словник агентивів української мови |
| title_sort |
словник агентивів української мови |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185352 |
| citation_txt |
Словник агентивів української мови / Т. Михайлова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 158-165. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT mihajlovat slovnikagentivívukraínsʹkoímovi |
| first_indexed |
2025-07-16T05:58:45Z |
| last_indexed |
2025-07-16T05:58:45Z |
| _version_ |
1837782035359334400 |
| fulltext |
РеЦеНЗІї
Тетяна Михайлова
Словник агентивів української мови
годована, м. П. словник-довідник назв осіб за видом діяльності /
м. годована; за ред. Л. В. туровської. – к.: наукова думка, 2009. – 176 с. –
бібліогр.: с. 7.
Сучасна українська термінологія – один із найрухливіших лексичних
шарів, що постійно змінюється внаслідок поступу науки й техніки. Для ро-
зуміння закономірностей розвитку сучасної лексичної системи української
мови, для впорядкування термінології з метою забезпечення комунікативно‑
пізнавальних потреб фахівців різних галузей потрібно вивчати склад термі-
нологічної лексики і зміни в ній.
За часів незалежності нашої держави опубліковано чимало терміногра-
фічних праць, які певною мірою фіксують процеси, що відбуваються в термі-
носистемах, засвідчують принципи системної організації спеціальних оди-
ниць, їхні лексико‑семантичні та структурно‑граматичні особливості, унор-
мовують і кодифікують терміни різних галузей. Дослідники (Л. Боярова,
Т. Кияк, М. Комова, Л. Симоненко та ін.) відзначають важливість цих видань
перекладного і тлумачного типів, зокрема, для того, щоб уводити терміни в
науковий обіг не лише фахівців, але й тих, хто навчається майбутній профе-
сії. Проте кожне нове словникове видання потребує аналізу й об’єктивного
оцінювання, оскільки досі наявні різні підходи й тенденції щодо опрацю-
вання термінологічної лексики та створення словникарських праць, що зу-
мовлює наявність нерівноцінних за якістю й нормативними властивостями
публікацій.
Серію лексикографічних видань українських мовознавців, які вивчали й
цілеспрямовано допомагали внормовувати мовні засоби спеціальної сфери,
логічно продовжує «Словник‑довідник назв осіб за видом діяльності» М. Го-
дованої, який ґрунтується на чинних нормативних документах («Класифіка-
УДК 811 .161 .2’374 .46
Словник агентивів української мови
159
тор професій», К., 2007), термінологічних словниках і словниках‑довідниках
із різних галузей, енциклопедіях, словниках іншомовних слів і неологізмів,
загальномовних тлумачних і перекладних та багатогалузевих академічних
російсько‑українських й українсько‑російських словниках і має на меті сис-
тематизувати назви осіб за видом діяльності та уточнити тлумачення цих
лексем згідно з указаними вище працями.
Словник можна вважати комплексним, бо в його статтях подано семан-
тичну структуру кожної реєстрової одиниці, акцентні й морфологічні осо-
бливості (зокрема закінчення родового відмінка однини у відмінюваних
іменників і субстантивованих прикметників), парадигматичні відношення й
варіанти заголовних слів, російські відповідники до них. Отже, перед нами
багатогалузеве тлумачно‑перекладне термінологічне видання.
Поява такого довідника важлива й корисна. Словникарські праці вміщу-
ють, як правило, терміни багатьох семантичних розрядів (назви спеціаль-
них дій і процесів; ознак і властивостей; машин, пристроїв та їхніх частин;
одиниць виміру; речовин і матеріалів; станів, режимів, методів виконання;
професій і спеціальностей), які застосовують в одній або декількох суміжних
галузях чи багатьох сферах людської діяльності. Рідше (залежно від наста-
нови автора, обсягу словника, тематичне обмеження реєстру та ін.) можуть
фіксуватися тільки певні значеннєві угруповання (здебільшого назви спеці-
альних дій, станів, методів виконання тощо). Через це значення термінів на
позначення осіб за видом діяльності можна дізнатися насамперед із тлумач-
них загальномовних словників або лише деяких термінографічних праць з
окремих галузей. Видання «Словник‑довідник назв осіб за видом діяльнос-
ті» М. Годованої є актуальним, оскільки допоможе визначити принципи
організації вказаного шару спеціальної лексики й можливості подальшого
його впорядкування, з’ясувати особливості семантичної структури назв осіб
за видом діяльності та принципи засвідчення таких одиниць у тлумачних
термінологічних словниках, а також оптимізувати опанування майбутніми
фахівцями галузевої термінології у ВНЗ. Рецензована праця відзначається
новизною, яка полягає в тому, що вперше в українській лексикографії досить
повно описано такий семантичний розряд, як назви фахівців різних галу-
зей виробництва й науки, освіти й культури, керівників установ і службових
осіб, спортсменів та ін.
Варто підкреслити, що видання створено за загальноприйнятими в лек-
сикографії правилами. Макроструктура словника, як і годиться, містить пе-
редмову, переліки умовних позначень і використаних джерел, а також дві
основні частини: тлумачну й перекладну (російсько‑український покажчик
Михайлова Т .
160
назв осіб за видом діяльності). Оскільки подані у словнику одиниці засто-
совуються в різних галузях знань і людської діяльності та часто не пов’язані
між собою, тому обрано абетковий порядок розміщення лексичного матеріа-
лу, що є традиційним для українських словників тлумачного типу.
Словник М. Годованої фіксує найменування виконавців дії (агентиви),
що належать до семантичного розряду назв діячів на позначення осіб за ви-
дом діяльності, фахом, заняттям, виражаються віддієслівними (найчастіше)
і відіменними іменниками (рідко – неповністю субстантивованими прикмет-
никами) та є однією з найчисельніших груп серед назв осіб за іншими озна-
ками (зовнішністю, поведінкою, місцем проживання, родинними стосунками
тощо). Аналізований семантичний розряд досить важливий у термінознав-
стві, оскільки його одиниці пойменовують безпосереднього виконавця дії.
Агентиви, уміщені в довіднику, уважаються напівпредикатними іменами,
оскільки в їхніх значеннях наявні семи ‘той, хто виконує спеціальну дію’,
‘той, хто працює з машиною чи спеціальним пристроєм’. У семантичній
структурі цих назв, окрім указаних, наявні ще й такі лексико‑семантичні ва-
ріанти (ЛСВ) – ‘застосування в певній галузі’, ‘професійна діяльність’, а та-
кож можлива (або потенційно закладена) сема ‘наявність в особи спеціальної
освіти або професійних умінь і навичок у певній сфері діяльності’.
Проте словник не фіксує одиниці, семантиці яких властивий значеннєвий
компонент ‘діяльність, що заборонена, суперечить чинному законодавству’
(браконьєр, шахрай).
Як позитивне слід відзначити, що реєстр словникарської праці достатньо
широкий, оскільки вміщує понад 2 500 нормативних українських лексем:
давніх за походженням (жнець, кушнір, різьбяр), уже усталених (кіноактор,
склодув, фрезерувальник) і нових (комп’ютерник, провайдер); питомих (ву-
гляр, заготівельник), іншомовних (кінолог, трейдер, фотограф) і гібридних
(бетоняр, гравіювальник, метробудівець); похідних простих (годинникар,
кранівник, освітлювач) і складних (верстатобудівник, музикознавець, те-
плоенергетик); іменникових (генетик, лісозаготівельник, слюсар) і частково
субстантивованих (випусковий, горновий, стерновий); відмінюваних (розто-
чувальник) і незмінних (аташе) з їхніми російськими відповідниками. Такий
обсяг, на нашу думку, є достатнім для того, щоб твердити, що рецензований
довідник певною мірою відбиває лексичний шар української мови на позна-
чення назв за видом діяльності на сучасному етапі.
Зауважмо, що в загальномовних і термінологічних словниках із різних
сфер людської життєдіяльності агентивні назви не завжди описуються на-
лежним чином, а часом узагалі не подаються. Досить часто в таких працях
Словник агентивів української мови
161
значення агентивів не пояснюють через обсяг видань, а також через те, що
наявність у довідниках лексичних одиниць на позначення наук, галузей, спе-
ціальних дій чи пристроїв, які вмотивовують найменування осіб за видом ді-
яльності, спрощує розуміння семантики таких слів. Агентиви мають здебіль-
шого коротке пояснення: ‘фахівець із певної галузі’, наприклад: фармаколог –
‘фахівець із фармакології’, через що доводиться дивитися ще й визначення
цієї галузі: фармакологія – ‘наука, що …’. Порівняно з більшістю таких до-
відників «Словник назв осіб за видом діяльності» М. Годованої має переваги,
бо містить більш повне розкриття семантики подібних найменувань: фарма-
колог – ‘фахівець із фармакології, який вивчає дію ліків на організм, розро-
бляє нові лікувальні засоби, встановлює методи та принципи їх застосуван-
ня’ [с. 128]. Авторка детальніше пояснює значення реєстрових слів шляхом
опису спеціальних дій чи галузей або машин, пристроїв та інших знарядь,
із якими працює особа (далі виділення наше – Т. М.): шліфувальник –
‘фахівець зі ШЛІФУВАННЯ – оброблення поверхні металів, дерева, скла
абразивними матеріалами’ [с. 138], конверторник – ‘робітник, який працює
біля КОНВЕРТОРА – металургійної печі, у якій виплавляють сталь проду-
ванням повітря чи кисню через розплавлений метал’ [с. 61]. Тут дотримано
один із головних принципів лексикографування, який полягає в тому, що на-
укове визначення не повинно мати у своєму складі слів, зовсім не зрозумілих
користувачам і не витлумачених у цьому словнику.
Хоча, на жаль, трапляються поодинокі реєстрові одиниці з недостатнім,
на наш погляд, розкриттям семантики, бо деякі дефініції не містять пояснен-
ня спеціальних (виробничих) дій, галузей чи наук, через що втрачається зро-
зумілість, прозорість поданих визначень. Тому варто, уважаємо, доопрацю-
вати такі словникові статті: агроном – ‘фахівець із сільськогосподарського
виробництва’ [с. 11]; вертебролог – 1) ‘фахівець із вертебрології’; 2) ‘лікар,
який спеціалізується на захворюваннях хребта людини’ [с. 22]; фехтмей-
стер, фехтмайстер – ‘тренер із фехтування’ [с. 129] та деякі ін.
Семантична структура поданих агентивів містить переважно одне зна-
чення (закрійник, комбайнер, насіннєзнавець, сурдоперекладач, шліфуваль-
ник), рідше два (випусковий, волочильник, декоратор, регулювальник) і на-
віть три або чотири лексико‑семантичні варіанти (в’язальник, оператор).
Наприклад: оператор – 1) ‘кваліфікований робітник, який керує роботою
складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого про-
цесу’; 2) ‘фахівець, який працює на комп’ютері, виконуючи регламентований
інструкціями набір дій’; 3) ‘митець, який знімає кінофільми або матеріал
для телепередачі; кінооператор’; 4) ‘юридична особа, яка здійснює операції
Михайлова Т .
162
на біржі’ [с. 84]. Зафіксовано й декілька пар агентивів‑омонімів: вибійник1 –
вибійник2, шпалерник1 – шпалерник2.
На відміну від загальномовних словників і словників іншомовних слів, у
яких назви осіб переважно є однозначними, в аналізованому словнику М. Го-
дованої агентиви часто мають ускладнену семантичну структуру (із кількох
ЛСВ), що зумовлено уточненням значень та їх розмежуванням унаслідок за-
стосування вказаних найменувань у різних сферах діяльності, порівняймо:
морильник – 1) ‘робітник, який просочує деревину спеціальним розчином,
надаючи їй темного забарвлення та міцності’; 2) ‘працівник санепідстанції,
дезстанції, який труїть комах, щурів тощо’ [с. 76]; морозивник – 1) ‘праців-
ник харчової промисловості, який виготовляє морозиво’; 2) ‘працівник тор-
гівлі, який продає морозиво’ [с. 76]. Виправданим, на наш погляд, виявляєть-
ся й уточнення та відокремлення семем інших реєстрових одиниць: ливар-
ник – 1) ‘фахівець із ливарної справи, який відповідає за виробництво литва;
чавуноливарник’; 2) ‘робітник, який відливає металеві вироби’ [с. 67].
У лексикографічних працях слова однієї лексико‑семантичної категорії
прийнято тлумачити здебільшого однотипно. Тому, керуючись загальноприй-
нятими правилами лексикографічного опису, авторка для розкриття семан-
тики назв осіб за видом діяльності застосувала класичну форму дефініції –
родо‑видову – через найближчий рід і видову відмінність. Усі реєстрові оди-
ниці визначено через відповідні родові найменування: «фахівець», «пра-
цівник», «робітник», «майстер», «музикант», «спортсмен», «торговець»
(«торгівець»), «філолог», «художник» тощо, семантику яких теж розкрито
в указаному словнику. Порівняймо: апретурник – ‘робітник, який обро-
бляє тканини та шкіри спеціальними речовинами для надання їй цупкості,
водонепроникності тощо’ [с. 13], а робітник – ‘особа, зайнята фізичною
працею у сфері матеріального виробництва’ [с. 105]. Як бачимо, усі родові
назви авторка звела до загальновживаного слова особа (щоправда, не витлу-
мачено родові назви аматор й автор, через які визначаються найменування
автомобіліст і лірик). Тобто загалом дотримано вищезгаданий принцип лек-
сикографування. Можливо, у наступних виданнях «Словника‑довідника назв
осіб за видом діяльності» варто було б чи то уточнити значеннєву структуру
таких заголовних лексем, як працівник і фахівець (мають по два ЛСВ), чи то
вказувати, у якому значенні їх ужито в інших визначеннях.
Слід зауважити, що окремі реєстрові лексеми, як свідчить аналіз їхніх
значень, не є термінами, наприклад: автомобіліст – ‘аматор автомобільної
справи’ [с. 10], лірик – ‘автор ліричних поезій’ [с. 68]. Однак можна твер-
дити, що М. Годована уникнула суб’єктивності та випадковості у відборі
Словник агентивів української мови
163
назв для словника, оскільки кількість нетермінів у словнику є незначною.
Та й вони наближаються до одиниць спеціальної лексики, тому що в їхніх
семантичних структурах наявні семи ‘виконавець спеціальної дії’, ‘наявність
в особи професійних умінь’.
Видові відмінності вміщених у словнику найменувань описуються як
за допомогою загальновідомих, загальновживаних слів, так і термінів, що
пов’язані з реєстровим словом, уживаються у відповідних галузях і належать
до інших семантичних розрядів (назв спеціальних дій і процесів; галузей і
наук; назв машин, пристроїв тощо).
Позитивним, на наш погляд, є той факт, що досить широко (порівняно із
загальномовними й термінологічними словниками) в аналізованому видан-
ні подано синонімні відношення. Різнокореневі синоніми наведено у двох
статтях: у першій розкрито значення вживанішої назви (склодув – ‘робіт-
ник, який виготовляє скляні порожнисті вироби дуттям; видувальник’), у
другій – подано менш поширену за формулою те саме, що… (видуваль-
ник – те саме, що склодув). Словотворчі варіанти, які часто мовознавця-
ми називаються спільнокореневими синонімами, фіксуються в одній статті:
монтажник, монтувальник – ‘фахівець зі складання та встановлювання
різних машин, конструкцій, споруд за певними планами й кресленнями; скла-
дальник’ [с. 76].
В описах семантичної структури термінологічних одиниць не відбито ан-
тонімічні відношення, що можна, на наш погляд, пояснити особливостями
агентивів, бо ці найменування не антонімізуються, тому що статева ознака
у сфері термінологічних назв за професіями (спеціальностями) не є відмін-
ною, суттєвою для протиставлення цих назв.
Значною перевагою такого словника є також фіксування паронімічних
назв осіб за видом діяльності, що важливо для розрізнення їх користувача-
ми, які можуть помилятися, плутатися: інструменталіст – інструменталь-
ник, конюх – коняр, лялькар – ляльковик, набивальник – набивач. Наприклад:
інструменталіст (1/ ‘музикант, який грає на якому-небудь музичному ін-
струменті’; 2/ ‘майстер, який виготовляє музичні інструменти’) – інстру-
ментальник (‘слюсар, який виготовляє інструменти – знаряддя праці’);
лялькар (‘майстер, який виготовляє ляльки’) – ляльковик (‘артист, який
маніпулює ляльками під час вистави у театрі’).
Оскільки словник М. Годованої зафіксував певні системні відношен-
ня (гіперо‑гіпонімічні, синонімні, ін.), можна твердити, що він містить
окрему семантичну систему, яка існує в межах лексичної системи укра-
їнської мови.
Михайлова Т .
164
Тільки незначна кількість назв осіб, засвідчених у довіднику, стосується
суто чоловічих видів діяльності (коваль, лоцман, обсмолювач, шахтар) і ще
менша – суто жіночих професій (друкарка, курчатниця, модистка, покоївка).
До деяких видів діяльності, якими раніше чоловіки не займалися, наведено
форми чоловічого роду, оскільки певні представники сильної статі виявля-
ють бажання працювати, наприклад, доярем, манікюрником.
Переважна ж більшість агентивів – форми чоловічого роду (жокей, залі-
зопрокатник, літредактор, пічник, рієлтор, сходознавець, шоумен), що по-
значають осіб як чоловічої, так і жіночої статі. Однак до невеликої частини
назв осіб у формі чоловічого роду в словнику подано форми жіночого роду:
верстатниця, економістка, касирка, кравчиня, лаборантка, масажистка,
монтажниця, музикантка, оглядачка, офіціантка, сортувальниця, сцена-
ристка, укладальниця. Це зумовлено тим, що в сучасному суспільстві жінки
оволодівають багатьма спеціальностями, обіймають різноманітні посади, що
розширює коло жіночих професій і занять. Зазначмо, що ще не так давно дея-
кі з цих назв із суфіксами -к(а), -ниц(я) уживалися лише в розмовному стилі,
а отже, можна зробити висновок, що лексикографічне видання М. Годова-
ної, на відміну від інших словників, фіксує перший ступінь термінологізації
окремих агентивів жіночого роду. Щоправда, на думку авторки, такі назви,
як писанкарка, програмістка, учителька, поки що не є термінами (їх не за-
фіксовано в аналізованій праці).
До реєстру рецензованого видання входять лише терміни‑слова: терміни‑
іменники (екскурсовод, приладобудівник, упорядник) і частково субстанти-
вовані прикметники (люковий, рульовий, чановий, щогловий), що зумовлено
семантичними особливостями поданих найменувань, які називають осіб за
видом діяльності. Зауважмо, що, на відміну від нормативних документів
(«Класифікатора професій»), рецензована термінографічна праця не містить
складені назви, що зумовлено певними нормалізаторськими настановами ав-
торки. У словнику подано тільки однослівні назви, мабуть, тому, що засвід-
чуються назви осіб за видом діяльності (зокрема за фахом), але не фіксують-
ся назви однотипних посад у різних галузях (наприклад, складальник виро-
бів з пластмас, складальник радіодеталей). Уведення до реєстру довідника
термінів‑словосполучень, на нашу думку, можливе в наступних виданнях.
На наше переконання, ця публікація виняткова й важлива для посадов-
ців, працівників підприємств і фахівців, лексикографів і термінологів, які
можуть користуватися нею у спеціальній діяльності. Оскільки довідник
складено за Класифікатором професій та іншими перекладними, енцикло-
педичними і тлумачними словниками різних галузей, то можна вважати цю
Словник агентивів української мови
165
термінографічну працю не тільки систематизувальною та регламентуваль-
ною, але й інформативно‑довідковою та навчальною. Словник корисний для
тих, хто студіює термінознавчі дисципліни і, зокрема, курс «Українська мова
за професійним спрямуванням», під час вивчення якого студенти повинні
опанувати певні відомості про терміни та особливості їхньої семантики.
Здобуті результати, безсумнівно, мають також значущість для лексико-
графії, стандартизації та подальшого розвитку національної термінології.
Виявлення значеннєвої специфіки агентивів сприятиме систематизації вка-
заних найменувань, збереженню нормативності їх уживання, створенню су-
часної уніфікованої термінологічної бази різних наук, виданню українсько-
мовної навчальної літератури для вищої освіти.
Отже, у «Словнику назв осіб за видом діяльності» М. Годованої зафіксо-
вано агентиви з різних галузей, це зроблено із дотриманням загальноприй-
нятих в українській та зарубіжній лексикографії принципів опису лексичних
одиниць спеціального призначення. Система агентивних назв української
мови за професією та видом діяльності є динамічною й відкритою, як і тер-
мінологія загалом, що засвідчено в аналізованому виданні. Семантику вка-
заних найменувань розкрито за допомогою родо‑видових дефініцій, подані
тлумачення відповідають найважливішим логічним вимогам, визначення
термінів у межах словника узгоджені між собою. Синонімні й гіперо‑гіпо-
німічні зв’язки між взаємопов’язаними одиницями, одноманітність в орга-
нізації матеріалу всередині словникових статей, наявність посилань на інші
статті свідчать про системність у відборі, аналізі й описі назв у виданні, яке
кодифікує значний шар спеціальної лексики.
Tetiana MIkHAjLOVA
The dictionary of Ukrainian agentive names.
|