Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання

Вступ. Сучасну фіскальну політику в країнах з ринковою економікою, навіть за умови обтяження коронакризою, спрямовано на регулювання розподілу ресурсів між приватним і державним секторами з мінімальним впливом інфляційних чи дефляційних коливань на індекс цін виробників. Проблематика. Дії держави...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
1. Verfasser:	Єфименко, Т.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Schriftenreihe:	Наука та інновації
Schlagworte:	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185439
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання / Т.І. Єфименко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 5. — С. 21-38. — Бібліогр.: 56 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185439
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1854392022-09-16T01:26:30Z Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання Єфименко, Т.І. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Вступ. Сучасну фіскальну політику в країнах з ринковою економікою, навіть за умови обтяження коронакризою, спрямовано на регулювання розподілу ресурсів між приватним і державним секторами з мінімальним впливом інфляційних чи дефляційних коливань на індекс цін виробників. Проблематика. Дії держави, які мобілізують потенціал ринку, повинні охоплювати елементи податково-бюджетного реформування, пов’язані з комплексом цілеспрямованих заходів щодо зниження темпів зростання грошової маси. Мета. Визначення основних напрямів системного посилення фіскальних функцій органів виконавчої влади, насамперед у протидії загрозам дестабілізації за наявності динамічних явищ глобалізації, кризогенності та їх подальшої мультиплікації. Матеріали і методи. Використано методи просторово-часового ситуаційного аналізу та синтезу, а також порівняння динаміки статистичних макроекономічних показників (ВВП) у межах різних системних модельних оцінок впливу податкового реформування. Результати. Розглянуто як позитивний, так і негативний досвід упровадження програм міжнародних фінансових інституцій та урядів різних держав, спрямованих на досягнення повної зайнятості працездатного населення й стійкого розвитку економіки за допомогою податково-бюджетних засобів управління попитом та усталених грошово-кредитних підойм. Обґрунтовано рекомендації щодо зміцнення регуляторних фіскальних важелів зростання стійкості соціально-економічної системи України з урахуванням сучасних тенденцій управління змінами, зокрема на тлі пандемії COVID-19. Висновки. Раціональну податкову політику слід орієнтувати на вдосконалення законодавчих механізмів у поєднанні з формуванням та розподілом видатків, стимулюванням збереження ресурсів із метою їх більш прийнятного практичного використання. Обов’язкові платежі мають сплачуватися з джерел доходів суб’єктів господарювання та не повинні стосуватися капіталу, бо спрямування останнього на сплату податків суперечить інтересам інвесторів та цілям стійкого відтворення. Introduction. One of the key contradictions in the modern market relations is associated with the phenomena of deglobalization. It is the practice of the European Union with respect to supranational influence on fiscal relations of economic agents and the “trumponomics” that have confirmed the need to further increase the effectiveness of international tax and budget regulatory institutions. Problem Statement. The modern fiscal policy in market economies aims at regulating the distribution of resources between the private and public sectors with minimal impact of inflationary or deflationary fluctuations on the producer price index. Government actions that mobilize market potential shall include elements of fiscal reform related to a set of targeted measures to reduce the growth rate of the monetary aggregates. Purpose. To identify the main directions of a systemic strengthening of fiscal functions of governments, primarily, in countering the threats of destabilization in the presence of dynamic phenomena of globalization and their further multiplication. Мaterials and Мethods. The methods of position-time situational analysis and synthesis have been used; the dynamics of statistical macroeconomic indicators (GDP) within the framework of various systematic model assessments of the tax reform impact have been compared. Results. Both the positive and the negative experience of implementing programs for international financial institutions and governments of different countries aim at achieving the goals of full employment and sustainable development with the help of revenue and budgetary means of demand management and established monetary leverages have been considered. Recommendations for improvement of regulatory fiscal effects on Ukraine’s socio-economic system (SES) stability growth have been justified in the light of current trends of change management. Conclusions. Rational tax policy shall provide for the improvement of legislative mechanisms in combination with the formation and use of costs, stimulating the saving of resources with a view to their best practical use. In the context of globalization and increasing threats of information asymmetry with the existence of various technological paradigms in the SES, regulations shall be based on establishing transparent “game rules”. Mandatory payments shall come from sources of business income rather than from capital, because the use of the latter for paying taxes is contrary to the interests of investors and the goals of sustainable growth. 2020 Article Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання / Т.І. Єфименко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 5. — С. 21-38. — Бібліогр.: 56 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin16.05.021 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185439 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
spellingShingle	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Єфименко, Т.І. Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання Наука та інновації
description	Вступ. Сучасну фіскальну політику в країнах з ринковою економікою, навіть за умови обтяження коронакризою, спрямовано на регулювання розподілу ресурсів між приватним і державним секторами з мінімальним впливом інфляційних чи дефляційних коливань на індекс цін виробників. Проблематика. Дії держави, які мобілізують потенціал ринку, повинні охоплювати елементи податково-бюджетного реформування, пов’язані з комплексом цілеспрямованих заходів щодо зниження темпів зростання грошової маси. Мета. Визначення основних напрямів системного посилення фіскальних функцій органів виконавчої влади, насамперед у протидії загрозам дестабілізації за наявності динамічних явищ глобалізації, кризогенності та їх подальшої мультиплікації. Матеріали і методи. Використано методи просторово-часового ситуаційного аналізу та синтезу, а також порівняння динаміки статистичних макроекономічних показників (ВВП) у межах різних системних модельних оцінок впливу податкового реформування. Результати. Розглянуто як позитивний, так і негативний досвід упровадження програм міжнародних фінансових інституцій та урядів різних держав, спрямованих на досягнення повної зайнятості працездатного населення й стійкого розвитку економіки за допомогою податково-бюджетних засобів управління попитом та усталених грошово-кредитних підойм. Обґрунтовано рекомендації щодо зміцнення регуляторних фіскальних важелів зростання стійкості соціально-економічної системи України з урахуванням сучасних тенденцій управління змінами, зокрема на тлі пандемії COVID-19. Висновки. Раціональну податкову політику слід орієнтувати на вдосконалення законодавчих механізмів у поєднанні з формуванням та розподілом видатків, стимулюванням збереження ресурсів із метою їх більш прийнятного практичного використання. Обов’язкові платежі мають сплачуватися з джерел доходів суб’єктів господарювання та не повинні стосуватися капіталу, бо спрямування останнього на сплату податків суперечить інтересам інвесторів та цілям стійкого відтворення.
format	Article
author	Єфименко, Т.І.
author_facet	Єфименко, Т.І.
author_sort	Єфименко, Т.І.
title	Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання
title_short	Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання
title_full	Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання
title_fullStr	Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання
title_full_unstemmed	Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання
title_sort	фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185439
citation_txt	Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання / Т.І. Єфименко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 5. — С. 21-38. — Бібліогр.: 56 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT êfimenkotí fískalʹneregulûvannâstíjkogonacíonalʹnogoekonomíčnogozrostannâ
first_indexed	2025-07-16T06:07:11Z
last_indexed	2025-07-16T06:07:11Z
_version_	1837782569914990592
fulltext	21 https://doi.org/10.15407/scin16.05.021 Т.І. ЄфименкО Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління», бульв. Дружби народів, 38, Київ, 01014, Україна, +380 44 277 5115, afu@afu.kiev.ua ФіСкальне регулЮвання СтіЙкого національного економічного зроСтання Цитування: Єфименко т.І. фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання. Nauka innov. 2020. т. 16, № 5. С. 21—38. https://doi.org/10.15407/scin16.05.021 Вступ. Сучасну фіскальну політику в країнах з ринковою економікою, навіть за умови обтяження ко- ронакризою, спрямовано на регулювання розподілу ресурсів між приватним і державним секторами з мінімальним впливом інфляційних чи дефляційних коливань на індекс цін виробників. Проблематика. Дії держави, які мобілізують потенціал ринку, повинні охоплювати елементи по- датково-бюджетного реформування, пов’язані з комплексом цілеспрямованих заходів щодо зниження темпів зростання грошової маси. Мета. Визначення основних напрямів системного посилення фіскальних функцій органів виконавчої влади, насамперед у протидії загрозам дестабілізації за наявності динамічних явищ глобалізації, кризо- генності та їх подальшої мультиплікації. Матеріали і методи. Використано методи просторово-часового ситуаційного аналізу та синте- зу, а також порівняння динаміки статистичних макроекономічних показників (ВВП) у межах різних системних модельних оцінок впливу податкового реформування. Результати. Розглянуто як позитивний, так і негативний досвід упровадження програм міжнарод- них фінансових інституцій та урядів різних держав, спрямованих на досягнення повної зайнятості працездатного населення й стійкого розвитку економіки за допомогою податково-бюджетних засобів уп равління попитом та усталених грошово-кредитних підойм. Обґрунтовано рекомендації щодо зміц- нення регуляторних фіскальних важелів зростання стійкості соціально-економічної системи України з урахуванням сучасних тенденцій управління змінами, зокрема на тлі пандемії COVID-19. Висновки. Раціональну податкову політику слід орієнтувати на вдосконалення законодавчих меха- нізмів у поєднанні з формуванням та розподілом видатків, стимулюванням збереження ресурсів із метою їх більш прийнятного практичного використання. Обов’язкові платежі мають сплачуватися з джерел доходів суб’єктів господарювання та не повинні стосуватися капіталу, бо спрямування останнього на сплату податків суперечить інтересам інвесторів та цілям стійкого відтворення. К л ю ч о в і с л о в а: фіскальне регулювання, деглобалізація, оподаткування, борг, заощадження, інвесту- вання, реформи. межі фінансової глобалізації окреслюють простір ділової активності національних господарств через сукупність грошово-кредитних майнових контрактних відносин. На думку експертів, теперішня регуляторна парадигма для всеосяжного розвитку ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16(5) Т.І. Єфименко 22 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) передбачає «новий контекст» взаємодії еко- номічних агентів [1]. Захист вітчизняних това- ро виробників на державному рівні може су- п ро воджуватися виникненням ознак загаль - ної деглобалізації, що в подальшому, ймовір- но, при зведе до певних обмежень руху транс- на ціонального капіталу з усіма наслідками, які з цього випливають. Протягом ХХІ ст. на сучасний світ очікує доволі складний період перебудови. антикризові заходи в кожній краї- ні мають враховувати відмінності фіскальної, грошово-кредитної, соціальної політик, а та- кож стабілізаційні ресурси реального й фінан- сового секторів. Дефіцитні державні бюдже- ти, що не містять інституційної складової роз- витку, стають каталізаторами споживчої мо де- лі економіки, спричиняють зростання інфля ції та імпорту, призводять до погіршення стану поточного балансу. рівновага фіскального прос- тору є однією з головних умов стійкого відтво- рювального процесу. Для економіки держави та належного рівня життя людини однаково не безпечними є як переоцінювання, так і не- до оцінювання значимості фінансової системи й інструментів бюджетно-податкової та гро- шо во- кредитної політики. тому захищеність ін те ресів країни в цих сферах гарантує спро- можність держави ефективно формувати, обе- рігати від надмірного знецінення та раціона- льно використовувати ресурси для со ціаль но- економічного розвитку й обслуговування ін- ституційних зобов’язань. Особливості держав- ного менеджменту в рамках сучасних глобаль- них і національних фінансових відносин ви- рішальною мірою залежать від обраних форм оподаткування, а також від видів, розмірів і ме тодів застосування податкових преферен- цій. Світовий, історичний, а також вітчизня- ний до с від показує, що глобальне оточення, на тлі прискорення загальної фінансіалізації, не- обхідності досягнення Цілей сталого розвит- ку, ви значених ООН, вимагатиме гармонізації фіс кальних функцій у державному регулюван- ні на основі принципів справедливості, рівно- прав ності, нейтральності на макро- й мікро- рівнях. Це є особливо важливим в умовах су- часної непередбачуваної кризи, пов’язаної з пан демією COVID-19. класик глобального капіталізму Дж. Сорос слушно наголошував, що економіка повинна бу ти ринковою, а держава і суспільство — со- ціальними [2, c. 159]. Без вирішення суспіль- них проблем економічний розвиток гальмуєть- ся зменшенням відтворювального потенціалу та звуженням національного ринку, зниженням його ролі в системі глобального конкурент- ного простору [3]. Несподіване зниження рів- ня економіки України в 2020 р., а також украй несприятливий прогноз на середньострокову перспективу, спричинений переважно негатив- ним впливом карантинних обмежень через пан- демію COVID-19 [4], потребує розроблення та впровадження безпрецедентних заходів анти- кризового державного регулювання, зокрема у податково-бюджетній сфері. Багато вчених, як відомо, дотримувалися точки зору, що ре- зультатом здійснення тієї чи іншої фіскальної програми повинно бути не лише вилучення частини доходів, а й розв’язання суспільних завдань. Зокрема, а. Вагнер висунув соціаль- но-політичну теорію, згідно з якою податки, од- ночасно з фінансовою функцією, можуть ви- користовуватися для регулюючого втручання в обороти новоствореної вартості таким чи- ном, щоб в умовах вільного обміну забезпечи- ти дотримання принципів справедливості що- до різних верств населення [5]. На думку уче- них [6—8], продуктивну фіскальну політику значною мірою слід орієнтувати на протидію дисбалансам у національних соціально-еко- но мічних системах. тому для оцінки наповне- ння ресурсних дохідних складових бюджетів усіх рівнів та подальшого формування джерел доходів украй важливо постійно здійснювати мо ніторинг загальної економічної стійкості. мається на увазі, що під впливом зовнішніх і внутрішніх ризиків зростає загроза дестабілі- зації процесів реалізації ринкових контрактів, відбуваються непередбачені коливання в по- токах товарів та послуг. концептуальні засади фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 23 аналізу загальної рівноваги призвели до роз- роблення теоретичних і емпіричних імітацій, що встановлюють зв’язок між аспектами спожи- вання й виробництва. У 70—80-х роках мину- лого століття в працях Дж. Уоллі та Дж. шо ве- на на базі прикладної моделі загальної рівно- ваги економіки Сша для оцінки податкових змін було показано відмінності у впливі на між- народну торгівлю податків з продажів, що стя- гуються або з виробника, або зі споживача, за- лежно від мінливої структури торгівлі тими чи іншими товарами [7]. Безперечно, доволі склад- но розраховувати на надійність практичних оцінок, отриманих у результаті прийнятих ета- лонів прогнозування. Однак регулярне спосте- реження за параметрами взаємозв’язку змін податків, тарифів і конкурентоспроможності національних економік має суттєве значення для ухвалення управлінських рішень у сфері державних фінансів і міжнародної торгівлі, що стосуються економічного розвитку. Сучасні до- слідники підкреслюють надзвичайну актуаль- ність подібних підходів до аналізу впливу ди- наміки кількісних показників експортного сек- тору на рівень заробітної плати й податків [7, 8]. таким чином, у полі зору державної політи- ки завжди повинні перебувати питання оцін- ки взаємного впливу фіскальних ефектів та економічної кон’юнктури, адже саме податки часто спричиняють непередбачені ризики з ура хуванням фінансових наслідків перекосів у інвестиціях, у балансі попиту й пропозиції робочої сили. Відповідно до відомих постулатів Дж.м. кейн- са, держава повинна впливати на ринок із ме- тою збільшення попиту, оскільки, на його дум- ку, до найважливіших факторів економічних криз завжди належали тенденції надвиробни- цтва товарів [9]. Учений пропонував викорис- товувати можливості фіскальної політики в такий спосіб: якщо через низький сукупний по- пит економіка перебуває в стадії спаду, необ- хідно збільшувати державні витрати та змен- шувати податки, та, відповідно, навпаки, якщо сукупний попит надто високий, держава по- винна вдаватися до скорочення витрат із од- ночасним посиленням податкового наванта- ження. таким чином, на погляд Дж.м. кейнса, оподаткування як складова національного фіс- кального простору може слугувати не тільки способом вилучення коштів із різних сфер ді- лової активності для поповнення бюджету, а й інструментом мобілізації та концентрації ре- сурсів для комплексного регуляторного впли- ву на низку ринкових параметрів, зокрема й на стабільність динаміки зростання народного господарства [9]. Для стабілізації економічних систем, зок- рема при впровадженні антиінфляційних за- ходів, із позицій неокласичної теорії було за- пропоновано поєднувати рекомендації моне- таристів з кредитно-грошового регулювання із таким традиційним підходом, як надання під- приємцям пільг зі сплати обов’язкових плате- жів і зборів [10]. Прихильники теорії пропо- зиції вважали за необхідне забезпечувати під- тримку мимовільних механізмів відтворення в рамках свободи приватного підприємницт- ва [11, 12]. можливості економічного зростан- ня колись розглядали у функціональному взає- мозв'язку з накопиченням капітальних ресурсів: по-перше, при використанні отриманих у ре- зультаті капіталізації частини прибутку влас них джерел, по-друге, за рахунок позикових коштів. Ймовірні наслідки оподаткування доходів від капіталу для формування певного рівня чис тої норми прибутку мотивують власників у частині прийняття рішень, що впливають на рух і розподіл активів. автори відомих праць а. Харбергер, м. Скоулз і м. Вольфсон заува- жують, що обов’язкові платежі державі з фі- нансових результатів діяльності корпорацій істотно позначаються на поведінці останніх, знижуючи чистий дохід не лише бенефіціа- рів бізнес-діяльності, а й усіх власників капі- та лу [13—15]. Відповідно, за припущення, що в якомусь секторі економіки в процесі капіта- лізації ресурсів відбуватимуться коливання по- даткового навантаження, то активи, найімовір- ніше, перемістяться в інші сфери ділової ак- Т.І. Єфименко 24 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) тивності, повсюдно змінюючи рівень рента- бельності виробничої діяльності й надання пос луг. У працях Дж. Слемрода та інших уче- них особливу увагу приділено розподілу тяга- ря оподаткування доходів у процесі руху капі- талів у рамках міжнародної торгівлі [16, 17]. До основних факторів, які впливають на цей показник, можна віднести: по-перше, чи є краї- на оподаткування експортером або імпортером капіталу; по-друге, яким є рівень ризикованос ті та диверсифікації інвестиційних портфелів, зокрема й з точки зору співвідношення інозем- них і внутрішніх активів, а також правил залі- ку зарубіжних платежів до бюджету проти внут- рішніх податкових зобов’язань (як що податки сплачуються в юрисдикції, де рівень оподат- кування значно нижчий, ніж у країні, в якій створюється додана вартість); по-третє, яким чином розподіляється податкове навантажен- ня на робочу силу залежно від резидентності працевлаштованих. Питання ін тег рації моне- тарної та бюджетної політик із урахуванням єдності Цілей сталого розвитку країни пере- буває в центрі уваги багатьох іноземних та віт- чизняних науковців [18—27]. Нова економічна політика Сполучених шта- тів америки підтвердила песимістичні оцінки відомих вчених [28] щодо перспектив глобаль- ної економіки та світових валютно-фінансо- вих систем (СВфС). Серед основних причин дисфункціональності останніх можна виок- ремити такі:  привілейоване становище долароцентрич-привілейоване становище долароцентрич- ної моделі як чинника розгортання фінан- сових криз, утворення інформаційних аси- метрій, формування різноманітних конфі- гурацій глобальної боргової піраміди;  системні вади в регулюванні посередниць-системні вади в регулюванні посередниць- кого фінансового сектору, що зумовило ви- никнення та швидке розгортання тенденцій надспоживання, випереджального зростан- ня реальних доходів, дешевого кредитуван- ня за зростаючої соціальної нерівності;  масове опанування світових ринкових від-масове опанування світових ринкових від- носин, зокрема й сегмент високих техноло- гій, країнами з економіками, що розвива- ються, коли інститути інноватизації еко- номіки, які створені й працюють, нерідко пе ребувають під загрозою інерційних скла- дових домінуючої моделі фінансової стабі- лізації, що порушує парадигмальні засади рівноваги економічного зростання. «трампономіка» підтвердила необхідність подальшого підвищення ефективності міжна- родних регуляторних інститутів. Ідеться на- самперед про спрямування програмних доку- ментів на реалізацію цілей повної зайнятості й стійкого розвитку за допомогою податково- бюджетних засобів управління попитом та ус- талених важелів міжнародного кредитування, а також на досягнення валютно-грошового рів- новажного стану національних платіжних ба- лансів. крім того, з метою забезпечення дотри- мання принципів справедливості в просторі інтернаціональних відносин суб’єктів госпо- дарювання варто спиратися на удосконалені підходи до стимулювання товарообміну, зок- рема й через застосування митних тарифів. Це особливо важливо з урахуванням введення з боку Сша додаткового фіскального наванта- ження в торгівлі з країнами ЄС, канадою, ки- таєм. Яскравою ілюстрацією подібних тенден- цій став підсумковий документ саміту G20 у Гамбурзі (липень 2017 р.), де була відсутня тра диційна вимога до країн-учасниць щодо про- тидії протекціоністським заходам. Відповідні зміни позицій урядів через потужну іммігра- ційну кризу спостерігаються також у багатьох західноєвропейських державах. З точки зору економічних агентів — носіїв інтересів міжнародних організацій, наприклад, у борговій політиці варто позбавлятися від знач- них обсягів непродуктивних за своєю суттю, але необхідних державних витрат, зокрема й у сфері підтримки життєзабезпечення населен- ня. тобто в подібних випадках може виникати політична трилема світової економіки і фінан- сової глобалізації [29—31], коли ступінь успіш- ності одночасної реалізації завдань збережен- ня демократичних засад і поступу суверенних фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 25 націй, поряд із цивілізаційною гіперглобаліза- цією, не завжди може підтверджуватися кон- к ретними перспективними сценаріями сталого піднесення. У цьому контексті сучасні дослід- ники привертають увагу до проблеми вибору форм регуляторного державного втручання в ринкові відносини, зокрема при запроваджен- ні стабілізаційних заходів [32—34]. метою роботи є обґрунтування актуальних для України рекомендацій щодо впливу дер- жави на збільшення попиту, створення умов для стабілізації балансу між зростанням ви- робництва і споживанням за допомогою орієн- тованої на сталий розвиток фіскальної систе- ми й соціальних виплат. У зв’язку з безпреце- дентними наслідками дестабілізації світової економіки у 2020 р. на всіх управлінських рів- нях ще більшою мірою будуть затребувані сис- теми реагування на ризики різних глобальних дисбалансів. тому головне завдання полягає в такому: необхідно розробляти і впроваджува- ти на базі світового досвіду національні алго- ритми протидії небажаним наслідкам, неперед- баченим різким змінам макропоказників, рів- ня зайнятості, а також курсів національних валют. Найбільшу увагу слід приділяти важе- лям регулювання фіскального простору, а та- кож податкового тягаря, що дають змогу в ме- жах як короткострокової, так і стратегічної перспективи зміцнювати конкурентоспромож- ність всіх скла дових національної соціально- економічної системи (СеС) на базі її структур- ної адаптації. У класичному тлумаченні глобалізація, по суті, є нескінченним рядом су купностей окре- мих, часто суперечливих угод у просторово- часових сферах обміну товарами та послугами [35, 36]. тому ступінь участі тієї чи іншої дер- жави в глобальних процесах визначається зрос- танням локалізованих в ок ремих юрисдикціях виробничо-збутових ланцюжків мультинаціо- нальних корпорацій (мНк) і охопленням ними світових ринків. ми поділяємо думку світового експертного співтовариства, що подальші перспективи роз- витку економіки потребують розроблення та послідовної реалізації всеохоплюючої програ- ми скорочення розриву в добробуті населення між країнами, що входять до складу груп су- б’єктів так званих «золотого» і «злиденного» мільярдів, що відрізняються між собою висо- кими й низькими доходами різних соціальних верств [37]. Нескінченні дисбаланси [38] в ме- жах багатьох процесів економічної глоба лі- зації щодо транзитивних та економік, які роз- виваються, включно з Україною, супроводжу- ються широким колом негативних наслідків:  зростають різноманітні ризики сталого роз-зростають різноманітні ризики сталого роз- витку суверенних держав, зумовлені послаб- ленням конкурентоспроможності, чинниками фінансової залежності, пригнічення внут- рішніх ринків, поглибленням соціальної не- справедливості, зростанням безробіття тощо;  посилюються загрози деградації навколиш-посилюються загрози деградації навколиш- нього середовища, розширення тіньового сек- тору економіки, негативного впливу коруп- ції, виникнення інституційних конфліктів між вимогами економічної глобалізації та со- ціальними, культурними, ментальними тра- диціями багатьох країн;  збільшується розрив між бідними і багати-збільшується розрив між бідними і багати- ми країнами, адже економічна глобалізація відтворює світову бідність. Спроби захисту вітчизняних товаровироб- ників на державному рівні супроводжуються відновленням раніше ліквідованих прихова- них торгових бар’єрів. Поява нових і зміцнення діючих наднаціональних регуляторів дадуть змо гу продовжувати гармонізацію унормуван- ня світового руху робочої сили, матеріальних та нематеріальних активів. За даними мВф, падіння світової економіки у 2020 р. може до- сягти 4,9 %. експерти припускають, що укра- їнську економіку в світовому вимірі може бу- ти визнано однією з найбільш постраждалих через розповсюдження короновірусу внаслі- док фінансової дестабілізації, відпливу капі- талів, скорочення експорту тощо [39]. Останніми роками в країнах Європи зни- жувалося податкове навантаження, збільшу- Т.І. Єфименко 26 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) валися державні видатки на інвестиційні про- єкти та соціальні виплати, запровад жувалися заходи, спрямовані на підтримку лік відності в банківському секторі. У зв’язку з цим особливої важливості для «перезавантаження» механізмів фіскального та грошово-кредитно го управлін- ня набуло формування систем раннього попе- редження економічних та фінансових коли- вань, ключовими параметрами яких повинні бути інформаційне забезпечення, транс па рент- ність та відповідальність. Серед основних чин- ників, що визначають успішність антикризо- вого регулювання, найважливішими є: якість фіскальних інститутів та макроекономічної по- літики, структурні характеристики еко но мі ки, режим курсоутворення, контроль індикато- рів фінансової стійкості та бюджетної консо- лідації. Зокрема, посилено роль ради та Євро- пейської комісії у процесах нагляду за ви ко- нанням належних процедур. За ст. 126 До го во- ру про функціонування Європейського Сою зу країни-члени повинні уникати надмірного бю- джетного дефіциту, тому організовано прове- дення системного моніторингу розвитку бю- д жетної ситуації та розміру державного боргу в країнах-членах. Зокрема, перевіряється дотри- мання бюджетної дисципліни на підставі двох критеріїв: а) чи співвідношення запланованого або фак- тичного дефіциту загального уряду й валового внутрішнього продукту перевищує контроль- не значення, крім випадків, коли це співвідно- шення істотно та безперервно зменшувалося і досягло рівня, близького до контрольного зна- чення (3 % ВВП) або ж навпаки, перевищення контрольного значення є винятковим і тимча- совим, а співвідношення залишається близь- ким до цього значення; б) чи співвідношення державного боргу й ВВП перевищує контрольне значення, окрім випадків, коли таке співвідношення достат- ньою мірою зменшується та із задовільни ми темпами наближається до такого значення (60 % ВВП). регламент ради № 1177/2011 передбачив, що перевищення контрольного значення дефіци- ту бюджету загального уряду визнається ви- нятковим лише тоді, коли в результаті екстра- ординарної події, що перебуває поза контро- лем країни-члена, відбувся істотний вплив на фінансовий стан сектору загального уряду або коли погіршення бюджетного стану є резуль- татом різкого економічного спаду. регламен- том запроваджено новий контрольний показ- ник щодо скорочення валового боргу загаль- ного уряду. Відтепер вважається, що валовий суверенний борг країн зони євро, у яких він пе- ревищує 60 % ВВП, зменшується достатньою мірою та в задовільному темпі наближається до контрольного значення лише в разі його ско- рочення щороку на 1/20 порівняно із середнім показником за попередні три роки. також за- тверджено розмір штрафних санкцій за неви- конання названих вимог (постійний компонент санкцій дорівнює 0,2 % ВВП, величина змін- ної складової залежить від стану виконання бюджету загального уряду) [40, c. 35, 39]. З метою посилення інтеграції в економіч- ній і фіскальній сферах у 2012 р. країни-чле ни ЄС уклали Договір про стабільність, коорди- націю й управління економічним і монетар- ним союзом (далі — Договір) [41]. Його не під- писали дві країни ЄС — Великобританія та Че хія. Згідно з Договором структурний дефіцит загального уряду країни не повинен переви- щувати 0,5 % ВВП у ринкових цінах. Зазначе- на норма щодо максимального рівня структур- ного бюджетного дефіциту, як правило, бу ла вне сена до національного законодавства країн — членів ЄС. Договором передбачено створення централізованого корекційного механізму, який буде автоматично задіяний у разі перевищен- ня межі в 0,5 % ВВП для структурного дефіци- ту. контрольний показник для валового дер- жавного боргу збережено на рівні 60 % ВВП. Якщо показник співвідношення валового дер- жавного боргу та ВВП істотно менший за 60 % і ризики порушення довгострокової стійкості фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 27 публічних фінансів є низькими, держава може зафіксувати в рамках середньострокових бю- д жетних цілей структурний дефіцит на рівні 1 % ВВП у ринкових цінах (ст. 3.1 Договору). Європейський суд отримав право накладати штрафні санкції на країни ЄС за порушення встановлених фіскальним пактом критеріїв. Відповідно до ст. 260 Договору про функціо- нування Європейського Союзу звернення до Суду готує Європейська комісія. розмір штраф- них санкцій не може перевищувати 0,1 % ВВП країни, що порушила затверджені пактом конт- рольні показники. Якщо країна-порушниця входить до зони євро, отримані кошти спрямо- вуються до фонду Європейського стабіліза- ційного механізму (European Stability Mecha- nism). У разі застосування штрафних санкцій до інших країн ЄС отримані кошти надходять до загального бюджету Європейського Союзу (ст. 8.2 Договору). Починаючи з 1 березня 2013 p., фінансова допомога в межах Європейського стабіліза- ційного механізму надається за умови ратифі- кації Договору й транспозиції норм фіскаль- ного пакту в національне законодавство. Цей документ містить оновлені регуляторні інди- катори, а також процедури регулювання над- мірного дефіциту бюджету (Excessive deficit procedure — EDP). До чинників, що впливають на вибір характеристик швидкості досягнення тих або інших результатів, окрім рівня боргу країни, належать витрати, пов’язані з демогра- фічним старінням населення. Посилення фіс- кальних правил, окрім граничних цільових показників, встановлених поетапно на певний період, передбачає гармонізацію обліку й ста- тистики, а також право проведення процедур розгляду та штрафних санкцій щодо допуще- них порушень, зокрема й у разі технологічних помилок у розробленні й застосуванні інфор- маційних критеріїв до порогових значень ана- літичних даних. За висновком експертів мВф, в умовах кризи 2020 р. країни з ринками, що формуються, зазнають впливу низки несприят- ливих факторів дестабілізації. Через високу ймо- вірність втрати можливостей зов нішнього бор- гового фінансування виникне по треба в пов- сюд ному застосуванні процедур реструктури- зацій боргу. тому цілком очевидно, що наявні норми моніторингу та врегулювання заборго- ваності вимагатимуть безпрецедентних кори- гувань [42]. Практика фінансового управління зумов- лює необхідність прийняття урядових рішень що до джерел бюджетних ресурсів для цілей розвитку, модернізації економіки, здійснення струк турних або соціальних реформ, наслідки та ефекти яких очікуються у середньо- або дов- гостроковому періодах. В умовах кризи, що ви- бухнула, вкрай важливо передбачити сценарії довгострокових порушень фіскальних правил у взаємозв'язку з уточненнями макроеконо- мічних прогнозів. На наш погляд, подальший поступ інститу- ційних засад взаємодії фіскальної й монетар- ної політик залежатиме від функціональних механізмів делегування повноважень відпо- відним структурам менеджменту. тому підви- щується роль скоординованих норм і правил, які формують управлінську поведінку пасивно- го або активного характеру. В такому контекс- ті варто припустити, що зростаючу результа- тивність центральних банків, у міру посилення їхнього незалежного статусу, можна вважати викликом для керівних органів у сфері фіс- кальної політики з точки зору ступеня їхньої автономності. Це твердження, на нашу думку, є актуальним з огляду на поточний стан справ у нашій країні. моніторингова чи дорадча діяль- ність незалежних фіскальних інституцій (НФІ — IFI, Independent Fiscal Institutions) або рад, які існують у певних країнах, здебільшого не су- проводжується наданням їм законодавчо ви- значених контрольних функцій. На сьогодні межі регуляторних повноважень бюджетно- податкових структур є набагато вужчими, ніж обсяг компетенції центробанків щодо, наприк- лад, нагляду та правозастосування у встанов- Т.І. Єфименко 28 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) ленні процентних ставок. У таких державах, як Україна, програми реформування економіки мають складатися на підставі вивчення най- кращої світової практики делегування кола прав і обов’язків, а також їхньої подальшої гар- монізації в просторово-часовому вимірі з ме- тою отримання, врешті-решт, синергетичного ефекту від їхньої взаємодії. Це дасть змогу від- повідним владним структурним підрозділам розв’язувати проблеми таргетування інфляції та контролю державного боргу, максимально дотримуючись принципів підзвітності, з орієн- тацією на єдині, керовані, прозорі бази даних. В умовах перебування національної економі- ки нижче від потенційного рівня (від’ємний ВВП-розрив спостерігатиметься, найімовірні- ше, до 2021 р.), на наш погляд, рестрикційна фіскальна політика може стати лімітуючим чинником для економічного піднесення в Ук- раїні. Варто мати на увазі, що знецінення реаль- ного ефективного обмінного курсу та вирівню- вання торгового балансу створили передумови для зростання мультиплікатора державних ви- датків. Досягти у 2030 р. зниження рівня дер- жавного боргу до 35 % ВВП можна в разі збіль- шення дефіциту бюджету та розміру фіскальних стимулів принаймні до завершення негатив- ного економічного циклу. Слід мати на увазі, що в Україні дефіцит сектору загального дер- жавного управління в 2020 р. дорівнюватиме 8,2 % ВВП (2 % ВВП у 2019 р.) і помітно від- ставатиме від цього показника в розвинутих державах світу. При цьому в країнах із ринка- ми, що формуються, у 2020 р. середній рівень дефіциту становитиме 10,6 % ВВП, з прирос- том проти минулого року в 5,7 в. п. ВВП [39]. Зважаючи на теперішній стан вітчизняної еко- номіки, необхідно стимулювати зростання по- питу й ВВП, що утворить простір для ширшо- го використання грошово-кредитних підойм економічного піднесення. Для впровадження адекватних заходів та уникнення асиметрії ін- формації вкрай потрібним є подальше унор- мування виміру фіскального простору. адже борг минулих років, утворений попередніми урядами, «тисне» на фіскальну політику уряду діючого. Остання повинна реагувати одночас- но і належним чином на: «фіскальне минуле»; поточні проблеми бюджетного періоду; серед- ньострокові цілі та оцінки макроекономіч них передумов їх досягнення; на фактори розвит- ку й можливі виклики в довгостро ко вій пер- спективі. З урахуванням суттєвої за леж ності СеС України від зовнішньої ко н’юнк тури скоординовані грошово-кредитна й фіскальна складові постають ключовими інструмента- ми державної антициклічної стратегії. Одно- часно з посиленням незалежності Національ- ного банку та спрямованості його дій на спри- яння фінансовій стабільності й стій кості дер- жавної антиінфляційної політики зміц нення організаційних засад взаємодії органів моне- тарної й бюджетно-податкової гілок економіч- ної влади є найважливішим чинником успіху реформ в Україні. У випадку надмірно жорст- кої або м’якої фіскальної політики щодо обся- гів державних запозичень органи грошо во-кре- дитного регулювання в середньостроковій пер- спективі будуть змушені вживати ком пен са- ційних заходів. Запеклі дискусії навколо «Брекситу» — ви- ходу Великобританії зі складу Європейського Союзу — показали, що міцна форма інтеграції може сприйматися з боку суверенних утво- рень як така, що через низку проблем знецінює права націй. Як відомо, зазначена країна з до- сить відкритою економікою завжди відстою- вала збереження загальних правил глобально- го торговельного порядку, коли регулювання тарифів має відбуватися на тлі гармонізації стандартних правил. Водночас перехід до більш протекціоністського устрою в контрактних від- носинах, скоріше за все, для Сполученого ко- ролівства Великої Британії та Північної Ірлан- дії, незалежного від ЄС, буде достатньо непрос- тим. Спеціалізуючись переважно на послугах, ця держава завжди була рівноправною сторо- ною угод про преференційну торгівлю з Єв- ропейським Союзом та з іншими партнерами. Ймовірно, у майбутньому, в умовах відносно фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 29 фрагментарного порядку товарообміну, Вели- кобританія, як середня за розміром країна, може зустрітися з низкою проблем, пов’яза- них із втратою вигідних контрактів унаслідок ускладнення ведення торговельних перего- ворів у сфері операційної діяльності немате- ріального характеру. В обговореннях щодо розподілу повнова- жень між урядами та структурами Євросоюзу лу нають висловлювання про надмірний харак- тер ступеня централізації керівних функцій з боку загальноєвропейської адміністра ції, охоп- люючи й сферу фіскального регулювання. Від- повідно до «Стратегії трампономіки» (Trum po- nomics) (Сша) [43] зміни в зовнішньоеконо- мічній політиці, а також податкові реформи, запроваджені станом на кінець 2017 р. у Сполу- чених штатах, призвели до зниження в 2018 р. світового обсягу прямих іноземних інвести- цій (ПІІ) зі спадом на 13 % до даних поперед- нього року. Від’ємну динаміку цього показни- ка — третій рік поспіль — було зумовлено переважно масштабною репатріацією накопи- чених іноземних доходів мультинаціональ- них компаній Сша. Скорочення інтенсивності руху всесвітніх ПІІ у першій половині 2018 р. здебільшого через податкову політику Сша (на 40 % менше, ніж за той самий період у 2017 р.) було лише частково компенсовано у другій по- ловині року завдяки підвищенню рівня діло- вої активності [44]. В абсолютному виразі глобальні потоки ПІІ протягом останніх років продовжували знижу- ватися і досягли в 2018 р. 1,3 трлн дол. Сша [45]. Обсяги транскордонних злиттів і поглинань (M&A) зросли на 18 %, чому сприяла діяль- ність мНк Сша, які більше не були обтяжені податковими зобов’язаннями на колишньому рівні й використовували потенціал ліквіднос- ті своїх іноземних філій. У 2019 р. розмір ПІІ зріс у розвинутих краї- нах, оскільки потенціал податкової реформи Сполучених штатів америки практично ви- черпав свої можливості в частині переливання ресурсів у національний економічний простір. Оприлюднені наміри про збільшення в май- бутньому обсягів абсолютно нових інвестпро- єктів при тому, що витрати на них у 2018 р. зросли більше ніж на третину порівняно з від- носно низькими рівнями 2017 р., також зміц- нювали потенціал зростання ПІІ. Однак, поп ри наведені вище фактори, які, цілком імовірно, позитивно вплинули на прогноз тенденцій за величиною глобальних ПІІ, вони у 2019 р. до- рівнювали 1,426 трлн дол. Сша, що нижче се- реднього показника за останнє десятиліття (але з приростом до попереднього року 9,7 % [46]). За орієнтовним прогнозом ОеСр на 2020 р. згідно з найбільш оптимістичним сценарієм очі кується 30 % падіння ПІІ [46]. Взагалі нині ми стаємо свідками переформатування світо- вого поділу праці, коли вкрай важко передба- чити ймовірність характеру порушення «лан- цюжків поставок». Через пандемію коронаві- русу наразі виробництво товарів та надання послуг зу пиняються навіть в успішних компа- ніях. У зв’язку з блокуванням кордонів країни опи нилися перед необхідністю переходу на ре- жим самозабезпечення. Інтереси великого бізнесу й капіталу в кон- тексті адаптації до нових умов відтворення, безперечно, потребують посилення ролі уря- дів і міждержавних союзів у процесах контро- лю безперервного накопичення фінансових активів, нарощування людського та інтелек- туального капіталу, примноження державно- суспільного багатства шляхом справедливого оподаткування. Лібералізація глобальних фі- нансових ринків і тенденція асиметричного збільшення масштабів зовнішнього фінансуван- ня національних економік порівняно з обсяга- ми самофінансування ставить десятки країн, на самперед транзитивних, перед реальною за - г розою хронічної боргової залежності, глобаль- ного фінансового дисбалансу та деградації менш розвинутих держав. Відображенням такої си- туації й частково її причиною стала тенденція наростання відпливу капіталів із країн, де фі- нансовий ринок лише формується, до держав зі стійкими й надрозвинутими ринками, таких Т.І. Єфименко 30 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) як Сша, Великобританія, Німеччина, швей- царія, Японія [47]. Обов’язкові платежі дають змогу концент- рувати в державному бюджеті кошти платни- ків податків, спрямовувати їх на розв’язання народногосподарських проблем — як вироб- ничих, так і соціальних. Відповідним чином формуються джерела фінансування великих міжгалузевих науково-технічних, економічних та комплексних цільових програм, націлених на розвиток виробничої й соціальної інфра- структури. крім того, за допомогою податків виконавчі органи державної влади регулюють споживання. У спільних дослідженнях відо- мих американських організацій Urban-Broo- kings [48] і Центру Дж. Уортона Пенсільван- ського університету [49], що відображені в огляді, оприлюдненому напередодні останніх президентських виборів у Сполучених шта- тах (2016 р.), ученими й практиками у сфері управління державними фінансами проведено глибокий аналіз пропозицій щодо змін в опо- даткуванні у Сша. Оцінюючи передбачувані наслідки фіскальних нововведень, автори по- слуговувалися короткостроковою кейнсіансь- кою моделлю [50, 51] та абстрактним підходом до прогнозування й моделювання екзогенно- го економічного зростання, роблячи наголос на динаміці споживчої поведінки індивідів�. У центрі їхньої уваги — програма реформ Д. трам- па [52] у частині низки бюджетно-податкових інновацій, пов’язаних зі спрощенням адміні- стрування та зміною законодавчих норм у фіс- кальних взаємовідносинах влади й бізнесу, за допомогою яких передбачено:  знизити податкові ставки, скасувати персо-знизити податкові ставки, скасувати персо- нальні пільги;  удосконалити методологію розрахунків ба- зи оподаткування, збільшивши стандартні суми вирахувань із одночасним лімітуван- ням їх специфікації, зокрема істотно скори- гувати норми, які регламентують порядок віднесення на витрати процентних платежів за користування кредитами;  стимулювати раціональний вибір і прийнят-стимулювати раціональний вибір і прийнят- тя рішень із боку менеджменту компаній у частині використання коштів на нові інвес- тиції. Завдяки помітному зменшенню податко- вого тягаря на доходи економічних агентів проведені розрахунки дали змогу оцінити ре- зультати впливу нововведень на бюджетні по- казники. Насамперед прогнозується неминуче зни- ження федеральних доходів — і в першому по- реформеному десятилітті, і в другому. При цьо- му надано оцінки передбачуваних поведінко- вих реакцій з боку платників податків. Йдеться про те, як буде сприйнято вилучення з чинно- го законодавства низки податкових преферен- цій, а також збільшення потенціалу заощад- жень та інвестування за умов зменшення гра- ничних податкових ставок на доходи і приріст капіталу. В результаті позитивні макроеконо- мічні зрушення сприятимуть у короткостро- ковій перспективі зростанню ВВП. Водночас цілком можливим є зміцнення тенденції під- вищення рівня федерального боргу. Відповід- но, очікується збільшення витрат з обслугову- вання державних запозичень, що, у свою чергу, стримуватиме темпи макроекономічної дина- міки. Зростання дефіциту бюджету з високою ймовірністю призведе до підвищення процент- них ставок і ризиків витіснення інвестицій. Дослідники наголошують на тому, що наве- дені оцінки є досить приблизними. На їхню думку, вони істотно коливатимуться, оскільки політичні реформи в рамках плану «трампо- номіки» потребуватимуть уточнення щодо міри чутливості до змін державної політики намірів суб’єктів підприємництва та індивідів у сфері заощаджень, інвестицій і пропозиції робочої сили. тому вплив на ВВП може бути більшим чи меншим як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Примно- ження податкових надходжень передбачено низкою пунктів нового економічного плану, а наміри щодо консолідації витрат можуть звес- фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 31 ти нанівець окремі або всі негативні наслідки зростаючого дефіциту [52]. У таблиці наведено оцінки впливу податко- вих реформ на динаміку ВВП у Сша [53], а також проведено порівняння фактичних, очі- куваних і прогнозних даних станом на січень, серпень 2020 р. та на 2016 р. Дані таблиці свідчать, що оцінки приросту ВВП, відображені дослідниками при моделю- ванні впливу реформ податкової системи Сша у 2016 р., становили щонайбільше +1,7 в. п. і +1,1 в. п. відповідно в рамках моделей за кейн- сом та PWBM (див. рядки 7, 9 таблиці). фахів- ці центру Дж. Уортона (див. ряд. 9 таблиці) навіть припускали, що зміни в податковому законодавстві можуть мати негативний ефект у вигляді зниження ВВП до прогнозованого значення на —0,3—0,5 в. п. у 2025—2026 рр. і до –4,0 в. п. до 2036 р. Однак станом на січень по- точного року статистика підтверджувала при- пущення вчених, що макроекономічний ефект від змін у податковій системі Сша, найімовір- ніше, перевершить багато очікувань. Із таб ли- ці видно, що уточнені значення ВВП станом на 2020 р. пе реви щу вали не лише початковий прогноз на +0,8—2,9 в. п. (див. ряд. 4), а й роз- рахункові дані за моделями кейнса та PWBM на +0,8—2,8 в. п. і +0,2—2,4 в. п. відповідно. Згідно з актуальною на початок 2020 р. інфор- мацією, тільки у 2017 р. спостерігалося від’єм- не (−0,5 в. п.) відхилення від прогнозу ВВП за кейнсіанською моделлю (факт — 19 519,4 млрд дол. Сша, прогноз — 19 620,0 млрд дол.). Стрімкі зміни ситуації у світовій та націо- нальній економіці призвели до того, що дані, які на початку цього року здавалися світовій аналітичній спільноті цілком вірогідними, бу- ли заперечені перебігом подальших подій. ав- тору в процесі роботи над статтею довелося кіль- ка разів змінювати власні припущення згідно з різними прогнозними джерелами. Станом на серпень 2020 р. уточнені розрахункові значен- ня ВВП (млрд дол. Сша) наведено в ряд. 11 таб лиці. Варто зауважити, що вказані оцінки певною мірою є песимістичнішими, ніж ті, які були оприлюднені у травні 2020 р. так, якщо в усіх прогнозах з 2020 до 2024 р. передбачалася позитивна динаміка ВВП, то в серпні 2020 р. очікується різке погіршення ситуації (–6,9 в. п. від оцінок 2016 р.). З таблиці видно, що у 2021— 2024 рр. можна прогнозувати помірне зрос- тання економіки. Однак не виключено, що во- сени, коли ця публікація побачить світ, якщо справдяться найбільш песимістичні думки що- до другої хвилі пандемії COVID-19, дані, на- ведені в рядках 11—13 таблиці, можуть вияви- тися неактуальними. те саме стосується аналі- тичних даних, наведених у роботі на під ставі джерела [39], оскільки наступний випуск цьо- го авторитетного видання буде опубліковано в жовтні 2020 р. Наведений аналіз містить чи- мало методологічних інновацій і, без умовно, з наукової точки зору, вони застосовуватимуть- ся і в майбутньому. Однак слід зазначити, що, зважаючи на вибори президента Сша восени 2020 р., можуть знадобитися оцінки впли ву ймовірних змін у стратегії податкового рефор- мування через нові рішення стосовно со ціаль- но-економічного курсу Сполучених шта тів та інших країн світу. Варто зауважити, що оцінку впливу реформ на розподіл податкового навантаження переваж- ною частиною експертів зведено до тверд жен- ня про те, що найбільші вигоди як у абсолют- ному, так і у відносному вимірах отримають домогосподарства з найвищими доходами. Стосовно спрощення адміністрування по- датків очікується, що впровадження оновле- ного податкового кодексу у Сша може мати як певні переваги, так і потребувати розв’язан- ня низки проблем. Наприклад, через істотне збільшення стандартного вирахування та ска- сування пільг будуть зменшені вимоги до ве- дення обліку і звітності, що, у свою чергу, дасть змогу значно спростити процедури податково- го адміністрування, а також збалансувати ін- тереси держави й платників податків у частині відповідальності за нарахування та сплату обо- в’язкових платежів. Для багатьох підприємств положення про можливості віднесення витрат Т.І. Єфименко 32 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) * Д ан і н ав ед ен о за б ю дж ет ни й рі к, н а кі не ць п ер іо ду . Д ж ер ел о: C on gr es si on al B ud ge t O ff ic e (2 01 6a ); U rb an -B ro ok in gs t ax P ol ic y C en te r (t P C ) K ey ne si an m od el ; P en n W ha rt on B ud ge t M od el ( P W B M ) ov er la pp in g ge ne ra ti on s m od el . Д ан і з а 20 16 — 20 18 р р. — ф ак ти чн і, за 2 01 9 р. — о чі ку ва ні , з а 20 20 — 20 26 р р. — п ро гн оз ні . Д ж ер ел о: t he B ud ge t an d E co no m ic O ut lo ok : 2 02 0 to 2 03 0. C on gr es s of t he U ni te d S ta te s C on gr es si on al B ud ge t O ff ic e. 2 02 0. J an . U R L : h tt ps :/ /w w w . cb o. go v/ pu bl ic at io n/ 56 07 3 (д ат а зв ер не нн я: 2 8. 02 .2 02 0) ; S ta ti st ic s an d P ro je ct io ns : L on g- te rm b as el in e pr oj ec ti on s. O E C D E co no m ic O ut lo ok . 2 01 8. J ul y. N o. 1 03 . U R L : h tt ps :/ /d at a. oe cd .o rg /g dp /r ea l- gd p- lo ng -t er m -f or ec as t. ht m # in di ca to r- ch ar t; W or ld E co no m ic O ut lo ok D at ab as e. I M F. 2 01 9. O ct . U R L : ht tp s: // w w w .im f.o rg /e xt er na l/ pu bs /f t/ w eo /2 01 9/ 02 /w eo da ta /w eo re pt .a sp x? pr .x = 90 & pr .y = 11 & sy = 20 06 & ey = 20 24 & sc sm = 1& ss d= 1& so rt = co un tr y& d s= .& br = 1& c= 11 1& s= N G D P _R P C h % 2C N G D P & gr p= 0& a= ( да та з ве рн ен ня : 2 8. 02 .2 02 0) . * р оз ра хо ва но а вт ор ом н а ос но ві р еа ль но го з ро ст ан ня т а де ф ля то ра В В П ( A n U pd at e to th e E co no m ic O ut lo ok : 2 02 0 to 2 03 0. J ul y, 2 . U R L : h tt ps :/ / w w w .c bo .g ov /s ys te m /f ile s/ 20 20 -0 7/ 56 44 2- C B O -u pd at e- ec on om ic -o ut lo ok .p df ( да та з ве рн ен ня : 1 9. 08 .2 02 0) ). З м ін и В В П в С Ш А ( 20 16 — 20 36 р р. )* № П ок аз ни к р ок и 20 16 20 17 20 18 20 19 20 20 20 21 20 22 20 23 20 24 20 25 20 26 20 27 — 20 36 1 В В П С ш а , я ки й ви ко ри ст ан о пр и м од ел ю ва нн і, ба зо ві з на - че нн я, м лр д до л. С ш а [ 53 ] 18 49 3, 8 19 29 6, 5 20 12 7, 1 20 90 6, 0 21 70 9, 7 22 59 3, 2 23 52 7, 5 24 49 7, 2 25 50 5, 6 26 55 9, 2 27 66 0, 0 41 51 1, 7 2 У то чн ен і з на че нн я В В П , м лр д до л. С ш а * * 18 71 5, 1 19 51 9, 4 20 58 0, 3 21 44 0, 0 22 34 0, 0 23 25 1, 0 24 13 9, 0 25 03 5, 0 25 95 5, 0 26 88 8, 0 27 86 7, 0 н. д . 3 В ід хи ле нн я, р яд . 2 — р яд . 1, м лр д до л. С ш а + 22 1, 3 + 22 2, 9 + 45 3, 2 + 53 4, 0 + 63 0, 3 + 65 7, 8 + 61 1, 5 + 53 7, 8 + 44 9, 4 + 32 8, 8 + 20 7, 0 — 4 В ід хи ле нн я, р яд . 2/ ря д. 1 × × 10 0 % – 1 00 % , % + 1, 2 + 1, 2 + 2, 3 + 2, 6 + 2, 9 + 2, 9 + 2, 6 + 2, 2 + 1, 8 + 1, 2 + 0, 8 — В В П п ри в ра ху ва нн і п ро ве де ни х ре ф ор м , м лр д до л. С Ш А 5 р оз ра ху но к В В П з а ке йн сі ан - сь ко ю м од ел лю [ 53 ] 18 49 3, 8 19 62 0 20 33 8, 8 21 01 1, 7 21 77 4, 7 22 60 7, 0 23 52 7, 5 24 49 7, 2 25 50 5, 6 26 55 9, 2 27 66 0, 0 41 51 1, 7 6 р оз ра ху но к В В П з а PW B M [5 3] 18 49 3, 8 19 48 4, 7 20 35 0, 3 21 09 7, 8 21 87 0, 1 22 71 5, 6 23 60 9, 1 24 53 4, 3 25 49 5, 1 26 49 1, 0 27 52 7, 5 39 86 8, 4 Зм ін а В В П п ри в ра ху ва нн і п ро ве де ни х ре ф ор м , % 7 З а ке йн сі ан сь ко ю м од ел лю [5 3] 0 + 1, 7 + 1, 1 + 0, 5 + 0, 3 + 0, 1 0 0 0 0 0 0 8 У то чн ен і в ід хи ле нн я + 1, 2 – 0, 5 + 1, 2 + 2, 0 + 2, 6 + 2, 8 + 2, 6 + 2, 2 + 1, 8 + 1, 2 + 0, 8 — 9 З а P W B M [ 53 ] 0 + 1, 1 + 1, 1 + 0, 9 + 0, 7 + 0, 5 + 0, 3 + 0, 2 0 – 0, 3 – 0, 5 – 4, 0 10 У то чн ен і в ід хи ле нн я + 1, 2 + 0, 2 + 1, 1 + 1, 6 + 2, 1 + 2, 4 + 2, 3 + 2, 0 + 1, 8 + 1, 5 + 1, 2 — 11 У то чн ен і ро зр ах ун ко ві з н а- че нн я В В П , м лр д до л. С ш а (с та но м н а с ер пе нь 2 02 0) ** * — — — 21 42 7, 7 20 20 3, 8 21 44 8, 8 22 31 5, 3 23 26 2, 3 24 22 5, 9 — — — 12 В ід хи ле нн я, р яд . 1 1 — р яд . 1 , м лр д до л. С ш а — — — 52 1, 7 – 15 05 ,9 – 11 44 ,4 – 12 12 ,2 – 12 34 ,9 – 12 79 ,7 — — — 13 В ід хи ле нн я, р яд . 11 /р яд . 1 × × 10 0 % — 1 00 % , % — — — + 2, 5 – 6, 9 – 5, 1 – 5, 2 – 5, 0 – 5, 0 — — — фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 33 залежно від вибору інвестиційної стратегії, а також вилучення із законодавства певних вит- рат при визначенні бази оподаткування теж по- мітно полегшить ведення обліку і процедури податкового адміністрування. Однак, поряд зі зниженням податкового тя- гаря та спрощенням адміністрування, деякі складові реформ пов’язані з певними склад- нощами. Зокрема, нові правила вимагатимуть прийняття принципових рішень найманими пра цівниками з високими доходами з огляду на інституціалізацію мотивації вибору між те- перішнім статусом або перспективою стати влас- ником підприємницької структури. компанії, які віддадуть пріоритет віднесенню інвести- ційних затрат на витрати, втратять можливість використання поточних платежів за обслуго- вування кредитів для зменшення бази опо- даткування. Все це призведе до ускладнення прийняття інвестиційних рішень. Окрім того, створюються стимули для застосування комп- лексних механізмів фінансування, які зосе- реджують інвестиційну й кредитну бізнес-ак- тивність у просторовому або в часовому вимірі, маючи на увазі як варіан ти партнерських від- носин, так і концентрацію стратегічних ініціа- тив у рамках окремих організацій. Пропонова- ні податкові пільги при догляді за дитиною й ут риманцями вимагатимуть від батьків і опі- кунів зробити вибір серед значно більшої кіль- кості способів претендувати на право змен- шен ня податкового тягаря за допомогою за- сто сування нових правил вирахувань та по- дат ко вих кредитів. Підтвердилися передбачення експертів, що податкова реформа, запроваджена у Сполуче- них штатах, матиме суттєвий вплив на гло- бальну економіку [54]. адже частка цієї краї- ни у світовому господарському просторі ста- новить близько 1/5. Новаторська реформа корпоративного опо- даткування також істотно позначиться на по- датковій конкурентоспроможності Сша, ос- кільки чимало інноваційних фіскальних по- ложень сприятимуть залученню до амери- канської економіки додаткових капітальних ресурсів. Пакет фіскального фінансування за- ходів для запобігання банкрутствам, підтрим- ки необхідних обсягів обігових коштів у всіх країнах світу на сьогодні оцінюється на рівні 11 трлн дол. Сша [39], де половина пов’яза- на з бюджетними та податковими витратами. крім того, 5,6 трлн дол. Сша передбачено для надання державних гарантій, позик і розши- рення участі держави у статутному капіталі ком- паній. У Групі двадцяти (G20) фіскальні захо- ди «важать» близько 6 % ВВП. В Україні обсяг фонду боротьби з COVID-19 становить май- же 65 млрд грн [55]. У середньостроковій пер- спективі, у зв’язку з кон’юнктурними коливан- нями котирувань та попиту на ОВДП, проти- дію загрозам загострень кризових ситуацій вар- то зосередити на підтримці національної гро- шової одиниці. крім того, при зростаючому бюджетному дефіциті й відпливі валюти проб- лемними для України залишаться питання як доступу до кредитів, так і їхньої вартості. Підприємства Сша зможуть здійснювати трансфер дивідендів від іноземних філій до материнської компанії практично без сплати податків. У зв’язку з різким зниженням ставки корпоративного прибуткового податку, запро- вадженням нових правил формування бази опо- даткування підприємства корпоративного сек- тору будуть зацікавлені у конкретних змінах боргової політики. крім того, нові податкові положення, пов’язані з нематеріальним дохо- дом зарубіжного походження, стимулювати- муть проведення досліджень і розвиток інно- вацій у Сполучених штатах для просування їхніх результатів за кордоном, а також сприя- тимуть згортанню розміщення інтелектуаль- ної власності в іноземних юрисдикціях. За прикладом багатьох країн Сша знижу- ють ставки корпоративного прибуткового по- датку та в окремих випадках скорочують подат- кові пільги з метою залучення більших інвес- тицій і створення нових робочих місць. менші ставки й розширення бази оподаткування по- кликані протидіяти міжнаціональному пере- Т.І. Єфименко 34 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) розподілу прибутку за допомогою механізмів трансфертного ціноутворення та ін ших фінан- сових рішень для збереження доходів [56]. Отже, у майбутньому людство буде об’єд- нано цілями стійкого конвергентно-інклю зив- ного економічного співрозвитку. Їхня характе- ристика відображена у багатьох міжнародних документах, з яких випливає, що забезпечення зайнятості населення та подолання зубожін- ня стають одними з головних орієнтирів ста- лого піднесення в контексті ухваленої у верес- ні 2015 р. Генеральною асамблеєю ООН резо- люції про підсумковий спільний документ «Пе- ретворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року». Органі- зація протидії потенціалам дестабілізації, по- в’язаним із несправедливим розподілом дохо- дів, потребує високого рівня координаційної активності світової спільноти. Серед головних завдань постає необхідність сприяння врівно- важенню міграційної політики з урахуванням інтересів як приймаючої країни, так і країни походження, а також уніфікації баз оподатку- вання, мінімізації факторів зменшення подат- кових зобов'язань тощо. Україна втратила істотний ресурс розвитку через недосконалість як державного, так і кор- поративного менеджменту. Це вкрай негатив- но вплинуло на інвестиційний процес та тех- нічне переозброєння промисловості внаслідок низького рівня капіталізації прибутків, виве- дення їх в офшори, неефективної амортиза- ційної політики, завищеного податкового на- вантаження на підприємства, мінімізації дер- жавних інвестицій за надмірного державного бюджетного споживання, надто обмежених ре- сурсів, браку транспарентності та підзвітності, що призводить до значних бюджетних дефіци- тів. Поряд із неврегульованістю методологіч- них і практичних підходів до гармонізації фіс- кальних та монетарних складових фінансової політики все це спричиняє послаблення інс- титуційного потенціалу важелів балансуван- ня рівнів бюджетного дефіциту й сукупної дер- жавної заборгованості. Сучасні валютно-фінансові відносини ха- рактеризуються найвищим ступенем глобалі- зації при збереженні національно-державної форми організації грошово-кредитного та бю- д жетного простору. тому координація мережі структурних підрозділів мНк, їхніх фінансо- вих і банківських підрозділів має бути побудо- вана таким чином, щоб використовувати по- даткове планування без порушення законо- давства, а також мобілізувати значні ресурси для інноваційного оновлення виробництв за до помогою високих технологій. Наявність системи інституційного захис- ту, протидії ризикам фіскальної та монетарної стабільності унеможливлює волюнтаристські рішення та дії у податково-бюджетній і гро шо- во-кредитній сферах. Суттєвий вплив на без- печний рівень стійкості СеС має рівень їхньої інтегрованості у світовий фінансовий ринок. можливості справедливого перерозподілу ре- сурсів тісно пов’язані з організацією та впро- вадженням транспарентних регулюючих еле- ментів в управлінні. Систематизоване поши- рення провідних практик грошово-кредитно го й податково-бюджетного регулювання слід уз- годжувати з вирішенням проблем всезагаль- ного ресурсозбереження, розвитку національно- го господарства в напрямі науково-тех ніч но го прогресу з комерціалізацією нововведень. У складі прозорих критеріїв економічної доціль- ності бюджетних витрат усіх рівнів мають бу- ти індикатори ефективного використання кош- тів із дотриманням принципу соціальної спра- ведливості при їх розподілі. Особливості запровадження наднаціональ- них фіскальних норм та правил, а також опо- даткування, варто розглядати залежно від того, якою мірою, повністю або частково, відкриті СеС. Приклади з американської економічної практики свідчать, що президент Барак Обама орієнтувався на такі підходи до фіскального навантаження, щоб наголосити на важливості соціалізації податкової політики. Президент До- нальд трамп, у свою чергу, проводить протек- ціоністську економічну політику, яка супро во- фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 35 д жується посиленням консолідації бю д жет них ресурсів, концентрацією, підвищенням ефек- тивності використання державних доходів. Вод- ночас розглядаються можливості скорочення й підвищення продуктивності всіх витрат, зок- рема й військових. роль податків, не перешкоджаючи проце- сам конкурентного ціноутворення, формуван- ня заощаджень і споживання, розподілу часу між дозвіллям і роботою тощо, постійно змі- нюється відповідно до особливостей СеС, тех- ногенних та інших реалій розвитку. Як інстру- мент державної політики, навіть в умовах ко- н’юнктурних змін, оподаткування не повинне бути «політизованим», тому завжди слід за- безпечувати певний рівень нейтральності по- датків відносно виробників і споживачів, щоб не ускладнювати процес прийняття ними еко- номічних рішень. Вагомість цього завдання постійно зростає через прискорення швидко- сті руху капіталу та трудових ресурсів у гло- бальному світі з розвинутою інформаційно- телекомунікаційною й транспортною інфра- структурою. Дедалі важливіше враховувати під вищення мобільності платників податків, нові форми ведення бізнесу (електронна ко- мер ція, інтернет-банкінг), створювати комуні- кації між податковими адміністраціями різ- них країн. адже через розширення можливос- тей фінансових махінацій виникає потреба в міжнародній координації також у сфері опо- даткування. З метою забезпечення стабільності фінансо- вої системи державна політика України щодо сприяння стійкому розвитку країни має форму- вати єдиний, збалансований комплекс функ- ціонування системи керівних органів, усіх ла- нок економічного простору. Водночас різкий спад економічної активності в Україні та вкрай несприятливі перспективи на тлі збігу факто- рів невизначеності потребують спрямування управління змінами на зменшення податково- го тягаря, удосконалення режиму стимулю- вання збереження та інвестування, спрощення адміністрування руху обов’язкових платежів, дотримання принципів нейтральності, парт- нерства влади та бізнесу тощо. В цьому кон- тексті необхідно протидіяти масштабному від- пливу капіталів за кордон, нераціональному використанню фінансових ресурсів у економіці, запобігати проявам корупції й правопорушен- ням у фінансових правовідносинах, нейт ра - лі зувати навмисні дії суб’єктів світової еко- номіки, тіньових структур, які нехтують вста- новленими нормами та правилами в межах економічної й соціально-політичної систем. СПиСОк ЛІтератУри 1. World Economic Forum Annual Meeting 2015. the New Global Context. World Economic Forum. Davos-Klosters, Switzerland. January, 21—24. 2015. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_AM15_Report.pdf (дата звернення: 03.07.2020). 2. Сорос Дж. Кризис глобального капитализма: пер. с англ. москва: инфра-м, 1999. 288 с. 3. Глобальний конкурентний простір: монографія / О. Г. Білорус та ін.; кер. авт. кол. і наук. ред. О. Г. Білоруса. київ: кНеУ, 2007. 680 с. 4. коментар Національного банку щодо зміни реального ВВП у I кварталі 2020 року / Національний банк України. 2020. 22 черв. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-zmini-realnogo-vvp-u- i-kvartali-2020-roku (дата звернення: 03.07.2020). 5. Wagner A. Allgemeine und theoretische Volkswirtschaftslehre oder Sozialökonomik. (Theoretische National-Oekonomie). Berlin: Als Manuskript gedruckt, 1900. 62 s. 6. Goulder L.h., Shoven J.B., Whalley J. Domestic tax Policy and the Foreign Sector: the importance of alternative foreign sector formulations to results from a general equilibrium tax analysis model. NBER Working Paper. 1982. No. 919. June. 49 p. 7. Shoven J.B., Whalley J. Canada-U.S. tax Comparisons. National Bureau of Economic Research. University of Chicago Press. Chicago, 1992. 397 p. 8. Li Ch., Whalley J. Indirect tax Initiatives and Global Rebalancing. NBER Working Paper. 2012. No. 17919. March. 33 p. 9. Keynes J.M. The General Theory of Employment, Interest, and Money. London: Macat International, 2016. 168 p. Т.І. Єфименко 36 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 10. Mundell R.A. The international monetary system: conflict and reform. Canadian trade Committee, Private Planning As- sociation of Canada. Montreal, 1965. 65 p. 11. Смит а. Исследование о природе и причинах богатства народов. москва: Эксмо, 2007. 960 c. 12. Laffer A.B., Seymour J.P. The Economics of the tax revolt: A reader. New York: harcourt Brace Jovanovich, 1979. 138 p. 13. harberger A. С. Corporate tax Incidence: Reflections on What is Known, Unknown, and Unknowable. 2006. 37 p. URL: http://www.econ.ucla.edu/harberger/ah-corptax4-06.pdf (дата звернення: 03.07.2020). 14. Scholes M.S., Wolfson M.A., Erickson M.M., hanlon M.L., Maydew E.L., Shevlin t.J. Taxes & Business Strategy. 5th Ed. London: Pearson, 2014. 510 p. 15. Brest P., Gilson R.J., Wolfson M.A. how Investors Can (and Can’t) Create Social Value. European Corporate Governance Institute (ECGI) — Law Working Paper. 2018. No. 394. 33 p. URL: https://doi.org/10.2139/ssrn.3146718. 16. Slemrod J. tax Effects on the Allocation of Capital Among Sectors and Among Individuals: A Portfolio Approach. NBER Working Paper. 1982. No. 951. August. 38 p. 17. Shapiro M.D., Slemrod J. Consumer Response to tax Rebates. American Economic Review. 2003. V. 93 (1). March 1. P. 381—396. 18. Геєць В.м. 25 років трансформаційних змін. Що далі? Економіка і прогнозування. 2016. № 2. C. 7—8. 19. Геєць В.м. економіка України: ключові проблеми і перспективи. Економіка і прогнозування. 2016. № 1. C. 7—22. 20. Гриценко а.а. економіка України на шляху до інклюзивного розвитку. Економіка і прогнозування. 2016. № 2. C. 9—23. 21. Гриценко а.а. Інституційні трансформації соціально-економічної системи України: монографія. Ін-т економіки та прогнозування НаН України. київ, 2016. 273 с. 22. Данилишин Б.м. монетаризм і роль центральних банків: від загальносвітових теорій до управлінської практики. Дзеркало тижня. 2017. 3 лютого. URL: https://dt.ua/macrolevel/monetarizm-i-rol-centralnih-bankiv-vid-zagal nosvi- tovih-teoriy-do-ukrayinskoyi-praktiki-_.html (дата звернення: 03.07.2020). 23. кораблін С.О. модель відстаючого зростання: економічні фактори та наслідки для України. Економіка і прогно- зування. 2016. № 2. C. 74—85. 24. Reinhart C.M., Rogoff K. S. This Time Is Different: Eight Centuries of Financial Folly. Princeton: Princeton University Press, 2011. 512 р. 25. Soros G. The Tragedy of the European Union. Disintegration or revival? Brussels, 2014. 208 p. 26. Vague R. The Next Economic Disaster. Why it’s coming and how to avoid it. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 2014. 104 p. 27. Stiglitz J.E. the Euro. How the common currency threatens the future of Europe. New York: W. W. Norton Company, 2016. 448 p. 28. temin P., Vines D. The leaderless economy: Why the world economic system fell apart and how to fix it. Princeton: Princeton University Press, 2013. 328 p. 29. Galbraith J.K. The New Industrial State. New York, 1972. 423 p. 30. Galbraith J.K. Economics and Public Purposes. Boston: houghton Mifflin Company, 1973. 334 p. 31. Galbraith J.K. The End of Imperialism Era. Geneva, 1987. 32. Геєць В.м. Феномен нестабільності — виклик економічному розвитку. київ :академперіодика, 2020. 456 с. 33. Niskanen W.A. Reflections of a Political Economist: Selected Articles on Government Policies and Political Processes. Washington, D.C.: Cato Institute, 2008. 378 p. 34. tanzi V. Government versus Markets: The Changing Economic Role of the State. New York: Cambridge University Press, 2011. 390 p. URL: https://doi.org/10.1017/CBO9780511973154. 35. Rodrik D. The globalization paradox: democracy and the future of the world economy. New York: WW Norton & Company, 2011. 368 p. 36. Levitt т. the Globalization of Markets. Harvard Business Review. 1983. May. URL: https://hbr.org/1983/05/the-global- ization-of-markets (дата звернення: 03.07.2020). 37. De la Pe�a McCook K., Brand K. Community indicators, genuine progress, and the golden billion. Reference & User Services Quarterly. 2001. V. 40, no. 4. р. 337—340. 38. James Н. Bretton Woods to Brexit. Finance & Development. 2017. V. 54, no. 3. URL: http://www.imf.org/external/pubs/ ft/fandd/2017/09/index.htm (дата звернення: 03.07.2020). 39. World Economic Outlook Database / IMF. 2020. April. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2020/01/ weodata/index.aspx (дата звернення: 03.07.2020). 40. Council Regulation (EU) № 1177/2011 of 8 November 2011 amending Regulation (EC) № 1467/97 on speeding up and clarifying the implementation of the strengthening excessive deficit procedures. Official Journal of the European Union. фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 37 2011. L 306. URL: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2011:306:0033:0040:EN:PDF (дата звернення: 03.07.2020). 41. treaty on Stability, Coordination and Governance in the Economic and Monetary Union / European Council. Brussels, 2012. URL: https://www.consilium.europa.eu/media/20399/st00tscg26_en12.pdf (дата звернення: 03.07.2020). 42. Global Financial Stability Report: Markets in the time of COVID-19 / IMF. 2020. April. URL: https://www.imf.org/ en/Publications/GFSR/Issues/2020/04/14/global-financial-stability-report-april-2020 (дата звернення: 03.07.2020). 43. U.S. trade policy — time to start over : Report by J. Faux 2016. November 30. URL: https://www.epi.org/pub lication/u- s-trade-policy-time-to-start-over/ (дата звернення: 03.07.2020). 44. World Investment Report 2019. Special Economic Zones / United Nations Conference on trade and Development (UNCtAD). Geneva, 2019. 236 p. 45. Foreign direct investment: Inward and outward flows and stock, annual / UNCtAD. 2020. URL: https://unctadstat. unctad.org/wds/tableViewer/tableView.aspx?ReportId=96740 (дата звернення: 03.07.2020). 46. Foreign Direct Investment Statistics: Data, Analysis and Forecasts. FDI in Figures / OECD. 2020. April. URL: http:// www.oecd.org/investment/FDI-in-Figures-April-2020.pdf (дата звернення: 03.07.2020). 47. Білорус О.Г. Політекономія світ-системи фінансово-економічного глобалізму: нові тенденції та закономірності розвитку глобального фінансового сектору. Фінанси України. 2015. № 6. C. 7—14. 48. Engagement Policy. how the Urban-Brookings tax Policy Center Engages with Presidential Campaigns and Evaluates Candidates’ tax Proposals / tax Policy Center. URL: http://election2016.taxpolicycenter.org/engagement-policy/ (да та звернення: 03.07.2020). 49. Budget Model / Penn Wharton University of Pennsylvania. URL: https://budgetmodel.wharton.upenn.edu/ (дата звернення: 03.07.2020). 50. Page B. R., Smetters K. Dynamic Scoring of tax Plans. 2017. September 16. URL: https://www.taxpolicycenter.org/ publications/dynamic-scoring-tax-plans (дата звернення: 03.07.2020). 51. Page B.R., Smetters K. Dynamic Analysis of tax Plans: An Update. 2017. April 5. URL: https://www.taxpolicycenter. org/publications/dynamic-scoring-tax-plans (дата звернення: 03.07.2020). 52. the tax Cuts and Jobs Acts / Congress of the United States of America. URL: https://www.congress.gov/115/bills/ hr1/BILLS-115hr1enr.pdf (дата звернення: 03.07.2020). 53. Nunns J.R., Burman L.E., Rohaly J., Rosenberg J. An analysis оf Donald тruмр’s Revised тах рlan. 2016. October 16. URL: https://www.taxpolicycenter.org/publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-: https://www.taxpolicycenter.org/publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-https://www.taxpolicycenter.org/publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-://www.taxpolicycenter.org/publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-www.taxpolicycenter.org/publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-.taxpolicycenter.org/publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-taxpolicycenter.org/publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-.org/publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-org/publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-/publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-publications/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-/analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-analysis-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен--donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-donald-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен--trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен-trumps-revised-tax-plan/media (дата звернен--revised-tax-plan/media (дата звернен-revised-tax-plan/media (дата звернен--tax-plan/media (дата звернен-tax-plan/media (дата звернен--plan/media (дата звернен-plan/media (дата звернен-/media (дата звернен-media (дата звернен- (дата звернен- ня: 03.07.2020). 54. Mintz J. Global Implications of U.S. tax Reform. ifo Schnelldienst. 2018. V. 71, іss. 7. P. 22—35. URL: https://www.ifo.de/ DocDL/sd-2018-07-mintz-us-tax-reform-2018-04-12.pdf (дата звернення: 03.07.2020). 55. марченко прозвітував у Вр про використання коштів із фонду по боротьбі з COVID-19 / УНН. 2020. 19 черв. URL: https://www.unn.com.ua/uk/news/1875928-marchenko-prozvituv-u-vr-pro-vikoristannya-koshtiv-iz-fondu-po- borotbi-z-covid-19 (дата звернення: 03.07.2020). 56. Mintz J., Weichenrieder A.J. the Indirect Side of Direct Investment: Multinational Company Finance and taxation. 2010. January. URL: https://doi.org/10.7551/mitpress/9780262014496.001.0001 (дата звернення: 03.07.2020). Стаття надійшла до редакції / Received 02.03.20 Статтю прорецензовано / Revised 24.04.20 Статтю підписано до друку / Accepted 18.05.20 Tetiana Iefymenko Academy of Financial Management, State Educational and Scientific Establishment 38, Drugby Narodiv Blvd., Kyiv, 01014, Ukraine, +380 44 277 5115, afu@afu.kiev.ua FISCAL REGULAtION OF NAtIONAL ECONOMIES’ SUStAINABLE GROWth Introduction. One of the key contradictions in the modern market relations is associated with the phenomena of degloba- lization. It is the practice of the European Union with respect to supranational influence on fiscal relations of economic agents and the “trumponomics” that have confirmed the need to further increase the effectiveness of international tax and budget regulatory institutions. Т.І. Єфименко 38 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) Problem Statement. the modern fiscal policy in market economies aims at regulating the distribution of resources be- tween the private and public sectors with minimal impact of inflationary or deflationary fluctuations on the producer price index. Government actions that mobilize market potential shall include elements of fiscal reform related to a set of targeted measures to reduce the growth rate of the monetary aggregates. Purpose. to identify the main directions of a systemic strengthening of fiscal functions of governments, primarily, in countering the threats of destabilization in the presence of dynamic phenomena of globalization and their further multiplication. Мaterials and Мethods. the methods of position-time situational analysis and synthesis have been used; the dynamics of statistical macroeconomic indicators (GDP) within the framework of various systematic model assessments of the tax reform impact have been compared. Results. Both the positive and the negative experience of implementing programs for international financial institutions and governments of different countries aim at achieving the goals of full employment and sustainable development with the help of revenue and budgetary means of demand management and established monetary leverages have been considered. Recommendations for improvement of regulatory fiscal effects on Ukraine’s socio-economic system (SES) stability growth have been justified in the light of current trends of change management. Conclusions. Rational tax policy shall provide for the improvement of legislative mechanisms in combination with the formation and use of costs, stimulating the saving of resources with a view to their best practical use. In the context of glo- balization and increasing threats of information asymmetry with the existence of various technological paradigms in the SES, regulations shall be based on establishing transparent “game rules”. Mandatory payments shall come from sources of business income rather than from capital, because the use of the latter for paying taxes is contrary to the interests of investors and the goals of sustainable growth. Keywords : fiscal regulation, deglobalization, taxation, debt, savings, investment, and reforms.

Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання

Institution

Ähnliche Einträge