Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика

Вступ. Програми соціальної та економічної активізації є ключовим напрямом соціальної політики розвинених країн світу, визначальною рисою якої є перенесення акцентів з пасивного надання соціальної допомоги до політики сприяння зайнятості та економічної активності. Проблематика. Запровадження програм...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Видавець:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Дата:	2020
Автори:	Лібанова, Е.М., Макарова, О.В., Саріогло, В.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:	Наука та інновації
Теми:	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185441
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:	Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика / Е.М. Лібанова, О.В. Макарова, В.Г. Саріогло // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 5. — С. 57-68. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-185441
record_format	dspace
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
spellingShingle	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Лібанова, Е.М. Макарова, О.В. Саріогло, В.Г. Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика Наука та інновації
description	Вступ. Програми соціальної та економічної активізації є ключовим напрямом соціальної політики розвинених країн світу, визначальною рисою якої є перенесення акцентів з пасивного надання соціальної допомоги до політики сприяння зайнятості та економічної активності. Проблематика. Запровадження програм активізації потребує створення релевантного методологічного підґрунтя та інструментарію їх розробки, реалізації й оцінювання. Мета. Обґрунтувати підходи до реалізації та оцінювання програм активізації непрацюючих отримувачів соціальної допомоги. Матеріали й методи. Використано результати проєктів, реалізованих за програмами міжнародної підтримки у 2011—2018 рр., зокрема, спрямованих на апробацію механізмів залучення на ринок праці отримувачів соціальної допомоги. Застосовано соціологічні методи опитувань «віч-на-віч», статистичні методи обробки деперсоніфікованих даних реєстрів отримувачів соціальної допомоги, методи об’єднання даних опитувань та реєстрів. Спеціально розроблено методологію моніторингу результативності та ефективності інструментів активізації. При аналізі даних використано стандартні статистичні методи аналізу та синтезу, графічні й табличні методи. Результати. Визначено передумови формування політики активізації, узагальнено досвід її реалізації. На основі оцінки складу та психологічних настанов отримувачів соціальної допомоги, результатів попередніх реформ доведено актуальність запровадження програм активізації в Україні. Визначено сутність програм сприяння зайнятості та активізації соціально вразливих верств населення. Здійснено оцінку проєкту за комплексом критеріїв, включаючи вплив на безробіття, бідність, бюджетні надходження, робочі місця. Сформовано рекомендації щодо запровадження програм активізації у практику. Висновки. Пілотування інструментів активізації засвідчило високу ефективність останніх. Попри очевидні позитивні результати, виявлено ризики, які необхідно врахувати при запровадженні інструментів у практичну діяльність.
format	Article
author	Лібанова, Е.М. Макарова, О.В. Саріогло, В.Г.
author_facet	Лібанова, Е.М. Макарова, О.В. Саріогло, В.Г.
author_sort	Лібанова, Е.М.
title	Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика
title_short	Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика
title_full	Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика
title_fullStr	Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика
title_full_unstemmed	Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика
title_sort	політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185441
citation_txt	Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика / Е.М. Лібанова, О.В. Макарова, В.Г. Саріогло // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 5. — С. 57-68. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT líbanovaem polítikaaktivízacííâkínvesticíâulûdsʹkijkapítalteoríâípraktika AT makarovaov polítikaaktivízacííâkínvesticíâulûdsʹkijkapítalteoríâípraktika AT saríoglovg polítikaaktivízacííâkínvesticíâulûdsʹkijkapítalteoríâípraktika
first_indexed	2023-10-18T23:01:18Z
last_indexed	2023-10-18T23:01:18Z
_version_	1796157045360033792
spelling	irk-123456789-1854412022-09-16T01:26:39Z Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика Лібанова, Е.М. Макарова, О.В. Саріогло, В.Г. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності Вступ. Програми соціальної та економічної активізації є ключовим напрямом соціальної політики розвинених країн світу, визначальною рисою якої є перенесення акцентів з пасивного надання соціальної допомоги до політики сприяння зайнятості та економічної активності. Проблематика. Запровадження програм активізації потребує створення релевантного методологічного підґрунтя та інструментарію їх розробки, реалізації й оцінювання. Мета. Обґрунтувати підходи до реалізації та оцінювання програм активізації непрацюючих отримувачів соціальної допомоги. Матеріали й методи. Використано результати проєктів, реалізованих за програмами міжнародної підтримки у 2011—2018 рр., зокрема, спрямованих на апробацію механізмів залучення на ринок праці отримувачів соціальної допомоги. Застосовано соціологічні методи опитувань «віч-на-віч», статистичні методи обробки деперсоніфікованих даних реєстрів отримувачів соціальної допомоги, методи об’єднання даних опитувань та реєстрів. Спеціально розроблено методологію моніторингу результативності та ефективності інструментів активізації. При аналізі даних використано стандартні статистичні методи аналізу та синтезу, графічні й табличні методи. Результати. Визначено передумови формування політики активізації, узагальнено досвід її реалізації. На основі оцінки складу та психологічних настанов отримувачів соціальної допомоги, результатів попередніх реформ доведено актуальність запровадження програм активізації в Україні. Визначено сутність програм сприяння зайнятості та активізації соціально вразливих верств населення. Здійснено оцінку проєкту за комплексом критеріїв, включаючи вплив на безробіття, бідність, бюджетні надходження, робочі місця. Сформовано рекомендації щодо запровадження програм активізації у практику. Висновки. Пілотування інструментів активізації засвідчило високу ефективність останніх. Попри очевидні позитивні результати, виявлено ризики, які необхідно врахувати при запровадженні інструментів у практичну діяльність. Introduction. Social and economic activation programs are a key area of the social policy in advanced economies. A defining feature of this policy is a shift in focus from passive assistance to employment promotion and economic activity. Problem Statement. Implementation of activation programs requires the creation of a relevant methodological basis and tools for their development, realization and evaluation. Purpose. To substantiate approaches to the implementation and evaluation of programs for activating idle recipients of social assistance. Materials and Methods. The results of projects implemented as part of international support programs in 2011—2018, in particular, a pilot project directed to test mechanisms for attracting recipients of benefits to the labor market have been considered. The face-to-face sociological survey methods, statistical methods for processing anonymous data from the social assistance system registry, as well as the method of combining data from the registry and the survey have been used. A methodology for monitoring the effectiveness and efficiency of activity tools has been specially developed. Results. The prerequisites for creation of the activation policy were identified, and the experience of its implementation has been generalized. Based on the assessment of the composition and psychological attitudes of social assistance recipients, results of previous reforms, the relevance of implementing activation programs in Ukraine has been proved. The essence of programs promoting employment and activating socially vulnerable groups of the population has been determined. The project has been evaluated on a set of criteria, including the impact on unemployment, poverty, budget revenues, and jobs. Recommendations on the practical implementation of activation programs have been developed. Conclusions. Piloting the activation tools has shown their high efficiency. However, in spite of the obvious positive results, risks that shall be taken into account when introducing the tools into practice have been identified. 2020 Article Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика / Е.М. Лібанова, О.В. Макарова, В.Г. Саріогло // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 5. — С. 57-68. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin16.05.057 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185441 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України

Політика активізації як інвестиція у людський капітал: теорія і практика

Репозиторії

Схожі ресурси